Що таке Станіславський феномен і чому це важливо?

У розмовах про Івано-Франківськ неможливо уникнути теми Станіславського феномену  культурного явища на початку 1990-х, завдяки якому місто почало особливо вирізнятись на українській мапі. 

Кандидатка філологічних наук Соломія Хороб та мистецтвознавиця Анна Потьомкіна пояснюють, що таке Станіславський феномен, чому це не лише про літературу і яке значення місце займає Франківськ в історії сучасної української культури.

Що таке Станіславський феномен?

Соломія: Вперше це визначення сформулював у 1992 році Володимир Єшкілєв під час дискусії на виставці «Рубероїд». Він сказав, що в нашому місті почала активно про себе заявляти певна група письменників, які пишуть постмодерні твори. Постмодернізм, який був ключовим для тодішньої літератури, творився тут, у Франківську. Через це відбулась своєрідна децентралізація українського мистецького середовища.

Якщо коротко, чим постмодернізм відрізняється від модернізму?

Куфер: Через розчарування митців та філософів у попередній добі модерну (кінець ХІХ — початок ХХ століття) виникає постмодернізм — як реакція та переосмислення колишніх цінностей та ідеалів. Для нового світогляду стають важливими плюралізм думок, децентралізація, іронія, для творів мистецтва — експерименти, цитування, інтертекстуальність, магічний реалізм, гумор, маскарадністьтощо. Для постмодерної людини світ є хаотичним та варіативним, а у творчості важливий процес творення, а не результат.

Чому франківський постмодернізм 90-х був особливий?

Куфер: Традиційно часові рамки постмодернізму визначають з кінця 1960-х і до кінця ХХ — початку ХХІ століття. Однак треба враховувати, що в той період українське культурне життя було закрите радянською «залізною завісою» і повноцінної участі у світовому мистецькому процесі українські літератори та художники брати не могли.

Скажімо, у 80-х троє майбутніх творців «феномену» були дещо вирвані з контексту української літератури: Юрій Андрухович вчився на Вищих літературних курсах при Літературному інституті в Москві, Тарас Прохасько служив в армії, а Юрій Іздрик був ліквідатором на ЧАЕС.

Як писав сам Єшкілєв у журналі «Плерома», український постмодерн є наслідком розпаду СРСР: він виникає на фоні культурного шоку від надміру нової інформації і намагається поєднувати постмодерну ідею з модерною реальністю. Тому, зокрема, його характерною ознакою є ґротеск або стьоб.

Соломія: Письменники-постмодерністи пропонують переосмислити цінності, які були в суспільстві раніше. Після розвалу Радянського союзу молоді митці відчули, що можуть ризикнути і творити щось нове. Хоча український постмодернізм відрізнявся від світового, характерні риси були збережені: це іронія, розмиття рамок, поєднання масової культури та елітарної.

Анна: Творчість художників протиставлялась тому, що відбувалося у спілках, де, в основному, писали картини про Гуцульщину. Це характерно для всієї України, коли в часи перебудови та після здобуття незалежності, інформаційний вакуум зник і з великим запізненням з’явились практики сучасного мистецтва. Можливо, їхня надмірна епатажність та естетика потворного викликана тим, що раніше існувало забагато цензури.

Соломія: Чимало хто вважає, що письменник — це людина з хрестоматії, месія або пророк, але немає відчуття того, що вони живі. На мою думку, всі ці письменники у кінці 80-х та ранніх 90-х, руйнують ці міфи і змінюють поняття про письменника, деканонізують його.

Кого зараховують до Станіславського феномену?

СоломіяЮрій АндруховичТарас ПрохаськоЮрій ІздрикМарія МикицейВолодимир ЄшкілєвГалина ПетросанякЯрослав Довган. Є й інші франківські письменники, що творили у той час, але саме ці мають ознаки постмодернізму у творчості.

Чи є якісь особливості в творчості франківських постмодерністів, порівняно з українськими?

Соломія: Умовно Івано-Франківська школа, на відміну від київсько-житомирської, в якій присутня певна апокаліптичність, має риси карнавалізації та іронічністі. Наприклад, роман Юрія Андруховича «Рекреації» розповідає про фестиваль, який відбувається у маленькому місті, де кожен герой — це герой-маска.

Феномен  це тільки про літературу?

Куфер: Ні, Станіславський феномен стосувався також візуального мистецтва. Зокрема, у 1989 році у Франківську з’явилась перша міжнародна бієнале (міжнародна виставка, яка відбувається раз на два роки) на території України — Імпреза.

Анна: Коли виникла Імпреза, такого досвіду не було не лише в Івано-Франківську, а й в інших українських містах. Це був потужний поштовх для розвитку мистецького середовища Івано-Франківська, який тривав до 1997 року. Наповнення виставок змінювалось: від суто модерного до постмодерного. Згодом феномен Імпрези себе вичерпав і переріс у інші ініціативи у місті. Наприклад, ініціативу Центру Сучасного Мистецтва, очолювану Анатолієм Звіжинським.

Які прізвища варто знати, щоб ознайомитись із мистецтвом Імпрези?

Анна: Є певне коло митців, які були постійними учасниками та співорганізаторами, окрім трійки засновників — Михайла Вітушинського, Ігоря Панчишина та Миколи Яковини. З цього кола можу виокремити Анатолія Звіжинського, Мирослава Яремака, Ярослава Яновського, Назара Кардаша, Володимира Мулика, Ростислава Котерліна.

Ще є Іздрик, який не тільки пише, але й створює візуальні роботи, що були також представлені на Імпрезах.

Саме ці художники — представники постмодернізму, тому в їхніх роботах того часу було багато іронії, провокативності, епатажності. Ця мова часто не зчитувалась місцевими відвідувачами виставок, але навіть сьогодні сучасне мистецтво стикається з нерозумінням та несприйняттям. Це нормально.

Треба віддати належне тому, що ці митці були піонерами у творенні сміливих акцій. Наприклад, вони робили виставки в Музеї мистецтв Прикарпаття, який розташований у колишньому костелі і викликали резонанс тим, що розміщували досить провокативні твори серед сакрального мистецтва музея (Олег Воронко, Олекса Фурдіяк — інсталяція «Вульф Живий» та «Лагідний тероризм» під кураторством Анатолія Звіжинського).  

Прес-конференція “Лагідного тероризму”. На фото: Ярослав Яновський, Анатолій Звіжинський, Мирослав Яремак, Ростислав Котерлін.

Які твори прочитати\подивитися, щоб ознайомитись з творчістю Станіславського феномену та Імпрези?

Соломія: Якщо говорити про творчість Юрія Андруховича, то дехто вважає, що варто брати до уваги його поезію, але мені найбільше подобається умовна трилогія «Рекреації», «Московіада», «Перверзія» (остання по суті є зразком українського постмодернізму). У Юрія Іздрика найсильнішими називають романи: наприклад, «Подвійний Леон» та «Воццек & Воццекургія». Це інакший постмодернізм, ніж в Андруховича, такий посткарнавальний період.

Галина Петросаняк — це поезія, в якій особливо притягує її особистісний урбанізм. Твори Тараса Прохаська — це насамперед «НепрОсті». Кому подобається наукова фантастика — раджу почитати Володимира Єшкілєва. А ще варто відкрити «Плерому», де можна прочитати дискусії між Єшкілевим і Андруховичем про постмодернізм, яка велася в кінці 90-х.

Анна: У Анатолія Звіжинського є художні роботи, але він більш цікавий як куратор. Наприклад, дуже показовою є його кураторська виставка «Лагідний тероризм», як один з чудових прикладів мистецтва постмодернізму.

Мирослав Яремак — художник який працює з концептуалізмом. Ще коли була Імпреза, він відкрив одну з перших галерей, яка називалась «S-об’єкт» — там він виставляв власні роботи і своїх друзів. Він також працює в жанрі перформансу. Наприклад, одна з його останніх робіт — «In vino veritas» . Це розпивання вина під час дискусії щоразу з різними людьми, яке проводиться над «скатертиною» — білим папером. Папір зі слідами від вина потім стає основою для вже іншої роботи.

Ярослав Яновський — в його творчості є живописні роботи, скульптури, колажі, фотографія.

Наприклад, рік тому він мав виставку-ретроспективу, де було представлено три етапи його творчості. Перша — за часів Імпрези, друга — початок 2000-х, третя — сучасні роботи. І все під загальною назвою «Ганджубас» (те, що неможливо зловити, а тільки відчути). А його серія фотографій «Alter Ego» — одна з моїх улюблених.

Ярослав Яновський. Alter Ego (фото: Zenko Foundation)

Дуже круто цей період представлений в альманаху «Перший відмін ок». Наразі це єдина цілісна література про Імпрезу.

Однією з цілей Імпрези було створити музей сучасного мистецтва на основі колекції робіт, зібраної під час виставок. Багато робіт досі зберігається у фондах. Цього року, до речі, Імпрезі виповнюється 30 років від початку заснування. Можливо, відбудеться ювілейна виставка, де якраз і можна буде побачити роботи художників, які приймали участь.

Чому це все сталось саме у Франківську?

КуферЩоразу коли мова йде про Станіславський феномен, виникає логічне питання «чому саме тут?» Адже Франківськ, особливо в кінці 80-х, був досить невеликим та закритим містом.

Відповідь можна знайти в альманаху «Перший відмін ок»:

«Лише в Станіславі міг статися такий збіг обставин, як позитивних — достатній культурний шар, досвід співжиття різних європейських культур, своєрідна архітектурна оболонка, що є „носієм пам’яті”, так і неґативних — демографічний вибух тих років, зміна соціального та етнічного складу, що призвели до змін ціннісних орієнтирів», — пояснює Ігор Панчишин. Тобто, з одного боку, Івано-Франківськ глибоко провінційний, етнічно знівечений і соціально неоднорідний, а з другого, попри все це нечисленна ініціативна група спромоглася відвоювати місце у «вищій лізі» сучасних мистецьких перегонів.

«Тоді всім хотілося сучасного мистецтва, узаконення синьо-жовтого прапора і державної незалежності, саме в такій послідовності — сьогодні мистецтво, завтра прапор, післязавтра незалежність. І все це поєдналося в „Імпрезі”, — Юрій Андрухович, «Таємниця».

Текст та ілюстрації: Наталка Темех, КУФЕР


02.07.2019 4831
Коментарі ()

14.09.2025
Вікторія Матіїв

Олексій Солоданюк загинув 23 серпня 2023 року на Запорізькому напрямку. Сім'я Солоданюк родом з Черкащини, але останні дев'ять років проживали у Києві. Після загибелі чоловіка Катерина разом з дворічною донечкою Соломією переїхали в Івано-Франківськ.  

636
09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1272
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

1084
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1124
30.08.2025

Кримінальний шлейф компанії-переможця «Коста-Проект» викликає занепокоєння щодо прозорості будівництва системи лінійної телемеханіки.  

7178
29.08.2025
Олег Головенський

Рівно рік тому чимало експертів та аналітиків як крайній сценарій прогнозували перемир’я у війні та вибори президента, Верховної та місцевих рад на весну або на осінь вже поточного 2025 року.  

1801

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

394

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

632

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1667

Східне християнство — найпоширеніша релігійна традиція в Україні. Православна церква України і Українська греко-католицька церква мають подібний устав і обряди, і вони глибоко вкорінені в українську культуру.  

904
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1137
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

608
02.09.2025

Завдяки сприятливим погодним умовам та щоденній праці аграріїв завершили збирання ранніх зернових культур.  

979
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1294
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

863
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1413 1
30.08.2025

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

1002
09.09.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

37352 1
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

1087
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1349
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

846
16.08.2025

Так виглядає, що Трамп принижений путіним. Трамп ризикнув, поставивши на кон хоч і не все, але багато. І програв. Перед самітом на Алясці він заявляв, що якщо не досягне за результатами особистої зустрічі припинення вогню в Україні, то буде незадоволеним. Припинення вогню він не отримав. Але після тригодинних переговорів заявив, що оцінка зустрічі — «десять з десяти».  

3202 14