Як відомо, сесії обласної та міської рад починалиться з молитви "Отче Наш". Проте, сьогодні, 1 КВІТНЯ, слідуючи принципам демократичного суспільства щодо рівності всіх релігій, Президією Івано-Франківського облвиконкому прийнято рішення щодо розширення кількості молитв на відкритті сесій до трьох. Останньою залишаться "Отче Наш" та "Богородице Діво, Радуйся!"
Відтепер Президією рекомендовано сесії всіх місцевих рад (з сільськими радами включно) починати з ТРЬОХ молитов різних релігій в залежності від рішення кожної місцевої ради.
Зокрема, враховуючи те, що в міськраді та облраді є по одному-два крішнаїта, сесії цих рад розпочинатимуться з традиційної крішнаїтської 16-слівної молитви: "Харє Крішна! Харє Крішна! Крішна, Крішна, Харє, Харє! Харє Рама! Харє Рама! Рама, Рама, Харє, Харє!" (3 повтори). Молитва проводитиметься під музику крішнаїтського Камерного оркестру народних індійських інструментів з Тисмениці "Хутровик":
Після крішнаїтської молитви відбудеться молитва в древній буддистській унікальній традиції так званого "горлового співу", причому сольні партії "горлового співу" рекомендовано виконувати мерам міст та головам місцевих рад:
"І на завершення - третіми, завершальними, молитвами будуть, звичайно ж наші християнські "Отче Наш" та "Богородице Діво..." Таким чином ми хочемо продемонструвати свою відданість демократичним принципам рівності релігій в нашому суспільстві. До речі, громади інших релігій можуть звернутися до Президії і ми з радістю розширимо кількість молитов на початку сесійних засідань. Власне три молитви - це тільки, так би мовити, початок... Можливо навіть перейдемо до формату, що в день відкриття сесійних засідань (до обіду) буде тільки читання молитов різних релігій, - свого роду Фестиваль духовної музики та духовних традицій - а після обіду, - власне робота сесій відповідних рад", - розповів кореспонденту Фіртки сьогодні, 1 КВІТНЯ, член Президії.
Ісус та Крішна (індійська ікона)
ДОВІДКОВО:
Мантра "Харе Крішна", також відома як Маха-Мантра (велика мантра), що походить з Калі-Сантарана Упанішад, а також з інших величних писань. Складається з імен Бога Харі, Крішни й Рами. Віддані вірять, що звукові вібрації, викликувані повторенням цих імен Бога, поступово пробуджують у людині чисту свідомість Бога, або «Свідомість Крішни».
Маха-Мантра Харе Крішна на санскриті
Слова цієї мантри вишикувані настуним чином:
| « | Харе Крішна Харе Крішна
Крішна Крішна Харе Харе Харе Рама Харе Рама Рама Рама Харе Харе |
» |
Члени «Харе Крішна» (головним чином ченці) відомі зі здійснюваних на вулицях міст у всьому світі вуличних співів і танців з барабанами (мрідангами), і тарілочками (караталами), вбрані переважно в барвисте сарі (жінки) і шафранове, або біле дготі і курти (чоловіки).
На Заході Маха-Мантра однозначно асоціюється з Міжнародним Товариством Свідомості Крішни, проте в Індії її оспівують незалежно від приналежності до якої-небудь організації.
«Харе Крішна» практикує бгакті йогу, яка є формою індуїзму (вішнуїзму). Об'єктом поклоніння є Крішна, ім'я якого його прихильники перекладають як «Всеприваблюючий», разом зі своєю подругою Радгою. Вішнуїти, вірять, що Крішна тотожний з Вішну і є верховною формою Бога, натомість Радга є його жіночою подобою й уособленням любові.
Бгактіведанта Свамі Прабхупада пояснює, що «Харе» - це звернення до енергії відданого служіння Богу, персоніфікованої формою якої є жіноча іпостась Бога - Радха. Слово «харе» являє собою кличний відмінок від Хара - одного з імен Радхі. «Крішна» і «Рама» - це імена Бога, які відповідно переводяться як «Всеприваблюючий» і «Всерадуючий». Таким чином, текст мантри можна перекласти як «О Всеприваблюючий, о Всерадуючий Господи, о духовна енергіє Господа! Прошу, дозволь мені віддано служити Тобі!».
Вчення бгакті-йоги бере свій початок ще перед ведійським періодом, а було популяризоване через Чайтан'ю Махапрабгу в Західному Бенгалі в половині XIV ст. Члени МТСК належать до вішнуїцької школи — гаудія, званої бенгальським вішнуїзмом. Гаудія вішнуїзм зокрема сильний в історично пов'язаних з ним областях: у Західному Бенгалі та Орісі. На Заході був популяризований завдяки Бгактіведанті Свамі Прабгупаді, який переклав і видав англійською мовою Бгаґавад-Ґіту і інші тексти, які були пізніше перекладені на понад шістдесят мов. На противагу більшості індуїських груп, члени Руху ведуть місіонерську діяльність.
Члени Товариства, які здобули посвяту (ченці або черниці) зобов'язані дотримуватись наступних засад:
- -- вегетаріанство
- -- невживання одурманюючих засобів: наркотиків, спиртного, тютюну, і навіть кави та чаю
- -- обмеження сексуального життя лиш до подружжя
- -- стримування від азарту
- -- щоденного оспівування 1728 разів Маха-Мантри (16 кіл на вервиці з 108 намистин, виконаних з деревини туласі)
Прихильники називають себе бгакта (відданий). Посвята не є обов'язком. Її отримують від обраного самостійно гуру. Тоді віруючому надається духовне ім'я (часто одне з імен Крішни і його аватар). Члени Руху не підлягають контролю, щодо дотримування вищевказаних засад, залишається це їх совісті. Є очікувана (але не вимагається) всіляка допомога для храмів у міру сил і можливостей. Ченці часто організують публічну презентацію релігійних пісень (так званий харінам) і музики, а також роздають буклети і продають релігійну літературу, з метою "поширення свідомості Бога".
Можливе є прийняття саннйаси (також від свого гуру). Приймають її переважно старші (молоді рідше) люди, які зобов'язуються до цілковитого целібату, уникання всього, що може відвертати увагу від релігії, а також присвячуються головним чином паломництвам, місійним подорожам та поширенню доктрини гаудія вішнуїзму.
Ченці і санн'ясі відмовляються від обов'язкової військової служби, оскільки вона суперечить абсолютній забороні позбавляння життя.
Підтримую