Сергій Дацюк: Мій проект "Україна" - закритий

 

 



Які Ваші досягнення за минулі 20 років?



Це дуже особисте питання, а у нас ніби то не прийнято займатися душевним стриптизом, якщо ти, звичайно, не представник шоу-бізнесу чи шоу-політики.

 

До того ж такі психологічні ментальні чи духовні досягнення вельми слабо цінуються в суспільствах, орієнтованих на матеріальне благополуччя. Скажімо так: вони навіть досягненнями не є. Ну, вдалося комусь щось зрозуміти, побудувати теорію, побачити світ майбутнього. І що? Якщо це не підкріплюється матеріальним благополуччям, то в очах більшості все це нічого не коштує. Тому я не буду розповідати про свої досягнення у філософії. Розповім краще про мої спроби розвивати країну і державу.

 

Для мене тема досягнень країни міцно пов'язана з моїми особистими помилками і досягненнями. Мої досягнення були пов'язані з досягненнями країни в зворотній пропорції. Чим частіше країна опинялася в кризі, тим частіше для мене виникали виклики, які я намагався осмислювати, втілюючи своє осмислення в тексти.



Тому мій шлях в процесі створення і зростання незалежної України можна простежити за текстами, у тому числі програмним, аналітичним і консультаційним. Мій шлях можна побачити на сторінці під назвою «Українська мрія».



У 1993 році я вірив в нові мотивації новонароджуваного бізнесу. У 1995-му - в стані депресії - я дуже важко приймав рішення: залишитися або виїхати з України. Зрештою, я вирішив залишитися і спробувати щось змінити в теоретичному плані. Так почався період мого співпраці з бізнесом і політикою.



У 1998 році я зрозумів, що бізнес не здатний вийти за межі ліберально-демократичної моделі. Тоді ж вийшла моя програмна стаття «Українська мрія» де були концептуальні мрії. Основні цінності - свобода, добробут, розвиток, довіра - потрібні особистості більше, ніж державі нові технології, професіоналізм. Українське суспільство там пропонується будувати як суспільство незалежних і заможних професіоналів.



Наприкінці 1998 року в «Русском журнале» вийшла моя стаття «У чому звинувачують українського президента» - задовго до його публічних звинувачень. І коли в результаті «касетного скандалу» такі звинувачення прозвучали, я став обговорювати дійсно важливу тему «Доля дерибану».



Урядова криза і відставка Ющенка в 2001 році були викликані його нерішучістю. Перебуваючи фактично у підпіллі, працюючи з помічником Ющенка Іваном Васюником, я писав для Ющенка статтю під назвою «Наші орієнтири на майбутнє». Ющенко довго вичитував і правил текст, тричі приймав рішення про публікації його в «Дзеркалі тижня», а один раз текст навіть був відправлений до редакції. Але він так і не зважився виступити з публічною позицією щодо орієнтирів на майбутнє. Тепер, озираючись на його дії на посаді президента, я не впевнений, що якби публікація відбулася, то щось змінилося. Може бути, крах був би більш швидким.



І хоча багато хто потім приписував собі, слова «Я йду, щоб повернутися» - це написав я. У моєму архіві досі є текст («Заява на випадок відставки»), де виділено те, що Ющенко прочитав з трибуни, і те, що він викинув з мого тексту.



Після відставки його небажання публічно представляти орієнтири майбутнього стало для мене очевидним. Для мене стало зрозуміло, Ющенко - не лідер. Тому восени 2001 року я пішов від нього, і більше ніколи не повертався, хоча в процесі революції 2004 року в багатьох були ілюзії щодо його лідерства. У мене їх не було.



12 лютого 2004 в моїй програмній статті «Нові дисиденти» були сформульовані основні проблеми і помилки тієї частини еліти, яка прийшла до влади в 2004 році.



У 2005 році я прийняв рішення не займатися більше консультуванням центральної влади. Розпочався період моєї роботи з муніципальними елітами. Я думав хоча б там знайти людей, здатних до стратегічного мислення. І теж дуже швидко розчарувався. Муніципальні еліти виявилися так само не здатними до стратегічного розвитку міст, як і центральні еліти - до розвитку країни.

 

Остання спроба ще якось сприяти порятунку Україні була зроблена мною в 2007 році в циклі статей «Принципи інтелектуальної політики» і циклі статей «Популярно про стратегію та стратегування». Однак це вже було нікому не цікаво. У 2008 році я оголосив про припинення мого інтересу до України як держави. Тобто, почалося моє публічне закриття цього державного проекту.



Це не означає, що країна загине або щось трапиться з цією територією. Це означає, що державний проект «Україна» як він задумувався мною на початку 1990-х років ХХ століття, виявився невдалим. Мій проект «України» закрито. У такому вигляді він не підлягає самостійного розвитку. Він може розвиватися тільки ззовні - Росією, Європою чи США. Або ніким, якщо ніхто ззовні не захоче його розвивати.



 

Яким Ви бачите майбутнє нашої країни?

 


Про майбутнє країни я дуже докладно написав у циклі статей про перспективи українства.

 



Єдина можливість відродження країни - через створення нового типу державності, що здатний зробити лише Орден Українства –  войовничий, авторитарний, готовий жертвувати собою та іншими. Ця нова державність здатна дати надію цивілізаційного, але не культурного плану. У цій новій державності не буде здебільшого української культури та лінгвістичного монополізму української мови. У всіх інших випадках у Україні немає жодної перспективи на майбутнє.



Всі націоналістичні або олігархічні спроби відродження Україні можуть привести тільки до її розколу. Зараз з'являється дуже багато розкольницьких партій. «Свобода» і «Регіони України» - просто найбільш сильні «партії розколу». Обидві ці партії ведуть країну до руйнування і розколу.



Демократія зараз взагалі протипоказана Україна як цілісній державі. Сьогодні потрібно вибирати - або демократія, або цілісність країни. Причому відсутність демократії аж ніяк не означає відсутності свободи. Демократія не обов'язково найкращий спосіб організації волі. Стратегічний авторитаризм орденського типу сьогодні був би набагато ефективніше як для свободи, так і для розвитку.



І все ж, що можна зробити в Україні, щоб змінити ситуацію на краще?



Існують прості кроки для поліпшення справ в Україні. Це - відмова від прив'язки до долара, зменшення кількості доларової маси в країні, змушення уряду до припинення боргових запозичень, відмова країни від повернення злочинно запозичених грошей МВФ. Ще - тимчасова націоналізація всіх олігополій, публічна передача олігополій в управління найнятим менеджерам з відкриттям доступу до фінансової інформації олігополій, поділ олігополій на частини і перепродаж їх державою іншим власникам під генеральні угоди, де будуть брати участь трудові колективи як договірні сторони.



Тобто, необхідно запровадження державного капіталізму на весь час кризи. Однак я навіть приблизно не бачу, хто би зміг усе це зробити. Тому що це питання довіри. А з політичною довірою в країні «напряженка». Політичне довіра - це найважливіший і найдефіцитніший ресурс під час кризи.




Найкраще, що можна робити сьогодні, - це готуватися до революції. Не до бунту, не до фестивалю на Майдані, не до погромів, а до нової політики. Готувати пакет нових законів і нових указів, які набудуть чинності наступного дня після масових заворушень у країні. Готувати новий уряд, готувати нових менеджерів, здатних керувати націоналізованими підприємствами і т.д.



Однак, напевно, все буде, як завжди. Погано бути пророком у своїй вітчизні - великі витрати зусиль і часу, вигод ніяких, а у відповідь - лише одне презирство.

 

Хвиля


20.08.2011 1552 0
Коментарі (0)

10.04.2024
Тетяна Дармограй

Фіртка розповідає про головні зміни, які пропонує влада новим законопроєктом про мобілізацію.

2150
01.04.2024
Діана Струк

Про функціонування закладу, допомогу військовослужбовцям та майбутні плани, журналістка Фіртки поспілкувалася з очільником комунального закладу «Дім воїна» Миколою Крошним.

1940
26.03.2024
Вікторія Матіїв

Під час війни людина відчуває цілий спектр емоцій. Як українським родинам впоратись з такими випробуваннями — журналістка Фіртки розпитала у лікаря-психіатра, психолога та консультанта в напрямку когнітивно-поведінкової терапії Миколи Демківа.

1955
21.03.2024
Тетяна Дармограй

Що робити та куди звертатися рідним зниклих військовослужбовців,  як відбувається процес пошуку та чому не варто поширювати у соцмережах персональну інформацію зниклого, розповіла представниця Уповноваженого з питань осіб, безвісти зниклих за особливих обставин в Івано-Франківській області Наталя Пасічник.

5798 49
19.03.2024
Тіна Любчик

Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки активно працює над поданими правками щодо нового законопроєкту про мобілізацію. Журналістка Фіртки поспілкувалася з політтехнологом, військовим юристом, Володимиром Бондаренком щодо актуальних питань призову.

2238 2
19.03.2024

Сьогодні й роботодавці, й експерти звертаються до абітурієнтів: зважайте на ті спеціальності, які будуть потрібні Україні під час відбудови, адже велике відновлення почнеться одразу після Перемоги.

1584

«Благодатний вогонь» саме за такою назвою ми знаємо церемонію, яка відбувається щорічно у Велику Суботу перед Пасхою у Єрусалимі в Храмі гробу Господнього. Здебільшого про це явище  знаємо через ЗМІ, які щорічно ведуть пряму трансляцію сходження Благодатного вогню з Єрусалимського храму.

856

Американське видання The Washington Post 7 квітня 2024 р. опублікувало статтю під назвою «Інсайд щодо секретного плану Дональда Трампа щодо припинення українсько-російської війни».

922

Благодатний Вогонь (грец. Άγιο Φως, дослівно — Святе Світло, англ. Holy fire) — поширена у православ'ї назва вогню у Великодній церемонії виносу запалених свічок із Гробу Господнього (кувуклії) в Єрусалимському Храмі Воскресіння. 

1147

Впевнено можна сказати, що з появою соцмереж  наш світ змінився. Він став трішки меншим, не виходячи з кімнати ми маємо зв'язок з найвіддаленішими куточками планети. Всі живемо в час швидкості та спрощення.

1098
16.04.2024

В Івано-Франківську традиційно у передвеликодній час проведуть ярмарок «Великодній кошик». Працюватиме він з першого по третє травня на площі Ринок.  

1853
11.04.2024

Цієї неділі, 14 квітня, в Івано-Франківській громаді розпочне роботу новий комунальний ринок сільськогосподарської продукції.  

3771
08.04.2024

Під час посту людина не вживає білкові продукти тваринного походження: м'ясо, рибу та молочні продукти. Натомість залишаються крупи, бобові, горіхи, фрукти та овочі.  

10392
17.04.2024

У Біблії немає вичерпного пояснення природи людської душі. Але вивчивши, як використовується у Святому Письмі слово «душа», ми можемо зробити певні висновки.

26270
14.04.2024

Нагадаємо, цьогоріч в Івано-Франківську запланували початок зведення богослужбової каплиці блаженного священномученика Симеона Лукача.  

10282 1
08.04.2024

Є перша заповідь Божа: «Я є Господь Бог твій, нехай не буде у тебе інших богів, крім Мене».  

7805
02.04.2024

Два тижні поспіль щонеділі франківці та гості міста збираються на пікнік біля міського озера, щоб висловити протест проти будівництва церкви УГКЦ.   

985
19.04.2024

Це — історія про дорослішання хлопця Тимофія у 1990-х роках. У центрі сюжету — його стосунки із сім’єю, друзями, коханою та колишнім контррозвідником Феліксом, який служив в Афганістані.  

362
19.04.2024

Обороноздатність, безпека, підтримка воїнів, розвиток економіки та євроінтеграційні процеси – ключові питання, які обговорили під час засідання Конгресу місцевих та регіональних влад, що відбувся під головуванням Президента України Володимира Зеленського.  

381
16.04.2024

Так, серед тих, хто довіряє Президенту України, лише 15% підтримали б такі вибори, тоді як серед тих, хто не довіряє — 37%.

460
11.04.2024

Парламент остаточно ухвалив у другому читанні законопроєкт №10449 про мобілізацію і проходження військової служби.  

1373
07.04.2024

Всього опитали 2 000 респондентів, що мешкають у всіх регіонах України, крім окупованих територій, у віці 18 років і старше.   

975