В інтерв’ю для газети «Галичина» експерт з реформування місцевого самоврядування Руслан Панасюк розповів, якою має бути ефективна влада і навіщо українцям децентралізація, що здобули Печеніжинська, Верхнянська і Старобогородчанська громади в результаті об’єднання і яка доля населених пунктів, котрі опинилися за межею затвердженого торік Кабміном перспективного плану області.
— У 2015 році на Прикарпатті утворились три об’єднані територіальні громади: Печеніжинська, Верхнянська і Старобогородчанська, в яких торік восени відбулися перші вибори. Які переваги мають громади від об’єднання, зокрема в царині освіти, охорони здоров’я, культури тощо? Чи можна їх назвати успішними?
— Справді, у 2015-му на Прикарпатті утворилися і з 2016 року запрацювали у новому форматі три об’єднані територіальні громади — Печеніжинська, Верхнянська і Старобогородчанська. Громади перебрали на себе управлінські функції, які ще донедавна виконували на рівні Коломийського, Калуського і Богородчанського районів. Це великий виклик і велика відповідальність перед жителями громад і державою. Невдовзі будемо підбивати підсумки перших 100 днів діяльності новоутворених громад. Але вже нині можна впевнено сказати, що є очевидні й відчутні зміни. Усі три громади мають збалансовані бюджети. Загальна цифра бюджетів зросла від 8 (Печеніжинська ОТГ) до 15 разів (Старобогородчанська ОТГ). Для розуміння, бюджет становить 48 млн. грн. у Печеніжинській ОТГ, 27 млн. грн. — у Верхнянській і 15 млн. грн. — у Старобогодчанській. Це великі гроші для об’єднаних громад, але і завдань, і викликів перед ними чимало. Нині керівництво громад і депутати активно дебатують та ефективно використовують кожну гривню свого бюджету. Освіту, охорону здоров’я і культуру повноцінно фінансують, відповідні послуги надають належним чином у кожній громаді.
Протягом нинішнього року об’єднані громади отримають значну державну підтримку на розв’язання своїх поточних проблем — інфраструктурну субвенцію. Це кошти на ремонт доріг, будівництво шкіл, садків, відкриття ЦНАПів, закупівлю шкільних автобусів, пожежних машин, а також можливості старту багатьох інвестиційних проектів. Щоб отримати ці кошти, а це зокрема на Старобогородчанську ОТГ — 4,6 млн. грн., 8 млн. і 9,4 млн. грн. — на Верхнянську і Печеніжинську ОТГ відповідно, громади мають напрацювати бачення плану соціально-економічного розвитку своїх територій і вписати проблемні питання у цей документ.
Стратегію громад, яка буде визначати план дій на наступні 5-10 років, спільно напрацьовуватимуть фахівці, експерти Офісу реформ, представники міжнародних організацій протягом 2016 року.
— Відбулися перші вибори у Білоберізькій ОТГ, де одне із сіл — Устеріки, яке відповідно до перспективного плану належить до цієї громади, не брало участі в голосуванні. Яким чином це вплине на долю Білоберізької ОТГ?
— На жаль, вибори, які відбулися в Білоберізькій ОТГ, не втримали той рівень публічного діалогу й узгодженої позиції усіх учасників об’єднання, який ми демонстрували протягом 2015 року. Село Устеріки 5 лютого, за день до офіційного старту виборчого процесу в ОТГ, під впливом спотвореної інформації і тиску з боку районної ради і дрібного бізнесу змінило свою позицію та заявило про незгоду об’єднуватися в спільну громаду. Ефективно зреагувати на таку позицію жителів Устерік ми не встигали. Вони звернулися до суду і Центральної виборчої комісії, але їх клопотання було відхилено. Вибори відбулися 27 березня, за результатом яких обрано голову і депутатів Білоберізької об’єднаної громади. Жителі Устерік своїм виборчим правом не скористалися. У новому форматі Білоберізька громада запрацює з 1 січня 2017 року і я щиро сподіваюся, що протягом нинішнього року, поки окремо будуть виконуватися бюджети сільських рад усіх учасників об’єднання в Білоберізьку ОТГ, між ними буде досягнуто порозуміння, усі усвідомлять переваги об’єднання і правильність обраного шляху. Адже руйнувати завжди легше, ніж будувати.
— Відповідно до перспективного плану, затвердженого КМУ, 10 потенційних ОТГ залишилися за межею об’єднання. Чому так трапилося і що їх чекає?
— Протягом березня 2016-го у форматі робочої групи ми зустрічалися з представниками тих РДА, чиї пропозиції до перспективного плану об’єднання 2015 року були відхилені і не затверджені Кабінетом Міністрів. Таких громад у нас на Прикарпатті є 10. Робоча група напрацювала оновлений проект перспективного плану 2016 року з огляду на зауваження і висновки, які окреслили експерти і члени Кабінету Міністрів. У результаті об’єднання маємо утворити громади, що будуть мати належний економічний, фінансовий, інфраструктурний, кадровий і територіальний потенціал для майбутнього розвитку своїх територій. Розгляд напрацьованих пропозицій регіональною робочою групою і внесення їх на сесію обласної ради дасть новий поштовх до об’єднання у цих 10 громадах.
