Руслан Марцінків пропонує відзначати подвиг героїв Крут на державному рівні


Народні депутати від ВО «Свобода» Олег Тягнибок, Руслан Марцінків та Андрій Міщенко внесли на розгляд парламенту проект постанови про щорічне відзначення на державному рівні подвигу героїв бою під Крутами (реєстраційний номер 2075).



Постанова зокрема передбачає: присвоєння звання Герой України українським студентам полеглим в бою під Крутами, надання назв вулиць, площ, скверів на честь героїв бою під Крутами, створення художнього та документального фільмів, присвяченого подвигу крутянців та боротьбі за державну незалежність України в 1917-20 рр., забезпечення безкоштовного проїзду залізницею екскурсійних груп школярів до Меморіального комплексу «Пам'яті Героїв Крут» на станції Крути, доповнення навчальних програм освітніх закладів вивченням подвигу героїв бою під Крутами та інших сторінок боротьби за державну незалежність України.



«Свободівці» переконані, що прийняття цієї постанови сприятиме активізації патріотичного виховання української молоді, збереженню пам’яті про визвольну боротьбу українського народу, зміцненню пошани українських громадян до незалежності України та формуванню єдиної і сильної української нації.



Як зазначив Руслан Марцінків, «особливістю бою під Крутами є те, що в ньому на захист незалежності України, у важких умовах управлінської неспроможності української влади та багаторазової переваги супротивника, добровільно стали київські студенти та гімназисти. Подвиг крутянців навчає, що свобода і доля України залежить від готовності кожного українця захищати свою країну».



На думку співавторів постанови, державне відзначення подвигу героїв бою під Крутами є особливо важливим в умовах спроб нинішньої влади обмежити висвітлення боротьби за незалежність України в ХХ столітті в державних освітніх програмах і ЗМІ, та повернутися до радянського трактування історії України, в якому визвольна боротьба замовчувалася і фальсифікувалася.

 

 


Читайте також:

Руслан Марцінків: Українці повинні шанувати власні традиції та свята

Нардеп Руслан Марцінків просить Кабмін збільшити дотації для Івано-Франківська (текст запиту)


24.01.2013 2301 7
Коментарі (7)

виборець 2013.01.24, 08:52
Вони захищали Україну, вони Герої. Український народ не знає їх поіменно, але знає як ГЕРОЇВ КРУТ. Вічна слава поляглим борцям! Вічна їм память. А ви свободівське бидло прикриваючись ними прославились хабарництвом, брехнею,як ваш фюрер святкував Новий рік перед телевізором з сімєю, підлістю, цинізмом і зрадою недостойні навіть згадувати їх не то що подавати якісь постанови. ГАНЬБА СВОБОДІ!
Василь 2013.01.24, 10:53
Марцінків, займайся туризмом Анчусяка, а не збивай подушки своєму фюреру Тягнибику на новий рік в Буковелі. Проінформуй виборців на цю тематику.
Остап 2013.01.24, 12:02
Тільки на Марцінківа наша надія! Марцінків, врятує Україну!
Петро 2013.01.24, 12:06
Святкувати! Святкувати! І ще раз святкувати! А поміж тим лаяти Януковича і Азарова. Що ми ще вміємо?
Станиславівець 2013.01.24, 14:27
Розкаркалися тут, ідійоти. Ану киш! Добра ініціатива, Руслане. Давно пора.
ВАСИЛЬ 2013.01.24, 17:12
ГАНЬБА СВОБОДІ!
Справедливий 2013.01.24, 18:08
Нічого не маю проти героїв Крут. Але зараз про інше: ще з давнього часу прискіпливо слідкую за свободівцями, так як сам за них голосував на попередніх міських виборах. Висновок один - господарники з них ніякі. Сич і компанія крім як книжги писати, пам'ятники відкривати, мітинги у вишиванках влаштовувати нічого не вміють. А мали би розуміти - люди в настільки скрутних умовах, що більшості зараз не до книжок і розборок "УПА vs комунізм", громада на межі бідності... Потрібні нові робочі місця, як на базі існуючого фонду ринку праці в місті, так і за умов інвестування ззовні. Про господарку міста взагалі мовчу: дороги, тротуари, жкг міста, опалення (теплокомун, стек, дозволи на автономку), вивіз сміття, ситуація з хабарництвом в лікарнях і держ закладах... та шо казати - всі живемо в цьому багні і всі добре ознайомлені з важкою буденністю. А свободівцям давай нове свято... А, бики - биками, а не нормальні люди.
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1919
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1013
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1187
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1623
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2822 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3916

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1117

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

625

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

434

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1154
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5766
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5316
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10714 2
25.07.2026

У відпустовому центрі в Погоні 19–20 вересня відбудеться Міжнародна проща вервиці. Для паломників підготували дводенну програму, яка включатиме спільну молитву, Хресну дорогу, архієрейські богослужіння, нічні чування та поклоніння Пресвятим Тайнам.

1394
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1407
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7627
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

1096
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15948
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

517
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1519
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1970
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1860