Розпад "глобального світу": як це станеться

 

 

Основной действующий механизм распада мира на валютные зоны в нашей теории прописан достаточно чётко: снижение совокупного спроса в связи с невозможностью его поддерживать на уровне, существенно превышающем реально располагаемые доходы населения, приведёт к падению уровня разделения труда. Это, в свою очередь, уменьшит добавленную стоимость, создаваемую в экономике, что сделает нерентабельным поддержание глобальной инфраструктуры мировой системы разделения труда. И, соответственно, она распадётся на более «дешёвые» с точки зрения обслуживания фрагменты.

 

Но это, так сказать, обобщённая модель. А вот как это всё будет происходить на практике, кто и как своими естественными действиями будет провоцировать распад мира на валютные зоны? И вот здесь можно тоже дать некоторые пояснения и объяснения.

 

Как рассказал нам Сергей Егищянц (со ссылкой на официальную статистику, разумеется), подавляющую часть прибылей компаний из индекса S&P500 дали всего четыре из них. С точки зрения теории кризиса это естественно: поскольку дальнейшее расширения рынков невозможно, не получается и углубление разделения труда (то есть интенсивный рост), что влечёт за собой кризис падения эффективности капитала. То есть вложения есть, а отдачи от них (прибыли) – нет.

 

Кто-то скажет, что это не совсем верно, поскольку совокупная прибыль индекса всё-таки вполне приличная, и, таким образом, речь идёт только о перераспределении денег между компаниями. На это, однако, есть серьёзное возражение, которое состоит в том, что необходимо учитывать глобальную прибавку к прибыли, связанную с эмиссией. И, таким образом, мы получаем примерно такую картину: совокупная прибыль падает, но некоторые компании это компенсируют за счёт доступа к эмиссионным деньгам.

 

Дальше можно рассуждать, кто и как это делает, но это уже не совсем теория кризиса. Мы же пока в очередной раз отметим, что в этом месте теория хорошо подтверждается на практике. И именно здесь можно отметить один практический механизм, который как раз и может обеспечить достижение описанного выше теоретического вывода. Итак, рассмотрим типовую страну (или регион), которая включена в мировое разделение труда и имеет как экспортные, так и импортные потоки. Уровень жизни в стране постепенно падает, поскольку экспортные потоки хиреют, как и внутренняя поддержка спроса. Возникает вопрос: как их компенсировать?

 

Естественный вариант – начать импортозамещение. В нормально растущей мировой экономике это далеко не всегда возможно: инвестиции в создание собственного производства велики, внутренние рынки для их компенсации недостаточны, да и правила ВТО запрещают их закрывать для импорта. При этом мировые лидеры не дремлют и заваливают ваш рынок современными образцами, в то время как вы серьёзно отстаёте. В общем, овчинка не стоит выделки.

 

Совсем другая ситуация в условиях кризиса падения эффективности капитала. Новинки появляются достаточно редко, и, что самое главное, они не такие уж новинки. Кроме того, у людей денег становится всё меньше, и они начинают смотреть не столько на новизну и прибамбасы, сколько на длительность работы и эффективность. Наконец, стоимость производственной базы всё время падает: купить завод становится всё проще и проще. А защита своих рынков может осуществляться в том числе за счёт девальвации национальной валюты.

 

Для примера возьмём современную Россию. Совокупный импорт составляет здесь примерно 400 миллиардов долларов в год. Предположим (точный анализ я не проводил -- возможно, что и больше), что половину этих денег можно закрыть импортозамещением. Тогда мы получим двойную картину: с одной стороны, российские производители получат на 200 миллиардов прибыли больше, а с другой – потребители на существенную часть этих же 200 миллиардов повысят свою покупательную способность (поскольку зарплату получат). Согласитесь, не так уж плохо!

 

А теперь – какой объём инвестиций мы сможем при этом «проглотить»? Если исходить из доходности в 10% (что не так уж и мало в нынешних условиях), то в России сегодня можно смело вкладывать в импортозамещающие производства 2 триллиона долларов! При этом часть этих денег можно взять на внутреннем рынке, а со временем практически полностью перейти к рублевому обеспечению этого оборота. Вот вам, кстати, и рублёвый финансовый центр, о котором столько говорят в Кремле и нашем правительстве, только воз и ныне там.

 

Аналогичная ситуация, только в иных масштабах, имеет место во многих странах мира. Но при этом нужно понимать: если мы отказываемся от импорта, то кто-то недополучает прибыль! И, соответственно, содержать разного рода затратные инфраструктурные объекты ему становится всё сложнее и сложнее. При этом отказаться от предложенной схемы для национальных правительств становится всё сложнее и сложнее, поскольку это реальный инструмент компенсации жизненного уровня населения, а население игнорировать политики никак не могут, иначе и власть можно потерять! Ну, точнее, какое-то время, конечно, игнорировать будут, но, в конце концов, решение всё-таки принимать придётся!

 

Но как только такой процесс входит в полную силу – надеяться на сохранение единой системы разделения труда и единых финансовых рынков становится не просто сложно, а практически невозможно. Рынки начнут стремительно фрагментироваться, и хорошо, если этот процесс завершится на уровне 5-6 крупных кластеров. Не исключено, что дальше начнут распадаться и они. Впрочем, это уже находится за пределами обсуждения данного текста.

 

Михаил Хазин,

 odnako.org


09.12.2012 Михайло Хазін 1006 0
Коментарі (0)

11.12.2025
Павло Мінка

Національні парки Івано-Франківщини, де зберігаються праліси та унікальні види рослин і тварин, стикаються з системними загрозами: незаконними рубками на сотні мільйонів гривень, організованими схемами та обмеженим контролем через воєнний стан.  

756
07.12.2025
Вікторія Косович

Ректор «Івано-Франківської академії Івана Золотоустого» та священник Олег Каськів понад двадцять років поєднує духовне покликання з керівництвом освітою. Як сучасна молодь поєднує навчання, технології та духовність? Чи може церква залишатися авторитетом у світі соцмереж? І як війна змінює освіту та цінності студентів — читайте в інтерв'ю Фіртці.  

4429
04.12.2025
Вікторія Матіїв

Священник з Івано-Франківська Василь Савчин в інтерв'ю журналістці Фіртки розповів про духовний сенс зимових свят — від Святого Миколая до Стрітення — і пояснив, як традиції та сімейні звичаї допомагають відчути Божу любов.  

1562
01.12.2025
Дар'я Могитич

Офіційна статистика прокуратури за 2024–2025 роки — ексклюзив від Фіртки.  

10772
29.11.2025
Олег Головенський

У передріздвяному інтерв’ю Фіртці мер Івано-Франківська Руслан Марцінків розповів про особисте життя: родинні традиції, сімейний «осередок Марцінківих» в Отинії, друзів і вміння прощати недоброзичливців, а також поділився думками про культурне життя міста — літературу та театр.

3240
28.11.2025
Діана Струк

Як комунальний транспорт Івано-Франківська адаптує маршрути, долає нестачу водіїв, реагує на скарги пасажирів, забезпечує доступність та планує розвиток до 2030 року, журналістка Фіртки поспілкувалася з директором комунального підприємства «Електроавтотрансу» Віталієм Голутяком.  

3533

Він мав особливий голос, талант композитора. Був дотепним, креативним, наполегливим, небагатослівним, потужним і результативним. А ще – дуже цілісною людиною. Такі зараз, в епоху мерехкотіння уваги в потоці самовпевненого дрібного, у все більшому дефіциті…

11973

Завдяки кіноіндустрії з її різдвяними фільмами ми добре знаємо про особливості  святкування Різдва в трансатлантичному світі (США, Канада, Великобританія) та Європі. В Україні серцем цього свята є колядки та щедрівки.  

870

«Голлівуд» завжди або передбачає, або програмує нам майбутнє.

1124

Будь-яку подію, будь-яке явище, будь-який процес можна символічно описати за допомогою одного з трьох ритуалів – наречення імені, шлюбу або панахиди

884
11.12.2025

Святкові застілля часто спокушають нас великою кількістю смачних страв, але переїдання може зіпсувати як настрій, так і самопочуття.  

6280 4
07.12.2025

Під час посту людина не вживає білкові продукти тваринного походження: м’ясо, рибу та молочні продукти. Натомість у раціоні залишаються крупи, бобові, горіхи, фрукти та овочі.    

31896 1
04.12.2025

Попри чудові якості, важливо розуміти, що грейпфрут відіграє особливу роль у взаємодії з певними ліками.

11473
13.12.2025

На переконання отця, справжню підтримку дають віра, молитва, Слово Боже, одновірці та щирі друзі. Важливо й самим бути поруч із тими, хто горює — підтримати присутністю, словом та молитвою.

8099
06.12.2025

Сьогодні, 6 грудня, в Україні за новим церковним календарем відзначають День святого Миколая.

1151
04.12.2025

Церква критично ставиться до ворожіння та будь-яких чарів. Усі вони — тяжкий гріх.

7619 1
11.12.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

38685 1
11.12.2025

Адміністрація президента США Дональда Трампа перевертає з ніг на голову звичну логіку американської зовнішньої політики — Європа шокована, але ще в очікуванні змін на кращі стосунки зі своїм стратегічним союзником.  

737
05.12.2025

Василь Вірастюк — народний депутат України IX скликання від Івано-Франківщини. За нього у 2021 році під час проміжних виборів у 87 окрузі проголосували понад 31,2% виборців.

4587
04.12.2025

Александр Стубб, президент та колишній прем’єр-міністр Фінляндії, дипломат та очільник світових структур з великим досвідом, розповів у Foreign Affairs про своє бачення майбутнього світу.

1123
01.12.2025

Вперше в історії Центральний банк Росії почав прямий розпродаж стратегічних запасів золота зі своїх резервів на внутрішньому ринку. Про це стверджує Служба зовнішньої розвідки України.

1475