Розпад "глобального світу": як це станеться

 

 

Основной действующий механизм распада мира на валютные зоны в нашей теории прописан достаточно чётко: снижение совокупного спроса в связи с невозможностью его поддерживать на уровне, существенно превышающем реально располагаемые доходы населения, приведёт к падению уровня разделения труда. Это, в свою очередь, уменьшит добавленную стоимость, создаваемую в экономике, что сделает нерентабельным поддержание глобальной инфраструктуры мировой системы разделения труда. И, соответственно, она распадётся на более «дешёвые» с точки зрения обслуживания фрагменты.

 

Но это, так сказать, обобщённая модель. А вот как это всё будет происходить на практике, кто и как своими естественными действиями будет провоцировать распад мира на валютные зоны? И вот здесь можно тоже дать некоторые пояснения и объяснения.

 

Как рассказал нам Сергей Егищянц (со ссылкой на официальную статистику, разумеется), подавляющую часть прибылей компаний из индекса S&P500 дали всего четыре из них. С точки зрения теории кризиса это естественно: поскольку дальнейшее расширения рынков невозможно, не получается и углубление разделения труда (то есть интенсивный рост), что влечёт за собой кризис падения эффективности капитала. То есть вложения есть, а отдачи от них (прибыли) – нет.

 

Кто-то скажет, что это не совсем верно, поскольку совокупная прибыль индекса всё-таки вполне приличная, и, таким образом, речь идёт только о перераспределении денег между компаниями. На это, однако, есть серьёзное возражение, которое состоит в том, что необходимо учитывать глобальную прибавку к прибыли, связанную с эмиссией. И, таким образом, мы получаем примерно такую картину: совокупная прибыль падает, но некоторые компании это компенсируют за счёт доступа к эмиссионным деньгам.

 

Дальше можно рассуждать, кто и как это делает, но это уже не совсем теория кризиса. Мы же пока в очередной раз отметим, что в этом месте теория хорошо подтверждается на практике. И именно здесь можно отметить один практический механизм, который как раз и может обеспечить достижение описанного выше теоретического вывода. Итак, рассмотрим типовую страну (или регион), которая включена в мировое разделение труда и имеет как экспортные, так и импортные потоки. Уровень жизни в стране постепенно падает, поскольку экспортные потоки хиреют, как и внутренняя поддержка спроса. Возникает вопрос: как их компенсировать?

 

Естественный вариант – начать импортозамещение. В нормально растущей мировой экономике это далеко не всегда возможно: инвестиции в создание собственного производства велики, внутренние рынки для их компенсации недостаточны, да и правила ВТО запрещают их закрывать для импорта. При этом мировые лидеры не дремлют и заваливают ваш рынок современными образцами, в то время как вы серьёзно отстаёте. В общем, овчинка не стоит выделки.

 

Совсем другая ситуация в условиях кризиса падения эффективности капитала. Новинки появляются достаточно редко, и, что самое главное, они не такие уж новинки. Кроме того, у людей денег становится всё меньше, и они начинают смотреть не столько на новизну и прибамбасы, сколько на длительность работы и эффективность. Наконец, стоимость производственной базы всё время падает: купить завод становится всё проще и проще. А защита своих рынков может осуществляться в том числе за счёт девальвации национальной валюты.

 

Для примера возьмём современную Россию. Совокупный импорт составляет здесь примерно 400 миллиардов долларов в год. Предположим (точный анализ я не проводил -- возможно, что и больше), что половину этих денег можно закрыть импортозамещением. Тогда мы получим двойную картину: с одной стороны, российские производители получат на 200 миллиардов прибыли больше, а с другой – потребители на существенную часть этих же 200 миллиардов повысят свою покупательную способность (поскольку зарплату получат). Согласитесь, не так уж плохо!

 

А теперь – какой объём инвестиций мы сможем при этом «проглотить»? Если исходить из доходности в 10% (что не так уж и мало в нынешних условиях), то в России сегодня можно смело вкладывать в импортозамещающие производства 2 триллиона долларов! При этом часть этих денег можно взять на внутреннем рынке, а со временем практически полностью перейти к рублевому обеспечению этого оборота. Вот вам, кстати, и рублёвый финансовый центр, о котором столько говорят в Кремле и нашем правительстве, только воз и ныне там.

 

Аналогичная ситуация, только в иных масштабах, имеет место во многих странах мира. Но при этом нужно понимать: если мы отказываемся от импорта, то кто-то недополучает прибыль! И, соответственно, содержать разного рода затратные инфраструктурные объекты ему становится всё сложнее и сложнее. При этом отказаться от предложенной схемы для национальных правительств становится всё сложнее и сложнее, поскольку это реальный инструмент компенсации жизненного уровня населения, а население игнорировать политики никак не могут, иначе и власть можно потерять! Ну, точнее, какое-то время, конечно, игнорировать будут, но, в конце концов, решение всё-таки принимать придётся!

 

Но как только такой процесс входит в полную силу – надеяться на сохранение единой системы разделения труда и единых финансовых рынков становится не просто сложно, а практически невозможно. Рынки начнут стремительно фрагментироваться, и хорошо, если этот процесс завершится на уровне 5-6 крупных кластеров. Не исключено, что дальше начнут распадаться и они. Впрочем, это уже находится за пределами обсуждения данного текста.

 

Михаил Хазин,

 odnako.org


09.12.2012 Михайло Хазін 1170 0
Коментарі (0)

26.08.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв’ю для Фіртки отець Піо Павлик розповів про своє покликання, служіння під час війни, страх і віру, про людей, які залишаються у Херсоні, та про те, чому сам не хоче їх залишати.

1219
21.08.2026
Вікторія Косович

Аби перевірити, як на Івано-Франківщині виявляють порушників, що здійснюють проїзд територіями природно-заповідного фонду, та наскільки масштабною є проблема джипінгу в Карпатах, Фіртка вирушила у рейд на один день з двома групами Державної екологічної інспекції Карпатського округу.

1286
17.08.2026
Вікторія Матіїв

Чому громадам важливо перетворювати екскурсантів на туристів, як штучний інтелект змінює галузь і чому майбутнє Прикарпаття може бути за Дністровським каньйоном — в інтерв’ю Фіртці розповів начальник відділу туризму Івано-Франківської обласної військової адміністрації Віталій Передерко.

1965
15.08.2026
Олександр Мізін

Фіртка вже писала про схеми шахрайства та чорних рієлторів, детально аналізуючи, як аферисти обирають жертв серед самотніх чи вразливих верств населення. Утім, постає логічне запитання: як звичайному покупцеві захистити себе під час угоди як на первинному, так і на вторинному ринках нерухомості?

2010
11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

1721
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

3921

В чому парадокс і в чому правий чи неправий Ілон Маск? У всьому. Є сотні чорних лебедів й з добра тисяча сірих носорогів, і все зміниться в секунду.

314

Жоден диктатор в історії не мав інструменту, який тепер доступний кожній ШІ-корпорації, стверджує ізраїльский візіонер Юваль Ной Харарі.  

567

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

1370

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

1657
18.08.2026

Тривалий стрес впливає не лише на емоційний стан, а й на харчову поведінку та роботу травної системи. У цей період може посилюватися тяга до солодкого, зникати апетит, а після їжі — виникати спазми чи відчуття важкості.  

980
16.08.2026

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

6640
12.08.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

6627
21.08.2026

Цього року до відповідного проєкту залучили 10 парафій, де священників і волонтерів мотивують та навчають допомагати людям, які опинилися у складних життєвих обставинах.  

951
18.08.2026

У суботу, 12 вересня, напередодні свята Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього, відбудеться проща спільноти «Матері в молитві» ІФА до Гошева.

1154
14.08.2026

Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав 13 серпня вдруге відвідав Івано-Франківську обласну дитячу клінічну лікарню. Він поспілкувався з медиками, відвідав маленьких пацієнтів та Центр ментального здоров’я при лікарні.  

1329
09.08.2026

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав восьмого серпня іменував трьох священнослужителів Коломийської єпархії митрофорними протоієреями.

2079
21.08.2026

Акторка Івано-Франківського драмтеатру Мирослава Полатайко зізнається, що в дитинстві не мріяла про сцену та не любила виступати перед публікою. Попри це, родинні традиції, підтримка близьких і наполеглива праця допомогли їй знайти своє покликання та полюбити акторську професію.

7283 3
29.08.2026

Саме під його керівництвом Україна посилила кампанію далекобійних ударів по стратегічних об’єктах росії, зокрема по нафтопереробній галузі. Тепер перед ним стоїть зовсім інше завдання — керувати величезною системою, яка забезпечує українську армію зброєю, людьми та ресурсами.  

98
21.08.2026

Говорити про організацію голосування на тлі російських ракетних та дронових атак нереалістично, вважає оглядач Bloomberg Марк Чемпіон. Заклик колишнього міністра оборони Михайла Федорова до проведення президентських виборів в Україні він називає безрозсудним і неправильним. 

761
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

1377
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

2052