Розпад "глобального світу": як це станеться

 

 

Основной действующий механизм распада мира на валютные зоны в нашей теории прописан достаточно чётко: снижение совокупного спроса в связи с невозможностью его поддерживать на уровне, существенно превышающем реально располагаемые доходы населения, приведёт к падению уровня разделения труда. Это, в свою очередь, уменьшит добавленную стоимость, создаваемую в экономике, что сделает нерентабельным поддержание глобальной инфраструктуры мировой системы разделения труда. И, соответственно, она распадётся на более «дешёвые» с точки зрения обслуживания фрагменты.

 

Но это, так сказать, обобщённая модель. А вот как это всё будет происходить на практике, кто и как своими естественными действиями будет провоцировать распад мира на валютные зоны? И вот здесь можно тоже дать некоторые пояснения и объяснения.

 

Как рассказал нам Сергей Егищянц (со ссылкой на официальную статистику, разумеется), подавляющую часть прибылей компаний из индекса S&P500 дали всего четыре из них. С точки зрения теории кризиса это естественно: поскольку дальнейшее расширения рынков невозможно, не получается и углубление разделения труда (то есть интенсивный рост), что влечёт за собой кризис падения эффективности капитала. То есть вложения есть, а отдачи от них (прибыли) – нет.

 

Кто-то скажет, что это не совсем верно, поскольку совокупная прибыль индекса всё-таки вполне приличная, и, таким образом, речь идёт только о перераспределении денег между компаниями. На это, однако, есть серьёзное возражение, которое состоит в том, что необходимо учитывать глобальную прибавку к прибыли, связанную с эмиссией. И, таким образом, мы получаем примерно такую картину: совокупная прибыль падает, но некоторые компании это компенсируют за счёт доступа к эмиссионным деньгам.

 

Дальше можно рассуждать, кто и как это делает, но это уже не совсем теория кризиса. Мы же пока в очередной раз отметим, что в этом месте теория хорошо подтверждается на практике. И именно здесь можно отметить один практический механизм, который как раз и может обеспечить достижение описанного выше теоретического вывода. Итак, рассмотрим типовую страну (или регион), которая включена в мировое разделение труда и имеет как экспортные, так и импортные потоки. Уровень жизни в стране постепенно падает, поскольку экспортные потоки хиреют, как и внутренняя поддержка спроса. Возникает вопрос: как их компенсировать?

 

Естественный вариант – начать импортозамещение. В нормально растущей мировой экономике это далеко не всегда возможно: инвестиции в создание собственного производства велики, внутренние рынки для их компенсации недостаточны, да и правила ВТО запрещают их закрывать для импорта. При этом мировые лидеры не дремлют и заваливают ваш рынок современными образцами, в то время как вы серьёзно отстаёте. В общем, овчинка не стоит выделки.

 

Совсем другая ситуация в условиях кризиса падения эффективности капитала. Новинки появляются достаточно редко, и, что самое главное, они не такие уж новинки. Кроме того, у людей денег становится всё меньше, и они начинают смотреть не столько на новизну и прибамбасы, сколько на длительность работы и эффективность. Наконец, стоимость производственной базы всё время падает: купить завод становится всё проще и проще. А защита своих рынков может осуществляться в том числе за счёт девальвации национальной валюты.

 

Для примера возьмём современную Россию. Совокупный импорт составляет здесь примерно 400 миллиардов долларов в год. Предположим (точный анализ я не проводил -- возможно, что и больше), что половину этих денег можно закрыть импортозамещением. Тогда мы получим двойную картину: с одной стороны, российские производители получат на 200 миллиардов прибыли больше, а с другой – потребители на существенную часть этих же 200 миллиардов повысят свою покупательную способность (поскольку зарплату получат). Согласитесь, не так уж плохо!

 

А теперь – какой объём инвестиций мы сможем при этом «проглотить»? Если исходить из доходности в 10% (что не так уж и мало в нынешних условиях), то в России сегодня можно смело вкладывать в импортозамещающие производства 2 триллиона долларов! При этом часть этих денег можно взять на внутреннем рынке, а со временем практически полностью перейти к рублевому обеспечению этого оборота. Вот вам, кстати, и рублёвый финансовый центр, о котором столько говорят в Кремле и нашем правительстве, только воз и ныне там.

 

Аналогичная ситуация, только в иных масштабах, имеет место во многих странах мира. Но при этом нужно понимать: если мы отказываемся от импорта, то кто-то недополучает прибыль! И, соответственно, содержать разного рода затратные инфраструктурные объекты ему становится всё сложнее и сложнее. При этом отказаться от предложенной схемы для национальных правительств становится всё сложнее и сложнее, поскольку это реальный инструмент компенсации жизненного уровня населения, а население игнорировать политики никак не могут, иначе и власть можно потерять! Ну, точнее, какое-то время, конечно, игнорировать будут, но, в конце концов, решение всё-таки принимать придётся!

 

Но как только такой процесс входит в полную силу – надеяться на сохранение единой системы разделения труда и единых финансовых рынков становится не просто сложно, а практически невозможно. Рынки начнут стремительно фрагментироваться, и хорошо, если этот процесс завершится на уровне 5-6 крупных кластеров. Не исключено, что дальше начнут распадаться и они. Впрочем, это уже находится за пределами обсуждения данного текста.

 

Михаил Хазин,

 odnako.org


09.12.2012 Михайло Хазін 862 0
Коментарі (0)

08.03.2025
Олег Головенський

Грем Пероллз (Graham Perolls) — Офіцер Найвидатнішого Ордену Британської Імперії (Officer of the Most Excellent Order of the British Empire) та Кавалер Найвищого Ордена Святого Михайла та Святого Георгія (Companion of the Most Distinguished Order of St. Michael and St. George).  

1510
07.03.2025
Тетяна Ткаченко

Про найчастіші запити від батьків та дітей, складні емоції підлітків, доцільність покарання та потребу любові, журналістка Фіртки поспілкувалась із івано-франківською психологинею Іриною Волощук.  

1057
03.03.2025
Вікторія Матіїв

Про адаптацію та реінтеграцію ветеранів, проєкти, спрямовані на підтримку родин загиблих бійців та виклики для дружин полеглих воїнів, журналістка Фіртки поспілкувалася із директоркою комунального закладу "Ветеранський простір", засновницею громадської організації "Дружини Янголів", дружиною загиблого захисника Павла Василіва — Любов'ю Василів.

1377
25.02.2025
Вікторія Косович

Роман Бончук — митець з Івано-Франківська, відомий своїми масштабними полотнами, муралами та концептуальними роботами.  Про саморозвиток, роль філософії, виклики сьогоденного мистецтва та нюанси творчого процесу митець розповів журналістці Фіртки.

4429
23.02.2025
Олег Головенський

Петро Порошенко в одному зі своїх виступів «офіційно» висловив переконання в тому, що 26 жовтня поточного року в Україні будуть вибори: «Зафіксуйте цю дату».  

2548 1
19.02.2025
Діана Струк

Про наукову школу біохімії, досвід роботи на міжнародній арені, вплив біологічних добавок та мультивітамінів, про коронавірус, цукровий діабет, холестерин та про здоровий спосіб життя Володимир Лущак розповів в інтерв’ю Фіртці.

2740 2

Йтиметься про Православну Церкву України - справжню Українську православну Церкву, адже  УПЦ (в єдності з МП) має стільки «українського» як морська свинка – «морського».

565

Сімейна групова терапія, різноманітні майстер-класи, психологічна підтримка, гуртки та екскурсії, консультації та профорієнтація, робота з тренерами та різноманітні дитячі гуртки, - це навіть неповний перелік наших активностей.

1162

Вони потребують нашої допомоги. За статистикою, кількість поранених військових в Україні вже сягає 400 тисяч. Це не просто цифри — це люди, які захищали нас, а тепер лишились сам-на-сам зі своїми проблемами.

917

В неділю, 23 лютого 2025 року, о 18.00 за місцевим часом закрилися виборчі дільниці по виборах німецького парламенту – Бундестагу. І одразу ж в ЗМІ з’явилися перші результати екзитполів.

1631
10.03.2025

Перекуси повинні бути корисними, поживними та здоровими. Це своєю чергою допоможе залишатися в тонусі та бути продуктивними.  

8852
06.03.2025

У Києві відбулися фінальні змагання конкурсу "Кулінарні батли", у якому взяли участь переможці регіональних етапів — учні 8-9 класів та професійно-технічних освітніх закладів із Київської, Львівської, Одеської, Полтавської, Чернігівської та Івано-Франківської областей.  

830
03.03.2025

Піст — це не лише духовна практика, а й випробування для організму, особливо якщо раціон змінюється різко. Відмова від продуктів тваринного походження, скорочення білків і жирів може призвести до дефіцитів та зниження енергії.  

530
10.03.2025

Говорячи про мотивацію відвідування релігійних служб, найчастіше ті мешканці заходу, які беруть у них участь, називають спілкування з Богом (52,9%), участь у молитвах, релігійних обрядах (51%).  

506
06.03.2025

Погінський монастир Успіння Матері Божої запрошує прикарпатців на нічні чування.  

1078
02.03.2025

Великий піст у 2025 році розпочнеться у понеділок, третього березня.  

1159
27.02.2025

У 2024 році частка тих українців, хто відповідав, що регулярно надає матеріальну підтримку Церкві, склала до 12%.  

1026
14.03.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

32468 1
13.03.2025

Після закінчення війни буде знятий воєнний стан, і після зняття воєнного стану вибори проходитимуть згідно з українським законодавством.  

1179
11.03.2025

У минулому банкір та керівник Банку Канади, Марк Карні виграв вибори на посаду лідера чинної Ліберальної партії Канади й замінить Джастіна Трюдо на посаді прем'єр-міністра.  

404
10.03.2025

Закон про забезпечення прав добросовісного набувача (12089) на фінальній стадії розгляду.  

951 1
06.03.2025

Євродепутати від проєвропейської партії "Volt" надішлють лідерам ЄС план, у якому серед дев'яти пунктів закличуть позбавити Угорщину права голосу.  

428