Розпад "глобального світу": як це станеться

 

 

Основной действующий механизм распада мира на валютные зоны в нашей теории прописан достаточно чётко: снижение совокупного спроса в связи с невозможностью его поддерживать на уровне, существенно превышающем реально располагаемые доходы населения, приведёт к падению уровня разделения труда. Это, в свою очередь, уменьшит добавленную стоимость, создаваемую в экономике, что сделает нерентабельным поддержание глобальной инфраструктуры мировой системы разделения труда. И, соответственно, она распадётся на более «дешёвые» с точки зрения обслуживания фрагменты.

 

Но это, так сказать, обобщённая модель. А вот как это всё будет происходить на практике, кто и как своими естественными действиями будет провоцировать распад мира на валютные зоны? И вот здесь можно тоже дать некоторые пояснения и объяснения.

 

Как рассказал нам Сергей Егищянц (со ссылкой на официальную статистику, разумеется), подавляющую часть прибылей компаний из индекса S&P500 дали всего четыре из них. С точки зрения теории кризиса это естественно: поскольку дальнейшее расширения рынков невозможно, не получается и углубление разделения труда (то есть интенсивный рост), что влечёт за собой кризис падения эффективности капитала. То есть вложения есть, а отдачи от них (прибыли) – нет.

 

Кто-то скажет, что это не совсем верно, поскольку совокупная прибыль индекса всё-таки вполне приличная, и, таким образом, речь идёт только о перераспределении денег между компаниями. На это, однако, есть серьёзное возражение, которое состоит в том, что необходимо учитывать глобальную прибавку к прибыли, связанную с эмиссией. И, таким образом, мы получаем примерно такую картину: совокупная прибыль падает, но некоторые компании это компенсируют за счёт доступа к эмиссионным деньгам.

 

Дальше можно рассуждать, кто и как это делает, но это уже не совсем теория кризиса. Мы же пока в очередной раз отметим, что в этом месте теория хорошо подтверждается на практике. И именно здесь можно отметить один практический механизм, который как раз и может обеспечить достижение описанного выше теоретического вывода. Итак, рассмотрим типовую страну (или регион), которая включена в мировое разделение труда и имеет как экспортные, так и импортные потоки. Уровень жизни в стране постепенно падает, поскольку экспортные потоки хиреют, как и внутренняя поддержка спроса. Возникает вопрос: как их компенсировать?

 

Естественный вариант – начать импортозамещение. В нормально растущей мировой экономике это далеко не всегда возможно: инвестиции в создание собственного производства велики, внутренние рынки для их компенсации недостаточны, да и правила ВТО запрещают их закрывать для импорта. При этом мировые лидеры не дремлют и заваливают ваш рынок современными образцами, в то время как вы серьёзно отстаёте. В общем, овчинка не стоит выделки.

 

Совсем другая ситуация в условиях кризиса падения эффективности капитала. Новинки появляются достаточно редко, и, что самое главное, они не такие уж новинки. Кроме того, у людей денег становится всё меньше, и они начинают смотреть не столько на новизну и прибамбасы, сколько на длительность работы и эффективность. Наконец, стоимость производственной базы всё время падает: купить завод становится всё проще и проще. А защита своих рынков может осуществляться в том числе за счёт девальвации национальной валюты.

 

Для примера возьмём современную Россию. Совокупный импорт составляет здесь примерно 400 миллиардов долларов в год. Предположим (точный анализ я не проводил -- возможно, что и больше), что половину этих денег можно закрыть импортозамещением. Тогда мы получим двойную картину: с одной стороны, российские производители получат на 200 миллиардов прибыли больше, а с другой – потребители на существенную часть этих же 200 миллиардов повысят свою покупательную способность (поскольку зарплату получат). Согласитесь, не так уж плохо!

 

А теперь – какой объём инвестиций мы сможем при этом «проглотить»? Если исходить из доходности в 10% (что не так уж и мало в нынешних условиях), то в России сегодня можно смело вкладывать в импортозамещающие производства 2 триллиона долларов! При этом часть этих денег можно взять на внутреннем рынке, а со временем практически полностью перейти к рублевому обеспечению этого оборота. Вот вам, кстати, и рублёвый финансовый центр, о котором столько говорят в Кремле и нашем правительстве, только воз и ныне там.

 

Аналогичная ситуация, только в иных масштабах, имеет место во многих странах мира. Но при этом нужно понимать: если мы отказываемся от импорта, то кто-то недополучает прибыль! И, соответственно, содержать разного рода затратные инфраструктурные объекты ему становится всё сложнее и сложнее. При этом отказаться от предложенной схемы для национальных правительств становится всё сложнее и сложнее, поскольку это реальный инструмент компенсации жизненного уровня населения, а население игнорировать политики никак не могут, иначе и власть можно потерять! Ну, точнее, какое-то время, конечно, игнорировать будут, но, в конце концов, решение всё-таки принимать придётся!

 

Но как только такой процесс входит в полную силу – надеяться на сохранение единой системы разделения труда и единых финансовых рынков становится не просто сложно, а практически невозможно. Рынки начнут стремительно фрагментироваться, и хорошо, если этот процесс завершится на уровне 5-6 крупных кластеров. Не исключено, что дальше начнут распадаться и они. Впрочем, это уже находится за пределами обсуждения данного текста.

 

Михаил Хазин,

 odnako.org


09.12.2012 Михайло Хазін 1190 0
Коментарі (0)

22.09.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв’ю для Фіртки Марія Стопник розповіла про свій шлях до професії, перші мрії про зовсім інші заняття, роботу в театрі під час повномасштабної війни та те, чому сцена сьогодні має особливе значення.

678
17.09.2026
Павло Мінка

Нелегальний обіг підакцизних товарів залишається проблемою як для України загалом, так і для Івано-Франківської області. Правоохоронні та контролюючі органи на Прикарпатті виявляють продаж алкоголю, сигарет, тютюнової сировини та рідин для електронних сигарет без ліцензій, акцизних марок або фіскальних чеків.

1192
14.09.2026
Вікторія Косович

Попри війну, бізнес Івано-Франківщини продовжує зростати. Регіон приваблює внутрішні інвестиції, розвиває будівництво, рекреацію та енергетику, а після завершення війни може отримати новий поштовх для розвитку. Про це в інтерв’ю журналістці Фіртки розповів голова Бізнес Асоціації Івано-Франківська та CEO ІТ-компанії Devlight Ігор Полич.

1396
07.09.2026
Вікторія Матіїв

Полеглий військовий Володимир Ніхаєнко про війну рідним майже не розповідав — на запитання дружини відповідав: «У мене все добре». Після тяжкого поранення, отриманого у червні 2023 року, воїн помер у військовому госпіталі.

2757
04.09.2026
Катерина Гришко

Фіртка розповідає, як працюють шахрайські кол-центри, чому Івано-Франківщина опинилася серед регіонів діяльності транснаціональних мереж та які відомі епізоди правоохоронці зафіксували в області протягом останніх років.

2364
26.08.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв’ю для Фіртки отець Піо Павлик розповів про своє покликання, служіння під час війни, страх і віру, про людей, які залишаються у Херсоні, та про те, чому сам не хоче їх залишати.

2826

Мілею з його версією «шокової терапії» вдалося здавалося б неможливе: від хронічного банкрутства держави, бюджетного дефіциту, дефолтів, домінуючої бідності, безнадії та гіперінфляції – до різкого падіння інфляції, бюджетного профіциту і повернення економічного зростання.

2076

Ми живемо в часи, коли цифрові технології непомітно перетнули межу між суто технічним виконанням завдань і сферою духу.

1550

В чому парадокс і в чому правий чи неправий Ілон Маск? У всьому. Є сотні чорних лебедів й з добра тисяча сірих носорогів, і все зміниться в секунду.

1629

Жоден диктатор в історії не мав інструменту, який тепер доступний кожній ШІ-корпорації, стверджує ізраїльский візіонер Юваль Ной Харарі.  

2100
22.09.2026

У серпні 2026 року порівняно з липнем інфляція в області становила 0,3%, в Україні — 0,1%. 

587
20.09.2026

У сучасному світі ми часто їмо поспіхом, на ходу або перед екраном телефону, не звертаючи уваги на сам процес. Але їжа — це не просто набір калорій. Це досвід, задоволення та спосіб отримати гармонію.

11817
15.09.2026

Попри чудові якості, важливо розуміти, що грейпфрут відіграє особливу роль у взаємодії з певними ліками.

18134
21.09.2026

На недійсність впливає не те, що сталося після вінчання, а те, що було до складання шлюбу.

13571
17.09.2026

Після завершення війни українцям потрібно буде знову вчитися бути разом, не забувати про захисників та молитися за них. На цьому наголошує монах Чину Святого Василя Великого отець Піо Павлик, який служить на Херсонщині.

1172 1
15.09.2026

У понеділок, 14 вересня, на Прикарпатті відбулося освячення гарнізонного храму святого Архистратига Михаїла і всіх Небесних Сил безтілесних. 

1474
11.09.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

25196
22.09.2026

Акторка франківського драмтеатру Марія Стопник розповіла, як від захоплення різними професіями прийшла до театру, чому спочатку вступила на режисуру та коли зрозуміла, що сцена — саме те, чим хоче займатися.

722
08.09.2026

Минулої неділі в німецькій федеральній землі Саксонія-Ангальт зі столицею в східнонімецькому місті Магдебург пройшли вибори до земельного парламенту — ландтагу.

1519
05.09.2026

Ілон Маск виступив у Північній Кароліні (США) на зустрічі міністрів технологій країн G20, яку організував Білий Дім.

1379
29.08.2026

Саме під його керівництвом Україна посилила кампанію далекобійних ударів по стратегічних об’єктах росії, зокрема по нафтопереробній галузі. Тепер перед ним стоїть зовсім інше завдання — керувати величезною системою, яка забезпечує українську армію зброєю, людьми та ресурсами.  

1537
21.08.2026

Говорити про організацію голосування на тлі російських ракетних та дронових атак нереалістично, вважає оглядач Bloomberg Марк Чемпіон. Заклик колишнього міністра оборони Михайла Федорова до проведення президентських виборів в Україні він називає безрозсудним і неправильним. 

2078