Російські звинувачення на адресу України стали складовою передвиборчої риторики

 

Президентська кампанія в Росії сягнула фінішної прямої. І що ближче день голосування 4 березня, то сильнішою стає істерика влади. Інакше як пояснити посилення антизахідної риторики на тлі обіцянок розбудовувати велику країну, збільшуючи витрати на оборону.

 

У примітивному мисленні політтехнологів штабу ВВП панує догма, що поважають виключно тих, хто озброєний до зубів. Їм якось невтямки, що таких уже не поважають, а бояться, тож, відповідно, і вживають певних заходів, щоб дати відсіч потенційному агресорові. Дивно, однак російська влада вустами Путіна втягує країну в гонку озброєнь, котра виявилася не до снаги СРСР, а сучасній Росії і поготів. Хоча, може, це такий спосіб розпилювання державного бюджету. Мабуть, сильно боїться російська влада навіть організаційно слабку й роз’єднану опозицію, якщо та не знайшла інших можливостей для відповіді, окрім звинувачень у lesliensdenigrant, тобто у зв’язках з американським посольством, що вводять країну в неславу.

 

У цій самій площині лежать і звинувачення України в несанкціонованому відборі газу з транзитної труби. Причин, через які знову залунали обвинувачення, як і зазвичай, кілька. І пов’язані вони не лише з українським напрямком російської політики, а також і з європейським та внутрішнім.

 

Щодо останнього все цілком зрозуміло. Виборця залякують не однією жахачкою, а відразу кількома. Звісно, є істерика Курґіняна і Ко з приводу помаранчевої інфекції. Призвідники цієї, вибачте на слові, політтехнології, навіть не помітили, що забили пропагандистський гол у власні ворота. Якщо вся успішна діяльність Путіна на посаді президента, а потім тимчасово прем’єра, була присвячена відтворенню, на його думку, сильної Росії, і на цій ниві помітні чималі зрушення, то чи варто було боятися так званої «помаранчевої інфекції».

 

Міцний організм вміє себе захистити. А ось через істерику довкола помаранчевої загрози, як у краплі води, виблискує слабкість держави російської перед зовнішньою загрозою та ймовірністю розвалу країни. І друге запитання. Що ж тоді весь час робив Путін, якщо не вдалося зміцнити країну так, щоб влада не боялася зовнішньої революційної інфекції.

 

А тепер про звинувачення у бік України. У Європі не такі вже й всі легковірні, тож її брехливими звинуваченнями не візьмеш. Я у такому разі виглядають цілком суперечливі дії, коли спочатку попереджають, що газу даватимуть менше, а потім звинувачують у цьому сусіда? Спочатку визнають, що сусід газ забирає без дозволу, відтак, скрегочучи зубами, зізнаються у зменшенні обсягів постачань, а потім знову галасують на весь світ – хапай злодія! При цьому всі добре знають, що ніхто нічого не крав, з труби чуже не брав, навпаки, навіть допомогу пропонував. Навіщо взагалі в такій ситуації Києву газ відбирати, якщо свого цілком достатньо так, що і сусідові пропонував.

 

Не зважатимемо на деякий збіг у часі, який цілком вбудовується у задуману Москвою вкрай нерозумну багатоходівку. Спочатку глава Державної Думи Сєрґєй Наришкін обговорює під час свого бліц-візиту до Києва пропозиції Росії щодо газової проблеми. Перше, що відразу кидається в очі, донесені вони були не під час перемовин Нафтогазу з Газпромом і не за допомогою профільних міністерств, а через лінію зовнішньополітичного відомства та посольство в Україні. І це за такого болючого ставлення в Москві до питань статусу і протоколу. Навіть не розглядаючи передані пропозиції по суті, вже варто відшуковувати в них значний пропагандистський заряд. Що, власне, і сталося.

 

Тільки-но в Білокам’яній дізналися про негативне ставлення влади до пропозицій, як не забарився наступний хід – був показаний по телебаченню уривок розмови президента Мєдвєдєва з головою Газпрому Міллером. Саме там пролунали чергові звинувачення у несанкціонованому відборі газу та наказ з’ясувати, в чім, власне, річ. Однак, що саме слід з’ясовувати? Те, що хтось не в змозі виконати свої зобов’язання перед покупцями? Чи у провалах стратегії Газпрому у видобутку і транспортуванні газу не лише чужою територією, а й власною? Те, що захопилися надміру будівництвом газогонів та не продумали, що слід створити інфраструктуру підземних сховищ газу. І варто було б не звинувачувати когось, а дослухатися до поради байкаря: «не краще б то, кумонько, не себе подивиться?» У тій самій байці про російську, власне, владу мова йде і далі – порада лишень дарма пролунала.

 

Водночас не варто думати, що звинувачення у відборі газу понад норму спричинені лише нинішньою ситуацією. Є таке, однак це лише частина загальної стратегії російської влади щодо України. І вона втілюватиметься і надалі. І що більше Київ чинитиме їй спротив, то сильнішим буде натиск.

 

Саме з цього боку варто розглядати наказ Мєдвєдєва щодо будівництва обхідних газогонів, щоб начебто менше залежати від України. Цікаво, що звинувачення в несанкціонованому відборі блакитного палива пролунали також і в бік Болгарії. І цілком зрозуміло чому. У Софії насторожено ставляться до російських проектів на кшталт «Південного потоку», крім того, відмовилися від будівництва газопроводу Бургас – Александруполіс та й загалом поводяться, на думку Кремля, вкрай недобре. Це зайвий доказ того, що обвинувачення мають виключно політичний характер. Про Болгарію згадують значно рідше, ніж про Україну, що пов’язано з тим, що назад із НАТО і європейських країн перша країна не рухатиметься та, крім того, для російських виборців далека Болгарія вже не становить такого інтересу, як близька й сусідська Україна, а до того ж іще й вкрай важлива.

 

До речі, справжній стан справ залишається таким, що зовсім відмовитися від транспортування блакитного палива через територію України Газпром не може, навіть якщо і матиме нестримне бажання. Такою є нинішня європейська мережа і перекроїти її вкрай складно, потрібно дуже багато коштів, до чого європейські споживачі навряд чи готові. Генеральний директор компанії «Нефтегазстройинформатика» Лєонід Уніґовскій зауважив: «Звісно, транзитні обсяги газу через Україну в разі втілення проектів «Південний…» та «Північний потік» зменшаться.

 

Причому значно, однак навряд чи можливо, що вони знизяться до нуля. На мою думку, цифри можуть сягнути рівня 40–50 млрд кубометрів на рік». За його словами, вагомою перевагою використання української ГТС є наявність розгалуженої мережі підземних сховищ газу, створення якої під час будівництва нових газогонів потребуватиме чимало часу та дуже значних капіталовкладень. Певна річ, зниження надходжень за транзит буде, однак не лише із цього живе українська держава.

 

Цікаво, після запуску двох потоків, чим Газпром пояснюватиме зниження обсягів постачанні у пікові моменти. Риби у Чорному та Балтійському морях трубу перекусили, що спричинило несанкціонований витік газу? А запустили їх, звісно, вороги Росії, заздалегідь навчивши їх харчуватися бетоном та металом. І зробило це, напевно, ЦРУ, хто ж іще?..

 

Водночас у войовничій риториці московських посадовців значною мірою винна сама українська влада. Вона пожинає плоди Харківських угод і загалом своєї безвідповідальної політики щодо енергоносіїв. За даними експерта Інституту енергетичних досліджень Юрія Корольчука, 2009 року Україна видобувала 21,35 млрд кубометрів блакитного палива, то вже наступного, 2010-го, – лише 20,5 млрд. У січні цього року видобуток газу порівняно з січнем 2011-го зменшився на 0,5%, тобто до 1,7 млрд кубометрів. А нещодавно на ток-шоу наживо український енергетичний та паливний міністр Юрій Бойко рапортував про зростання обсягів видобутку. Провали київської влади у газовій сфері добре відомі Москві, тож звідси і такий нахабний тон, котрий у сусідній столиці собі дозволяють. І нікого тут не звинуватиш, лишень сам Київ. Сам же і пожинає плоди своєї ж недалекоглядної політики, пишк УТ.

 

І наостанок. Московські «наїзди» – це просто вітання з Кремля президенту Януковичу з нагоди другої річниці його перебування на посаді глави держави. Замість вітальної телеграми.


29.02.2012 Юрій Райхель 475 0
Коментарі (0)

09.07.2025
Тетяна Дармограй

В інтерв’ю професорка кафедри судової медицини Івано-Франківського національного медичного університету Наталія Козань розповіла про процес та методи ідентифікації тіл загиблих військових, виклики, з якими стикаються фахівці та чому ця робота — це насамперед про гідність.  

1310
05.07.2025
Вікторія Косович

Про те, що таке фемінізм, як він розвивався в українському суспільстві та чому його не потрібно боятися, Фіртка поспілкувалася з журналісткою та письменницею, авторкою книги "Слово на літеру "Ф" Іриною Славінською.

1022
30.06.2025
Тетяна Ткаченко

Про актуальність проблеми больового синдрому в периопераційному періоді журналістці Фіртки розповів завідувач кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Івано-Франківського національного медичного університету, професор Іван Тітов.  

2039
26.06.2025
Олег Головенський

Фіртка вже проаналізувала декларації нардепів, керівників рад, ОВА та голів громад Прикарпаття за 2024 рік. Сьогодні — фінальна частина: декларації керівників правоохоронних органів області.

3522
24.06.2025
Павло Мінка

19 червня 2025 року Івано-Франківська обласна прокуратура повідомила: судитимуть організатора злочинної групи торговців бурштином.

1317
21.06.2025
Діана Струк

Нікіта Тітов — художник, плакатист, ілюстратор. Ще кілька десятиліть тому він називав себе «ватніком», а сьогодні його роботи — символи українського спротиву. Його плакати надихають, підтримують і попереджають: Україна — сильна, і вона не зламається.

1303

По соцмережах пішла дискусія про зрізані кілька дерев (ялинок) на Івано-Франківській Площі Ринок. «Політично» мотивований ґвалт наростає. Аж до вимог «засадити» ринкову площу деревами та зробити парк.

1621

Гадаю багато хто був свідком такої ситуації в церкві, коли дитина могла пробігтись у церкві, кудись заглядати, можливо щось голосно запитувати й одразу отримати зауваження або присоромлення від інших, часто старших, людей або бабусь.

469

Ніколи ідіотизм не стає більш очевидним, як у момент, коли починають його зводити у абсолют великі писарі сентиментально-переконливих текстів у редакційних кімнатах центрів, які «творять думки».

1109

Тема про заборону абортів, яку вчора запустила Івано-Франківська міськрада, не «від добра» і, звісно, «для піару». Якщо «піаром» вважати висловлення консервативної правої традиціоналістської політичної позиції.

1279
04.07.2025

Харчування під час війни немає відрізнятись від звичного раціону, який був у мирний час, та обов'язково повинне бути збалансованим. 

24235
30.06.2025

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

484
26.06.2025

Мер зазначив, що це приватний бізнес, а тому місто не видає земельні ділянки чи майно для таких закладів.

2645
05.07.2025

Протягом двох днів, 12-13 липня, у Погінському монастирі Успіння Матері Божої відбудеться XVI міжнародний з'їзд Апостольства страждальної Матері Божої покровительки доброї смерті.  

583
30.06.2025

У рамках цього благодійного заходу зібрали 78 тисяч 320 гривень на підтримку 10 окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс».  

1481
27.06.2025

Сьогодні, 27 червня, віряни відзначають свято Найсолодшого Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа – Людинолюбця.  

655
24.06.2025

Один чоловік ходив по окрузі, проклинаючи священика та розповсюджуючи про нього по всій парафії брехливі, злісні чутки.

15349
01.07.2025

Плакати Нікіти Тітова надихають, підтримують і попереджають: Україна — сильна, і вона не зламається. Художник прагне, аби про героїзм українців знали в усьому світі.  

462
09.07.2025

Президент США Дональд Трамп, аби втримати пУтіна від вторгнення в Україну, погрожував російському диктатору «розбомбити Москву до бісової матері».

550
04.07.2025

«Більдерберзький клуб» — одна із найбільш загадкових закритих «тусовок». Зустрічі клубу щороку тривають кілька днів щоразу в іншому місці.

1349 1
02.07.2025

Президент США Дональд Трамп оглянув новий центр утримання мігрантів "Алігатор Алькатрас" у Південній Флориді.  

596
26.06.2025

Рішення саміту НАТО, ухвалене у Гаазі за підтримки президента США Дональда Трампа, підтверджує статус росії як спільної загрози для всього Альянсу.  

510