Роковини Чорнобильської катастрофи: які обіцянки дають українські політики

В Україні сьогодні, 26 квітня, роковини аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Наші політики про цю подію згадують двічі на рік – у день самих роковин і в день пам'яті ліквідаторів аварії.

«Слово і діло» пропонує подивитися, які обіцянки, пов'язані з катастрофою на ЧАЕС дають президент, міністри та нардепи, передає Фіртка.


Підвищення пенсій та «зелений коридор» для туристів: що обіцяли Зеленський і міністри

Президент Володимир Зеленський у липні 2019 року пообіцяв, що найближчим часом в зоні відчуження ЧАЕС ліквідують корупцію і створять «зелений коридор» для туристів і вчених. У той день він підписав указ «Про деякі питання розвитку територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», мета якого – стимулювати відродження територій біля ЧАЕС, підтримати природоохоронну діяльність і створити умови для розвитку туристичного потенціалу. Але свою обіцянку глава держави провалив.

Після підписання указу Кабмін мав у тримісячний термін вжити низку заходів, зокрема, зареєструвати кілька законопроєктів. Однак законопроєкт «Про внесення змін до Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» було повернуто на доопрацювання, а проєкти «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за порушення вимог режиму радіаційної безпеки в місцевостях, що зазнали радіоактивного забруднення», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей функціонування і розвитку Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника» та «Про внесення змін до статті 3 Закону України «Про поводження з відпрацьованим ядерним паливом щодо розміщення, проєктування та будівництва централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива реакторів типу ВВЕР вітчизняних атомних електростанцій» станом на січень минулого року ще не були зареєстровані.

Таким чином, доручення Зеленського в зазначені терміни виконати не вдалося, а відповідно і виконати його обіцянку.

Міністр культури Олександр Ткаченко провалив обіцянку на початку року подати Чорнобильський комплекс у попередній список спадщини ЮНЕСКО. Цього станом на березень так і не сталося. Але 23 квітня Ткаченко знову повторив, що хоче подати заявку.

Міністр захисту довкілля і природних ресурсів Роман Абрамовський виконав обіцянку наприкінці жовтня 2020-го запустити мобільний додаток, за яким можна буде у віртуальному форматі подорожувати «зоною відчуження». Додаток вже є на платформах Play Маркет і App Store.

Прем'єр-міністр Денис Шмигаль, згідно з програмою дії уряду, має розробити та забезпечити реалізацію довгострокової політики розвитку Чорнобильської зони. З 9 квітня і до 8 травня триває громадське обговорення Стратегії розвитку територій у зоні відчуження і зоні обов'язкового відселення на 2021-2030 роки. Поки що обіцянка в процесі реалізації.

Марина Лазебна запевнила, що в 2021 році чорнобильцям підвищать пенсії. «Нещодавно я робила нараду, розбиралася з пенсійним забезпеченням чорнобильців. Чесно скажу, ми готуємо по них рішення для підвищення пенсій цим категоріям і по надбавках. Це буде в наступному році», – сказала міністр соціальної політики у вересні. У Верховній раді зараз чекає на розгляд законопроєкт «Про внесення змін до закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій осіб», в ньому передбачено обіцяне підвищення.


Соцгарантії та збільшення виплат: що чорнобильцям обіцяли нардепи

У народних депутатів не так багато обіцянок, які би стосувалися чорнобильців або проблем зони відчуження. У програмах партій таких немає взагалі.

Кілька обіцянок дала Ольга Василевська-Смаглюк («Слуга народу»), все-таки вона мажоритарник від Київської області. «Підготую зміни в закон «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Забороню на законодавчому рівні міняти категорію постраждалим від Чорнобильської катастрофи», – йдеться у програмі нардепки.

Також Василевська-Смаглюк обіцяла на законодавчому рівні змінити систему заходів щодо ліквідації Чорнобильської катастрофи в області медицини. Всі три обіцянки ми вважаємо проваленими: за півтора року в парламенті обіцяні ініціативи депутатка не внесла.

Інший «слуга народу», Олександр Качура, виконав обіцянку ініціювати в Раді підвищення пенсій ліквідаторам чорнобильської аварії. У липні 2020 року він зареєстрував зміни до закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо забезпечення справедливого і гідного розміру пенсійного забезпечення учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим особам». У грудні проєкт зняли з розгляду, але обіцянка виконана.

Позафракційний Антон Яценко у програмі обіцяв внести законодавчі ініціативи щодо підвищення розміру виплат чорнобильцям. У лютому він зареєстрував зміни до закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо забезпечення державних гарантій і соціальної підтримки, а також зміни до Бюджетного кодексу України щодо забезпечення державних гарантій і соціальної підтримки громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перший законопроєкт повернули на доопрацювання, другий – у комітеті. Поки що обіцянка в процесі реалізації.

Також у процесі виконання обіцянка Сергія Лабазюка з групи «За майбутнє» голосувати за збільшення пенсій та допомог з інвалідності для чорнобильців та учасників бойових дій.

Депутатка від «Слуги народу» Анастасія Ляшенко обіцяла боротися за відновлення соціальних гарантій для чорнобильців. У Раді чекає на розгляд її законопроєкт «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо підвищення рівня пенсійного та соціального забезпечення окремих категорій осіб».

Нагадаємо, що в ніч з 25 на 26 квітня 1986 року сталася техногенна, екологічно-гуманітарна катастрофа, спричинена вибухом і подальшим руйнуванням четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції. Внаслідок техногенної катастрофи постраждали мільйони людей.

Варто додати, що в Івано-Франківську вшанували пам’ять жертв Чорнобильської катастрофи.


Читайте також:

Минуло 35 років: скільки прикарпатців брали участь в ліквідації Чорнобильської катастрофи


26.04.2021 1293
Коментарі ()

09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1169
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

933
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1046
30.08.2025

Кримінальний шлейф компанії-переможця «Коста-Проект» викликає занепокоєння щодо прозорості будівництва системи лінійної телемеханіки.  

7071
29.08.2025
Олег Головенський

Рівно рік тому чимало експертів та аналітиків як крайній сценарій прогнозували перемир’я у війні та вибори президента, Верховної та місцевих рад на весну або на осінь вже поточного 2025 року.  

1706
27.08.2025

Формальний аудит і кримінальний шлейф компанії-переможця змушують задуматися.

2477

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

249

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

549

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1581

Східне християнство — найпоширеніша релігійна традиція в Україні. Православна церква України і Українська греко-католицька церква мають подібний устав і обряди, і вони глибоко вкорінені в українську культуру.  

836
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1052
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

551
02.09.2025

Завдяки сприятливим погодним умовам та щоденній праці аграріїв завершили збирання ранніх зернових культур.  

911
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1224
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

787
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1348 1
30.08.2025

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

931
09.09.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

37273 1
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

1017
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1273
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

769
16.08.2025

Так виглядає, що Трамп принижений путіним. Трамп ризикнув, поставивши на кон хоч і не все, але багато. І програв. Перед самітом на Алясці він заявляв, що якщо не досягне за результатами особистої зустрічі припинення вогню в Україні, то буде незадоволеним. Припинення вогню він не отримав. Але після тригодинних переговорів заявив, що оцінка зустрічі — «десять з десяти».  

2953 13