Родичі померлих бояться самоізоляції більше за хворобу: як коронавірус вплинув на роботу судмедекспертів

Як коронавірус вплинув на роботу судмедекспертів і що вони радять тим, хто не вірить в існування COVID-19.

— Запросили на похорон людей зо двісті, з яких 40 чи 50 потім опинились у лікарні. А позитивний тест на COVID-19 у тої дитини прийшов з лабораторії тільки за два дні після похорону, — розповідає про нещодавній випадок у місті 68-річний професор, начальник Чернівецького обласного бюро судово-медичної експертизи Віктор Бачинський. 

Каже, попри вмовляння та висновок спеціалістів, які після розтину навіть без тесту розуміли, що найімовірніша причина — коронавірус, батьки піврічного хлопчика все ж влаштували масове прощання.

— Що робити, щоб достукатися до людей і щоб вони нарешті усвідомили всю серйозність пандемії? Хай це може здатися жорстоким, але я думаю: всі, хто розслабилися чи не вірять, що коронавірус існує, мали б на власні очі побачити, як люди задихаються в реанімаціях від наслідків COVID-19. Можливо, це вразить їх та врешті порятує, — каже професор, сидячи в невеликому кабінеті в одній будівлі з моргом.

Відмова від розтинів

У квітні Бачинський був одним із тих, хто підтримав рішення тимчасово припинити розтини в бюро судмедекспертизи. На відміну від патологоанатомів, які досліджують тіла за скеруваннями головних лікарів і перевіряють, чи за життя був правильно встановлений діагноз, судмедексперти працюють із тими, хто помер поза медзакладом. Наприклад,  удома, в результаті аварії, нещасного випадку чи у кареті швидкої допомоги. Навесні, в період часткової зупинки роботи, у бюро не проводили розтинів тих, хто за життя міг мати підозру на COVID-19. Ухвалюючи кожне таке рішення, спиралися, зокрема, на свідчення родичів померлих. Віктор Бачинський дотепер вважає, що так було правильно. 

— На початку пандемії, коли вірус був мало вивчений, відмова від досліджень тіл померлих із підозрою чи підтвердженим COVID-19 допомогла нашим працівникам уберегтися від можливого зараження, — каже він. 

Його колега, 54-річний доцент Ілля Беженар, який очолює у бюро відділ експертизи тіл померлих, навпаки, переймається, що навесні судмедексперти згаяли час і не побачили на розтинах щось таке, що могло б допомогти боротися з пандемією:

— Коли розтинів не проводили, ми не могли побачити легені людини, щоб виявити ознаки коронавірусу та спрямувати аналізи на дослідження. Відтак родичі потенційно хворого могли також заразитися й понести вірус далі. Плюс це обмеження, як мені здається, вплинуло на загальну статистику померлих від наслідків коронавірусної інфекції. Якщо людина помирала вдома чи посеред вулиці, то невідомо, був COVID-19 чи ні.

У бюро є величезна книга з розміткою по горизонталі. Сюди щодня вручну вносять дані про померлих: вік, причина смерті, додаткова інформація, а віднедавна — ще й примітка про те, чи була людина хвора на COVID-19. У серпні ледь не в один день тут з’явилися записи про двох померлих від наслідків коронавірусу: один був 1935 року народження, інший — 2020-го.

Нові правила

— Ми вважаємо, що від початку карантину в бюро було понад 30 померлих із коронавірусом, — продовжує Беженар. — Проте лабораторно підтвердженими є лише сім випадків. На розтині судмедексперти бачать явну картину COVID-19: не тільки чорні легені, а й, наприклад, вплив вірусу на органи травлення — ерозії слизової оболонки шлунку, що вражають судини, викликають кровотечу, геморагічний шок і, врешті, смерть. Але підтверджень мало, адже ми не знаємо достеменно, скільки часу вірус живе у тілі померлої людини.

За словами доцента, правила поводження з тілами тих, хто за життя хворів чи мав підозру на COVID-19, МОЗ видавало поступово. Хоч фахівці бюро, як стверджує судмедексперт, припускають, що коронавірус після зупинки серця активний у тілі ще 8-10 годин, міністерство рекомендує починати розтин аж за добу після смерті.

Зараз судмедексперти працюють на повну, проводячи розтини геть усіх, хто потрапляє на їхній стіл, хоча й за новими правилами.

— Останні з рекомендацій МОЗу, — підкреслює Ілля Беженар, — датовані початком серпня й викладені у постанові головного санітарного лікаря України №44. Ми починаємо розтини не з черепної коробки, а з грудної порожнини — щоб, у разі чого, відразу виявити уражені вірусом легені. А ще не використовуємо під час розтинів гарячої води, пара якої здатна підняти вірус вгору — небезпечно близько до обличчя спеціаліста. Звісно ж, розтини, де є підозра чи факт COVID-19, проводять у спеціальних захисних костюмах, які між собою ми називаємо протичумними.

Ризик інфікуватись

У кабінеті, спільному ще з декількома судмедекспертами, за столом, схожим на шкільну парту, сидить завідувач відділу комісійних експертиз Микола Мельник. Разом із колегами він займається складними справами, до експертизи яких залучають мінімум двох спеціалістів. Пригадує, як нещодавно сам інфікувався COVID-19, — упевнений, що це сталося на роботі. 

— Працювали в масках і рукавичках, але я все одно захворів. Як потім виявилося, заразився від колеги, у парі з яким проводив експертизу. У мене симптоми з’явилися на п’ятий день після контакту, а напарник зліг раніше. Звідки він узяв коронавірус, точно не відомо. Я переніс вірус доволі легко й повернувся на роботу після того, як ПЛР-тести двічі виявилися негативними. А от колега потрапив у лікарню й хворів 45 днів. На щастя, він уже також одужав. 

Засоби захисту, а з ними й можливість проводити розтини померлих від наслідків коронавірусу, у працівників бюро з’явились не одразу. За словами професора Бачинського, на початку пандемії судмедексперти, як і інші лікарі в Україні, не мали ані спеціальних костюмів, ані бахил, масок та щитків. Забезпечити бюро необхідним вдалося зрештою з допомогою Міжнародного комітету Червоного Хреста. 

Дезінфектори, захисні костюми й дотримання карантинних правил не дають медпрацівникам 100% гарантії не інфікуватися коронавірусом. Втім, годі точно відстежити, чи зараження відбулося на роботі, дорогою додому чи ще деінде. За словами Бачинського, на відміну від працівників звичайних медзакладів, співробітники бюро, ймовірно, не отримають і обіцяних владою 300% надбавки за роботу з інфікованими COVID-19. Адже бюро судмедекспертизи підпорядковується одночасно МВС і МОЗ, що частково ускладнює всі процеси, а бюджету самого закладу на доплати, за словами  начальника, не вистачить. 

Серед усіх працівників бюро чи не найбільший ризик інфікуватися COVID-19 мають ті, хто працюють у канцелярії і поєднують одразу декілька посад.

Тетяна Любімова є експерткою-лаборанткою  й веде документацію. Але загалом, каже, може й «навести красу» — загримувати й забальзамувати померлого, а потім із допомогою санітарів вже одягненого помістити у пересувний холодильник, який поставили приватні підприємці. Доба зберігання тіла тут коштує від 180 до 500 гривень. Їдучи із заробітків з-за кордону, родичі померлих можуть просити тижнями зберігати тіло небіжчика у холодильнику.

— Я не проводжу розтинів. Але теж маю великий ризик заразитися коронавірусом. Родичі, друзі, померлі, яких гримую, — всі проходять через мене, — каже Тетяна. Попри ризики, вона залишається працювати в бюро.

Навесні колектив вирішив так: хто не відгуляв відпустки — відгулює, хто хотів на лікарняний — іде, а хто все усвідомлює, не перебуває у групі ризику і готовий працювати — одягає маску, рукавички, бере дезінфектор і виходить на роботу.

Обережність задля життя

Поховання у період пандемії обговорюють не тільки в бюро, а й по всій країні. Навесні медики не до кінця розуміли, як убезпечити від зараження себе й близьких померлого й при цьому зберегти людську гідність небіжчика. А зараз, у вже згаданій постанові №44, МОЗ видало чіткі правила прощання з померлими від наслідків COVID-19.

«Присутні на похованні, — йдеться у документі, — мають дотримуватися дистанції у 1,5 метра, не повинні торкатися відкритих ділянок тіла та проводити обрядові поцілунки. Тіла померлих мають бути оброблені дезінфекційним розчином. При надмірному утворенні рідини тіло померлого має бути також поміщено в герметичний пакет-мішок».

Тим часом Ілля Беженар зізнається, що дивується не тільки легковажності родичів небіжчиків, а і їхнім проханням не згадувати в документах про виявлення коронавірусу.

— Родичі померлих бояться самоізоляції більше за хворобу. Вони не переживають за суспільний осуд чи за те, що також є хворими й можуть заразити купу людей. Вони просто не хочуть, щоб їх закрили на двотижневий карантин, — знизує плечима доцент. — Подібні вмовляння ми з колегами, звісно ж, ігноруємо і заповнюємо документи як належить. Але я й досі не можу зрозуміти, чому хтось вважає, що два тижні карантину варті чийогось життя?!

Матеріал створений у рамках проєкту Фонду Thomson Reuters «COVID-19 Hub з висвітлення пандемії та її наслідків в країнах Східного партнерства» за підтримки Міністерства закордонних справ та у справах Співдружності Великої Британії.

Джерело:  Reporters.media.

Текст Ольга Омельянчук


22.09.2020 7763
Коментарі ()

31.07.2025
Павло Мінка

Фіртка неодноразово викривала проблему булінгу в школах Івано-Франківської області. У продовження теми ми поспілкувалися із нальником Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області Сергієм Безпалько та дитячими психологами.    

238
30.07.2025
Олег Головенський

Фіртка поспілкувалася з Олександром Красовицьким —письменником та видавцем, генеральним директором та власником харківського видавництва «Фоліо».   

1117 1
28.07.2025
Павло Мінка

Фіртка розповідає, як незаконні заправки та контрафактне виробництво пального загрожують економіці й безпеці регіону.  

1687
22.07.2025
Дарина Кочержук-Слідак

Прокуратура бореться з незаконним захопленням лісів, але корупція гальмує справедливість.  

770
17.07.2025
Катерина Гришко

Родичі пробачили хлопцю, знаючи про «своєрідний характер» загиблої і його нелегке дитинство, і просили в суді застосувати менш суворе покарання.  

3402
13.07.2025
Вікторія Матіїв

Дружина полеглого воїна Любов Галько розповіла журналістці Фіртки, яким був Руслан Галько — у повсякденному житті, в родинному колі та на фронті.

21433

Найперше в цій історії із законом, що позбавив антикорурційні органи «незалежності», тішать молоді люди, які протестують. Щирі, світлі, небайдужі, впевнені своїй правоті…

619 1

Протягом своєї історії християнство завжди використовувало найсучасніші на той час технології для проповіді Євангелія.  

367

Я відкладаю роботу над перекладом книги. Виходжу з кабінету, де практикував Вольфганг Льох, засновник психоаналітичного об'єднання... Спускаюся повз книжковий магазин, де збиралися тюбінгенські філософи, і де Ернст Блох шукав світлі сторони соціалізму. Повертаю ліворуч і натрапляю на інший книжковий магазин, де працював і писав Герман Гессе...

994

По соцмережах пішла дискусія про зрізані кілька дерев (ялинок) на Івано-Франківській Площі Ринок. «Політично» мотивований ґвалт наростає. Аж до вимог «засадити» ринкову площу деревами та зробити парк.

2357
25.07.2025

Здорове харчування не лише підтримує фізичний стан, а й допомагає залишатись стійкими перед труднощами та випробуваннями.  

2141
21.07.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

377
16.07.2025

Перекуси повинні бути корисними, поживними та здоровими. Це своєю чергою допоможе залишатися в тонусі та бути продуктивними.  

12028
28.07.2025

У селищі Делятин на Івано-Франківщині відбулася знакова для громади подія — освячення храму Всіх Святих Українського Народу.  

638
21.07.2025

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

336
17.07.2025

На Прикарпатті готуються до щорічної Всеукраїнської Патріаршої прощі до Галицької Чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі. Проща відбудеться 2-3 серпня.  

975
15.07.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

948
23.07.2025

Програма промоції читання «Текстура» спільно з «Видавництвом Старого Лева» запрошують на розмову довкола абетки-енциклопедії «Антонич від А до Я» — книжки, що розповідає про поета, закоханого у світ, сонце й слово.  

248
25.07.2025

263 народні депутати підтримали законопроєкт, зокрема — дев’ятеро з Івано-Франківщини. Хто і як голосував, і якою була їхня реакція згодом — розповідає Фіртка.

1788 1
22.07.2025

Сенатор-республіканець Ліндсі Грем, який є ініціатором нових санкцій проти Росії, заявив, що президент США Дональд Трамп «надере зад» Володимиру Путіну, підписавши законопроєкт про вторинні санкції для країн-покупців російської нафти.  

562
15.07.2025

У понеділок, 14 липня, генсек НАТО Марк Рютте під час зустрічі із президентом США Дональдом Трампом у Білому домі нагадав президенту США, кого Росія відправила керівником делегації на переговори до Стамбула.

1605 7
10.07.2025

«Більдерберзький клуб» — одна із найбільш загадкових закритих «тусовок». Зустрічі клубу щороку тривають кілька днів щоразу в іншому місці.

2381 4