Реконструкція Європи. Століття експериментів

Сто років тому внаслідок закінчення Першої світової війни почалося небачене раніше переформатування Європи: старі імперії, проіснувавши сотні років, розпалися, а на політичну сцену вийшли нові нації і виникли держави, яких ніколи до того не існувало.

Європейський континент в політичному сенсі став більш кострубатим, роздрібленим, конфліктним тощо. Територіальні претензії, силова зміна кордонів у тій Європі були куди більш популярними темами, ніж співпраця чи об’єднання.

Варто нагадати, що за якийсь час до тієї великої війни у імперії Габсбурґів відбувалися процеси, скеровані на більшу емансипацію народів і свободу регіонів Австро-Угорщини, що вже під кінець ХХ століття дало підстави говорити про своєрідний прототип спільноти Європейських народів. Однак, тоді запропонована Габсбурґами концепція viribus unitis – спільними зусиллями перетворити імперію в спільноту народів – зазнала поразки. Перемогли національні егоїзми і регіональні утопії, за що невдовзі довелося заплатити високу ціну всім.

«Парад» національних егоїзмів вже через два десятиліття обернувся для Європи другою великою, ще страшнішою війною, за допомогою якої Гітлер і Муссоліні, а також їхні дрібніші союзники, вирішили перебудувати Європу за своїм власним взірцем. Крім жахливих руйнувань та значних людських втрат, це закінчилося тим, що східна частина «старої Європи» потрапила на кілька десятиліть під панування комуністичного режиму на чолі з СРСР.

Та Західна Європа все ж отримала можливість і знайшла в собі сили розпочати нову реконструкцію на основі політики добросусідських взаємин та взаємовигідної співпраці. Результатом цього і стало створення Європейського Союзу. Остаточного, здавалось би, вигляду ця реконструкція набрала у 1979 році, коли відбулися перші вибори до спільного Європейського парламенту. Та вже через десятиліття, після символічного усунення Берлінського муру і звільнення від радянської тиранії низки держав Центрально-Східної Європи, виникла потреба у подальшому переформатовуванні континенту.

Об’єднана Європа порівняно успішно справилася з цим завданням, свідченням чого може бути той факт, що упродовж сорока років у Європарламенті зберігався традиційний баланс сил між головними гравцями – християнськими демократами та соціал-демократами – що впливало на стабільність всього ЄС.

І ось нарешті 26 травня 2019 року – через століття від початків глобальної реконструкції, через вісімдесят років від спроби силового переформатування, через сорок років стабільного розвитку співпраці і добросусідства, через тридцять років від символічного повернення в Європу її тимчасово втрачених східних держав – баланс сил, який асоціювався із стабільністю, порушено. Європейські центристи, як праві, так і ліві, вперше за чотири десятиліття не набрали сукупно на виборах достатньої кількості голосів, щоб сформувати традиційну більшість. Доведеться залучати якусь третю силу.

За результатами виборів до Європарламенту на роль тієї «третьої сили» можуть претендувати з одного боку ліберали і «зелені», котрі сповідують ті ж пріоритети, що їх проголошує французький президент Макрон, а з іншого – націоналісти, котрі (як і годиться націоналістам) мають кожен свого лідера у своїй країні: Ле Пен у Франції, Сальвіні в Італії, Орбан в Угорщині, Качинський у Польщі etc.

Та по-перше, всім зрозуміло, що останні не можуть бути навіть ситуативним партнером для центристської більшості в Європарламенті, оскільки вони є євро-скептиками, що проповідують реконструкцію ЄС аж до його розвалу. По-друге, знаючи про свій «козир в рукаві», ліберали і «зелені» можуть виставити ціну за свою співпрацю, надто високу, як на лідерів блоку старого європейського істеблішменту. Тож, союз трьох, якщо й виникне, то буде дуже крихким. Отже, враховуючи і «по-перше», і «по-друге», очевидною стає потреба нової реконструкції Європи.

На щастя, цього разу обійдеться без зміни державних кордонів і силових дій. Переформатування ЄС радше стосуватиметься перерозподілу сфер впливу і створення нових груп, які впливатимуть на ухвалення рішень. Попри те, що «сувереністи», націоналісти та євро-скептики і не матимуть вирішального голосу, ігнорувати їхню думку повністю, як досі, вже не вдасться. А це означає, що Європарламентові доведеться дещо послабити риторику і активність у таких дражливих питаннях, як мігранти і традиційні цінності. Зрештою, перші ознаки того, наскільки поважною може бути реконструкція Європи, появляться в результаті домовленостей і голосувань за те, кого і за яких обставин буде обрано на керівників самого ЄП, а також Єврокомісії і Європейського центробанку.

Очевидно, що головним питанням для українців буде те, який ця реконструкція матиме вплив на взаємини Україна-ЄС. Перші реакції українських експертів були оптимістичними – у новому Європарламенті знову багато «друзів України». Але, здається, що цей оптимізм є дещо передчасним і поверховим. Адже, знані вже «друзі України», все ж втратили вирішальний вплив, а «друзі Путіна», хоч і не перемогли, то все ж суттєво зміцнили свої позиції, що не мине безслідно.

Зрештою, багато-що в цій справі залежатиме і від самої України. Чи своїми рішеннями і діями наша держава додасть аргументів «друзям України» чи «друзям Путіна». Особливо це буде важливо на початках і тут якраз може проявитися наше слабе місце – загострення радикалізму і популізму у передвиборчій риториці кандидатів в депутати, а також, як показує досвід, неуникненний затяжний пост-виборчий хаос. Проблема ще й в тім, що період зміцнення нового Президента і обрання нової Верховної Ради співпадає з періодом остаточного вирішення проблеми постачання російського газу українськими трубопроводами у Європу.

Попередній десятилітній договір закінчується цього року. Тож, якщо українцям і росіянам не вдасться домовитися у цьому питанні, то є загроза, що з 1 січня 2020 року розпочнеться чергова «газова криза», про можливість якої вже зараз із острахом пишуть європейські експерти. Якщо б це сталося, то Україні не допоможуть і її друзі в Європарламенті, оскільки Європу в даному контексті цікавить газ, а не покарання Путіна, отож вона чекатиме не від Росії, а від України «розумного компромісу» в переговорах з Газпромом задля уникнення кризи.

matrix-info.com


Коментарі ()

05.01.2021
Олена Британська

У фінал потрапили 10 успішних жінок з семи областей України, серед яких й учасниця з Івано-Франківська Христина Викалюк.

1682
29.12.2020
Соломія Когут

Прихід Нового року - чудова нагода для святкування. Його радо вітають у будь-якій точці світу. Тож разом з Фірткою дізнаємося про найцікавіші новорічні традиції.

1629
23.12.2020
Роксолана Остапчук

2020 — рік, який людство на цю мить вважає найгіршим в сучасній історії. Однак, він запам’ятався не лише пандемією. Тому вже традиційно наприкінці року ми підіб’ємо підсумки, спробуємо згадати головні події, якими жило Прикарпаття цього року.

2037
23.12.2020
Остап Микитюк

Цей рік показав нам багато важливих речей з інших ракурсів — хто ми є, що ми робимо та як обираємо життєві пріоритети, чи користуємось критичним мисленням та як боремось з труднощами. В кожного це само собою ставалося по своєму.

2127
21.12.2020
Тетяна Дармограй

У Конституції України мовиться, що людина має багато прав, але право на життя – одне з головних. Й тоді виникає питання, якщо є право на життя, то чи повинне бути в людини право й на смерть?

2567 7
16.12.2020
Олена Британська

Пропонуємо пригадати виявлені типові та нестандартні випадки хабарництва на Прикарпатті.

3407

Хто і для чого ринок заграбастав? Чому про це "не знає" міста ГОЛОВА? Про небезпеки, загрози, бенефіціярів і співпрацю – з прізвищами, назвами та вірогідними мотивами…

4947

Тема статті випливає з відношення президента України до розгляду моїх звернень стосовно неефективного адміністрування законодавства та корупції у галузі мисливського господарства. Я направив через електронний кабінет урядового контактного центру біля 5 зв

4793 1

Скільки б ми не опиралися, але локдаун – це поки що єдиний ефективний засіб проти пандемії ковіду. І це довели в ряді країн світу, які наважились та запровадили його. Але в Україні не підуть на такий крок і ось чому.

4823

 Івано-Франківське обласне комунальне агролісогосподарське підприємство «Івано-Франківськоблагроліс», засновником якого є Івано-Франківська обласна рада, повідомило, що на площі 53728 га лісового фонду ведеться мисливське господарство, але плата за їх використання не береться 

10529 1
06.01.2021

Святвечір — це вечір перед Різдвом, коли українці за традицією родинами збираються на спільну вечерю. У цей день завершується сорокаденний піст, а на стіл виставляють 12 традиційних страв, кожна з яких має своє особливе значення. Суспільне зібрало

809
28.12.2020

Опитування показало, що до 16% зменшилася й частка опитаних, які відповіли, що у них на новорічний стіл немає грошей.

1509
25.12.2020

Панетоне — традиційний італійський кекс, який готують на Різдво. З родзинками та цукатами панетоне на смак нагадує українську паску.  

1737
08.01.2021

З 8 по 10 січня в храмі Царя Христа монастиря Отців Василіян, що в Івано-Франківську по вул. Незалежності, 181, буде відбуватися традиційний XII Міжнародний фестиваль “Коляда на Майзлях”.  

1384
27.12.2020

Папа Римський Франциск у п’ятницю, 25 грудня, під час традиційного різдвяного звернення Urbi et Orbi (містові і світові) помолився за мир на сході України та в Нагірному Карабасі, а також закликав політиків до співпраці.

1303 1
20.12.2020

Папа Римський Франциск нарікає, що за підготовкою до святкування Різдва люди забувають про сенс цього величного свята, і закликав допомогти у цей період нужденним.  

1843
09.12.2020

Папа Римський Франциск оголосив про спеціальну індульгенцію у зв'язку з пандемією.  

3262 2
14.01.2021

Відомо, що серіал складатиметься з десяти серій, таким чином кожна актриса заробить на проекті по...

191
07.01.2021

Конгрес остаточно затвердив обрання демократа Джо Байдена президентом США після підрахунку голосів Колегії виборників.

742
02.01.2021

Про це очільниця країни заявила у відеозверненні.

1126
18.12.2020

Спікер Верховної ради Дмитро Разумков під час п'ятничного засідання повідомив, що нардепи після нового року планують збільшити штрафи за неперсональне голосування.

2008
18.12.2020

Її призначення підтримали 248 народних депутатів.

2163