Реконструкція Європи. Століття експериментів

Сто років тому внаслідок закінчення Першої світової війни почалося небачене раніше переформатування Європи: старі імперії, проіснувавши сотні років, розпалися, а на політичну сцену вийшли нові нації і виникли держави, яких ніколи до того не існувало.

Європейський континент в політичному сенсі став більш кострубатим, роздрібленим, конфліктним тощо. Територіальні претензії, силова зміна кордонів у тій Європі були куди більш популярними темами, ніж співпраця чи об’єднання.

Варто нагадати, що за якийсь час до тієї великої війни у імперії Габсбурґів відбувалися процеси, скеровані на більшу емансипацію народів і свободу регіонів Австро-Угорщини, що вже під кінець ХХ століття дало підстави говорити про своєрідний прототип спільноти Європейських народів. Однак, тоді запропонована Габсбурґами концепція viribus unitis – спільними зусиллями перетворити імперію в спільноту народів – зазнала поразки. Перемогли національні егоїзми і регіональні утопії, за що невдовзі довелося заплатити високу ціну всім.

«Парад» національних егоїзмів вже через два десятиліття обернувся для Європи другою великою, ще страшнішою війною, за допомогою якої Гітлер і Муссоліні, а також їхні дрібніші союзники, вирішили перебудувати Європу за своїм власним взірцем. Крім жахливих руйнувань та значних людських втрат, це закінчилося тим, що східна частина «старої Європи» потрапила на кілька десятиліть під панування комуністичного режиму на чолі з СРСР.

Та Західна Європа все ж отримала можливість і знайшла в собі сили розпочати нову реконструкцію на основі політики добросусідських взаємин та взаємовигідної співпраці. Результатом цього і стало створення Європейського Союзу. Остаточного, здавалось би, вигляду ця реконструкція набрала у 1979 році, коли відбулися перші вибори до спільного Європейського парламенту. Та вже через десятиліття, після символічного усунення Берлінського муру і звільнення від радянської тиранії низки держав Центрально-Східної Європи, виникла потреба у подальшому переформатовуванні континенту.

Об’єднана Європа порівняно успішно справилася з цим завданням, свідченням чого може бути той факт, що упродовж сорока років у Європарламенті зберігався традиційний баланс сил між головними гравцями – християнськими демократами та соціал-демократами – що впливало на стабільність всього ЄС.

І ось нарешті 26 травня 2019 року – через століття від початків глобальної реконструкції, через вісімдесят років від спроби силового переформатування, через сорок років стабільного розвитку співпраці і добросусідства, через тридцять років від символічного повернення в Європу її тимчасово втрачених східних держав – баланс сил, який асоціювався із стабільністю, порушено. Європейські центристи, як праві, так і ліві, вперше за чотири десятиліття не набрали сукупно на виборах достатньої кількості голосів, щоб сформувати традиційну більшість. Доведеться залучати якусь третю силу.

За результатами виборів до Європарламенту на роль тієї «третьої сили» можуть претендувати з одного боку ліберали і «зелені», котрі сповідують ті ж пріоритети, що їх проголошує французький президент Макрон, а з іншого – націоналісти, котрі (як і годиться націоналістам) мають кожен свого лідера у своїй країні: Ле Пен у Франції, Сальвіні в Італії, Орбан в Угорщині, Качинський у Польщі etc.

Та по-перше, всім зрозуміло, що останні не можуть бути навіть ситуативним партнером для центристської більшості в Європарламенті, оскільки вони є євро-скептиками, що проповідують реконструкцію ЄС аж до його розвалу. По-друге, знаючи про свій «козир в рукаві», ліберали і «зелені» можуть виставити ціну за свою співпрацю, надто високу, як на лідерів блоку старого європейського істеблішменту. Тож, союз трьох, якщо й виникне, то буде дуже крихким. Отже, враховуючи і «по-перше», і «по-друге», очевидною стає потреба нової реконструкції Європи.

На щастя, цього разу обійдеться без зміни державних кордонів і силових дій. Переформатування ЄС радше стосуватиметься перерозподілу сфер впливу і створення нових груп, які впливатимуть на ухвалення рішень. Попри те, що «сувереністи», націоналісти та євро-скептики і не матимуть вирішального голосу, ігнорувати їхню думку повністю, як досі, вже не вдасться. А це означає, що Європарламентові доведеться дещо послабити риторику і активність у таких дражливих питаннях, як мігранти і традиційні цінності. Зрештою, перші ознаки того, наскільки поважною може бути реконструкція Європи, появляться в результаті домовленостей і голосувань за те, кого і за яких обставин буде обрано на керівників самого ЄП, а також Єврокомісії і Європейського центробанку.

Очевидно, що головним питанням для українців буде те, який ця реконструкція матиме вплив на взаємини Україна-ЄС. Перші реакції українських експертів були оптимістичними – у новому Європарламенті знову багато «друзів України». Але, здається, що цей оптимізм є дещо передчасним і поверховим. Адже, знані вже «друзі України», все ж втратили вирішальний вплив, а «друзі Путіна», хоч і не перемогли, то все ж суттєво зміцнили свої позиції, що не мине безслідно.

Зрештою, багато-що в цій справі залежатиме і від самої України. Чи своїми рішеннями і діями наша держава додасть аргументів «друзям України» чи «друзям Путіна». Особливо це буде важливо на початках і тут якраз може проявитися наше слабе місце – загострення радикалізму і популізму у передвиборчій риториці кандидатів в депутати, а також, як показує досвід, неуникненний затяжний пост-виборчий хаос. Проблема ще й в тім, що період зміцнення нового Президента і обрання нової Верховної Ради співпадає з періодом остаточного вирішення проблеми постачання російського газу українськими трубопроводами у Європу.

Попередній десятилітній договір закінчується цього року. Тож, якщо українцям і росіянам не вдасться домовитися у цьому питанні, то є загроза, що з 1 січня 2020 року розпочнеться чергова «газова криза», про можливість якої вже зараз із острахом пишуть європейські експерти. Якщо б це сталося, то Україні не допоможуть і її друзі в Європарламенті, оскільки Європу в даному контексті цікавить газ, а не покарання Путіна, отож вона чекатиме не від Росії, а від України «розумного компромісу» в переговорах з Газпромом задля уникнення кризи.

matrix-info.com


Коментарі ()

23.10.2020

Нове виборче законодавство, нова виборча система, нові бюлетені, можуть завести у політичне життя Івано-Франківської області й нові обличчя.  

2296
22.10.2020
Марія Лутчин

Про ситуацію в Івано-Франківській ЦМКЛ, карантин, резерви, вакцину та як жити далі з коронавірусом у розмові із заступником головного лікаря.

5137
20.10.2020

Рівень смертності й травматизму в Україні внаслідок ДТП є одним із найвищих у Європі. Досить непроста ситуація з безпекою дорожнього руху спостерігається і на автошляхах Прикарпаття.  

1318
16.10.2020

Щоби змінити правила гри, нам не потрібне чудо. Достатньо сформувати владу, яка вміє слухати людей і не боїться порад професіоналів. Потрібне перезавантаження всього місцевого політикуму.

2331
15.10.2020
Христина Чаплинська

Відомо, що існують не лише вдалі, але й побачення з категорії “epic fail”. Ми вирішили піти у «розвідку» і розпитати представників різної статі про їх досвід у цій справі.

1763
10.10.2020
Марія Лутчин

Наша історія про подружжя лікарів Уляни та Віталія, яке 12 років чекало на свою Даринку.

19357 2

Україна зараз нагадує людину, яка потрапила в автотрощу, лежить серед покрученого залізяччя і з її розірваних жил фонтанує кров, а над нею схилилося кілька гнид і кажуть: зараз ми поставимо вам п'ять питань і вам стане легше.

1209

Кілька слів про сьогоднішню соціологію від "Рейтингу". Іноді достатньо співставити два-три факти, щоб картковий будинок розвалився.

7090

Через масштаби стихії на Західній Україні парламентський екологічний комітет за моєї ініціативи створив робочу групу, яка напрацює стратегію протипаводкових заходів.

4875 1

Під час волонтерства, медики міста неодноразово скаржились мені, зосібна, на несправедливість розподілу надбавок міської влади для медиків лікувальних установ, які знаходяться на передовій боротьби з коронавірусом. Щоб хоч якось підстрахувати медиків ви

11760
22.10.2020

Міністерством охорони здоров’я розроблено проєкт постанови КМУ «Про затвердження Норм та Порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку». 

789
15.10.2020

Прикарпатські крафтові господарства ініціюють створення гастрономічної стежки. Для цього ініціатори громадської спілки "Дорога смаку Прикарпаття" залучили сім крафтових господарств.  

1331
12.10.2020

Борщ є об'єднавчим чинником. Водночас приготування цієї страви, як і її походження, викликає чимало суперечок. То яким має бути правильний борщ?  

1921
28.10.2020

Різдвяні літургії Папи Франциска у Ватикані цьогоріч будуть проходити без участі людей у зв'язку з пандемією коронавірусу. Їх транслюватимуть онлайн. Як повідомляє Catholic News Agancy, про такі зміни йдеться у листі, який Державний секретаріат

190
24.10.2020

Кіпрська церква визнала Православну церкву України.  

756
22.10.2020

У суботу, 17 жовтня, у костелі Христа Царя Всесвіту, що в Івано-Франківську, по вулиці Вовчинецька, відбулася чергова подія, в рамках відзначення 42-річниці обрання і понтифікату Святого Івана Павла ІІ та 100-річчя Його народження.  

519
21.10.2020

Це сталося у вівторок, 20 жовтня, коли він та інші релігійні лідери відвідали молебень за мир у всьому світі.

702
28.10.2020

Франківський скульптор Данило Книшук виготовив погруддя митрополита Андрея Шептицького.  

508
26.10.2020

Масові акції протесту у зв'язку з оголошеним Світланою Тихановською загальнонаціональним страйком пройшли в Мінську. В акціях взяли участь студенти мінських вузів, а також айтішники Парку високих технологій.  

577 1
26.10.2020

Колишній депутат Верховної Ради Віктор Лозінський, якого засуджували до 15 років ув'язнення за вбивство, переміг у голосуванні на голову ОТГ поруч з місцем убивства.

419
23.10.2020

Уряд Північної Кореї попередив своїх громадян залишатися в приміщенні через побоювання, що "жовтий пил", що дме з Китаю, може принести з собою коронавірус.  

702
19.10.2020

Під час засідання ЦВК розглянула окремі питання діяльності Івано-Франківської обласної територіальної виборчої комісії.  

2064 1