Проповідь на Першу Неділю Великого Посту, Неділю Православ'я

 

/data/blog/70920/c1eadba0896d1d5a56d257b4ef64bac2.jpg

 

Дорогі брати і сестри!

Скажіть мені, в кого з нас не було в житті таких хвилин, подібних до пережитих Нафанаїлом? Хіба не було такого важкого і суперечливого входження у віру, як у цього правдивого галилеянинена (Ін. 1:43-51)? Він хоче повірити Ісусові, але сумнівається. Його людська логіка суперечить тому, що звичайний син тесляра з Назарету, яким вважали тоді Ісуса в Галилеї, може бути обіцяним Месією. І тільки тоді, коли тінь вічности торкнулася Нафанаїла і він відчув, що та, може, єдина в житті світла мить відчуття Неба біля себе знайома Ісусові, і що саме Він, Ісус, був біля Нафанаїла в ту унікальну мить, тоді він повірив. Повірив і пішов за Христом до кінця.

Але хіба на цьому закінчилися драматичні сумніви і намагання протиставити свою людську логіку логіці Неба? Хіба не так було і з Юдою, який, бувши біля Ісуса, спостерігаючи всі Його чуда, був підточуваний хробаком сумніву? Юда не вірив у те, що цей злидар може бути Царем Небесним, що Він прийшов, аби спасти світ. Ні, Він - такий звичайний, простий, не має ані багатства, ні влади. І, розчарований, Юда, зрештою, йде на зраду…

Ми сьогодні згадуємо теж таку важку мить тривалої зради. Зради, яка виникла внаслідок переоцінки своїх державних можливостей візантійськими імператорами. Десятиліттями тривали жорстокі переслідування шанувальників ікон, тисячами гинули святині у вогні, викидалися із церков. Знімалися і переслідувалися патріярхи і єпископи тільки тому, що імператори вирішили: «Шанування ікон - неправильне, воно не відповідає традиціям Старого Завіту. Навіть іслам, який не визнає зображення людських подоб, перемагає християнство! Отже, ми спробуємо стати сильними завдяки тому, що заборонимо шанування ікон». Ця драма тривала десятиліттями. І навіть, коли Сьомий Вселенський собор 787 року ухвалив визнати шанування ікон невід’ємною частиною християнської побожности, знов відновлюються, вже в наступному столітті, переслідування. І тільки в день, подібний до сьогоднішнього, в першу неділю Великого посту 843 року, ікони урочисто вносяться до храму.

А хіба не було ще перед тим, за часів пророка Даниїла, що язичницький вавилонський правитель вирішив, що він вже є рівний Богові (Дан. 5)? І, не задовольняючись звичайним посудом із царського дому, цар наказав принести захоплені в полон - разом із старозавітнім вибраним народом - священні сосуди з Єрусалимського храму і з них, разом із численними своїми сановниками, дружинами й наложницями, богозневажно споживав їжу і питво. Але в цей час з’являється невидима рука, яка пише на стіні палацу: «Мене, мене, текел упарсін» (Дан. 5:25) – Зважено, поділено, пораховано. І на другий вже день падає цей цар, руйнується його імперія і завойовується суперниками – молодою динамічною Мідо-Перською імперією!

Сьогодні, в день Торжества православ’я, ми згадуємо найбільшого з наших письменників – Тараса Шевченка. Людину, яка зуміла, подолавши всі комплекси, прищеплюванні йому за кріпацьких часів, стати знаком нашої боротьби за свободу і своїм словом ось уже понад півтораста років від часу виходу першого Кобзаря надихати наш народ до здобуття власної незалежної держави, до визволення від панування іноземців. Але народився він саме тоді, коли російська цариця вирішила остаточно знищіти нашу країну, завоювала Правобережжя, приєднала його до Росії, знищила там традиційну Українську Церкву, яка лишалася на Правобережжі. І так само, як той богохульний вавилонський правитель, Катерина вирішила, що може спокійно спочивати. Вона й не уявляла, що саме там, на завойованому і підкореному Правобережжі, де, як зараз на Сході України, мандрували диверсійні загони росіян, підбурюючи місцеве населення приєднуватися до Росії, – саме там і народиться той, хто віщуватиме загибель імперії.

Ми живемо зараз у час великих потрясінь. У час, коли знову з’являється правитель, який намагається перекроювати карту Європи і світу і зазіхає на нашу свободу, наші землі, наше минуле і майбутнє. І хоча його передові бандитські загони, диверсійно-терористичні групи, які мандрують нашими краями, часом несуть поперед себе чи то хоругву, чи ікону, ми знаємо, що це - такий самий цинічний обман, яким був він і за часів цариці Катерини, яким був і за часів правителів давнини, подібних до вавилонського Валтасара чи юдейського царя Ірода, який стратив згадуваного сьогодні Йоана Хрестителя. І хоча сьогодні ситуація виглядає такою пригноблюючою і кожен новий день сприймається як серйозне випробування, чи не загальносвітова підтримка, яка свідчить про розуміння нашого прагнення бути вільними, надихає нас, наповнює надією на майбутнє. Сьогодні зранку мені довелося одержати із Сполучених Штатів кілька звісток про те, що там проводяться заходи для підтримки нашої держави. І одна наша землячка похвалилася, що вчора господиня кафе, коли побачила її і пізнала, що вона - українка, налила їй безкоштовно чашку кави, так зворушливо продемонструвавши свою підтримку і розуміння.

Ситуація, можливо, виглядає майже переможною з погляду новітнього імператора, який вирішив бути рівним Богові. Але в одну мить відчуття присутности всемогутнього Неба може змінити все на світі. Змінити, як змінювало все не раз у нашій історії. І коли ми сьогодні згадуємо про події глибокої давнини, то пам’ятаймо про одне: Божа сила, Божа справедливість завжди перемагала нездорові і злочинні людські амбіції. І, покладаючи надію на Бога, ми водночас повинні розуміти, що саме тим Він сприяє і допомагає, хто лишається вірним Йому, хто може триматися солідарно й гідно під час непростих випробувань, хто вміє допомагати один одному і неухильно дотримуватися Господніх заповідей. Серед них є і заповідь пошани до своїх батьків, а отже, до своєї Батьківщини та її народу, до своєї мови, до своєї національної традиції.

Захищаючи християнські цінності, ми не можемо ні на хвилину сумніватися, що Божа присутність і допомога завжди буде з нами. І оті слова - "Мене, мене, текел упарсін" - ми колись зможемо прочитати на стінах далекого Кремля. Амінь.

 

Архиєпископ Ігор (Ісіченко) КІРІОС


02.03.2015 2500 0
Коментарі (0)

17.09.2020

В Україні 5 вересня офіційно стартував виборчий процес з проведення місцевих виборів, що заплановані на 25 жовтня. Сьогодні політичні сили проводять конференції, на яких відкривають імена людей, які представлятимуть їх на місцях. Фіртка дізналася ім'я людини, яка в Івано-Франківську буде номером один у списку політичної сили "Голос".

1585
02.09.2020
Люся Грибик

Високо у горах, на полонинах Карпат, впродовж століть народжується легендарна гуцульська коров’яча бриндза.

2470
01.09.2020
Люся Грибик

Своїми спогадами про свято Першого дзвоника та смішними шкільними історіями з Фірткою поділилися відомі прикарпатці.

1976
01.09.2020

У Конституції України прописаний обов’язок батьків піклуватися про своїх неповнолітніх дітей та обов’язок дітей піклуватись про своїх непрацездатних батьків. Усі ми маємо прикладати максимум зусиль, щоб кожна дитина почувала себе у безпеці.

2697 1
27.08.2020
Марія Лутчин

Чи безпечним є навчання в умовах COVID-19 та як мінімізувати можливість зараження розповідає дитячий алерголог та імунолог Віра Сем’янчук. 

19273
25.08.2020
Лілія Горковенко

Фіртка дізналася, чому він вирішив займатися політикою, ким, на його думку, стане Володимир Зеленський у кінці своєї каденції, які у нього відносини з олігархом Віктором Пінчуком та про його особливе місце на Прикарпатті.

2861 1

Кілька слів про сьогоднішню соціологію від "Рейтингу". Іноді достатньо співставити два-три факти, щоб картковий будинок розвалився.

2497

Через масштаби стихії на Західній Україні парламентський екологічний комітет за моєї ініціативи створив робочу групу, яка напрацює стратегію протипаводкових заходів.

1891 1

Під час волонтерства, медики міста неодноразово скаржились мені, зосібна, на несправедливість розподілу надбавок міської влади для медиків лікувальних установ, які знаходяться на передовій боротьби з коронавірусом. Щоб хоч якось підстрахувати медиків ви

5980

Нещодавно на Фіртці започаткував свій блог Олег Саїк, де описав, що місцеві сайти державних установ, які потенційно мали б приваблювати інвесторів, у ганебному стані.

5503
02.09.2020

На Івано-Франківщині створять громадську спілку «Дорога смаку Прикарпаття». Вона об’єднає виробників традиційних локальних продуктів, заклади харчування, розміщення та інших операторів туристичного ринку області у мережу гастрономічних

1121
26.08.2020

Що відчуває людина, коли востаннє замовляє їжу перед стратою за злочин, який вона скоїла, а, можливо, й ні?

2419 1
18.08.2020

Стрімка зміна клімату на планеті найближчим часом призведе до збільшення кількості природних катаклізмів, соціальних і економічних криз, хвилі кліматичних переселенців, а разом з тим і зникнення ряду звичних продуктів.

2107
08.09.2020

Статую Матері Божої з Меджугор’я освятили в першу неділю вересня у с. Вільхівка Перегінського деканату.

586
18.08.2020

Студія "Арт Відео" продовжує створювати серію мультфільмів, що допомагають в цікавій і доступній формі розповісти дітям про головні свята в церковному календарі.

1409
12.08.2020

Учасники зустрічі ділилися думками, як Церква має жити й діяти в сучасних умовах посткоронавірусного світу.

1545
05.08.2020

Вперше, починаючи з 1897 року, Свідки Єгови відмовилися від проведення своїх масових богослужінь на стадіонах та в  орендованих приміщеннях.

2068 1
16.09.2020

Американська кіноакадемія представила нові стандарти, яким повинні відповідати кінострічки для номінації в категорії "Найкращий фільм" премії "Оскар".   

415
03.09.2020

3 вересня, біля Івано-Франківської ОДА відбулась пресконференція, ініційована представниками індустрії надання послуг закладів громадського харчування.

2433
02.09.2020

Як повідомляла Фіртка 1 вересня правоохоронці затримали 34-річного мешканця Тисмениці, який займався систематичним збутом вогнепальної зброї.  

2907
01.09.2020

За наступні півтора року дорожники планують  відремонтувати та впорядкувати всі дороги державного значення в області.

1450
31.08.2020

Під час пленарного засідання депутати планують розглянути ряд питань.

855