Проповідь на Першу Неділю Великого Посту, Неділю Православ'я

 

/data/blog/70920/c1eadba0896d1d5a56d257b4ef64bac2.jpg

 

Дорогі брати і сестри!

Скажіть мені, в кого з нас не було в житті таких хвилин, подібних до пережитих Нафанаїлом? Хіба не було такого важкого і суперечливого входження у віру, як у цього правдивого галилеянинена (Ін. 1:43-51)? Він хоче повірити Ісусові, але сумнівається. Його людська логіка суперечить тому, що звичайний син тесляра з Назарету, яким вважали тоді Ісуса в Галилеї, може бути обіцяним Месією. І тільки тоді, коли тінь вічности торкнулася Нафанаїла і він відчув, що та, може, єдина в житті світла мить відчуття Неба біля себе знайома Ісусові, і що саме Він, Ісус, був біля Нафанаїла в ту унікальну мить, тоді він повірив. Повірив і пішов за Христом до кінця.

Але хіба на цьому закінчилися драматичні сумніви і намагання протиставити свою людську логіку логіці Неба? Хіба не так було і з Юдою, який, бувши біля Ісуса, спостерігаючи всі Його чуда, був підточуваний хробаком сумніву? Юда не вірив у те, що цей злидар може бути Царем Небесним, що Він прийшов, аби спасти світ. Ні, Він - такий звичайний, простий, не має ані багатства, ні влади. І, розчарований, Юда, зрештою, йде на зраду…

Ми сьогодні згадуємо теж таку важку мить тривалої зради. Зради, яка виникла внаслідок переоцінки своїх державних можливостей візантійськими імператорами. Десятиліттями тривали жорстокі переслідування шанувальників ікон, тисячами гинули святині у вогні, викидалися із церков. Знімалися і переслідувалися патріярхи і єпископи тільки тому, що імператори вирішили: «Шанування ікон - неправильне, воно не відповідає традиціям Старого Завіту. Навіть іслам, який не визнає зображення людських подоб, перемагає християнство! Отже, ми спробуємо стати сильними завдяки тому, що заборонимо шанування ікон». Ця драма тривала десятиліттями. І навіть, коли Сьомий Вселенський собор 787 року ухвалив визнати шанування ікон невід’ємною частиною християнської побожности, знов відновлюються, вже в наступному столітті, переслідування. І тільки в день, подібний до сьогоднішнього, в першу неділю Великого посту 843 року, ікони урочисто вносяться до храму.

А хіба не було ще перед тим, за часів пророка Даниїла, що язичницький вавилонський правитель вирішив, що він вже є рівний Богові (Дан. 5)? І, не задовольняючись звичайним посудом із царського дому, цар наказав принести захоплені в полон - разом із старозавітнім вибраним народом - священні сосуди з Єрусалимського храму і з них, разом із численними своїми сановниками, дружинами й наложницями, богозневажно споживав їжу і питво. Але в цей час з’являється невидима рука, яка пише на стіні палацу: «Мене, мене, текел упарсін» (Дан. 5:25) – Зважено, поділено, пораховано. І на другий вже день падає цей цар, руйнується його імперія і завойовується суперниками – молодою динамічною Мідо-Перською імперією!

Сьогодні, в день Торжества православ’я, ми згадуємо найбільшого з наших письменників – Тараса Шевченка. Людину, яка зуміла, подолавши всі комплекси, прищеплюванні йому за кріпацьких часів, стати знаком нашої боротьби за свободу і своїм словом ось уже понад півтораста років від часу виходу першого Кобзаря надихати наш народ до здобуття власної незалежної держави, до визволення від панування іноземців. Але народився він саме тоді, коли російська цариця вирішила остаточно знищіти нашу країну, завоювала Правобережжя, приєднала його до Росії, знищила там традиційну Українську Церкву, яка лишалася на Правобережжі. І так само, як той богохульний вавилонський правитель, Катерина вирішила, що може спокійно спочивати. Вона й не уявляла, що саме там, на завойованому і підкореному Правобережжі, де, як зараз на Сході України, мандрували диверсійні загони росіян, підбурюючи місцеве населення приєднуватися до Росії, – саме там і народиться той, хто віщуватиме загибель імперії.

Ми живемо зараз у час великих потрясінь. У час, коли знову з’являється правитель, який намагається перекроювати карту Європи і світу і зазіхає на нашу свободу, наші землі, наше минуле і майбутнє. І хоча його передові бандитські загони, диверсійно-терористичні групи, які мандрують нашими краями, часом несуть поперед себе чи то хоругву, чи ікону, ми знаємо, що це - такий самий цинічний обман, яким був він і за часів цариці Катерини, яким був і за часів правителів давнини, подібних до вавилонського Валтасара чи юдейського царя Ірода, який стратив згадуваного сьогодні Йоана Хрестителя. І хоча сьогодні ситуація виглядає такою пригноблюючою і кожен новий день сприймається як серйозне випробування, чи не загальносвітова підтримка, яка свідчить про розуміння нашого прагнення бути вільними, надихає нас, наповнює надією на майбутнє. Сьогодні зранку мені довелося одержати із Сполучених Штатів кілька звісток про те, що там проводяться заходи для підтримки нашої держави. І одна наша землячка похвалилася, що вчора господиня кафе, коли побачила її і пізнала, що вона - українка, налила їй безкоштовно чашку кави, так зворушливо продемонструвавши свою підтримку і розуміння.

Ситуація, можливо, виглядає майже переможною з погляду новітнього імператора, який вирішив бути рівним Богові. Але в одну мить відчуття присутности всемогутнього Неба може змінити все на світі. Змінити, як змінювало все не раз у нашій історії. І коли ми сьогодні згадуємо про події глибокої давнини, то пам’ятаймо про одне: Божа сила, Божа справедливість завжди перемагала нездорові і злочинні людські амбіції. І, покладаючи надію на Бога, ми водночас повинні розуміти, що саме тим Він сприяє і допомагає, хто лишається вірним Йому, хто може триматися солідарно й гідно під час непростих випробувань, хто вміє допомагати один одному і неухильно дотримуватися Господніх заповідей. Серед них є і заповідь пошани до своїх батьків, а отже, до своєї Батьківщини та її народу, до своєї мови, до своєї національної традиції.

Захищаючи християнські цінності, ми не можемо ні на хвилину сумніватися, що Божа присутність і допомога завжди буде з нами. І оті слова - "Мене, мене, текел упарсін" - ми колись зможемо прочитати на стінах далекого Кремля. Амінь.

 

Архиєпископ Ігор (Ісіченко) КІРІОС


02.03.2015 4387 0
Коментарі (0)

02.06.2025
Лука Головенський

Про репресії радянською системою українських науковців та лідерів визвольних змагань, про навчання і наукові дослідження Українського Вільного Університету в Мюнхені та його місію української культурної дипломатії Фіртка поспілкувалася з Ларисою Дідковською.  

514
28.05.2025
Вікторія Матіїв

Фіртка порозмовляла з Сергієм Галкіним — колишнім морським піхотинуем Феодосійського батальйону. Після окупації Криму Росією у 2014 році, медики виявили в нього пухлину. Чоловіка визнали непридатним до служби. Відтоді він активно займається волонтерством: допомагає українським військовим та надає юридичні консультації.  

849
25.05.2025
Олег Головенський

Фіртка підготувала «змішаний» рейтинг задекларованих зарплат місцевих посадовців, в який входять керівники рад та державних (військових) адміністрацій Івано-Франківщини та районів області.  

3252
23.05.2025
Вікторія Косович

Про методи викладання, сучасну школу історії та виклики професії Володимир Половський розповів журналістці Фіртки.

3198 7
21.05.2025
Тетяна Ткаченко

Про долю Центрального ринку, судові процеси, стихійну торгівлю та майбутні плани, журналістка Фіртки поспілкувалася з директором КП «Муніципальні Ринки» Мар’яном Слюзаром.

2506 1
19.05.2025
Катерина Гришко

Організаторам найбільшого в історії Івано-Франківщини наркобізнесу, що вражав масштабами та технологіями, винесли вирок. Під час судового процесу, який тривав майже шість років, відкрилися приголомшливі подробиці наймасштабнішого проєкту з марихуаною на Прикарпатті.  

3253

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

81

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

291

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

821

Поділ народів на «історичні» та «неісторичні» є ідейним спадком позаминулого століття. Історики кажуть, що методологічно він застарів. Певне, мають рацію. Попри це прихід Трампа продемонстрував, що певні історично «застарілі» та «архаїчні» речі здатні досить бадьоро та свіжо випірнати з минувшини.

1423
26.05.2025

На Івано-Франківщині триває посівна кампанія.  

954
20.05.2025

Фіртка ділиться порадами та лайфхаками, які допоможуть зробити раціон більш корисним та збалансованим.

648
14.05.2025

На Івано-Франківщині оприлюднили підсумки збору сільськогосподарських культур у 2024 році.  

1011
29.05.2025

У четвер, 29 травня, християни відзначають Вознесіння Христове.  

569
25.05.2025

У Біблії немає вичерпного пояснення природи людської душі. Але вивчивши, як використовується у Святому Письмі слово «душа», ми можемо зробити певні висновки.

43867
19.05.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3338
14.05.2025

У сучасному світі християнські цінності, зокрема — вчення про чистоту до шлюбу, нерідко стають предметом дискусій. Але християнство залишається послідовним у своїй позиції: дошлюбні статеві стосунки — гріх.

1338
25.05.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

35576 1
01.06.2025

Другий тур виборів президента Польщі відбувається після того, як жоден з 13 кандидатів у першому турі 18 травня не здобув більше половини чинних голосів.  

231
27.05.2025

Німеччина, а також Франція, Велика Британія та США більше не мають обмежень щодо далекобійної зброї для України.  

527
22.05.2025

Держсекретар США Марко Рубіо відмовився назвати лідера Кремля володимира путіна воєнним злочинцем.  

622
17.05.2025

Президент України Володимир Зеленський говорив з Президентом США Дональдом Трампом разом із Президентом Макроном, Федеральним канцлером Мерцом, прем’єр-міністрами Стармером і Туском.  

842