“Прописи-2021”: відкриття фестивалю нагод

Впродовж чотирьох днів, з 9 по 12 вересня, в Івано-Франківську проходитиме фестиваль-воркшоп «Прописи» від Українського ПЕН-клубу.

У ці дні запланована професійна програма для авторів-дебютантів, які пройшли конкурсний відбір, та публічна – для всіх, хто цікавиться літературою, інформує журналіст Фіртки.

Переможцями конкурсного відбору стали: Богдан Бень, Олеся Богдан, Ганна Гнедкова, Софія Головецька, Орися Грудка, Аріна Кравченко, Ростислав Кузик, Романія Строцька, Дарія Суздалова, Вікторія Фещук.

В журі проєкту “Прописи”: Андрій Курков, Тарас Прохасько, Остап Сливинський, Тетяна Терен та Андрій Вахтель.

“Перед журі постало пекельне завдання. Ми отримали 62 зголошення, і кожне було по-своєму цікаве. Примітно, що багато молодих авторів і авторок сприймають літературу не просто як текст, письмо, а як творення смислів на межі різних мистецтв, як суцільний неперервний процес, як активізм врешті-решт.

Як діяльність, яка передбачає чутливість і відповідальність. І це нам видається особливо цінним і цікавим”, – поділився враженнями щодо отриманих заявок Остап Сливинський, куратор проєкту “Прописи”, поет, перекладач, віцепрезидент Українського ПЕН.

Він зазначив, що подавати заявки на участь могли дебютанти у сфері письменництва та літературної критики віком 18-35 років, які мають щонайменше три художні чи критичні твори, опубліковані в інтернеті, медіа чи колективних збірках, однак жодної опублікованої книжки, й поділяють цінності та ідеали, закріплені в Хартії Міжнародного ПЕН.

“Десять обраних авторів матимуть індивідуальні заняття з досвідченими менторами – Вікторією Амеліною, Галиною Крук, Тарасом Прохаськом та Ганною Улюрою. Лекції та воркшопи для них також проведуть Лариса Денисенко, Роман Малиновський, Богдана Неборак, Марися Нікітюк і Тетяна Терен”, - додає Остап Сливинський.

Також він наголосив, що це неймовірний шанс для молодих письменників, тому що у жовтні 2021 року вийде друком альманах, до якого ввійдуть твори молодих письменників та літературних критиків – учасників проєкту. Він буде доступний у друкованому та електронному форматах.

“Ми сподіваємося, що в майбутньому фестиваль-воркшоп “Прописи” стане щорічним. Він покликаний сприяти розвитку сучасної літератури шляхом відкриття нових імен, а також просувати правозахисні цінності ПЕН серед молодих авторів”, - говорить Остап Сливинський.

Також, декілька слів для молодих авторів сказав директор українського ПЕН-центру Андрій Курков:

“Я хочу привітати всіх, кого сьогодні зібрав Івано-Франківськ. Це перший, маю надію не останній, такий незвичний фестиваль. Ви маєте можливість багато чому навчитися. Я хочу побажати учасникам, щоб цей фестиваль став поштовхом для вашого подальшого літературного життя. Звичайно потрібно вчитися, писати, слухати критику, сприймати її чи не сприймати, прислухатися до менторів”, - заявив директор.

Також Андрій Курков додав, що в учасників буде можливість погуляти Івано-Франківськом та вивчити його таємниці.

Не обійшов стороною фестиваль й відомий український письменник, корінний франківчанин Тарас Прохасько.

“Література - це як величезний пласт нафти чи вугілля. Це особлива субстанція, яка полягає у можливості контакту та діалогу. Кожен твір, написаний будь-де та будь-ким - він є включений в літературу, і немає різниці, хто його написав”, - звернувся він до молодих письменників-початківців.

Прохасько додав, що фестиваль є неймовірно важливим і потрібним для нашого міста. Тому що, такі події - створюють атмосферу, розробляють інфраструктуру для міста.

Проведення подібних фестивалів приваблюватиме в місто інші культурні промоції. Івано-Франківськ зацікавлений в тому, щоб стати майданчиком для таких нематеріальних проєктів. 

“ПЕН вибрав наше місто Івано-Франківськ - це означає, що тут є можливості для цього. Тому наступні ініціативи будуть орієнтуватися на це резюме”, - наголосив франківський письменник.


Це наша нагода!

Журналіст Фіртки поспілкувався з деякими авторами-дебютантами, котрі пройшли конкурсний відбір фестивалю.

“Мета, перш за все - комунікація. Комунікація зі старшим поколінням, тими, хто вже досягнув в даній сфері великого успіху. В нас немає книжок, але ми пишемо та у нас є певні публікації. І це, по суті, обмін досвідом. Зараз молодим письменникам важко потрапити на полиці, але опісля цього фестивалю буде видано альманах - це є хорошим досвідом і шансом для нас”, - ділиться своєю думкою Аріна Кравченко.

“Насамперед, наша ціль - перезнайомитися та об'єднатися. Це також наша можливість заявити про себе та отримати публікацію. Також, отримати фідбек від таких крутих менторів і письменників - це дуже мотивує”, - говорить Вікторія Фещук.

“Як вже всі зазначали - це нагода. Це практична нагода заявити про себе, я розцінюю це саме так. Також, це нагода покращити свої навички письма та одразу застосувати їх. Це поєднання теорії та практики. Це - фестиваль нагод”, - зазначає Ростислав Кузик, поет зі Львова.

Також, молоді українські письменники поділилися своїми думками щодо сучасної української літератури.

“Важко сказати, куди прямує наша література. Наразі це вінегрет з різних напрямків. Мені здається, що ми всі шукаємо нових слів і нових способів сказати, куди рухається література”, - ділиться своєю думкою на цю тему Романія Строцька.

Про різноманіття української літератури говорить Вікторія Фещук. Вона стверджує, що кожен може знайти щось для себе.

Про це говорить і письменниця Аріна:

“В нашій літературі є все, тому я обожнюю її. Все вже залежить від читача. Сьогодні ми намагаємося відірватися від постколоніального радянського минулого і наблизитись до європейського досвіду. Але я б не сказала, що ми сильно наслідуємо, наша література - це така окремішня штука, своя.”

“Я стараюся не думати про нашу літературу (сміється). Жартую, я думаю про неї завжди. Але не думати - погано. Література - різна. Я не можу сказати, що є якийсь спільний вектор. Ми можемо цей вектор якось промальовувати, але я маю на увазі те, що сучасний літературний процес - він досить строкатий, він досить різноманітний і в нас є література на різних пластах. Наша література - це нашарування. І кожен відрізняється від іншого - і це прекрасно”, - підсумовує Ростислав Кузик.


На відкритті фестивалю були не лише фіналісти відбору. Так молодий франківський письменник Тарас Ріль теж подавав заявку, але, на жаль, не пройшов відбір. За словами Тараса, брак досвіду не дозволив йому потрапити у десятку кращих. 

“Я думаю, що мені не вистачає досвіду, поки. Також, я не є сильно популярним автором. Але я прийшов на відкриття, хоча і не пройшов відбір. Тут багато крутих подій буде, тому якщо буде потрібно - то буду тут жити.”

Для тих, хто не пройшов відбір, Остап Сливинський порекомендував не засмучуватися і подавати свої заявки та роботи наступного року.


Довідково:

Український ПЕН – культурна і правозахисна громадська організація, що об’єднує українських інтелектуалів – письменників, журналістів, науковців, видавців, перекладачів, правозахисників, культурних менеджерів. Налічує 136 членів і є одним зі 146 національних центрів Міжнародного ПЕН. Є співзасновником Премій імені Василя Стуса, імені Юрія Шевельова, імені Георгія Ґонґадзе, а також Drahomán Prize.

Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram та читайте нас у Facebook. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


09.09.2021 Іван Муканик 6408
Коментарі ()

10.08.2022
Тіна Любчик

Журналістка Фіртки поспілкувалася зі Святославом Балакою, головою Асоціації інтервенційних онкологів України, який приїхав в Івано-Франківськ із Харкова. 

1752
04.08.2022
Тетяна Дармограй

Повномасштабне російське вторгнення майже повністю витіснило коронавірусну хворобу з інформаційного простору України. Проте, як констатують медики, українці продовжують хворіти та помирати через цю недугу.

1423
31.07.2022
Тіна Любчик

Про пережите внаслідок російського вторгнення журналістці Фіртки розповіла киянка, яка працює дитячою психологинею, Ксенія Дичко. У перші дні повномасштабної війни жінка переїхала із сім’єю до Івано-Франківська.

1866 4
28.07.2022
Уляна Мокринчук

Журналістка Фіртки розпитала у психологині, як війна впливає на стосунки, як зберегти шлюб в умовах постійного стресу чи тривалої розлуки та чому сьогодні особливо важлива підтримка та щира розмова.  

1801
26.07.2022
Мар'яна Цимбалюк

У перші дні війни в село одразу зайшли російські війська, які розгорнули штаб неподалік їхнього дому. Ворожі солдати  використовували місцевих, як живий щит для захисту. Життя нагадувало сценарій фільму жахів. Як родині вдалося живими втекти на Прикарпаття, читайте в інтерв’ю для Фіртки.

1947
17.07.2022
Тетяна Дармограй

В Україні вже 144-й день триває повномасштабна війна. Через російську агресію процес загальної мобілізації продовжили до 23 серпня.

5862

Яблуневий чи Медовий Спас? Доволі, часто народні назви християнських свят відривають нас від суті та розуміння глибини свята. Яскравим прикладом цього є «Яблуневий Спас» та «Маковія», що це, про кого це?

187

Неодноразово доводилось зустрічатися з бабусями або жіночками в церкві, на невеликих парафіях різних конфесій, які знають все і навіть деколи більше за священника. А потім священники дивуються: «чому в храмі немає молоді?». А вони і не знали, що молодь не витримала прискіпливих зауважень «церковного менеджменту».  

245

Коли люди стикаються із Національною Хокейною Лігою, вони, в першу чергу, дивляться крізь призму інших турнірів та видів спорту. Наприклад, футбол й Англійська Прем’єр Ліга, Чемпіонат Світу чи Європи, Ліга Чемпіонів та інші. 

554

Питання грошей і релігії завжди хвилювало людей, ймовірно в її більш вузькому розумінні «грошей і церкви», «скільки жертвувати на церкву», «скільки давати священнику?». Періодично по селах чи містах вибухають скандали, пов'язані із майном чи фінансами тієї, чи іншої парафії, але з часом все затихає до наступного скандалу. Чому віряни повинні утримувати священників і церкву? Виявляється це питання таке ж древнє, як і сам світ, у якому живемо.

2229
09.08.2022

Перш за все фахівець радить виключити із щоденного раціону жирну та смажену їжу.

410
30.07.2022

Літо – та пора року, коли потрібно їсти максимально корисні та насичені вітамінами продукти  

1167
27.07.2022

В літній період радять пити теплу воду, вона краще засвоюється організмом.  

1170
15.08.2022

В Івано-Франківську представники УПЦ Московського патріархату через суд намагаються повернути храм Різдва Христового, що на вулиці Довженка.

932
11.08.2022

Для вирішення та недопущення різноманітних конфліктних ситуацій та непорозумінь, в Івано-Франківську створять Раду церков.  

277
09.08.2022

Після православ’я найбільше респондентів із Заходу України ідентифікували себе як греко-католиків (26%), протестантів та атеїстів (4%) і. Інші релігії та конфесії називалися рідше.  

381
05.06.2022

У Храмі Царя Христа (відомому, як церква на Майзлях) Святу літургію провів Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин.

4625
05.08.2022

Першого липня на п'ятому позачерговому засіданні Міжурядового комітету з охорони нематеріальної культурної спадщини за зверненням Міністерства культури та інформаційної політики України внесено елемент “Культура приготування українського б

570
15.08.2022

Президент Володимир Зеленський усунув начальників управлінь Служби безпеки України у трьох областях.

228
12.08.2022

На запитання, чи підтримують українці дії президента Володимира Зеленського, 59% відповіли, що рішуче підтримують та 32% — скоріше підтримують.  

212
11.08.2022

Рішення про подовження мобілізації ухвалює парламент.

303
09.08.2022

Президент Володимир Зеленський закликає країна Заходу заборонити в’їзд всім громадянам росії на тлі її агресії проти України.  

374