“Прописи-2021”: відкриття фестивалю нагод

Впродовж чотирьох днів, з 9 по 12 вересня, в Івано-Франківську проходитиме фестиваль-воркшоп «Прописи» від Українського ПЕН-клубу.

У ці дні запланована професійна програма для авторів-дебютантів, які пройшли конкурсний відбір, та публічна – для всіх, хто цікавиться літературою, інформує журналіст Фіртки.

Переможцями конкурсного відбору стали: Богдан Бень, Олеся Богдан, Ганна Гнедкова, Софія Головецька, Орися Грудка, Аріна Кравченко, Ростислав Кузик, Романія Строцька, Дарія Суздалова, Вікторія Фещук.

В журі проєкту “Прописи”: Андрій Курков, Тарас Прохасько, Остап Сливинський, Тетяна Терен та Андрій Вахтель.

“Перед журі постало пекельне завдання. Ми отримали 62 зголошення, і кожне було по-своєму цікаве. Примітно, що багато молодих авторів і авторок сприймають літературу не просто як текст, письмо, а як творення смислів на межі різних мистецтв, як суцільний неперервний процес, як активізм врешті-решт.

Як діяльність, яка передбачає чутливість і відповідальність. І це нам видається особливо цінним і цікавим”, – поділився враженнями щодо отриманих заявок Остап Сливинський, куратор проєкту “Прописи”, поет, перекладач, віцепрезидент Українського ПЕН.

Він зазначив, що подавати заявки на участь могли дебютанти у сфері письменництва та літературної критики віком 18-35 років, які мають щонайменше три художні чи критичні твори, опубліковані в інтернеті, медіа чи колективних збірках, однак жодної опублікованої книжки, й поділяють цінності та ідеали, закріплені в Хартії Міжнародного ПЕН.

“Десять обраних авторів матимуть індивідуальні заняття з досвідченими менторами – Вікторією Амеліною, Галиною Крук, Тарасом Прохаськом та Ганною Улюрою. Лекції та воркшопи для них також проведуть Лариса Денисенко, Роман Малиновський, Богдана Неборак, Марися Нікітюк і Тетяна Терен”, - додає Остап Сливинський.

Також він наголосив, що це неймовірний шанс для молодих письменників, тому що у жовтні 2021 року вийде друком альманах, до якого ввійдуть твори молодих письменників та літературних критиків – учасників проєкту. Він буде доступний у друкованому та електронному форматах.

“Ми сподіваємося, що в майбутньому фестиваль-воркшоп “Прописи” стане щорічним. Він покликаний сприяти розвитку сучасної літератури шляхом відкриття нових імен, а також просувати правозахисні цінності ПЕН серед молодих авторів”, - говорить Остап Сливинський.

Також, декілька слів для молодих авторів сказав директор українського ПЕН-центру Андрій Курков:

“Я хочу привітати всіх, кого сьогодні зібрав Івано-Франківськ. Це перший, маю надію не останній, такий незвичний фестиваль. Ви маєте можливість багато чому навчитися. Я хочу побажати учасникам, щоб цей фестиваль став поштовхом для вашого подальшого літературного життя. Звичайно потрібно вчитися, писати, слухати критику, сприймати її чи не сприймати, прислухатися до менторів”, - заявив директор.

Також Андрій Курков додав, що в учасників буде можливість погуляти Івано-Франківськом та вивчити його таємниці.

Не обійшов стороною фестиваль й відомий український письменник, корінний франківчанин Тарас Прохасько.

“Література - це як величезний пласт нафти чи вугілля. Це особлива субстанція, яка полягає у можливості контакту та діалогу. Кожен твір, написаний будь-де та будь-ким - він є включений в літературу, і немає різниці, хто його написав”, - звернувся він до молодих письменників-початківців.

Прохасько додав, що фестиваль є неймовірно важливим і потрібним для нашого міста. Тому що, такі події - створюють атмосферу, розробляють інфраструктуру для міста.

Проведення подібних фестивалів приваблюватиме в місто інші культурні промоції. Івано-Франківськ зацікавлений в тому, щоб стати майданчиком для таких нематеріальних проєктів. 

“ПЕН вибрав наше місто Івано-Франківськ - це означає, що тут є можливості для цього. Тому наступні ініціативи будуть орієнтуватися на це резюме”, - наголосив франківський письменник.


Це наша нагода!

Журналіст Фіртки поспілкувався з деякими авторами-дебютантами, котрі пройшли конкурсний відбір фестивалю.

“Мета, перш за все - комунікація. Комунікація зі старшим поколінням, тими, хто вже досягнув в даній сфері великого успіху. В нас немає книжок, але ми пишемо та у нас є певні публікації. І це, по суті, обмін досвідом. Зараз молодим письменникам важко потрапити на полиці, але опісля цього фестивалю буде видано альманах - це є хорошим досвідом і шансом для нас”, - ділиться своєю думкою Аріна Кравченко.

“Насамперед, наша ціль - перезнайомитися та об'єднатися. Це також наша можливість заявити про себе та отримати публікацію. Також, отримати фідбек від таких крутих менторів і письменників - це дуже мотивує”, - говорить Вікторія Фещук.

“Як вже всі зазначали - це нагода. Це практична нагода заявити про себе, я розцінюю це саме так. Також, це нагода покращити свої навички письма та одразу застосувати їх. Це поєднання теорії та практики. Це - фестиваль нагод”, - зазначає Ростислав Кузик, поет зі Львова.

Також, молоді українські письменники поділилися своїми думками щодо сучасної української літератури.

“Важко сказати, куди прямує наша література. Наразі це вінегрет з різних напрямків. Мені здається, що ми всі шукаємо нових слів і нових способів сказати, куди рухається література”, - ділиться своєю думкою на цю тему Романія Строцька.

Про різноманіття української літератури говорить Вікторія Фещук. Вона стверджує, що кожен може знайти щось для себе.

Про це говорить і письменниця Аріна:

“В нашій літературі є все, тому я обожнюю її. Все вже залежить від читача. Сьогодні ми намагаємося відірватися від постколоніального радянського минулого і наблизитись до європейського досвіду. Але я б не сказала, що ми сильно наслідуємо, наша література - це така окремішня штука, своя.”

“Я стараюся не думати про нашу літературу (сміється). Жартую, я думаю про неї завжди. Але не думати - погано. Література - різна. Я не можу сказати, що є якийсь спільний вектор. Ми можемо цей вектор якось промальовувати, але я маю на увазі те, що сучасний літературний процес - він досить строкатий, він досить різноманітний і в нас є література на різних пластах. Наша література - це нашарування. І кожен відрізняється від іншого - і це прекрасно”, - підсумовує Ростислав Кузик.


На відкритті фестивалю були не лише фіналісти відбору. Так молодий франківський письменник Тарас Ріль теж подавав заявку, але, на жаль, не пройшов відбір. За словами Тараса, брак досвіду не дозволив йому потрапити у десятку кращих. 

“Я думаю, що мені не вистачає досвіду, поки. Також, я не є сильно популярним автором. Але я прийшов на відкриття, хоча і не пройшов відбір. Тут багато крутих подій буде, тому якщо буде потрібно - то буду тут жити.”

Для тих, хто не пройшов відбір, Остап Сливинський порекомендував не засмучуватися і подавати свої заявки та роботи наступного року.


Довідково:

Український ПЕН – культурна і правозахисна громадська організація, що об’єднує українських інтелектуалів – письменників, журналістів, науковців, видавців, перекладачів, правозахисників, культурних менеджерів. Налічує 136 членів і є одним зі 146 національних центрів Міжнародного ПЕН. Є співзасновником Премій імені Василя Стуса, імені Юрія Шевельова, імені Георгія Ґонґадзе, а також Drahomán Prize.

Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram та читайте нас у Facebook. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


09.09.2021 Іван Муканик 7409
Коментарі ()

09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1248
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

1057
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1099
30.08.2025

Кримінальний шлейф компанії-переможця «Коста-Проект» викликає занепокоєння щодо прозорості будівництва системи лінійної телемеханіки.  

7145
29.08.2025
Олег Головенський

Рівно рік тому чимало експертів та аналітиків як крайній сценарій прогнозували перемир’я у війні та вибори президента, Верховної та місцевих рад на весну або на осінь вже поточного 2025 року.  

1760
27.08.2025

Формальний аудит і кримінальний шлейф компанії-переможця змушують задуматися.

2591

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

367

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

608

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1645

Східне християнство — найпоширеніша релігійна традиція в Україні. Православна церква України і Українська греко-католицька церква мають подібний устав і обряди, і вони глибоко вкорінені в українську культуру.  

875
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1111
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

590
02.09.2025

Завдяки сприятливим погодним умовам та щоденній праці аграріїв завершили збирання ранніх зернових культур.  

952
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1272
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

843
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1395 1
30.08.2025

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

983
09.09.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

37327 1
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

1066
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1314
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

823
16.08.2025

Так виглядає, що Трамп принижений путіним. Трамп ризикнув, поставивши на кон хоч і не все, але багато. І програв. Перед самітом на Алясці він заявляв, що якщо не досягне за результатами особистої зустрічі припинення вогню в Україні, то буде незадоволеним. Припинення вогню він не отримав. Але після тригодинних переговорів заявив, що оцінка зустрічі — «десять з десяти».  

3128 14