«Project Syndicate»: Революційний соціальний бізнес

 

 

Всемирный экономический кризис последних лет высветил серьезные проблемы в мировой финансовой системе. Кредитные рынки, которые изначально были созданы, чтобы обеспечить бизнес доступом к капиталу, попали под контроль предприимчивых делков-манипуляторов – горстки лиц и компаний, которые используют их в эгоистических целях получать невероятно высокие доходы через финансовый инжениринг. В результате пострадали люди из развитых стран: посмотрите на беспрецедентный уровень безработицы, например, в Испании и Греции. Но страдают также миллионы и миллионы людей из развивающихся стран, которые никакого отношения к разразившемуся кризису не имеют.

 

На самом деле, существование многих всемирных социальных проблем показывает наше коллективное непонимание главной идеи капитализма. В результате, бизнес существует исключительно в целях извлечения максимальной прибыли, а люди воспринимаются им исключительно одномерных машин по производству денег.

 

А ведь проблема-то в некоем недостающем компоненте нашей концепции рыночной экономики: в социальном бизнесе. Социальный бизнес – это не ориентированная на максимизацию прибыли  компания, чьей целью является решение отдельной социальной или экологической проблемы. Всё, на что могут надеятся её акционеры – это вернуть начальные инвестиции в течение длительного периода времени, но не более того. Весь доход в таком случае остается в самой компании, чтобы повысить её стабильность или улучшить продукт или услугу ею предоставляемые.  

 

Совет директоров, менеджмент и сотрудники такой компании сосредоточены на решении проблемы, во имя чего и была основана эта компания. В зависимости от результативности решения поставленных задач измеряется и успешность такой компании. Доходы компании направляются на удовлетворение её же нужд в развитии и росте, а не в карманы алчных инвесторов. Предприниматель и инвестор в социальном бизнесе мотивированы желанием делать хорошее дело, а не хорошо зарабатывать.

 

Такому виду бизнеса нет места в наших экономических условиях, где тон задают ориентированные на максимизацию прибыли корпорации: хотя их расцвет и привел к экономическому росту, массовой занятости и всеобщему благосостоянию, он также создал и нынешние глобальные экологические, энергетические, продовольственные и финансовые проблемы. Равно как и рост неравенства доходов и огромные очаги нищеты.  

 

Социальный бизнес является одним из способов создания баланса между индивидуальной алчностью и коллективными потребностями. Корпорации, например, могли бы создавать социальные предприятия параллельно со своими основными, ориентированными на извлечение прибыли подразделениями. Каждый предприниматель или компания может создать свой собственный спектр социальных предприятий. Также они могли бы создавать фонды под социальные бизнесы для объединения ресурсов многих инвесторов – мелких, средних и крупных – для финансирования новых и поддержки существующих социальных предприятий.

 

Тогда как общественная благотворительность отдельных филантропов и корпораций, не смотря на свою полезность, имеет одно фундаментальное ограничение – доллар, потраченный на благотворительность, долго не живет: как только его на что-то использовали, он, как бы, «сгорает» и не может вернуться в оборот, то в социальном бизнесе этот доллар является «несгораемым» и живет вечно. Этот доллар будет крутиться бесконечно. Если совместить благотворительность и социальный бизнес, то мы сможем достичь в таком случае устойчивого развития для обоих видов деятельности.

 

Сегодня решение проблем, созданных алчными индивидами и корпорациями, предоставлено правительству. Но правительство в одиночку не способно решить их все, потому что оно изначально создано неповоротливым и неинновационным. И эти ограничения со временем только усугубляются, а проблемы – растут и множаться. Индивиды и корпорации куда более динамичны и креативны, и именно они могут легко решить эти проблемы более эффективно путем создания социальных бизнесов.

 

Хотя многим идея бесприбыльной компании может показаться утопической, я рад сообщить, что все больше и больше людей и компаний берут на вооружение эту концепцию. Мы создали ряд социальных предприятий в Бангладеш, многие из них появляются в Албании, Гаити, Колумбии, Коста-Рике, Великобритании, Японии, Индии, Китае, Германии и в других странах. Мы видим, что когда мы «освобождаем» бизнес от необходимости зарабатывать деньги, то получаем совершенно иной тип предприятия, которое специализируется на использовании человеческого творчества для решения человеческих проблем.

 

Не существует таких проблем и кризисов, с которыми сталкивается современный мир, которых бы не могли решить человеческие изобретательность и творчество. Все, что нам нужно сделать – это создать правильные институциональные рамки для раскрытия творческого потенциала, скрытого в каждом из нас и использовать его соответствующим образом. Создание условий для социального бизнеса в мировой экономике приведет именно к этому.

 

Ведь мы не можем решить такие проблемы, как безработица, например, возвращаясь к старой системе. Это было бы похоже на заклеивание пластырем раны, требующей серьезной операции. Мы должны перестроить и реконструировать систему с нуля. Эту возможность системный кризис сегодня предоставляют. Н самом деле я считаю, что мы можем создать мир, в котором никто не будет безработным. Слово «безработица» станет пустым и бессмысленным.

 

Сейчас самое время, чтобы начать создавать такой мир. Мы не должны упустить свой шанс.

 

Мухаммад Юнус – бангладешский банкир, профессор экономики, лауреат Нобелевской премии мира в 2006 году за усилия по созданию экономического и социального развития снизу. Юнус разработал концепцию микрокредитования, суть которой состоит в том, что под низкий процент выдаются небольшие кредиты без залога для развития малого бизнеса, как правило, семейного.

 

Project Syndicate,

перевод «ХВИЛЯ»

 


27.01.2013 992 1
Коментарі (1)

НИК 2013.01.28, 20:04
У НАС СЕ БУЛИ КООПЕРАТИВИ. А В ГІТЛЄРА -НАРОДНІ ПІДПРИЄМСТВА, ФЕБ-и, ЯКІ В ФРН ЖИЮТ І ПОНИНІ. ОСНОВА ЕКОНОМІКИ УСПІШННОЇ СЛОВЕНІЇ =ФЕБи!! ЛЮДИ РОБЛЯТ ЗА ЗАРПЛАТУ, А ПРИБУТОК ЙДЕ НЕ В КАРМАН ІНВЕСТОРІВ, А НА НОВУ ТЕХНІКУ АБО 13-ЗАРПЛАТУ!!! ТАК МИ ЗМОЖЕМ ПІДНЯТИ СВОЇ ЛЕЖАЧІ АКТИВИ!
17.08.2026
Вікторія Матіїв

Чому громадам важливо перетворювати екскурсантів на туристів, як штучний інтелект змінює галузь і чому майбутнє Прикарпаття може бути за Дністровським каньйоном — в інтерв’ю Фіртці розповів начальник відділу туризму Івано-Франківської обласної військової адміністрації Віталій Передерко.

884
15.08.2026
Олександр Мізін

Фіртка вже писала про схеми шахрайства та чорних рієлторів, детально аналізуючи, як аферисти обирають жертв серед самотніх чи вразливих верств населення. Утім, постає логічне запитання: як звичайному покупцеві захистити себе під час угоди як на первинному, так і на вторинному ринках нерухомості?

1161
11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

1083
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

3218
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

2034
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

3208

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

734

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

1067

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

1149

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

2436
16.08.2026

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

6038
12.08.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

6069
06.08.2026

Війна та постійний стрес істотно впливають на харчову поведінку українців.  

29797
14.08.2026

Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав 13 серпня вдруге відвідав Івано-Франківську обласну дитячу клінічну лікарню. Він поспілкувався з медиками, відвідав маленьких пацієнтів та Центр ментального здоров’я при лікарні.  

626
09.08.2026

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав восьмого серпня іменував трьох священнослужителів Коломийської єпархії митрофорними протоієреями.

1496
07.08.2026

У Ватикані повідомили про те, що Святіший Отець Лев XIV поблагословив рішення Синоду Єпископів УГКЦ про обрання отця Терентія Василя Цапчука, ієромонаха Чину святого Василія Великого, Єпископом-помічником Бучацької Єпархії УГКЦ.

1715
05.08.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

23937
15.08.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

16437
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

757
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

1428
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

1702
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

2696