Прогноз для Галичини на 2014 рік: бідність та "козачкування"

 

Важко робити прогнози в ситуації, яка динамічно розвивається. Зрозуміло, що прогнозування ситуації в Галичині у 2014 році тісно прив’язане до того, як розвиватиметься ситуація в Україні. Як може розвиватися ситуація, яка нині склалася в Україні, прогнозувати непросто, бо надто багато важливих чинників знаходиться не в полі зору пересічного спостерігача. Можна тільки припускати, орієнтуючись на повідомлення зі ЗМІ, на уривки почутих оцінок і на власну інтуїцію. 

 

Отже, чого можемо очікувати у випадку розвитку ситуації за силовим сценарієм? Цього варіанту більшість нормальних людей боїться, але ця ж більшість не дуже в нього вірить. Всім, здається, зрозуміло, що ні влада не має достатньо сили, щоб ефективно і остаточно придушити протести, ні опозиція – щоб силовим способом усунути владу. Однак, страх пересічних громадян все ж має підстави. 
 
По-перше, влада не має ні бажання, ні однозначних підстав, щоб «здаватися» опонентам; по-друге, немає певності, хто «смикає за ниточки» так званої «третьої сили», тобто радикалів – а тому й важко спрогнозувати, на що вони здатні піти; по-третє, не прогнозований вплив на ситуацію має зовнішній гравець – передусім Росія. Тому силовий варіант, на жаль, не виключений і, здається, обидві сторони протистояння попри миротворчу риторику тримають «порох сухим». 
 
Головним стримуючим фактором поки що є усвідомлення, що швидкої перемоги не буде, а навіть невідомо, чи буде вона взагалі. У випадку спроби вирішити проблему за допомогою сили з боку влади, західні регіони, які вже відмовили підкорятися «центрові», змушені будуть взятися за зброю з метою самозахисту – страх перед масовими репресіями, які у випадку поразки можуть спіткати цілий регіон, може залучити до цієї боротьби значні маси людей, які в даний момент не беруть активної участі у протистоянні. 
 
Східні і південні регіони займуть таку ж позицію, якщо в Києві зміниться влада і ця влада захоче запровадити свої порядки там. Тому при силовому варіанті найправдоподібнішим розвитком подій буде поділ країни на два ворожі табори, які не матимуть шансів перемогти одні одних. При такому розвитку подій на лінії протистояння може постраждати чимало галицьких мужчин. Це також може призвести до потоку біженців у Галичину із сходу і півдня – активістів місцевих «майданів», яких там уже таврують як зрадників. 
 
Тому більшість людей, як мені здається, все ж схиляються до мирного варіанту розв’язання конфлікту. Тут, правда, виникає запитання, хто що розуміє під «розв’язанням». 
 
Оскільки перемога однієї зі сторін в цьому конфлікті є мало правдоподібною, то вирішенням може бути тільки компроміс, котрий буде незадовільним для жодної зі сторін. 
 
Відставка президента чи розпуск парламенту – для влади це ультиматум, а не компроміс. 
 
Так само косметичні зміни в уряді і зволікання зі звільненням затриманих «майданівців» теж не задовольнять опонентів влади. Тому мирний варіант вирішення кризи, скоріш за все означатиме затягування часу, спроби переграти один одного в надії, що станеться «щось», що радикально вплине на зміну ситуації. Наприклад, втручання Росії чи Заходу; радикальні дії третьої сили – Правого сектору або так званого «громадського активу». Таку зміну може спричинити, як свідома провокація, так і, наприклад, погіршення економічної ситуації в державі. Тож, такого типу мирний варіант триватиме, мабуть, не довго.
 
Очікувати на помірний, тобто затяжний варіант розвитку подій, немає особливих підстав.
 
По-перше тому, що Україна – це держава-банкрот, яка потребує термінового вливання грошей або з Росії, або з Заходу. Такі «вливання» можуть відбуватися тільки при виконанні Україною вимог, які одна з цих сторін висуває. А вимоги ці виконати буде дуже складно: на російські вимоги не даватиме згоди західна частина країни, а на західні вимоги радикального реформування української економіки навряд чи підуть «вугільні барони» Донбасу та інші «феодали», які свої багатства здобувають завдяки експлуатації і визиску бюджетів – як державного так і місцевих.
 
По-друге тому, що «третя сила» - радикали і громадський сектор - яка в цьому конфлікті вперше так чітко виявила свою позицію і відчула власну силу, підозрює опозицію в бажанні погодитися з владою, а владу – в бажанні обіграти опозицію. Тому ця сила імовірно швидко втратить терпець і захоче взяти вирішення ситуації в свої руки. Чи то в постаті силових дій, чи в постаті ініціатив на місцях, типу відмови від сплати податків чи реалізації незалежного самоврядування – але в основі всіх цих дій буде чинне відбирання влади з рук центральних органів, що все більше ускладнюватиме керівництво країною. 
 
Зрозуміло, що все це буде стосуватися тільки непідконтрольних владі регіонів. В такій ситуації жоден уряд не зможе переформатовувати всю країну – ні систему влади, ні економічно-соціальні взаємини, ні політичні орієнтири. 
 
Для Галичини це у будь-якому випадку означатиме погіршення економічно-фінансової ситуації і збідніння регіону.
 
Таким чином держава виявиться по факту поділена на щонайменше дві частини: провладну і анти-владну. 
 
В такій ситуації варіант федеративного устрою України може стати єдиним способом, щоб зберегти територіальну цілісність держави, оскільки з двох ворожих частин держава складатися не може. До того ж, пропаговану деякими внутрішніми силами ідею федералізації у відповідний момент можуть підтримати і зовнішні гравці – як Росія, так і ЄС зі США можуть підтримати такий вихід з кризи, коли це залишиться єдиним раціональним рішенням проблеми.
 
І ще кілька слів про економіку і культуру. Економічна ситуація в Галичині в результаті революційних подій без сумніву погіршиться. Але й в пост-революційний період годі сподіватися на радикальне покращення. Російські гроші, якщо прийдуть, то будуть скеровані (після відповідного «дерибану», звісно) для латання дірок на сході і півдні країни. Гроші з Заходу, якщо прийдуть, то не відразу і будуть скеровані на реформування найважливіших галузей економіки, яких у Галичині просто немає. Галичина – це край дрібних виробників і власників. Що тут реформувати?
 
Культурні традиції є матерією дуже інертною, тому навряд чи якісь навіть яскраві, але раптові події, можуть суттєво вплинути на радикальну зміну культури. Однак, якийсь вплив можуть мати. Наприклад, якщо події розвиватимуться драматично і принесуть нові жертви, то галичани зможуть вкотре відчути себе в улюбленій ролі жертви, тобто культурна традиція поповниться черговими мартирологічними мотивами – «як ми умирали, нам сурми не грали». 
 
Якщо ж ситуація розвиватиметься мирно, серед галичан, скоріш за все, зросте пристрасть до примітивного «козачкування», зразки якого ми можемо і тепер бачити на майдані у Києві – найкарикатурніші перебранці походять якраз із Західної України. 
 
Українська мова галичан і надалі буде уподібнюватися до східняцького суржика, а в автобусах на трасах Івано-Франківськ – Карпати до репертуари з російської попси додасться хіт майдану – «Горіла шина».

Острів Галичина


05.02.2014 Володими Павлів 1242 2
16.09.2021
Тіна Любчик

Про особливості підготовки, анонімну сторінку в Інстаграмі, що надихало та мотивувало, як вплинула "дистанційка" та чи отримала обіцяні від уряду преміальні 100 тисяч гривень Світлана Джус розповіла журналістці Фіртки. 

965
14.09.2021
Микола Юрків

Завершились XVI Літні Паралімпійські ігри у Токіо. Єдину медаль серед спортсменів, які представляли Івано-Франківщину виборола легкоатлетка Юлія Шуляр у бігу на 400 метрів. Про підготовку, враження від змагань та атмосферу, яка там панувала, журналісту Фіртки розповіли чемпіонка та її тренер.

1247
12.09.2021
Тіна Любчик

Щороку, 12 вересня, вшановують День пам'яті українців – жертв примусового виселення з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини та Західної Бойківщини у 1944 – 1951 роках. Цьогоріч виповнюється 77 років від початку депортації автохтонних українців цих регіонів, повідомляє Фіртка.  

2660
11.09.2021
Олег Ущенко

Українське кіно тривалий час перебувало на узбіччі світового контексту. Воно було особливим. Наше кіно знімалося у себе вдома, у сюжетах була своя історія, знімали свої режисери. Але все це робилося під в’їдливим наглядом не завжди прихильних до України людей. Проте, серед українських стрічок досить таких, якими будуть гоноруватися ще не одне покоління українців.

1561 1
10.09.2021
Уляна Мокринчук

Вже декілька тижнів в Івано-Франківську на території храму Зіслання Святого Духу діє майданчик, на якому людина, що опинилась у скруті може отримати благодійну допомогу. Акцію організували представники спільноти «Святого Миколая» Української греко-католицької церкви,  волонтери якої безкоштовно надають гуманітарну допомогу тим, хто опинився у біді.

3478 1
09.09.2021
Іван Муканик

Впродовж чотирьох днів, з 9 по 12 вересня, в Івано-Франківську проходитиме фестиваль-воркшоп «Прописи» від Українського ПЕН-клубу. У ці дні запланована професійна програма для авторів-дебютантів, які пройшли конкурсний відбір, та публічна – для всіх, хто цікавиться літературою. Журналіст Фіртки поспілкувався з деякими авторами-дебютантами, котрі пройшли конкурсний відбір фестивалю.

1773

Як відомо, у порожні голови завжди залазять різні недобрі думки. А в дитячі голівки тим думкам ще і дуже легко пробитися. Батькам вирішувати, які саме думки мають роїтися навколо голів їх дітей – добрі чи погані?

481

Кожна людина має або принаймні пам’ятає про бодай одну знакову річ, яка символізує певний відрізок прожитих нею років. Вони є навіть у тих,  хто вважає, що все це - не варті їх часу та уваги дурниці.

895

Всесвітній день краси відзначають 9 вересня з цієї нагоди вирішила нагадати любим жінкам та їх коханим чоловікам, а якже змінювалось відношення до краси та її канони впродовж останніх ста років.

1850 1

Іноді задумуєшся, чого більше у сучасн ому гастробізнесі: смаку чи маркетингу?Спробуємо розібратися і пофілософствувати про це на прикладі м'яса.

2758
29.07.2021

Що краще: консервувати, сушити чи морозити? Відповідь на це питання залежить від типу й кількості сировини і ваших ресурсів, як-от часу, грошей, та місця в морозилці і коморі.  

6809
18.06.2021

В Україні, за останні 12 місяців кількість пошукових запитів українських користувачів зі словом "рецепт" зросла на 29%.

11716
22.04.2021

Про це йдеться у звіті Міжнародної організації виноградарства і виноробства.

17851 1
19.07.2021

Предстоятель Православної церкви України Блаженніший Епіфаній освятив розписи кафедрального собору Преображення Господнього Коломийської єпархії.

7609
05.05.2021

У третій день Великодніх свят Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин завітав на парафію святого Апостола Юди Тадея, що в Івано-Франківську, на вул. Стуса, 29.  

16605
03.05.2021

Поливаний понеділок у 2021 році відзначають 3 травня, на другий день після Великодня.  

17019
02.05.2021

На Христове Воскресіння, яке відзначається 2 травня, очільники Православної церкви України та Української греко-католицької церкви звернулися до українців зі святковими посланнями.  

16589
08.07.2021

Міністерство культури та інформаційної політики проведе конкурсний відбір патріотичних серіалів з нагоди 30-го Дня Незалежності України.

8875
25.08.2021

У столиці правоохоронці затримали чоловіка, який облив зеленкою Петра Порошенка, п’ятого Президента України.

3553 2
16.08.2021

Міський голова Кривого Рогу Костянтин Павлов на момент своєї загибелі знаходився у відпустці та перебував проживав вдома один.

4467
05.08.2021

Сьогодні, 5 серпня, пішов із життя Євген Кирилович Марчук, український державний діяч, перший Голова Служби безпеки України.

5720
04.08.2021

Кабінет Міністрів України звільнив Антона Геращенка з посади заступника Міністра внутрішніх справ України. Про це повідомляє Фіртка з посиланням на телеграм народного депутата Олексія Гончаренка. В той же час Кабмін призначив Мері Акопян та Богдана

5763