Про політично-наївних громадян

 

У кожній нормальній країні свідомі громадяни діляться на цинічних і наївних. Співвідношення між цими групами громадян формується відповідно до політичної культури, ментальності, традиції etc. В Україні ці пропорції максимально порушені – цинічних громадян є значна меншість, але вони вирішують все, наївних громадян є переважна більшість, але вони не мають впливу ні на що. З одного боку, це видається несправедливим, але з іншого боку, як кажуть, все по-чесному.

 

Поки політично-наївні громадяни влаштовували різні флеш-моби і голодування, квести і фести, паради вишиванок і реконструкції битв із програних воєн – імітуючи таким чином розбудову громадянського суспільства, політично-цинічні громадяни формували так званий «політичний клас». Такий собі клас недоторканих і недосяжних для всіх інших громадян, яким відвели роль політичної масовки.

 

Поки політично-наївні громадяни з’ясовували, якою саме мовою вони повинні посилати один одно «подалі» та обмінювалися пропозиціями, якого саме з антигероїв проголосити героєм, політичний клас творив політичну систему, у якій немає місця для несистемної опозиції. Ті ж, хто намагався не допустити створення такої системи, поступово, в силу, сказати б, не зовсім природних обставин відсіювалися від політичного життя. Хтось в результаті перевищення швидкості на аварійно-небезпечній ділянці дороги. Хтось після зустрічі з анонімними виборцями у темному провулку та отримання від них аргументів середньої важкості або й не сумісних з життям. Хтось внаслідок того, що його прибутковий до того бізнес раптово ставав неприбутковим, злочинним тощо. Як би там не було, а політичну систему створено.

 

І ця система в принципі не передбачає потрапляння в неї ворожих до системи людей. Звісно ж, кожна система повинна оновлюватись – одні вмирають, інші вирішують провести пенсію десь на Сардинії і т.д. – але місце вибулих мають право зайняти тільки особливо заслужені люди. Заслужені, звісно, не для політично-наївних громадян, а для системи.

 

Політично-наївних громадян, це, зрозуміло, обурює. Вони все сподіваються змінити систему за допомогою виборів. Але після кожних минулих виборів страшенно розчаровуються, а перед кожними наступними виборами шукають нові обличчя. І, як не дивно, ці нові обличчя з’являються. Тут варто уточнити, що - саме обличчя, а не особистості. Це пов’язано з тим, що політично-наївні громадяни схильні до створення собі кумирів. Раніше, коли пересічний українець ще вмів читати і любив когось слухати, кумирами були письменники і співаки, але тепер, коли він любить тільки дивитися і репетувати, кумирами стали спортсмени і шоумени.  

 

Вибір кумира, а не особистості, відповідає натурі політично-наївного громадянина – його пристрасті до заздрощів і фантазій, а відтак його відразі до потреби вивчати, аналізувати і оцінювати. Адже це друге веде до сумнівів, які є притаманними швидше політично-несвідомим громадянам.

 

Політично-наївні громадяни не люблять політично-несвідомих. Критикують їх і картають. «Якщо ти не йдеш на вибори, то віддаєш свій голос партії влади!» - кажуть вони. А я питаю - хіба щось зміниться, якщо я віддам свій голос націонал-популістській партії, яка перед виборами демонструє мені три пальці руки, а після виборів демонструватиме тільки один – той найбільший? Чи може краще віддати голос соціал-популістській партії, яка ховає під вишиванкою своє червоне пост-комсомольське серце? Ні, нехай мій голос залишається при мені.

 

Для беззмістовного оновлення політичної системи вистачить і голосів політично-наївних громадян. А якщо й не вистачить, не біда. Адже політична система у нас облаштована таким чином, що політичний клас може взагалі обійтися без виборів. То ж для чого йому вибори? Це така гра. Хтось грає в преферанс, хтось - в «монополію», а хтось – в демократію з виборами. Різниця полягає в тому, що для успішної гри у преферанс чи «монополію» потрібні адекватні партнери. А для гри в демократію і вибори потрібні політично-наївні громадяни.

 


17.10.2012 Володими Павлів 2650 4
16.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1069
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

652
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1132
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2375 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3464
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

2899 2

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

754

Коли людина вперше заходить до православного або греко-католицького храму, тобто храму східного візантійського обряду, то її погляд майже завжди зупиняється на священникові.

928

З приходом у вересні 1939-го на Гуцульщину нової, ще не знаної робітничо-селянської влади почались нові проблеми. Точніше ті ж клопоти, що були й за Польщі, але які тепер вирішувані по-новому.

1397
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

4891
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10284 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8759
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

512
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

743
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

1042
06.07.2026

У Погоні на Івано-Франківщині відбувся XVII Міжнародний з’їзд Апостольства Матері Божої Покровительки Доброї Смерті. Паломники зібралися на спільну молитву за мир в Україні, взяли участь в Архієрейській Божественній Літургії та вшанували пам'ять полеглих захисників.

840
17.07.2026

Тарас Прохасько — письменник, інтелектуал та лауреат Шевченківської премії, один із провідних представників «Станіславського феномену».

2955 3
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1051
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1451
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1397
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1618