Про грушки, шипшину і Задушні дні

Задушні дні - одна з комунікацій у міжчассі. Що відбувається Там - не знає ніхто з сущих Тут. Бо Тут свої правила гри. А, про Там можемо лише обережно припускати. Зрештою, необережно теж можна – то нічого не змінить, бо нам, піщинкам, приписано просто сипатися. Хіба іноді можемо попригадувати з минулого, коли ми, будучи дітьми, сипалися з кулака Бога/Універсуму/Всесвіту/Космосу (обирайте, що подобається) якось цікавіше і веселіше.

До Задушних днів прибрані городи охороняли купки зі снопів кукурудзи, які рівними рядами тягнулися далеко-далеко аж у густі ранкові тумани, з яких міг вибігти сусідський собака або навіть лис. Деякі навіть чорніли свіжою ріллею. Якщо з боку городів доносилися вигуки «цоп-цабе», я залізав на дошки, що лежали на подвір’ї, і спостерігав, як на очах розширюється чорна смужка зораного городу.

А ще Задушні дні ділили ґаздинь на більше і менше працьовитіших. У перших до Задушних днів з діжок пахла квашена капуста. Точніше, її лише встигли посікти. Тут ключове слово встигли. Бо шаткувати капусту після задушних днів вважалося не престижно. Правда, ґаздині з Галицького Опілля викручувалися поясненням, що бояться «квасити до Задушних, коби до свьит капуста не перекисла».

На Задушні батькам іноді вдавалося вирватися з роботи на кілька днів. Ми всі разом йшли до лісу «на шипшину». Я забігав вперед, щоби постояти біля рясного куща, любуючись її дрібними яскраво-вогняними гірляндами на чорному безлистому гіллі. Якщо у природі існує гламур, то рясний кущ шипшини пізньої осені тому доказ. Шипшина виглядала предтечею Різдвяної ялинки.

На деревах жовтіли грушки.

Ті, які росли нижче, зривали ще зеленими і вони дозрівали у відрах або ящиках у стодолі, а плоди на найвищому, недосяжному навіть з розкладної драбини, гіллі чекали свого часу, щоби впасти. Я ретельно обсервував сад щоранку, аби не пропустити, коли впаде соковита грушка. Навіть пам'ятав де яка грушка висить, прикидав, як затятий садівник, коли вона може впасти. Але ті грушки були надто соковитими, падали навіть від рухів полохливої птахи у мене на очах і... здебільшого розбивалися. Вважалося добрим щастям, якщо вдавалося покуштувати нерозбиту половинку цієї грушки. Складно точно описати, що я у ті моменти робив - їв грушку чи пив грушковий сік? Бо те і те буде правдою.

Бувало, що тато не витримував чи то моїх вмовлянь, чи спокуси і приносив від стрийка Ладзє «тюльпан» - приспосіблення на довжелезній тичці, схоже на пелюстки, яким зривали стиглі яблука та грушки. Він обережно, бо грушки падали від легкого дотику, зривав одну або дві, а потім так само обережно опускав в долину, де чекав я, забирав з «тюльпану» трофей і перекладав у відро, застелене соломою або якою чистою лахою. Але так вдавалося не завжди, бо тичка від тягару плодів гнулася, плоди випадали з «тюльпану» і розбивалися. Дуже сумні хвилини з дитинства…

Такі грушки ще треба було вміти їсти. «Уважно смакуй!» - Підказувала бабця з ґанку. Береш грушку, ноги на ширину плечей, нахиляєш вперед голову і лише тоді можна кусати. Борода і половина обличчя будуть у соці, бо він порскатиме, а місцями навіть проллється, але то легко витиралося і милося. На відміну від светру чи куртки, які вимагали прання, бо інакше лишалася пляма.

А ще...

З тих грушок готували найсмачніші у світі налисники. Найперше, котрась з бабусь збирала грушки, старанно обрізала побите, чистила від зернят і перетирала на терці. До маси додавали трішки родзинок і... маку. Такі налисники могли би прикрасити найдорожчі сучасні фуршети, а тих часів я з плачем виборював собі право з'їсти такий налисник на подвір'ї. Мені страшенно смакувало їсти їх з гарячим чаєм на свіжому повітрі, під перші заморозки або навіть серед зими на морозі.

А потім наставав вечір і ми йшли на цвинтар запалювати свічки.

І тут, якщо сприяла погода - не було ні вітру, ні дощу, - наставав момент дуже кінематографічної живописної містики. У мороці практично на кожному гробівці горіла свічка, часом навіть не одна. Крихітні цяточки їх вогників віднілися здалеку, зливалися з блиском зірок на небі і виглядало, ніби на горизонті пластом розташувалося сузір'я з густо всіяних мерехтливих зірок яскраво-червоного кольору. З наближенням навколо тих цяточок з'являлися тіні гілля дерев або засохлі кущі квітів, і вже зовсім близько промальовувалися контури надгробків. Оскільки язики полум'я на свічках весь час рухалося, то всі ці тіні та контури так само рухалися і виникало відчуття причетності, якщо не до потойбіччя, то до входження до незвіданих світів. Що десь є і правдою. Бо ми можемо лише фантазувати, що відбувається Там. І, поки живемо, будемо гріти душі пам'яттю про своїх найкращих, які вже відійшли. Саме відійшли. Бо в одному світі то «смерть», а в іншому «народження на небі».

Так казали старі люди…


04.11.2021 Ущенко Олег 7258
Коментарі ()

12.05.2022
Алла Павлуцька

Фіртка поспілкувалася із прикарпаткою Мар’яною Гнот, аби дізнатися про її досвід волонтерства у центрі допомоги біженця та особливості цієї роботи у Польщі.  

1329
10.05.2022
Тетяна Дармограй

Чимало українців, які наразі у відносній безпеці, відчувають провину, що можуть жити звичним життям. Зокрема, у них нерідко виникає так званий «синдром вцілілого».

2116 1
28.04.2022
Тетяна Дармограй

Фіртка поспілкувалась з психологинею Оленою Коструб про те, як упоратися з втратою близької людини, як підтримати того, хто переживає втрату та чого робити не потрібно.    

2805
19.04.2022
Алла Павлуцька

Що таке війна для психіки, як уникнути конфліктів у команді, якщо ти волонтер? Як волонтерити, щоб не вигоріти передчасно? Як говорити з дітьми про війну та заспокоювати їх? Вправи, які допоможуть під час паніки в укритті та вдома, про синдром “провини вцілілого” та інша корисна інформація від психологині та коуч-менторки.

3700
15.04.2022
Уляна Мокринчук

Фіртка продовжує публікувати історії людей, які особисто пережили жахіття війни та переїхали з місць, які постраждали від воєнних дій, на Івано-Франківщину або перебувають тут транзитом.

5222
08.04.2022
о. Володимир Лукашевський

Війна торкається абсолютно кожного. З чим найчастіше сьогодні люди звертаються до лікаря та як побороти відчуття неспокою, говоримо з терапевтом Клініки св. Луки Лілією Федунців.

4586 1

Війна стала поштовхом для пришвидшення трансформації в газорозподільній галузі. З початку бойових дій Прикарпаття прихистило близько 140 тисяч людей.  Вони тимчасово оселились в містах і селах Івано-Франківської області, тож стали споживачами газу. Тому перед АТ «Івано-Франківськгаз» постало завдання забезпечити стабільний розподіл газу більшій кількості споживачів. І газовики виявились готовими до такого технологічного виклику.

192

На сайті "Відкритий ліс" 15.04.2022 року опублікована стаття Деокупація Прикарпаття від корупціонерів. У статті я вказував, що в Івано-Франківській області всупереч вимогам чинного законодавства (платності за користування мисливськими угіддями - ст. 24 ЗУ

83

24 лютого Росія оголосила про початок так званої «спеціальної військової операції» в Україні. Кожній розважливій людині зрозуміло, що те, що відбувається в Україні, є повномасштабною війною. Однак, це не класична конвенційна війна (масові звірячі злочини проти мирного населення це підтверджують), в якій збройні сили однієї держави у відкритій конфронтації за нормами міжнародного права протистоять військовим силам іншої.

4725

Сьогодні кожен українець незалежно від своїх політичних, релігійних чи інших поглядів є солдатом української армії, що захищає свою країну від російсько-білоруських окупантів.

6612
21.05.2022

Фахівці з правильного харчування нерідко рекомендують у перший денний прийом їжі вживати каші, проте деякі з них можуть завдати більше шкоди організму, ніж користі.   

440 1
18.04.2022

Аби уникнути харчових отруєнь чи гострих кишкових інфекцій, спеціалісти Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області рекомендують дотримуватись основних правил.

3240
28.03.2022

Вже незабаром в Івано-Франківську запрацюють анонсовані владою соціальні ринки. Тут всі охочі зможуть придбати продукти за нижчою, аніж у магазинах, ціною.

5523
09.05.2022

Кожен охочий мав змогу доєднатися до молитви через трансляцію на інтернет-ресурсах Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ та Архікатедрального собору.  

1407
04.05.2022

Розмова між предстоятелями церков відбулась через відеозв'язок Zoom і тривала близько 40 хвилин. Патріарх Кирило під час розмови з протягом 20 хвилин, "читаючи з папірця", намагався переконати Папу Римського в доцільності війни росії проти України. 

1930 1
25.04.2022

Православні християни вшановують пам'ять преподобного Василя Сповідника, єпископа Парійського. Наші пращури у молитвах до святого просили про надання сили та хоробрості, а також про позбавлення від хвороб. Що не можна і що  слід робити в цей день.

2642
07.04.2022

Християни східного обряду 7 квітня відзначають Благовіщення Пресвятої Богородиці – третє за значенням свято після Різдва та Великодня. Згідно віруваннями цього дня Діві Марії явився Архангел Гавриїл, який повідомив її про те, що вона стане матір'ю Ісуса Христа.  

4216
08.05.2022

Схиляємось перед матерями та батьками, які виростили мужніх патріотів, перед дітьми, які втратили батьків...

1921
25.04.2022

У Франції офіційно оголосили переможця президентських виборів, другий тур яких відбувся у неділю 24 квітня.

2603
07.04.2022

Нагадаємо, що попри те, що ЗСУ фіксують численні обстріли українських земель, що ведуться з території Білорусії; дислокацію на білоруських землях російських окупантів, котрі вбивають, гвалтують та грабують цивільне населення в Україні Лукашенко цинічно заявляє, що Білорусь не є учасником війни.  

4534
05.04.2022

Метою законопроєкту є встановлення кримінальної відповідальності за пропаганду символіки військової агресії рф проти України та за порушення законів і звичаїв війни в частині використання військовими формуваннями держави-агресора цивільного населення окупованих територій в якості «живого щита».

4575 9
20.03.2022

За словами Володимира Зеленського, РНБО прийняла рішення призупинити будь-яку діяльність на території України низки партій, які мають зв’язки з росією.

6250 1