Про економічний зміст зміст передвиборчої кампанії в США: кого буде рятувати клан, який переможе

 

Мы все видим накал предвыборной кампании в США, однако суть разногласий между основными кандидатами совершенно непонятна любому более или менее нормальному человеку.

 

Дискуссии концентрируются в достаточно узких вопросах, ведутся на достаточно специфическом языке, и вычленить из них базовые разногласия достаточно сложно. Поневоле возникает подозрение, что реальных разногласий просто нет и все проблемы – в том, какой клан придет к власти в условиях кризиса. Это, последнее, конечно не просто важно, а жизненно важно для самих кланов.

 

Однако при всём при этом в текущей предвыборной кампании есть и принципиальные разногласия, о которых мне и хотелось бы поговорить.

 

Для начала напомню основную экономическую коллизию современности. На протяжении 30 лет частный (да и государственный) спрос стимулировался за счёт роста долга, что создало несколько специфических эффектов.

 

Первый – значительный рост производства, рассчитанный на этот самый возросший спрос. При этом производитель не может знать, какая часть того спроса, который есть на его продукцию, является «равновесной», а какая часть образовалась в результате перераспределения стимулированного спроса. Иными словами, у него нет информации о том, насколько упадёт спрос на его продукцию в результате кризиса.

 

Второй – перераспределение прибыли. Поскольку финансовые институты теперь стоят на обоих концах цепочки «производитель – потребитель», то они тоже увеличили свою долю прибыли. Причём значительно больше, чем производители: доля финансового сектора в общем объёме прибыли увеличилась с 20% до более чем 50%.

 

Третий – резко выросший долг. При этом главная проблема не в том, что с этим долгом ничего нельзя сделать: тут как раз возможностей много – от реструктуризации и списаний до перекредитования и пролонгаций. Беда в том, что отказ от роста долга означает невозможность дальнейшего стимулирования спроса – с обязательным падением ВВП и производства.

 

Четвёртый – радикально изменилась структура активов, в том числе и в финансовой сфере. Фактически сегодня любой актив является залогом по той или иной кредитной схеме, причём по стоимости, созданной в процессе стимулирования спроса (то есть сильно завышенной с точки зрения равновесного состояния спроса – доходов). Это означает, что в финансовой системе «крутится» колоссальное количество инструментов, обеспечением под которые являются реальные активы. По мере развития кризиса их стоимость сильно упадёт – а это означает, что стоимость упомянутых инструментов либо сильно сократится, либо они вообще исчезнут путём банкротства их эмитентов.

 

Всё это создает серьёзную проблему в процессе кризиса. Грубо говоря, власти любой страны должны решить для себя принципиальный вопрос, что и как они будут спасать в первую очередь. Основных вариантов тут два.

 

Либо нужно поддерживать частный спрос, то есть, в первую очередь, граждан. И тогда в относительно лучшем положении будут производители товаров – поскольку они смогут получать более или менее стабильный доход. Противоположный вариант – поддержка финансовой системы, то есть компенсация в первую очередь банкам, выпадающим из-за падения спроса платежей по кредитам. Если этого не делать, то повторяется ситуация дефляционного шока образца осени 2008 года, с массовыми банкротствами банков и других финансовых институтов.

 

Сделать и то, и другое точно не получится – поскольку ресурсов полностью компенсировать проблемы точно нет, эмиссия, если её осуществлять в полном объёме, необходимом для компенсации всех активов, вызовет такую инфляцию, что только ускорит экономический кризис. Это значит, что нужно выбирать, куда в первую очередь направлять эмиссионный ресурс, кого спасать в первую очередь.

 

Вариантов тут получается как раз два, они уже описаны выше. Первый – любой ценой стимулировать спрос. Этот вариант пока используется денежными властями США, которые направляют эмиссионные средства для финансирования дефицита бюджета, который, по большей части, идет на социальные выплаты, то есть – поддержку спроса наименее обеспеченных слоев населения. Отметим, что этот вариант был не всегда: на первом этапе кризиса денежные власти этой страны защищали банки, стратегия изменилась после прихода в Белый дом Обамы, хотя нужно отметить, что последние годы финансовая система США особых угроз не испытывала. А потому – мы не знаем, как будут себя вести денежные власти этой страны в том случае, если такая угроза вдруг обнаружится.

 

Второй вариант – защита банков и других финансовых институтов. Этот вариант выбрал Евросоюз: там требуют ужесточать бюджетную дисциплину и «затягивать пояса», при этом все деньги отдают банкам – в том числе и триллион евро эмиссии. Пользы экономике, конечно, от этого никакой нет, поэтому уже пошли разговоры о том, что нужно и развитие стимулировать, но, в целом, давление финансовой элиты на бюрократию в Брюсселе оказалось достаточно эффективным.

 

Так вот, если мы посмотрим на предвыборную кампанию в США с точки зрения описанного выбора, то увидим, что, скорее всего, всё далеко не так просто, как кажется. Дело в том, что хотя демократы Обамы сегодня поддерживают население, в целом им, скорее всего, ближе интересы финансового сектора. А вот республиканцы, напротив, готовы защищать сектор реальный. Один из их кандидатов, Рон Пол, так вообще был готов резко повышать учетную ставку ФРС, что равносильно почти мгновенному обрушению банковской системы, и хотя окончательный кандидат, Ромни, не настолько агрессивен, ему, скорее всего, ближе интересы реальных производителей, чем банков.

 

Я, конечно, не могу на этом настаивать, но, тем не менее, мне кажется, что было бы интересно посмотреть на предвыборную кампанию в США с точки зрения этого разделения базовых интересов в процессе развития кризиса: республиканцы – за сохранение реального сектора при потенциальной готовности ликвидировать сбережения; демократы, соответственно, категорически настаивают на сохранении стоимости активов (сбережений) в том числе финансовых, даже ценой ликвидации реального сектора экономики.

 

 

 

Михаил Хазин,

 

 

worldcrisis.ru



25.06.2012 Михайло Хазін 859 0
Коментарі (0)

08.03.2025
Олег Головенський

Грем Пероллз (Graham Perolls) — Офіцер Найвидатнішого Ордену Британської Імперії (Officer of the Most Excellent Order of the British Empire) та Кавалер Найвищого Ордена Святого Михайла та Святого Георгія (Companion of the Most Distinguished Order of St. Michael and St. George).  

1453
07.03.2025
Тетяна Ткаченко

Про найчастіші запити від батьків та дітей, складні емоції підлітків, доцільність покарання та потребу любові, журналістка Фіртки поспілкувалась із івано-франківською психологинею Іриною Волощук.  

1033
03.03.2025
Вікторія Матіїв

Про адаптацію та реінтеграцію ветеранів, проєкти, спрямовані на підтримку родин загиблих бійців та виклики для дружин полеглих воїнів, журналістка Фіртки поспілкувалася із директоркою комунального закладу "Ветеранський простір", засновницею громадської організації "Дружини Янголів", дружиною загиблого захисника Павла Василіва — Любов'ю Василів.

1347
25.02.2025
Вікторія Косович

Роман Бончук — митець з Івано-Франківська, відомий своїми масштабними полотнами, муралами та концептуальними роботами.  Про саморозвиток, роль філософії, виклики сьогоденного мистецтва та нюанси творчого процесу митець розповів журналістці Фіртки.

4393
23.02.2025
Олег Головенський

Петро Порошенко в одному зі своїх виступів «офіційно» висловив переконання в тому, що 26 жовтня поточного року в Україні будуть вибори: «Зафіксуйте цю дату».  

2517 1
19.02.2025
Діана Струк

Про наукову школу біохімії, досвід роботи на міжнародній арені, вплив біологічних добавок та мультивітамінів, про коронавірус, цукровий діабет, холестерин та про здоровий спосіб життя Володимир Лущак розповів в інтерв’ю Фіртці.

2710 2

Йтиметься про Православну Церкву України - справжню Українську православну Церкву, адже  УПЦ (в єдності з МП) має стільки «українського» як морська свинка – «морського».

535

Сімейна групова терапія, різноманітні майстер-класи, психологічна підтримка, гуртки та екскурсії, консультації та профорієнтація, робота з тренерами та різноманітні дитячі гуртки, - це навіть неповний перелік наших активностей.

1135

Вони потребують нашої допомоги. За статистикою, кількість поранених військових в Україні вже сягає 400 тисяч. Це не просто цифри — це люди, які захищали нас, а тепер лишились сам-на-сам зі своїми проблемами.

894

В неділю, 23 лютого 2025 року, о 18.00 за місцевим часом закрилися виборчі дільниці по виборах німецького парламенту – Бундестагу. І одразу ж в ЗМІ з’явилися перші результати екзитполів.

1606
10.03.2025

Перекуси повинні бути корисними, поживними та здоровими. Це своєю чергою допоможе залишатися в тонусі та бути продуктивними.  

8831
06.03.2025

У Києві відбулися фінальні змагання конкурсу "Кулінарні батли", у якому взяли участь переможці регіональних етапів — учні 8-9 класів та професійно-технічних освітніх закладів із Київської, Львівської, Одеської, Полтавської, Чернігівської та Івано-Франківської областей.  

807
03.03.2025

Піст — це не лише духовна практика, а й випробування для організму, особливо якщо раціон змінюється різко. Відмова від продуктів тваринного походження, скорочення білків і жирів може призвести до дефіцитів та зниження енергії.  

508
10.03.2025

Говорячи про мотивацію відвідування релігійних служб, найчастіше ті мешканці заходу, які беруть у них участь, називають спілкування з Богом (52,9%), участь у молитвах, релігійних обрядах (51%).  

488
06.03.2025

Погінський монастир Успіння Матері Божої запрошує прикарпатців на нічні чування.  

1058
02.03.2025

Великий піст у 2025 році розпочнеться у понеділок, третього березня.  

1135
27.02.2025

У 2024 році частка тих українців, хто відповідав, що регулярно надає матеріальну підтримку Церкві, склала до 12%.  

1005
07.03.2025

Причиною рішення Українського ПЕН стала колонка Юрія Винничука «Була колись розпусна епоха» у виданні Zbruc, опублікована наприкінці лютого. У колонці він відреагував на звинувачення у домаганнях професора журналістики ЛНУ Йосипа Лося.  

669
11.03.2025

У минулому банкір та керівник Банку Канади, Марк Карні виграв вибори на посаду лідера чинної Ліберальної партії Канади й замінить Джастіна Трюдо на посаді прем'єр-міністра.  

375
10.03.2025

Закон про забезпечення прав добросовісного набувача (12089) на фінальній стадії розгляду.  

932 1
06.03.2025

Євродепутати від проєвропейської партії "Volt" надішлють лідерам ЄС план, у якому серед дев'яти пунктів закличуть позбавити Угорщину права голосу.  

404
04.03.2025

"Що стосується угоди про мінерали та безпеку, то Україна готова підписати її в будь-який час і в будь-якому зручному форматі", — зазначив президент.

1037 2