Про економічний зміст зміст передвиборчої кампанії в США: кого буде рятувати клан, який переможе

 

Мы все видим накал предвыборной кампании в США, однако суть разногласий между основными кандидатами совершенно непонятна любому более или менее нормальному человеку.

 

Дискуссии концентрируются в достаточно узких вопросах, ведутся на достаточно специфическом языке, и вычленить из них базовые разногласия достаточно сложно. Поневоле возникает подозрение, что реальных разногласий просто нет и все проблемы – в том, какой клан придет к власти в условиях кризиса. Это, последнее, конечно не просто важно, а жизненно важно для самих кланов.

 

Однако при всём при этом в текущей предвыборной кампании есть и принципиальные разногласия, о которых мне и хотелось бы поговорить.

 

Для начала напомню основную экономическую коллизию современности. На протяжении 30 лет частный (да и государственный) спрос стимулировался за счёт роста долга, что создало несколько специфических эффектов.

 

Первый – значительный рост производства, рассчитанный на этот самый возросший спрос. При этом производитель не может знать, какая часть того спроса, который есть на его продукцию, является «равновесной», а какая часть образовалась в результате перераспределения стимулированного спроса. Иными словами, у него нет информации о том, насколько упадёт спрос на его продукцию в результате кризиса.

 

Второй – перераспределение прибыли. Поскольку финансовые институты теперь стоят на обоих концах цепочки «производитель – потребитель», то они тоже увеличили свою долю прибыли. Причём значительно больше, чем производители: доля финансового сектора в общем объёме прибыли увеличилась с 20% до более чем 50%.

 

Третий – резко выросший долг. При этом главная проблема не в том, что с этим долгом ничего нельзя сделать: тут как раз возможностей много – от реструктуризации и списаний до перекредитования и пролонгаций. Беда в том, что отказ от роста долга означает невозможность дальнейшего стимулирования спроса – с обязательным падением ВВП и производства.

 

Четвёртый – радикально изменилась структура активов, в том числе и в финансовой сфере. Фактически сегодня любой актив является залогом по той или иной кредитной схеме, причём по стоимости, созданной в процессе стимулирования спроса (то есть сильно завышенной с точки зрения равновесного состояния спроса – доходов). Это означает, что в финансовой системе «крутится» колоссальное количество инструментов, обеспечением под которые являются реальные активы. По мере развития кризиса их стоимость сильно упадёт – а это означает, что стоимость упомянутых инструментов либо сильно сократится, либо они вообще исчезнут путём банкротства их эмитентов.

 

Всё это создает серьёзную проблему в процессе кризиса. Грубо говоря, власти любой страны должны решить для себя принципиальный вопрос, что и как они будут спасать в первую очередь. Основных вариантов тут два.

 

Либо нужно поддерживать частный спрос, то есть, в первую очередь, граждан. И тогда в относительно лучшем положении будут производители товаров – поскольку они смогут получать более или менее стабильный доход. Противоположный вариант – поддержка финансовой системы, то есть компенсация в первую очередь банкам, выпадающим из-за падения спроса платежей по кредитам. Если этого не делать, то повторяется ситуация дефляционного шока образца осени 2008 года, с массовыми банкротствами банков и других финансовых институтов.

 

Сделать и то, и другое точно не получится – поскольку ресурсов полностью компенсировать проблемы точно нет, эмиссия, если её осуществлять в полном объёме, необходимом для компенсации всех активов, вызовет такую инфляцию, что только ускорит экономический кризис. Это значит, что нужно выбирать, куда в первую очередь направлять эмиссионный ресурс, кого спасать в первую очередь.

 

Вариантов тут получается как раз два, они уже описаны выше. Первый – любой ценой стимулировать спрос. Этот вариант пока используется денежными властями США, которые направляют эмиссионные средства для финансирования дефицита бюджета, который, по большей части, идет на социальные выплаты, то есть – поддержку спроса наименее обеспеченных слоев населения. Отметим, что этот вариант был не всегда: на первом этапе кризиса денежные власти этой страны защищали банки, стратегия изменилась после прихода в Белый дом Обамы, хотя нужно отметить, что последние годы финансовая система США особых угроз не испытывала. А потому – мы не знаем, как будут себя вести денежные власти этой страны в том случае, если такая угроза вдруг обнаружится.

 

Второй вариант – защита банков и других финансовых институтов. Этот вариант выбрал Евросоюз: там требуют ужесточать бюджетную дисциплину и «затягивать пояса», при этом все деньги отдают банкам – в том числе и триллион евро эмиссии. Пользы экономике, конечно, от этого никакой нет, поэтому уже пошли разговоры о том, что нужно и развитие стимулировать, но, в целом, давление финансовой элиты на бюрократию в Брюсселе оказалось достаточно эффективным.

 

Так вот, если мы посмотрим на предвыборную кампанию в США с точки зрения описанного выбора, то увидим, что, скорее всего, всё далеко не так просто, как кажется. Дело в том, что хотя демократы Обамы сегодня поддерживают население, в целом им, скорее всего, ближе интересы финансового сектора. А вот республиканцы, напротив, готовы защищать сектор реальный. Один из их кандидатов, Рон Пол, так вообще был готов резко повышать учетную ставку ФРС, что равносильно почти мгновенному обрушению банковской системы, и хотя окончательный кандидат, Ромни, не настолько агрессивен, ему, скорее всего, ближе интересы реальных производителей, чем банков.

 

Я, конечно, не могу на этом настаивать, но, тем не менее, мне кажется, что было бы интересно посмотреть на предвыборную кампанию в США с точки зрения этого разделения базовых интересов в процессе развития кризиса: республиканцы – за сохранение реального сектора при потенциальной готовности ликвидировать сбережения; демократы, соответственно, категорически настаивают на сохранении стоимости активов (сбережений) в том числе финансовых, даже ценой ликвидации реального сектора экономики.

 

 

 

Михаил Хазин,

 

 

worldcrisis.ru



25.06.2012 Михайло Хазін 963 0
Коментарі (0)

17.12.2025
Микола Данилів

Під час повномасштабної війни самовільне залишення військової частини стало серйозною проблемою для Збройних сил України.

927
11.12.2025
Павло Мінка

Національні парки Івано-Франківщини, де зберігаються праліси та унікальні види рослин і тварин, стикаються з системними загрозами: незаконними рубками на сотні мільйонів гривень, організованими схемами та обмеженим контролем через воєнний стан.  

1136
07.12.2025
Вікторія Косович

Ректор «Івано-Франківської академії Івана Золотоустого» та священник Олег Каськів понад двадцять років поєднує духовне покликання з керівництвом освітою. Як сучасна молодь поєднує навчання, технології та духовність? Чи може церква залишатися авторитетом у світі соцмереж? І як війна змінює освіту та цінності студентів — читайте в інтерв'ю Фіртці.  

4893
04.12.2025
Вікторія Матіїв

Священник з Івано-Франківська Василь Савчин в інтерв'ю журналістці Фіртки розповів про духовний сенс зимових свят — від Святого Миколая до Стрітення — і пояснив, як традиції та сімейні звичаї допомагають відчути Божу любов.  

1873
01.12.2025
Дар'я Могитич

Офіційна статистика прокуратури за 2024–2025 роки — ексклюзив від Фіртки.  

11027
29.11.2025
Олег Головенський

У передріздвяному інтерв’ю Фіртці мер Івано-Франківська Руслан Марцінків розповів про особисте життя: родинні традиції, сімейний «осередок Марцінківих» в Отинії, друзів і вміння прощати недоброзичливців, а також поділився думками про культурне життя міста — літературу та театр.

3516

Він мав особливий голос, талант композитора. Був дотепним, креативним, наполегливим, небагатослівним, потужним і результативним. А ще – дуже цілісною людиною. Такі зараз, в епоху мерехкотіння уваги в потоці самовпевненого дрібного, у все більшому дефіциті…

19066

Завдяки кіноіндустрії з її різдвяними фільмами ми добре знаємо про особливості  святкування Різдва в трансатлантичному світі (США, Канада, Великобританія) та Європі. В Україні серцем цього свята є колядки та щедрівки.  

1100

«Голлівуд» завжди або передбачає, або програмує нам майбутнє.

1377

Будь-яку подію, будь-яке явище, будь-який процес можна символічно описати за допомогою одного з трьох ритуалів – наречення імені, шлюбу або панахиди

1117
17.12.2025

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

1585
11.12.2025

Святкові застілля часто спокушають нас великою кількістю смачних страв, але переїдання може зіпсувати як настрій, так і самопочуття.  

6496 4
07.12.2025

Під час посту людина не вживає білкові продукти тваринного походження: м’ясо, рибу та молочні продукти. Натомість у раціоні залишаються крупи, бобові, горіхи, фрукти та овочі.    

32074 1
16.12.2025

З 26 по 28 грудня 2025 року в Івано-Франківську у храмі Царя Христа отців василіян УГКЦ відбудеться XVII Міжнародний різдвяний фестиваль «Коляда на Майзлях».  

1139
13.12.2025

На переконання отця, справжню підтримку дають віра, молитва, Слово Боже, одновірці та щирі друзі. Важливо й самим бути поруч із тими, хто горює — підтримати присутністю, словом та молитвою.

8387
06.12.2025

Сьогодні, 6 грудня, в Україні за новим церковним календарем відзначають День святого Миколая.

1362
17.12.2025

Наступне засідання Шевченківського комітету, на якому відбудеться другий тур відбору на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка 2026 року, заплановане на другу декаду січня наступного року.  

1718
17.12.2025

Питання проведення виборів в Україні під час повномасштабної війни залишається складним як з безпекового, так і з політичного погляду.  

879
11.12.2025

Адміністрація президента США Дональда Трампа перевертає з ніг на голову звичну логіку американської зовнішньої політики — Європа шокована, але ще в очікуванні змін на кращі стосунки зі своїм стратегічним союзником.  

1052
05.12.2025

Василь Вірастюк — народний депутат України IX скликання від Івано-Франківщини. За нього у 2021 році під час проміжних виборів у 87 окрузі проголосували понад 31,2% виборців.

4808
04.12.2025

Александр Стубб, президент та колишній прем’єр-міністр Фінляндії, дипломат та очільник світових структур з великим досвідом, розповів у Foreign Affairs про своє бачення майбутнього світу.

1319