Природні аномалії, які найбільше вразили людей за останні 100 років

 

/data/blog/34406/eb1748b0a2b3df67a2fe0a3e7075730f.jpg

Жителі села Хорів Локачинського району на Волині досі пам’ятають смерч, який налетів на село 1960 року. Небачений стовп вихору, подібний до торнадо, позривав дахи будинків, повалив бетонні опори електроліній. 30-річну Христину Дацюк круговерть смерчу засмоктала всередину і понесла повітрям.

— То було на Івана Купала, ми тоді картоплю копали на колгоспному полі, — пригадує жінка. Їй тепер 79 років. — Парило. Раптом насунула чорна хмара, ніби стовп від землі до неба. Її закрутило, як вихор. Почалася злива — краплі такі, що одна наповнювала долоню.

Люди на полі злякалися і побігли від торнадо в бік села. Стовп смерчу наздоганяв. Христина вирішила зрізати дорогу — вбрід пішла через меліоративний канал. Раптом за спиною почула свист і потужний гул. Воду з-під ніг почало висмоктувати до самого дна і вихором піднімати догори. Смерч наздогнав жінку і підхопив у повітря.

— Зі страху заплющила очі — почала молитися. Коли розплющила, побачила перед собою електродроти. Телеграфні стовпи упали, як підкошені. Навколо літали гілки, дрібна риба і водорості, — пригадує очевидиця.

Смерч відніс жінку за 50 м уздовж каналу і жбурнув на землю. Христина впала в рів із мулом. Відчула, як почала прибувати вода. Ледь не захлинулася. Піднялася і дісталася крайньої хати. Сусідка розповіла, що її вже шукають. Христини не було півгодини. Хоча вона пам’ятає лише секунди свого польоту у вихорі.

У селі смерч зруйнував півсотні хат, зірвав баню церкви, вирвав із корінням дерева. На пасовищі засмоктав кількох корів і відніс за кілька кілометрів. Їх трупи потім звозили до села.

1933 року навесні подібне торнадо, що нагадувало водяний стовп, висмоктало воду з місцевого озера поблизу села Римачі Любомльського району на Волині. У сільській реєстраційній книзі зостався запис, що тоді над селом випав ”рибний дощ”. Із неба із зливою падала риба та раки. Пастухи залишили худобу, бігали по пасовищу і збирали улов. Старожили стверджують, що подібні дощі є передвісниками лиха. Того року і справді через посуху не вродили хліба.

 

20 років тому в Серафинцях Городенківського району на Івано-Франківщині град почав падати в обід і потрощив шифер на дахах, позбивав помідори і понищив урожай.

Місцевий кіномеханік Богдан Тришкалюк, 64 роки, зняв тоді все на кінокамеру. Фільм назвав ”Стихія”. Його озвучили й показували на обласних профспілкових фестивалях.

— Якраз почалися жнива. Я приїхав додому на обід. У мить потемніло. Із південного боку почала насуватися темінь. Хотів заслонити вікна покривалами. Не встиг. Лиш почув, як шибки задзвеніли, — згадує.

Подвір’я вкрилося градом, величиною з куряче яйце. Град вдарявся об шнурок, на якому висіла білизна, і вщерть розбивав прищіпки. Корови і пастухи, яких негода застала в полі, на щастя, обійшлися лише синцями.

Начальник відділу обласного центру з гідрометеорології Тетяна Атаманюк, 45 років, каже, це градобиття тривало 30 хв. — найдовше за історію Прикарпаття. А град максимального діаметру — 100 мм — спостерігали на Івано-Франківщині 25 травня 1970 року.

 

28 жовтня 1951-го року жителі райцентру Яворів на Львівщині побачили полярне сяйво. Протягом усього вечора яскраві червоно-помаранчеві промені світили з північного боку.

— Почалося все о 18.34, а закінчилося 20 хвилин по півночі. Промені йшли ніби із землі в небо, — каже керівник гідрометцентру в Яворові Сергій Полусін, 33 роки.

Полярне сяйво — різнокольорове світіння окремих ділянок нічного неба, спричинене спалахом на Сонці. Спостерігають його в полярних широтах. Зрідка й у нас.

30 жовтня 2003-го спостерігач із місцевої метеостанції у Кременці на Тернопільщині теж бачив полярне сяйво.

— Випадки в Яворові та Кременці й справді могли б бути полярним сяйвом, — стверджує директор Астрономічної обсерваторії при університеті Франка 52-річний Богдан Новосядлий зі Львова. — 2003 року його можна було бачити неозброєним оком і у Львові. Я тоді побачив його вперше. У нас сяйво видно, якщо безхмарне нічне небо й сильний спалах на Сонці. Таке буває не часто. Ці спалахи спричиняють магнітні бурі й негативно впливають на самопочуття людей. До нас лікарі навіть телефонують перед важливими, важкими операціями і перепитують, чи будуть у той день магнітні бурі чи ні.

 

2006-го тернополян налякали кульові блискавки. 5 серпня таку блискавку бачили в Бережанах, а 20 серпня — у селі Смиківці Тернопільського району.

— Кульова блискавка — то страшно. Вона з’явилася в Бережанах усього на кілька секунд. Тоді якраз пройшла сильна гроза. Я ішла дорогою додому, коли побачила в небі дивну кулю. Вона була завбільшки 10 сантиметрів, летіла із величезною швидкістю. Така біла із червоним відтінком, світилася, — пригадує бережанка Алла Наконечна, 44 роки. — Спочатку я не зрозуміла, що то може бути. А потім завмерла від жаху. Я колись чула, що коли бачиш таке явище, то не можна рухатися, бо та блискавка реагує і летить на рух. Але блискавка пролетіла і зникла із тріском. Після неї залишився в повітрі дим із сильним запахом.

 

Зиму 2006 та 2007 років синоптики називають найтеплішою за останні 120 років. У грудні на Львівщині стовпчик термометра тримався на рівні +1...7С°. На Різдвяні свята температура повітря сягала +8С°. Узимку почали квітнути кущі та дерева.

Наприкінці січня в центрі Львова на подвір’ї дитячого еколого-натуралістичного центру розквітла балканська пахуча калина. Кущ посадили 1995-го. За 12 років калина так рано розквітла вперше.

— Раніше березня, а інколи й квітня, не розпускалася, — каже директор екоцентру Ігор Антахович, 46 років. — Тієї зими вона не одна така була, ліщина випустила сережки, фазани почали токувати на два місяці раніше.

У райцентрі Сколе на Львівщині цвіла мати-й-мачуха. На квітниках у місті з’явилося листя на трояндах, з-під землі почали пробиватися крокуси. Коли похолодало, припинили цвісти.

 

"Газета.ua"


14.04.2013 3927 0
Коментарі (0)

19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1911
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1007
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1182
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1617
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2817 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3911

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1111

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

620

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

431

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1149
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5762
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5310
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10710 2
25.07.2026

У відпустовому центрі в Погоні 19–20 вересня відбудеться Міжнародна проща вервиці. Для паломників підготували дводенну програму, яка включатиме спільну молитву, Хресну дорогу, архієрейські богослужіння, нічні чування та поклоніння Пресвятим Тайнам.

1369
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1400
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7624
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

1090
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15943
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

512
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1513
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1965
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1854