«Прикарпаттяобленерго» підбило підсумки конкурсу «Наш лелека»

 

Поки лелеки ще перебувають у теплих краях, вони оживають у дитячих малюнках, творах та світлинах.

 

Лелека в польоті, на гнізді, з пташенятами – образ цього особливого птаха став центральним у дитячих роботах, які надійшли на конкурс «Наш лелека».

 

Конкурс, оголошений ПАТ «Прикарпаттяобленерго», об’єднав дітей, які працюють в освітній програмі «Лелека». Тому кожен птах для них є справді особливим – школярі ведуть постійні спостереження за білими лелеками свого села.



Загальноукраїнська освітня програма «Лелека» – це адаптована версія польської програми «Боцян», яка була створена у 2005 році за участі Західноукраїнського орнітологічного товариства (м. Львів). Це хороший спосіб залучити дітей до охорони білого лелеки, спостереження за птахами та збору конкретної наукової інформації про стан його популяції, проведення інвентаризації гнізд, дослідження кормових територій птахів тощо. Однак з Івано-Франківської області юних учасників програми зазвичай було дуже мало. Тож прикарпатські енергетики взяли на себе зацікавити дітей до охорони довкілля.

 

«Така ідея виникла у нас, коли «Прикарпаттяобленерго» розпочало свою програму «Лелека», - пояснює її куратор Ольга Тишко. – Серед причин, які стають на заваді надійної передачі електроенергії, є гнізда, збудовані лелеками на опорах діючих електроліній. Молоді птахи, вилітаючи з гнізд, часто травмуються від зіткнення з електролініями, тим самим провокуючи знеструмлення цілих приєднань. Підняття гнізд на спеціальні платформи над опорами є єдиним економічно доцільним рішенням проблеми, яке використовується як в Україні, так і за кордоном. Ми розпочали монтаж платформ у 2011 році, але у нас залишалася стурбованість: чи повернуться навесні до свого гнізда лелеки після його переустановлення. Тоді виникла ідея залучити до спостереження за цими гніздами дітей».

 

З березня по вересень діти працювали за програмою, малювали, фотографували, писали твори. Усього на конкурс «Наш лелека» надійшли роботи більше ста дітей. Енергетики спільно з орнітологами визначили найактивніших учасників освітньої програми «Лелека» з Прикарпаття.

 

Серед десятка навчальних закладів Івано-Франківської області, які надіслали матеріали спостережень за лелеками до Західноукраїнського орнітологічного товариства, відзначили найдостойніших.

 

Серед переможців - ЗШ с. Бовшів Галицького р-ну (вчитель Оксана Курдидик), ЗШ с. Блюдники Галицького району (вчитель Ганна Мисів) та Зборянський навчально-виробничий комплекс Калуського району (вчитель Ярослава Скуба). Заохоченням для школярів стали відзнаки енергокомпанії – іменні сертифікати та подарунки - екосумки, блокноти та ручки, а також призи переможцям конкурсу – проектор, відеокамера та фотоапарат.
Оксана Курдидик, вчитель біології Бовшівської ЗШ І-ІІ ст.:

 

«Природоохоронний дебют для учнів нашої школи відбувся навесні. Приводом став семінар для вчителів, проведений за ініціативи енергетиків на базі Галицького національного природного парку. Тоді орнітологи зі Львова розповіли нам про освітню програму «Лелека». Наталія Дзюбенко пояснила, наскільки важливою для науковців є інформація, яку збирають школярі про птахів та їхні гнізда, кормові території. Під свою опіку наші школярі взяли 5 лелечих гнізд. Діти були дуже активними. А на конкурс «Наш лелека» ми відправили цілу теку малюнків – майже сотню. Приємно, що подарунки від енергетиків отримали всі учасники – 45 учнів. Загалом Бовшів може похизуватися 13-ма лелечими домівками. Тож школярі, заохочені енергокомпанією, вже нині чекають повернення пернатих, обіцяють - наступного разу увагою охоплять усіх чорногузів».
Анна Філь учениця Блюдниківської ЗШ І-ІІІ ст.:

 

«Майже півроку ми пильно вивчали будні чорногузів. Наше село Блюдники в народі уже давно прозвали Лелечою столицею або лелечим селом. Адже саме тут найбільша щільність заселення цих птахів. Лише на подвір’ї школи є 9 лелечих осель. Кожна - отримала свого спостерігача. Загалом улітку ми спостерігали за 16 лелечими родинами. Щодня навідувалися до гнізд та ретельно вели хроніки пташиного життя. Потім усі записи наша вчитель Ганна Олексіївна Мисів надсилала представникам Західноукраїнського орнітологічного товариства. Вчені-екологи стверджують, що це неабияка допомога для них. Це нас радує і надихає. Мені, можна сказати, пощастило найбільше - за чорногузом можу наглядати і взимку. Цей птах прилетів до нашого села на початку грудня. Довго шукав прихистку та врешті опинився у нашій домівці».
Ярослава Скуба, вчитель географії Зборянського НВК Калуського району:

 

«У нашому селі Збора гніздиться багато лелек. І думка спостерігати за ними була вже давно. Але тільки з візитом енергетиків (навесні минулого року до нас прийшов як еко-волонтер старший майстер Калуського РЕМ Назар Васильчишин) ми довідалися про освітню програму «Лелека» та приєдналися до неї. Минулого літа у ній працювало 15 наших учнів, які описали за усіма вимогами орнітологів 13 лелечих гнізд. Думаю, що цього року бажаючих спостерігати за білими лелеками у нас буде ще більше. Діти виявляють велике зацікавлення та небайдужість долею птахів. Найбільше вражень минулого літа у них залишила грозова стихія, під час якої було зруйновано одне із старих гнізд у нашому селі на вулиці Довбуша. Добре, що пташенята на той час вже досить підросли і навчилися літати. Птахи до відльоту розмістилися на стрісі сусідньої хати. А коли настав час покидати рідну землю, зробили коло над церквою і полетіли. Тепер ми написали листа у РЕМ, в якому просимо встановити платформу, щоб відновити гніздо, що не витримало негоди. Енергетики нам допоможуть І директор Калуського РЕМ Олег Тутка, вручаючи подарунки школярам, це підтвердив».


13.02.2013 2478 0
Коментарі (0)

19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1910
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1007
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1181
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1617
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2817 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3911

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1108

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

620

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

431

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1149
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5761
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5310
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10710 2
25.07.2026

У відпустовому центрі в Погоні 19–20 вересня відбудеться Міжнародна проща вервиці. Для паломників підготували дводенну програму, яка включатиме спільну молитву, Хресну дорогу, архієрейські богослужіння, нічні чування та поклоніння Пресвятим Тайнам.

1351
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1399
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7623
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

1088
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15942
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

509
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1512
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1965
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1852