«Прикарпаттяобленерго» підбило підсумки конкурсу «Наш лелека»

 

Поки лелеки ще перебувають у теплих краях, вони оживають у дитячих малюнках, творах та світлинах.

 

Лелека в польоті, на гнізді, з пташенятами – образ цього особливого птаха став центральним у дитячих роботах, які надійшли на конкурс «Наш лелека».

 

Конкурс, оголошений ПАТ «Прикарпаттяобленерго», об’єднав дітей, які працюють в освітній програмі «Лелека». Тому кожен птах для них є справді особливим – школярі ведуть постійні спостереження за білими лелеками свого села.



Загальноукраїнська освітня програма «Лелека» – це адаптована версія польської програми «Боцян», яка була створена у 2005 році за участі Західноукраїнського орнітологічного товариства (м. Львів). Це хороший спосіб залучити дітей до охорони білого лелеки, спостереження за птахами та збору конкретної наукової інформації про стан його популяції, проведення інвентаризації гнізд, дослідження кормових територій птахів тощо. Однак з Івано-Франківської області юних учасників програми зазвичай було дуже мало. Тож прикарпатські енергетики взяли на себе зацікавити дітей до охорони довкілля.

 

«Така ідея виникла у нас, коли «Прикарпаттяобленерго» розпочало свою програму «Лелека», - пояснює її куратор Ольга Тишко. – Серед причин, які стають на заваді надійної передачі електроенергії, є гнізда, збудовані лелеками на опорах діючих електроліній. Молоді птахи, вилітаючи з гнізд, часто травмуються від зіткнення з електролініями, тим самим провокуючи знеструмлення цілих приєднань. Підняття гнізд на спеціальні платформи над опорами є єдиним економічно доцільним рішенням проблеми, яке використовується як в Україні, так і за кордоном. Ми розпочали монтаж платформ у 2011 році, але у нас залишалася стурбованість: чи повернуться навесні до свого гнізда лелеки після його переустановлення. Тоді виникла ідея залучити до спостереження за цими гніздами дітей».

 

З березня по вересень діти працювали за програмою, малювали, фотографували, писали твори. Усього на конкурс «Наш лелека» надійшли роботи більше ста дітей. Енергетики спільно з орнітологами визначили найактивніших учасників освітньої програми «Лелека» з Прикарпаття.

 

Серед десятка навчальних закладів Івано-Франківської області, які надіслали матеріали спостережень за лелеками до Західноукраїнського орнітологічного товариства, відзначили найдостойніших.

 

Серед переможців - ЗШ с. Бовшів Галицького р-ну (вчитель Оксана Курдидик), ЗШ с. Блюдники Галицького району (вчитель Ганна Мисів) та Зборянський навчально-виробничий комплекс Калуського району (вчитель Ярослава Скуба). Заохоченням для школярів стали відзнаки енергокомпанії – іменні сертифікати та подарунки - екосумки, блокноти та ручки, а також призи переможцям конкурсу – проектор, відеокамера та фотоапарат.
Оксана Курдидик, вчитель біології Бовшівської ЗШ І-ІІ ст.:

 

«Природоохоронний дебют для учнів нашої школи відбувся навесні. Приводом став семінар для вчителів, проведений за ініціативи енергетиків на базі Галицького національного природного парку. Тоді орнітологи зі Львова розповіли нам про освітню програму «Лелека». Наталія Дзюбенко пояснила, наскільки важливою для науковців є інформація, яку збирають школярі про птахів та їхні гнізда, кормові території. Під свою опіку наші школярі взяли 5 лелечих гнізд. Діти були дуже активними. А на конкурс «Наш лелека» ми відправили цілу теку малюнків – майже сотню. Приємно, що подарунки від енергетиків отримали всі учасники – 45 учнів. Загалом Бовшів може похизуватися 13-ма лелечими домівками. Тож школярі, заохочені енергокомпанією, вже нині чекають повернення пернатих, обіцяють - наступного разу увагою охоплять усіх чорногузів».
Анна Філь учениця Блюдниківської ЗШ І-ІІІ ст.:

 

«Майже півроку ми пильно вивчали будні чорногузів. Наше село Блюдники в народі уже давно прозвали Лелечою столицею або лелечим селом. Адже саме тут найбільша щільність заселення цих птахів. Лише на подвір’ї школи є 9 лелечих осель. Кожна - отримала свого спостерігача. Загалом улітку ми спостерігали за 16 лелечими родинами. Щодня навідувалися до гнізд та ретельно вели хроніки пташиного життя. Потім усі записи наша вчитель Ганна Олексіївна Мисів надсилала представникам Західноукраїнського орнітологічного товариства. Вчені-екологи стверджують, що це неабияка допомога для них. Це нас радує і надихає. Мені, можна сказати, пощастило найбільше - за чорногузом можу наглядати і взимку. Цей птах прилетів до нашого села на початку грудня. Довго шукав прихистку та врешті опинився у нашій домівці».
Ярослава Скуба, вчитель географії Зборянського НВК Калуського району:

 

«У нашому селі Збора гніздиться багато лелек. І думка спостерігати за ними була вже давно. Але тільки з візитом енергетиків (навесні минулого року до нас прийшов як еко-волонтер старший майстер Калуського РЕМ Назар Васильчишин) ми довідалися про освітню програму «Лелека» та приєдналися до неї. Минулого літа у ній працювало 15 наших учнів, які описали за усіма вимогами орнітологів 13 лелечих гнізд. Думаю, що цього року бажаючих спостерігати за білими лелеками у нас буде ще більше. Діти виявляють велике зацікавлення та небайдужість долею птахів. Найбільше вражень минулого літа у них залишила грозова стихія, під час якої було зруйновано одне із старих гнізд у нашому селі на вулиці Довбуша. Добре, що пташенята на той час вже досить підросли і навчилися літати. Птахи до відльоту розмістилися на стрісі сусідньої хати. А коли настав час покидати рідну землю, зробили коло над церквою і полетіли. Тепер ми написали листа у РЕМ, в якому просимо встановити платформу, щоб відновити гніздо, що не витримало негоди. Енергетики нам допоможуть І директор Калуського РЕМ Олег Тутка, вручаючи подарунки школярам, це підтвердив».


13.02.2013 2414 0
Коментарі (0)

10.04.2026
Павло Мінка

Як насправді виглядає ситуація з нелегальним гральним бізнесом в Івано-Франківській області? Фіртка отримала офіційну статистику від правоохоронних органів та регулятора азартних ігор ПлейСіті. Але перед цим — про проблему загалом, щоб на контрасті зрозуміти ситуацію в регіоні. 

2316 1
07.04.2026
Діана Струк

Як відновлюють Палац, навіщо місту фестивалі під час війни і яким стане цей культурний осередок через кілька років — про це Фіртці розповів директор Простору інноваційних креацій «Палац» Володимир Гайдар.

1003
03.04.2026
Олександр Мізін

Підроблені акти, незаконні рішення рад і чорні реєстратори — основні схеми захоплення державних лісів у 2025-2026 роках.

2287 1
31.03.2026
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалися з ректором ІФНМУ Романом Яцишиним про те, як сьогодні мотивують молодь вступати до медичних закладів, які зміни відбулися у географії студентів, як університет працює над тим, щоб випускники залишалися працювати в Україні, а також про виклики, які стоятимуть перед українською медициною після завершення війни.

5313 1
27.03.2026
Павло Мінка

У публічних закупівлях за бюджетні кошти нерідко трапляються ситуації, коли тендери проводять лише формально. Компанії, які виглядають конкурентами, насправді можуть діяти за попередньою змовою.    

4127 1
23.03.2026
Тетяна Дармограй

В інтерв’ю журналістці Фіртки Руслан Павлов розповів про перші бої та втрати побратимів, мотивацію добровольців і мобілізованих, розрив між фронтом і тилом, а також про те, як війна змінює сприйняття життя і плани на майбутнє.

5223

На програмній зустрічі на початку 2023 року Сєргєй Кірієнко виклав чотири цілі для російської когнітивної війни проти України - дискредитація військово-політичного керівництва України, розкол українців, розкол української еліти, деморалізація українських військ.

753

В євангельському описі останніх днів земного життя Ісуса Христа ми зустрічаємо імена постатей, які прямо або опосередковано мали відношення до Страстей Христових. 

651

Наближається пора, коли після зимової сплячки повилазять змії.

1469

Згідно Книги Пророка Ієзеркіля (книги 38, 39) «Остання Битва Кінця» має відбутися між Ізраїлем та «Гогом з землі Магог (Півночі) та полчищами персів, ефіопів і лівійців при ньому».

4333
11.04.2026

У сучасному світі ми часто їмо поспіхом, на ходу або перед екраном телефону, не звертаючи уваги на сам процес. Але їжа — це не просто набір калорій. Це досвід, задоволення та спосіб отримати гармонію.  

7191
07.04.2026

Великдень цьогоріч відзначатимуть 12 квітня. Яким має бути традиційний великодній кошик і що не варто нести до церкви — пояснив священник.

9237 1
02.04.2026

Здоров’я кишківника є надзвичайно важливим для загального самопочуття. Правильна робота травної системи впливає не лише на обмін речовин, але й на імунітет, настрій і навіть стан шкіри.  

6084 1
12.04.2026

Священник наголошує: значення Великодня неможливо зрозуміти без усвідомлення ролі Воскресіння. Отець нагадав слова апостола Павла: «Якби Ісус не воскрес, то намарна була б наша віра і намарною була б наша проповідь».

607
10.04.2026

Як і кожного року, особливе моління Страсної п'ятниці очолив архієпископ і митрополит Івано-Франківський владика Володимир Війтишин.

847
06.04.2026

В Івано-Франківській області відбулася перша екскурсійна поїздка для родин загиблих захисників та зниклих безвісти військових. Ініціативу організувала Івано-Франківська обласна військова адміністрація.  

1016 1
04.04.2026

У неділю, п'ятого квітня, у храмах Івано-Франківська освячуватимуть вербові галузки.  

1970 1
09.04.2026

Про фестивалі під час війни, навіщо місту інтердисциплінарні події та як скандали впливають на культурний простір — Фіртці розповів директор Простору інноваційних креацій «Палац» Володимир Гайдар.

552
08.04.2026

Банальна приказка каже, що «безкоштовний сир буває лише в мишоловці». Тобто, що немає ніде, включно з економікою нічого безкоштовного. Завжди хтось буде змушений заплатити.

566
07.04.2026

ISW звертає увагу на те, що російські мілітарні блогери критикують неефективність російських систем протиповітряної оборони та наголошують на впливі українських ударів.

514
03.04.2026

Не лише Україну «здав» Росії Байден, як про це ширилися чутки в політичних залаштунках, на зустрічі з Путіним в Женеві влітку 2021 року, а й загалом НАТО готувало здачу Росії, окрім України, ще й під «сіру зону» країни Балтії, Польщу та інші постсоціалістичні країни сходу Європи!

1526 1
30.03.2026

Нещодавно керівник німецького оборонного концерну, глава Rheinmetall Армін Паппергер назвав виготовлення українських дронів «грою в Lego домогосподарок з 3D-принтерами».

1113