«Прикарпаттяобленерго» підбило підсумки конкурсу «Наш лелека»

 

Поки лелеки ще перебувають у теплих краях, вони оживають у дитячих малюнках, творах та світлинах.

 

Лелека в польоті, на гнізді, з пташенятами – образ цього особливого птаха став центральним у дитячих роботах, які надійшли на конкурс «Наш лелека».

 

Конкурс, оголошений ПАТ «Прикарпаттяобленерго», об’єднав дітей, які працюють в освітній програмі «Лелека». Тому кожен птах для них є справді особливим – школярі ведуть постійні спостереження за білими лелеками свого села.



Загальноукраїнська освітня програма «Лелека» – це адаптована версія польської програми «Боцян», яка була створена у 2005 році за участі Західноукраїнського орнітологічного товариства (м. Львів). Це хороший спосіб залучити дітей до охорони білого лелеки, спостереження за птахами та збору конкретної наукової інформації про стан його популяції, проведення інвентаризації гнізд, дослідження кормових територій птахів тощо. Однак з Івано-Франківської області юних учасників програми зазвичай було дуже мало. Тож прикарпатські енергетики взяли на себе зацікавити дітей до охорони довкілля.

 

«Така ідея виникла у нас, коли «Прикарпаттяобленерго» розпочало свою програму «Лелека», - пояснює її куратор Ольга Тишко. – Серед причин, які стають на заваді надійної передачі електроенергії, є гнізда, збудовані лелеками на опорах діючих електроліній. Молоді птахи, вилітаючи з гнізд, часто травмуються від зіткнення з електролініями, тим самим провокуючи знеструмлення цілих приєднань. Підняття гнізд на спеціальні платформи над опорами є єдиним економічно доцільним рішенням проблеми, яке використовується як в Україні, так і за кордоном. Ми розпочали монтаж платформ у 2011 році, але у нас залишалася стурбованість: чи повернуться навесні до свого гнізда лелеки після його переустановлення. Тоді виникла ідея залучити до спостереження за цими гніздами дітей».

 

З березня по вересень діти працювали за програмою, малювали, фотографували, писали твори. Усього на конкурс «Наш лелека» надійшли роботи більше ста дітей. Енергетики спільно з орнітологами визначили найактивніших учасників освітньої програми «Лелека» з Прикарпаття.

 

Серед десятка навчальних закладів Івано-Франківської області, які надіслали матеріали спостережень за лелеками до Західноукраїнського орнітологічного товариства, відзначили найдостойніших.

 

Серед переможців - ЗШ с. Бовшів Галицького р-ну (вчитель Оксана Курдидик), ЗШ с. Блюдники Галицького району (вчитель Ганна Мисів) та Зборянський навчально-виробничий комплекс Калуського району (вчитель Ярослава Скуба). Заохоченням для школярів стали відзнаки енергокомпанії – іменні сертифікати та подарунки - екосумки, блокноти та ручки, а також призи переможцям конкурсу – проектор, відеокамера та фотоапарат.
Оксана Курдидик, вчитель біології Бовшівської ЗШ І-ІІ ст.:

 

«Природоохоронний дебют для учнів нашої школи відбувся навесні. Приводом став семінар для вчителів, проведений за ініціативи енергетиків на базі Галицького національного природного парку. Тоді орнітологи зі Львова розповіли нам про освітню програму «Лелека». Наталія Дзюбенко пояснила, наскільки важливою для науковців є інформація, яку збирають школярі про птахів та їхні гнізда, кормові території. Під свою опіку наші школярі взяли 5 лелечих гнізд. Діти були дуже активними. А на конкурс «Наш лелека» ми відправили цілу теку малюнків – майже сотню. Приємно, що подарунки від енергетиків отримали всі учасники – 45 учнів. Загалом Бовшів може похизуватися 13-ма лелечими домівками. Тож школярі, заохочені енергокомпанією, вже нині чекають повернення пернатих, обіцяють - наступного разу увагою охоплять усіх чорногузів».
Анна Філь учениця Блюдниківської ЗШ І-ІІІ ст.:

 

«Майже півроку ми пильно вивчали будні чорногузів. Наше село Блюдники в народі уже давно прозвали Лелечою столицею або лелечим селом. Адже саме тут найбільша щільність заселення цих птахів. Лише на подвір’ї школи є 9 лелечих осель. Кожна - отримала свого спостерігача. Загалом улітку ми спостерігали за 16 лелечими родинами. Щодня навідувалися до гнізд та ретельно вели хроніки пташиного життя. Потім усі записи наша вчитель Ганна Олексіївна Мисів надсилала представникам Західноукраїнського орнітологічного товариства. Вчені-екологи стверджують, що це неабияка допомога для них. Це нас радує і надихає. Мені, можна сказати, пощастило найбільше - за чорногузом можу наглядати і взимку. Цей птах прилетів до нашого села на початку грудня. Довго шукав прихистку та врешті опинився у нашій домівці».
Ярослава Скуба, вчитель географії Зборянського НВК Калуського району:

 

«У нашому селі Збора гніздиться багато лелек. І думка спостерігати за ними була вже давно. Але тільки з візитом енергетиків (навесні минулого року до нас прийшов як еко-волонтер старший майстер Калуського РЕМ Назар Васильчишин) ми довідалися про освітню програму «Лелека» та приєдналися до неї. Минулого літа у ній працювало 15 наших учнів, які описали за усіма вимогами орнітологів 13 лелечих гнізд. Думаю, що цього року бажаючих спостерігати за білими лелеками у нас буде ще більше. Діти виявляють велике зацікавлення та небайдужість долею птахів. Найбільше вражень минулого літа у них залишила грозова стихія, під час якої було зруйновано одне із старих гнізд у нашому селі на вулиці Довбуша. Добре, що пташенята на той час вже досить підросли і навчилися літати. Птахи до відльоту розмістилися на стрісі сусідньої хати. А коли настав час покидати рідну землю, зробили коло над церквою і полетіли. Тепер ми написали листа у РЕМ, в якому просимо встановити платформу, щоб відновити гніздо, що не витримало негоди. Енергетики нам допоможуть І директор Калуського РЕМ Олег Тутка, вручаючи подарунки школярам, це підтвердив».


13.02.2013 2539 0
Коментарі (0)

21.10.2026
Тетяна Ткаченко

Володимир Третяк допомагає українським військовим ще з 2014 року. Під час Революції Гідності він долучався до виготовлення щитів і збору пляшок для коктейлів Молотова. Згодом допомога війську стала невіддільною частиною його життя, а після початку повномасштабного вторгнення майстерня Володимира перетворилася на місце, де ремонтують пошкоджені бойові автівки.  

2230
13.10.2026
Вікторія Матіїв

Про службу, звільнення Херсона, життя після фронту, мистецтво, власну справу та ставлення суспільства до ветеранів Олександр Лисий розповів в інтерв’ю журналістці Фіртки.

1972
01.10.2026

В інтерв’ю журналістці Фіртки Ольга Якобчук, наречена загиблого воїна, розповіла про рішення Андрія добровільно стати на захист України, його службу, їхнє спільне життя та мрії, останні розмови й день, коли дізналася про його загибель.

3035
28.09.2026
Дарина Кочержук-Слідак

Фіртка з’ясувала, скільки кримінальних правопорушень за статтею 209 Кримінального кодексу України реєструють на Прикарпатті, про які суми йдеться та які способи легалізації незаконно отриманого майна фігурують у кримінальних провадженнях.

2266
24.09.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв’ю для Фіртки Марія Стопник розповіла про свій шлях до професії, перші мрії про зовсім інші заняття, роботу в театрі під час повномасштабної війни та те, чому сцена сьогодні має особливе значення.

2165
19.09.2026
Павло Мінка

Нелегальний обіг підакцизних товарів залишається проблемою як для України загалом, так і для Івано-Франківської області. Правоохоронні та контролюючі органи на Прикарпатті виявляють продаж алкоголю, сигарет, тютюнової сировини та рідин для електронних сигарет без ліцензій, акцизних марок або фіскальних чеків.

2386

Гадаю китайців посунуть на їхнє місце. Цим займається Трамп, "помаранчева чума", інваріантна система кривих координат. Він не тільки б'ється з Китаєм, але й нищить nuclear laboratory. Міг би купити, але є речі, які не продаються.

296

Упродовж історії людство неодноразово ставало свідком появи нових релігійних рухів. Одні з них залишалися невеликими групами, інші — перетворювалися на світові релігії.

1213

Мілею з його версією «шокової терапії» вдалося здавалося б неможливе: від хронічного банкрутства держави, бюджетного дефіциту, дефолтів, домінуючої бідності, безнадії та гіперінфляції — до різкого падіння інфляції, бюджетного профіциту і повернення економічного зростання.

6068

Самотність — явище неоднорідне і не одноманітне, складне, як і сама людина. Для профанів вона може бути прокляттям.

704
19.10.2026

Збалансоване та здорове харчування відіграє важливу роль у захисті від хвороб.  

5599
15.10.2026

Питання «чи варто їсти пізно ввечері?» часто хвилює тих, хто намагається правильно харчуватися й дбати про своє здоров’я.  

10222
11.10.2026

Здоров’я кишківника є надзвичайно важливим для загального самопочуття. Правильна робота травної системи впливає не лише на обмін речовин, але й на імунітет, настрій і навіть стан шкіри.  

11014 3
16.10.2026

Загалом до ПЦУ перейшли понад дві тисячі громад УПЦ (МП). Епіфаній заявив, що ПЦУ готова до діалогу про об'єднання, але керівництво УПЦ (МП) не виявляє такого бажання.

1455
10.10.2026

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.

8136
06.10.2026

Цьогорічний з’їзд проходитиме під гаслом «Молодь, яка змінює світ!».

1052
01.10.2026

Церква критично ставиться до ворожіння та будь-яких чарів. Усі вони — тяжкий гріх.

13359 1
18.10.2026

Акторка Мирослава Полатайко зізналася, що найбільше її надихають глядачі, українська культура та родина. Водночас популярність, за її словами, означає не лише впізнаваність, а й відповідальність перед людьми.

3209
22.10.2026

В інтерв’ю кореспонденту Фіртки народний депутат України п’ятьох скликань Тарас Стецьків висловив переконання в майбутньому розвалі Росії.

268
19.10.2026

Відомий британський журналіст Метью Сайєд (Matthew Syed) у своїй колонці в The Times, не виправдовуючи Дональда Трампа, аналізує, на його думку, лицемірну поведінку Європи щодо України.

762
15.10.2026

Російський авіаційний ракетний комплекс Х-47М2 «Кинджал» (ракета 9-С-7760) – це гіперзвукова аеробалістична ракета, яка здатна нести ядерний заряд.

636
13.10.2026

Після українських ударів по трьох дата-центрах російської компанії «Яндекс» у соцмережах стало менше провокацій, ненависті та ворожнечі, заявив президент України Володимир Зеленський.

1059