13-14 березня у Крижові (Республіка Польща) в центрі польсько-німецького поєднання відбулася конференція «Новий альянс у Європі: Польща-Україна- Німеччина».
Організаторами зустрічі стали Студіум Східної Європи Варшавського університету, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника та Фундація PAUCI. Головними темами розмови провідних європейських й українських науковців стали: європейська безпека в світлі агресії Росії в Україні, макроекономічна перспектива реформ в Україні, деолігархізація, боротьба з корупцією, децентралізація, місцеве самоврядування.
Велику увагу експерти також приділили українським економічним реформам у розрізі перспектив європейської інтеграції нашої країни.
У своєму вступному слові директор Студіуму Східної Європи Варшавського університету Ян Маліцький оголосив про започаткування ще одного формату обміну думок й висловив сподівання, що зустрічі у Крижові стануть постійним майданчиком для спілкування експертів Польщі, України та Німеччини. Він також підкреслив, що Європі необхідна термінова перебудова мислення щодо своєї східної політики.
«Не можна говорити про те, що якщо Мінські угоди будуть порушені, то Берлін щось зробить. Адже ці угоди порушуються щоденно!», - закцентував Ян Маліцький, додавши, що хоча Польща сьогодні і не входить до так званого «Нормандського формату», Україна у своїй військовій стратегії все ж має однозначно трактувати Варшаву як свого надійного союзника.
У свою чергу ректор Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Ігор Цепенда заявив, що виклики сьогодення змусили науковців переглянути формулу щорічної зустрічі у Яремче.
«Зараз нам потрібно більш частіше обмінюватися думками й ґрунтовно аналізувати ситуацію з чіткими експертськими висновками, які повинні доводити до керівництва держав. Дуже добре, що до українсько-польської ініціативи долучилися й науковці з Німеччини, тому що в українському суспільстві існують певні очікування щодо зміни східної політики Німеччини у зв’язку з подальшим загостренням російської агресії», - зазначив Ігор Євгенович.
На його думку, сучасна політика є надалі залежною від історії:«На Заході популярним є гасло: залишимо історію історикам. Ця теза є помилковою щодо Росії, тому що Кремль завжди використовував історію в політичних цілях, фальсифікуючи при цьому історію поневолених народів».
У ході обговорення сучасних проблем європейської безпеки виступив професор кафедри міжнародних відносин Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Михайло Нагорняк. Зокрема, він зауважив, що в рік 40-річчя підписання Гельсінського акта – Заключного акта Наради з безпеки і співробітництва в Європі, що започаткувало утворення ОБСЄ, світ знову відчув реальну небезпеку загрози миру і стабільності.
«В цих умовах переоцінки суті безпеки Європа стикається з необхідністю переглянути стратегічний підхід щодо свого східного сусіда, незважаючи на те, що це для неї є економічно невигідним», - зауважив Михайло Нагорняк.
Під час жвавих дискусій щодо економічних реформ представники різних країн дійшли згоди про те, що українська економіка знаходиться у глибокій кризі. Основну загрозу для української економіки, як вважають експерти, становить криза державних фінансів, яку можна подолати тільки за допомогою Заходу. Для того, щоб її отримати, Україна має розпочати реалізацію політичних та економічних реформ. Умова про асоціацію з ЄС має стати орієнтиром для їх проведення.
