Статтею 21 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР (далі — Закон про оплату праці) визначено, що працівник має право на оплату праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.
Відповідно до статті 97 КЗпП України та статті 15 Закону про оплату праці форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (міжгалузевими) угодами.
Конкретні розміри посадових окладів (тарифних ставок) встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вищезазначених вимог.
Власник або уповноважений ним орган чи фізична особа (далі — роботодавець) не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.
Відповідно до статті 103 КЗпП України про нові або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення роботодавець має повідомити працівника не пізніше, як за два місяці до їх запровадження або зміни. Міністерство соціальної політики України в листі від 05.08.2015 № 221/10/137-15 вкотре наголосило на врахуванні норми статті 103 КЗпП України при зміні розміру оплати праці в бік погіршення.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-XII, проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Обмеження проведення індексації передбачено для тих виплат, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів.
Відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, індексації підлягають грошові доходи у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Заробітна плата працівника індексується у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
Якщо особа працює неповний робочий час, сума індексації визначається із розрахунку повного робочого часу, а виплачується пропорційно відпрацьованому часу.
Грошова компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань мають разовий характер і не підлягають індексації (п. 3 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078).
Мінсоцполітики в листі від 11.08.2014 № 8959/0/14-14/10 пояснило, що надбавка за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи передбачена чинним законодавством і є об'єктом індексації.
Таким чином, місяць установлення зазначеної надбавки та місяць, у якому збільшується відсоток цієї надбавки порівняно з попереднім періодом, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для проведення індексації.
У випадку якщо надбавка була встановлена, а потім деякий час не виплачувалася, після чого знову була встановлена працівникові в такому ж розмірі, місяць перевстановлення надбавки не є підставою для того, щоб вважати місяць базовим.
Відповідно до пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, передбачено, що проведення індексації може замінюватись механізмом підвищення доходів працівників випереджаючим шляхом.
Так, у разі підвищення грошових доходів населення випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції базовим місяцем вважається місяць, у якому мало місце таке підвищення.
Для проведення подальшої індексації або здійснення чергового підвищення доходів випереджаючим шляхом обчислення індексу споживчих цін здійснюється наростаючим підсумком починаючи з наступного за базовим місяцем.
Нарахування сум індексації або проведення чергового підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, на підставі якого нарахована сума індексації перевищить суму підвищення доходів випереджаючим шляхом у базовому місяці.
Приклад обчислення суми індексації у разі підвищення доходів випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції наведено у додатку 5 до Порядку.
Відповідно до пункту 7 Порядку передбачено, що особі, яка працює за сумісництвом, видається на її вимогу довідка з основного місця роботи про розмір доходу, що підлягає індексації, та проіндексованого доходу. На підставі цієї довідки проводиться індексація доходів від роботи за сумісництвом у межах суми, що не перевищує прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, з урахуванням отриманої заробітної плати за основним місцем роботи.
Отже, працівник має право на нарахування суми індексації на грошовий дохід тільки у межах прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи зазначене, якщо працівник за основним місцем роботи відпрацював повний робочий час і отримав суму індексації, обчислену із розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то на іншій виконуваній ним роботі заробітна плата індексації не підлягає.
У випадку, якщо працівник працює на дві неповні ставки, зокрема за основним місцем роботи на 0,5 ставки та на іншій роботі — на 0,25 ставки, то нарахування сум індексації може здійснюватись окремо за кожною посадою.
Сума індексації визначається за кожною посадою за фактично відпрацьований час із розрахунку прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на місяць.
У разі, якщо працівник за основним місцем роботи отримує фіксовану суму індексації, то ця сума виплачується тільки за основним місцем роботи за фактично відпрацьований час.
Листом від 20.11.2015 № 17675/0/14-15/13 Міністерство соціальної політики України роз’яснило особливості проведення індексації грошових доходів працівників бюджетної сфери, у зв’язку з підвищенням заробітної плати.
Мінсоцполітики нагадало, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 16.09.2015 № 731 з 01.09.2015 підвищено розмір посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду Єдиної тарифної сітки (далі — ЄТС) з 852грн. до 1012 грн. (підвищення на 160 грн.), на основі якого розраховуються посадові оклади працівників за іншими тарифними розрядами ЄТС. Це забезпечило зростання розмірів посадових окладів (тарифних ставок) працівників від 13% до майже 19%.
Керівники установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери мали забезпечити внесення змін до штатних розписів з урахуванням нових розмірів посадових окладів (тарифних ставок заробітної плати) з 01.09.2015 (п. 4 Постанови № 731).
Пунктом 3 Постанови № 731 доручено міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних державних адміністрацій, Київської міської державної адміністрації та інших державних органів вжити заходи для запровадження з 01.09.2015 посадових окладів (тарифних ставок) та здійснення виплати надбавок, доплат, премій у межах передбачених коштів бюджетами всіх рівнів та власних коштів, забезпечивши зростання заробітної плати в середньому, зокрема, медичним працівникам — не менше як на 300-600 грн., середньому медичному персоналу, працівникам соціального захисту, культури — не менше як на 300-400 грн.
Мінсоцполітики зазначило, що нормами пункту 3 Постанови № 731 передбачено зростання заробітної плати працівників в середньому і не менше вказаних розмірів.
Реалізація вимог цього пункту постанови забезпечується з урахуванням конкретних умов та розмірів оплати праці кожного окремого працівника. Так, лише розміри посадових окладів, наприклад, лікарів збільшено на 277-387 грн., учителів — на 263-339 грн., на які нараховуються ще й обов’язкові та інші складові заробітної плати: підвищення посадових окладів, надбавки за вислугу років (від 10% до 30%), за тривалість безперервної роботи (від 20% до 80%) лікарям, інших надбавок та доплат (до 50% посадового окладу) і премії, яка граничними розмірами не обмежується.
Що стосується індексації заробітної плати, то пунктом 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, визначено, що базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення індексації є місяць, в якому відбувається підвищення мінімальної заробітної плати, пенсій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів. Значення індексу споживчих цін у базовому місяці приймається за 1 або 100%.
Індексація у базовому місяці не проводиться, так як відбувається підвищення грошових доходів громадян. Для проведення подальшої індексації індекс розраховується з наступного за базовим місяця. Право на індексацію відбувається, коли індекс інфляції перевищить поріг індексації, встановлений у розмірі 101%.
У разі коли грошовий дохід з урахуванням суми підвищення менше суми грошового доходу з урахуванням індексації до його підвищення, у базовому місяці сума загального доходу визначається з таким розрахунком, щоб сума грошового доходу з урахуванням індексації не перевищувала загального доходу до його підвищення.
Тобто, у разі підвищення заробітної плати на суму меншу, ніж сума індексації, здійснюється підвищення заробітної плати та зберігається сума індексації, яка визначається з урахуванням суми підвищення.
Положення пункту 5 Порядку № 1078 передбачено у зв’язку з тим, що при зростанні грошових доходів громадян відбувається покращення їх матеріального стану, що дає можливість підтримувати їх купівельну спроможність в умовах зростання споживчих цін на товари та послуги.
