Увага Києва, Брюсселя та Москви зараз прикута до Придністров’я. Нагадаємо, що в ПМР обрано нового президента Євгена Шевчука. Кремлю не вдалося пролобіювати на очільника ПМР свого кандидата. Це пояснюється небажанням громадян Придністров’я бачити промосковського президента.
Проте і Євген Шевчук так чи інакше буде змушений співпрацювати з Кремлем. Зараз він мириться з присутністю російських військових. У разі, якщо вони підуть, цим скористається Молдова й виникає загроза втрати незалежності. Проте Шевчук уже почав розправлятися з міністрами, які притримуються як про кремлівських, так і прозахідних позицій.
Так були звільнені міністр іноземних справ та міністр держбезпеки. Далі голова ПМР скасував стовідсоткове мито на ввезення усіх молдовських товарів. Це мито запровадили у 2006 році у відповідь на тиск Молдови. Фактично, це призвело до економічної блокади Придністров’я.
Кишинів охоче пішов назустріч цьому рішенню новообраного президента. Також, голова ПМР заявив про пом’якшення торгових відносин з Україною. Всі ці кроки Придністров’я, звісно, спрямовані на зміцнення економічної самостійності.
Молдова завжди хотіла бачити Придністров’я у своєму складі. Кишинів скористався убивством громадянина Молдови російським військовим, і почав вимагати, аби росіяни пішли з ПМР. Якщо росіяни підуть, може виникнути збройний конфлікт між ПМР і Молдовою. Кремль буде якомога довше триматися в Придністров’ї, якщо виведе свої війська, Москва автоматично втратить головний інструмент впливу у цьому регіоні.
Чимало залежить і від Румунії. Остання бажає бачити Молдову у своєму складі, й готова у разі необхідності підтримати незалежність ПМР. Румунія є членом ЄС, а інші країни ЄС не влаштовує позиція Румунії. В зв’язку з цим ЄС завжди стримував активність румунів у Молдові та Придністров’ї. Держсекретар Франції заявила, що Румунія не зможе контролювати східний кордон Євросоюзу у випадку, якщо її долучать до Шенгенської зони, тому, що не визнає кордону з Молдовою та видає її громадянам румунські паспорти.
ЄС завжди затягував вирішення проблеми ПМР. Той статус, в якому нині перебуває Придністров’я, влаштовує європейців. Країни ЄС не бажають жодних змін кордонів. Це загрожує небезпекою та дестабілізацією Євросоюзу.
Краще для ЄС, аби ПМР повернулася до складу Молдови. Так само і Москва постійно говорить Бухаресту, аби Румунія не втручалася у справи Молдови з ПМР. Таку політику веде і Київ. Зустріч президентів України та Молдови це переконливо доводить. Офіційний Київ традиційно підтримував незалежність Молдови з ПМР у її складі. Тут Київ показує лояльність до Європи, а Москві демонструє потенційні невикористані можливості на Заході. Тим більше нам це потрібно зараз, коли між Україною та РФ наростає новий конфлікт. Президент України попередив Бухарест, аби останній «притримав коней» у молдавському питанні.
Україна чимало втрачає, коли демонструє лояльність до Заходу в придністровському питанні. Київ не веде політику у власних інтересах та інтересах українців Придністров’я. Київ не хоче відкрити кордони з ПМР, не хоче видавати паспорти українцям, які живуть у Придністров’ї. Не претендує на цю територію. У разі впевнених політичних кроків з боку Києва, Придністров’я неодмінно підтримало б об’єднання з Україною. Звісно, цей процес супроводжувався б конфліктами з Москвою, та непорозуміннями з ЄС. Але не слід забувати, що в Придністров’ї живуть українці, і питання ПМР в першу чергу має бути українським питанням.
Аттіла Селлеі-Довженко,
