В інформаційному полі України та блогосфері чи то серед звичайного народу можна натрапити на думку, що православний - тотожний російському. Тобто, якщо сповідуєш православ’я, то тобі автоматично приписують проросійські погляди.
Ще на початку російсько-української війни у 2014 році від тодішніх окупантів можна було почути гасла про «русь православную», «войско православноє» і т.п. Окупанти слово «православний» чіпляли де треба і не треба, виглядало так, ніби це якась секта, хоча, з огляду на дії РПЦ, секту трішки нагадує.
З однієї сторони все зрозуміло, адже українське православ’я, а саме її Київська митрополія була окупована московитами з 17-20 ст. ще й до нині п’яту колону Москви складову РПЦ - УПЦ (МП) ми досі терпимо в Україні, але ж час не стоїть на місці. Історична несправедливість відновлена, і українці також мають свою незалежну Православну Церкву, зі своїми традиціями та звичаями.
Тому дивитись на все православ’я через призму російської церкви, як мінімум дуже примітивно та обмежено. Вселенське Православ’я представлене у світі п’ятнадцятьма помісними (незалежними) церквами: Константинопольська, Александрійська, Антіохійська, Єрусалимська, Російська, Сербська, Румунська, Болгарська, Грузинська, Кіпрська, Елладська, Польська, Албанська, Чеських земель і Словаччини, України, зі своїми етнонаціональними особливостями, традиціями, культурою та місцевими звичаями.
Візьмімо хоча б, до прикладу Румунську ПЦ з її строкатими розписаними ззовні храмами, монастирями та Грузинську з сірокам’яними, як вічні гори церквами, окрім того, є ще безліч різноманітностей у наспівах, мелодіях піснеспівів, а також особливостей, народних традицій та звичаїв, які роблять особливою Церкву в тій чи іншій країні.
Наприклад, святкування Різдва Христового з колядками та щедрівками робить особливим Різдво Христове в українському православ’ї. Масові обливання водою на свято Преображення Господнього є тільки у Вірменській православній традиції. Церкви базилікального типу у Грецькій ПЦ з розміщеними в них лавами для сидіння схожі як у Римо-Католицькій Церкві.
Російське православ’я давно стоїть на службі у московських царів та й влади взагалі, залежно від часу і «хворіє» на єресь етнофілетизму - де національні інтереси стоять вище над духовними та церковними.
Тому, вважаю вживати «православний» в контексті чогось російського - це образа для багатьох християн, які сповідують цю конфесію любові та смирення.
Називаючи всіх православних «руськими» - це те саме, що вважати всіх мусульман терористами.
