Попри багатомісячне стримування криза коронавірусу в Європі відновлюється

CNN/Photo Illustration/Getty Images/Gabrielle Smith


Вакцини Covid-19 надходять, але в більшості країн Європи зима настає швидше. У кількох країнах випадки захворювання знову зростають - після того, як багато з них, як здавалося, переломили ситуацію.

Політики відчайдушно намагаються знайти баланс щодо обмежень, які згладжують криву інфікувань, не руйнуючи економіку та не засмучуючи мешканців, які прагнуть возз'єднатися на свята.

"Ключове питання зараз полягає у визначенні, яким є оптимальний пакет заходів для максимізації вигоди, принаймні,  для здоров'я  ", - сказав Томас Хейл, доцент кафедри державної політики в Оксфордському університеті. "Однак ця "магічна формула", ймовірно, буде відрізнятися в різних країнах і, звичайно, залежатиме від ситуації на місці".

Це складне і постійно мінливе обчислення, і у кожній країні різне. Але підходи трьох країн - Фінляндії, Норвегії та Данії - в останні місяці виділяються, показує аналіз CNN. Аналіз, який вивчав дані Оксфордського університету та Університету Джона Хопкінса, показав, що, хоча всі три країни застосовували деякі комбінації карантинних обмежень, їм все ж вдалося утримувати середню добову смертність на низькому рівні - нижче однієї на мільйон - для тримісячного періоду між 1 вересня та 30 листопада.

Проте успіх Данії вичерпався. Наприкінці листопада показники смертності в Данії перевищили 1 на мільйон вперше з травня, свідчать дані Джонса Хопкінса. У п’ятницю кількість нових випадків захворювання перевищила 4000. Тому Уряд розширив перелік карантинних обмежень та оголосив загальнодержавний локдаун, спрямований на подолання інфікувань, які стрімко зростали.  


Північний успіх 

Фінляндія, Норвегія та Данія мали найнижчі показники смертності серед країн, де найбільш пом'якшені карантинні обмеження в Європі протягом тримісячного періоду, що розпочався у вересні.  
Данія, Фінляндія та Норвегія швидко реагували на найменший приріст інфекцій, що дозволило їм майже знищити вірус протягом літа і з настанням осені зустріти його у сильнішій позиції, згідно з інтерв'ю з шістьма вченими. Як зазначають експерти, чітке керівництво та готовність мешканців дотримуватися вимог стали ключами успіху. А нарощування можливостей тестування та відстеження контактів та надання оплачуваних лікарняних листків допомогли локалізувати будь-які спалахи.

Як бути найкращими (або як бути, як Фінляндія) 
За даними Джонса Хопкінса, у Фінляндії було найнижче середнє зараження та смертність на душу населення в Європі. Їй вдалося стримати місцеві спалахи, дотримуючись деяких найбільш спокійних обмежень на континенті. Внутрішні пересування не обмежувались, ті, кому було потрібно, могли особисто відвідувати школу та робочі місця, а носіння масок не було обов'язковим.
"У цьому немає нічого магічного - ми маємо лише прагматичний підхід", - сказав Пекка Нуорті, професор епідеміології з Університету Тампере, який працює в державних установах охорони здоров'я більше ніж 25 років.
Культурні, політичні та географічні фактори - такі, як низька щільність населення, менша кількість поїздок та висока довіра до уряду - були корисними, сказав Нуорті, але саме робота органів охорони здоров'я країни змінила ситуацію.
"Влітку Фінляндія створила "випробувану практику польової епідеміології", - сказав Нуорті. За даними міністерства охорони здоров’я, середньодобовий обсяг тестування майже вчетверо збільшився з 2900 проб у травні до 11300 у серпні. Наприкінці листопада фінські лабораторії проводили до 23 000 випробувань на день, або 90% від поточної потужності."
Медичні працівники беруть зразки у пацієнтів у центрі випробувань на коронавірус в Еспоо, Фінляндія, 1 квітня 2020 р. (Jussi Nukari/Lehtikuva /AFP)  

Фінляндія використала літо, щоб підготуватися до нової хвилі, реагуючи превентивними заходами, а не локдауном, заявив Міка Салмінен, директор Фінського інституту охорони здоров'я та соціального забезпечення. Обмеження міжнародних поїздок впродовж більшої частини літа додало успіху Фінляндії восени, сказав він.
Щоб допомогти людям ізолюватись і залишитися вдома, уряд надав економічну підтримку. Тисячі людей, які були в контакті з інфікованими, можуть потрапити на карантин, оскільки уряд запропонував компенсацію за втрачені доходи, сказав Салмінен.
"Це не те, що у нас не було спалахів", - сказав Нуорті. Він зазначив, що у Фінляндії відбулися спалахи місцевого самоврядування та події суперпоширення, але місцеві органи охорони здоров'я, координовані центральним урядом, змогли їх утримати, використовуючи дані в реальному часі. Але в міру зростання кількості випадків стає все важче визначити всі джерела передачі, сказав Нуорті. Якщо ситуація погіршиться, сказав Салмінен, не виключений повний локдаун.  

Норвезький шлях
Через кордон норвезькі чиновники більше зосереджувались на розв'язанні проблем найбільш незахищених верств населення. Весняний локдаун у Норвегії був найсуворішим у Скандинавії. Нафтогазова галузь країни змогла забезпечити великий економічний буфер, щоб пом'якшити вплив на гаманці людей, але уряд незабаром зіткнувся зі зростаючою кризою психічного здоров'я, і ​​чиновники змінили свої обмеження.
Крім того, наприкінці літа органи охорони здоров'я виявили, що приблизно 40% випадків захворювання на Covid-19, про які повідомлялося в липні, належали до населення Норвегії, що народилося в іноземців. Щоб скорегувати свою комунікаційну стратегію, уряд виділив близько 770 000 доларів на фінансування інформаційної кампанії Covid-19 для іммігрантської частини населення країни.
Ці цілеспрямовані втручання, мабуть, сприяли помітному зниженню рівня зараження серед цих громад, сказав Джонатан Тріттер, професор соціології та політики в Астонському університеті.

Якщо знаєш, що робити, треба це робити 
Три експерти, яких опитали CNN, зазначили, що критичним фактором раннього успіху Данії було чітке та послідовне повідомлення про ризики та необхідність змін у поведінці. Вони пояснювали досягнення країни історією взаємної довіри між жителями та владою.
"Уряд зміг активізувати цей фон довіри, хорошу позицію за замовчуванням, за допомогою ефективного спілкування", - сказав Майкл Банг Петерсен, професор політичної психології з Орхуського університету, який керує проєктом HOPE, дослідження, що вивчає, як люди та уряди справляються з пандемією. 
Петерсен наголосив, що два основних фактори визначають, як поводяться люди, щоб уникнути зараження. Одним із них є мотивація: чи не турбуються вони щодо зараження. Інший - чи точно вони знають, що робити, щоб запобігти поширенню хвороби, що залежить від комунікації з боку органів охорони здоров’я та політиків.
Один із чиновників, який керував данською реакцією на пандемію, повторив цю думку.
"Стримування пандемії полягає в людській поведінці", - сказав Серен Брострем, генеральний директор Данського управління охорони здоров'я. Поведінка людини допомагає поширенню хвороб, і боротьба з ними полягає в їх вирішенні, сказав Брострем. Фізичне дистанціювання, а не ліки чи вакцина, є "медичною магічною кулею", на яку всі сподіваються, сказав він.
Бростем дав інтерв'ю CNN до недавнього збільшення ситуації у Данії. Але на пресконференції в середу прем'єр-міністр Метте Фредеріксен виступив із заявою про загострення ситуації в країні.
"Зрештою, проти коронавірусу працює лише одне", - сказав Фредеріксен. "Це якщо ми з вами, і всі ми беремо відповідальність за себе й один за одного".  

Калібрування обмежень 
Багато досліджень прийшли до висновку, що карантинні обмеження (зокрема локдаун) працюють. В Оксфордській школі управління Блаватник вчені розробили так званий індекс жорсткості. Індекс оцінює близько 180 країн та територій на основі їх обмежень, таких як закриття шкіл та умова перебування вдома, за шкалою від 1 до 100.
Вищі бали представляють більш суворі обмеження. У дослідженні препринтів, опублікованому в липні, дослідники Оксфорда виявили, що навесні вищі показники в їх масштабі були пов’язані із повільним зростанням щоденних смертей. В середньому, за їхніми виявленнями, тижнева затримка досягнення середньої жорсткості призвела до майже вдвічі більше нових смертей протягом наступних місяців.
Але в міру зростання пандемічної втоми люди все більш неохоче дотримуються нових суворих заходів, заявили експерти CNN. Постійне соціальне дистанціювання не є стійким у довгостроковій перспективі, сказав Брострем. Країні потрібно рівно стільки обмежень, щоб мати можливість контролювати пандемію.
"Я думаю, ми виявили, що насправді ми досягли досить хорошого балансу в цій країні в цьому плані", - сказав він.
Навіть у Данії один помилковий крок може згубно позначитися на довірі, а потім і на дотриманні, вважають експерти. Одним із прикладів є урядове рішення про вибракування вирощуваної в країні норки через побоювання, що тварини можуть поширити коронавірус серед людей.
Замовивши відбір, чиновники зрозуміли, що не мають законних повноважень, і скасували мандат. Але надмірність уряду сколихнула єдність Данії, сказав Петерсен.
"Зараз ми спостерігаємо посилення поляризації. Ми спостерігаємо зменшення підтримки урядової стратегії. І питання, яке стоїть перед нами тут, у Данії, полягає в тому "якими будуть наслідки для пандемії протягом наступних місяців?", - сказав Петерсен.

Правила чи рекомендації
Готовність данських чиновників застосовувати жорсткіші заходи, коли це необхідно, на відміну від Швеції, де чиновники спочатку ввели легші обмеження, щоб спробувати зупинити пандемію.
"Був зроблений більший акцент на добровільних заходах і без жорстких карантинних обмежень", введених у Данії (навесні)", - сказав Роуланд Као, професор ветеринарної епідеміології з Единбурзького університету.
"Інші північні країни набагато більше відповідають решті Європи", - сказав Као. "Навесні у них було жорсткіше блокування, і це зробили раніше".
Као сказав, що такий підхід у Швеції збільшив кількість випадків у червні, коли населення більшості інших європейських країн вже одужувало. І в листопаді, попри високий середній бал суворості, ніж інші скандинавські країни, Швеція була вражена загальнонаціональним спалахом.
Звертаючись до своєї нації наприкінці листопада, прем'єр-міністр Штефан Лефвен, здавалося, звинувачував у збільшенні інфікувань, частково в тому, що восени шведи не дотримувались урядових рекомендацій.
"Коли Covid-19 прибув до нашої країни, ми всі погодились взяти на себе відповідальність", - сказав Лефвен. "Цієї осені занадто багато з нас знехтували виконанням порад та рекомендацій".
за матеріалами CNN


21.12.2020 1068
11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

825
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

2985
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

1790
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

3010
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

2181
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

2193

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

507

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

872

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

958

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

2256
12.08.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5890
06.08.2026

Війна та постійний стрес істотно впливають на харчову поведінку українців.  

29608
02.08.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

11502 2
09.08.2026

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав восьмого серпня іменував трьох священнослужителів Коломийської єпархії митрофорними протоієреями.

1275
07.08.2026

У Ватикані повідомили про те, що Святіший Отець Лев XIV поблагословив рішення Синоду Єпископів УГКЦ про обрання отця Терентія Василя Цапчука, ієромонаха Чину святого Василія Великого, Єпископом-помічником Бучацької Єпархії УГКЦ.

1509
05.08.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

23739
02.08.2026

Цьогоріч проща на Крилоську гору була особливою, адже вірні та духовенство відзначають 20-ліття відновлення акту коронації чудотворної ікони. Як і останні кілька років, основний намір паломництва — безперервна молитва про мир та перемогу України у війні.  

1975
11.08.2026

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

43862 1
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

487
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

1217
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

1512
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

2503