Полювання на нітрати: Івано-Франківський центральний ринок

 

Навіть школярі знають, що в ранніх овочах та зелені часто надмірний вміст нітратів, які можуть викликати сильні отруєння організму. Але нітрати не побачиш неозброєним оком. Як дізнатися, чи не зачаїлися вони саме у цих огірках чи редисці, з яких ви збираєтесь сьогодні зробити запашний весняний салат?

 

Спільно з Управлінням ветеринарної медицини в Івано-Франківську газета розпочинає цикл репортажів-перевірок. Насамперед ми поцікавилися, чи не забагато нітратів на найбільшому центральному ринку міста.

 

Міська державна лабораторія ветеринарно-санітарної експертизи, яка займається перевіркою овочів та фруктів на центральному ринку, сприйняла візит журналіста з розумінням. "Ми робимо такі перевірки щодня і можемо запевнити, що нітратів у нас немає", - посміхається завідувач відділу рослинництва міської лабораторії Марія Герус. Як нам пояснили, їх немає не тому, що вся продукція приходить абсолютно чистою, а тому, що контроль за вмістом нітратів на ринку ведеться дуже суворий. "Ми працюємо щодня з 6-ї ранку і до 6-ї вечора. Вночі на ринок заїжджають фури з продукцією з оптових баз із Тернополя, Києва, Львова та Польщі, а адміністрація ринку йде нам назустріч і не дозволяє виставляти продукцію на прилавки, перш ніж ми її не перевіримо", - наголошує завідувач лабораторії Ігор Глеб. Дрібних торговців перевіряють уже під час робочого дня. Двоє працівників відбирають продукцію на перевірку просто з прилавків, а ще двоє роблять аналізи у лабораторії. Перевірки на нітрати на ринку роблять щодня, запевняє Ігор Глеб.

 

 

Працівники лабораторії погодились в присутності журналіста зробити аналіз будь-яких овочів та фруктів, на які ми вкажемо пальцем. Отже, йдемо до людей. Марію Іванівну Герус усі продавці вже знають, тож ніяких здивувань прохання надати для перевірки трохи редиски чи огірок ні в кого не виникало. «ГК» вибрав для тестування косівські яблука, долинську редиску та огірки, а також франківську петрушку та зелену цибульку. З усім цим прямуємо в лабораторію, у відділ дослідження рослинної продукції, який розташований у приміщенні ринку.

 

 

Перш ніж робити аналіз, Марія Іванівна миє всі овочі й фрукти та витирає насухо. Кожен овоч розрізає на 4 частинки і натирає на терці до однорідної кашки. Овочі труться, а у нас вже слинка тече від цих весняних ароматів огірочка, редиски та петрушки. А від цибульки навіть поплакали - усі, крім Марії Іванівни. "Я вже звикла, - сміється жінка. - Як тільки прийшла на роботу, то постійно хотіла їсти від всіх цих запахів. Від цибулі також плакала, а потім перестала реагувати. Я тепер, наприклад, не чую ніякої цибулі". Пюре з редиски поміщають у скляночку, зважують - рівно 10 грамів. Туди доливають реактиви - "квасці". Потім у скляночку встромлюють електроди, і на екрані нітратометра починають стрибати цифри. 1,2,3 і так до 447 міліграмів - це і є вміст нітратів на кілограм продукції. При нормі нітратів 3000 мг долинська редиска просто суперчиста.

 

 

Після аналогічних маніпуляцій з усіма іншими овочами, які ми обрали для перевірки, можемо підтвердити - перевищеного вмісту нітратів не зафіксували ніде. До слова, міська лабораторія вважається зразковою і, за словами Ігоря Глеба, входить у п'ятірку найкращих лабораторій ветсанекспертизи в Україні. "Ми забезпечені усім необхідним обладнанням та абсолютно усім, що потрібно для якісної роботи", - запевнив чиновник.

 

 

"Цього року ми знаходимо значно менше нітратів, ніж в аналогічний період минулого, - розповідає Ігор Глеб. - Того року було дуже багато ранньої капусти з перевищеним рівнем нітратів. Азербайджанці, які привозили цю капусту з Закарпаття, просто не виходили з лабораторії. Тут були постійні крики і скандали. Загалом, по місту минулого року ми забракували й утилізували аж 8 тонн молодої капусти". Цьогоріч капустяний сезон тільки розпочинається, але в лабораторії вже констатують: нітратної капусти практично немає. Припускають, що минулорічні санкції таки подіяли на нечемних закарпатських фермерів.

 

 

Ще рік тому машини з продукцією із підвищеним рівнем нітратів просто розвертали із ринку, а цього року про кожне зафіксоване перевищення вмісту нітратів лабораторія зобов'язана повідомити ветінспекцію, яка повинна приїхати і прослідкувати, щоб продукцію утилізували, а не повезли продавати на інший ринок. За словами Ігоря Глеба, минулого року на центральному ринку забракували понад 31 тонну овочів, а по місту (включно з дрібними ринками на вулицях Стуса, Хоткевича, Коновальця) - майже 50 тонн. Рекордсменом за кількістю нітратів стала картопля - не допущено до продажу 12 тонн, та буряк - 11 тонн. Забракували також по 8 тонн капусти і моркви, 2,2 тонни редиски, 800 кілограмів зелені та 750 кілограмів огірків. Усе це було утилізовано. (Як повідомив начальник управління ветмедицини Микола Сендецький, на дрібних ринках дослідження роблять їх власні лабораторії, а на малих муніципальних ринках на Тролейбусній, Мазепи, Пулюя та Короля Данила аналізи на нітрати роблять у пересувній лабораторії).

 

 

Весняний сезон-2012 працівники міської лабораторії називають "нецікавим". "У першому кварталі ми зробили на ринку 1398 лабораторних досліджень, і хоч би одна нітратна редиска попалася", - нарікає жартома Ігор Глеб. Найбільше нітратів цього року знову виявили у буряках та картоплі. Поганих огірків чи помідорів на центральному ринку цього року не знайшли. Загалом, забракували наразі лише 4 тонни продукції.

 

 

А як виглядають у цьому контексті овочі й фрукти з-за кордону? Особливо цікавить продукція з сусідньої Польщі, про яку ходить чимало чуток, мовляв, польські овочі і фрукти вирощуються на "страшних хімікатах". "Польські овочі усі без нітратів. Вони дуже якісні - запевнив Ігор Глеб. - Коли наша помідора показує 25 міліграмів нітратів на кілограм, то польська - 5. Загалом в імпортних овочів і фруктів набагато кращі показники стосовно нітратів, бо за кордоном значно суворіший контроль". Міська лабораторія неодноразово перевіряла на нітрати також заморські апельсини, банани і виноград, але порушень не виявила.

 

 

Марія Герус зауважує, що на нітратах найчастіше ловлять дрібних місцевих торговців. У бабки, яка має до 10 кілограмів картоплі чи моркви, можуть виявити значно більше нітратів у продукції, ніж у цілій вантажівці. "Ми завжди питаємо, чим фермери, які піймалися на нітратах, удобрювали свій урожай. І найчастіше чуємо, що курячим послідом або гноєм", - каже заврослинного відділу лабораторії. Виявляється, що саме від найекологічніших, на перший погляд, добрив продукція отримує стільки нітратів, що нітратомер аж зашкалює.

 

 

Працівники міської лабораторії перевіряють кожну нову партію продукції, яка надходить на ринок. Усі успішно протестовані торговці мають посвідчення про пройдену експертизу, які вони зобов'язані пред'явити на прохання покупця. Якщо продавець відмовляється надати посвідчення або ж не має його, покупець може звернутися в лабораторію і попросити протестувати сумнівну, на його погляд, продукцію. Марія Герус каже, що навесні дуже багато покупців просять зробити перевірку редиски, огірків та інших овочів. "Ми при покупцеві відбираємо продукцію і робимо тест. Якщо його не влаштовує якість, змушуємо продавця поміняти продукцію або ж повернути кошти". Аналіз на нітрати для покупців ринку цілком безкоштовний.

 

 

 

Гарантувати, що на прилавках центрального ринку абсолютно усе без нітратів, у міській лабораторії не беруться, але загалом можна визнати, що завдяки постійним перевіркам тут із нітратами порядок. Небезпека чатує переважно на покупців стихійних ринків та від торговців "з городу", продукцію яких взагалі ніхто не перевіряє. Під сумнівом також фрукти й овочі з супермаркетів, які приходять у магазин одразу з посвідченнями і не проходять жодної перевірки у міських лабораторіях. Чи можна вірити папірцям - дізнаєтесь у наступному номері газети. «ГК» спільно з управлінням ветмедицини влаштує супермаркетам громадську перевірку на нітрати.

 

Наталка ГОЛОМІДОВА,

Галицький кореспондент

 


Коментарі (0)

07.04.2026
Діана Струк

Як відновлюють Палац, навіщо місту фестивалі під час війни і яким стане цей культурний осередок через кілька років — про це Фіртці розповів директор Простору інноваційних креацій «Палац» Володимир Гайдар.

561
03.04.2026
Олександр Мізін

Підроблені акти, незаконні рішення рад і чорні реєстратори — основні схеми захоплення державних лісів у 2025-2026 роках.

2102
31.03.2026
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалися з ректором ІФНМУ Романом Яцишиним про те, як сьогодні мотивують молодь вступати до медичних закладів, які зміни відбулися у географії студентів, як університет працює над тим, щоб випускники залишалися працювати в Україні, а також про виклики, які стоятимуть перед українською медициною після завершення війни.

4984
27.03.2026
Павло Мінка

У публічних закупівлях за бюджетні кошти нерідко трапляються ситуації, коли тендери проводять лише формально. Компанії, які виглядають конкурентами, насправді можуть діяти за попередньою змовою.    

3855
23.03.2026
Тетяна Дармограй

В інтерв’ю журналістці Фіртки Руслан Павлов розповів про перші бої та втрати побратимів, мотивацію добровольців і мобілізованих, розрив між фронтом і тилом, а також про те, як війна змінює сприйняття життя і плани на майбутнє.

5029
18.03.2026
Тетяна Ткаченко

Студентку Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Яну Безуглу повномасштабне вторгнення застало в рідному місті Мирноград, що на Донеччині. Сьогодні дівчина проживає в Івано-Франківську та активно допомагає війську.  

3118

На програмній зустрічі на початку 2023 року Сєргєй Кірієнко виклав чотири цілі для російської когнітивної війни проти України - дискредитація військово-політичного керівництва України, розкол українців, розкол української еліти, деморалізація українських військ.

464

В євангельському описі останніх днів земного життя Ісуса Христа ми зустрічаємо імена постатей, які прямо або опосередковано мали відношення до Страстей Христових. 

452

Наближається пора, коли після зимової сплячки повилазять змії.

1280

Згідно Книги Пророка Ієзеркіля (книги 38, 39) «Остання Битва Кінця» має відбутися між Ізраїлем та «Гогом з землі Магог (Півночі) та полчищами персів, ефіопів і лівійців при ньому».

4138
07.04.2026

Великдень цьогоріч відзначатимуть 12 квітня. Яким має бути традиційний великодній кошик і що не варто нести до церкви — пояснив священник.

8726
02.04.2026

Здоров’я кишківника є надзвичайно важливим для загального самопочуття. Правильна робота травної системи впливає не лише на обмін речовин, але й на імунітет, настрій і навіть стан шкіри.  

5941
27.03.2026

Перекуси між основними прийомами їжі потрібні не лише для втамування голоду, а й для підтримки енергії, концентрації та загального самопочуття.

6583
06.04.2026

В Івано-Франківській області відбулася перша екскурсійна поїздка для родин загиблих захисників та зниклих безвісти військових. Ініціативу організувала Івано-Франківська обласна військова адміністрація.  

790
04.04.2026

У неділю, п'ятого квітня, у храмах Івано-Франківська освячуватимуть вербові галузки.  

1766
30.03.2026

Розважання над кожною стацією Хресної дороги були глибоко пов’язані з сучасними подіями в Україні та особливо відчувалися у контексті війни.  

1409
28.03.2026

Згромадження Сестер Пресвятої Родини, засноване в 911 році сестрою Теклею Юзефів, вже понад тисячу років працює з людьми, навчає дітей та підтримує громаду.  

8291
03.04.2026

Уже цих вихідних, 4–5 квітня, Івано-Франківський національний академічний драматичний театр імені Івана Франка представить прем’єру вистави «Маруся Чурай» за однойменним романом у віршах Ліни Костенко.

819
08.04.2026

Банальна приказка каже, що «безкоштовний сир буває лише в мишоловці». Тобто, що немає ніде, включно з економікою нічого безкоштовного. Завжди хтось буде змушений заплатити.

236
07.04.2026

ISW звертає увагу на те, що російські мілітарні блогери критикують неефективність російських систем протиповітряної оборони та наголошують на впливі українських ударів.

311
03.04.2026

Не лише Україну «здав» Росії Байден, як про це ширилися чутки в політичних залаштунках, на зустрічі з Путіним в Женеві влітку 2021 року, а й загалом НАТО готувало здачу Росії, окрім України, ще й під «сіру зону» країни Балтії, Польщу та інші постсоціалістичні країни сходу Європи!

1310
30.03.2026

Нещодавно керівник німецького оборонного концерну, глава Rheinmetall Армін Паппергер назвав виготовлення українських дронів «грою в Lego домогосподарок з 3D-принтерами».

944