Полювання на нітрати: Івано-Франківський центральний ринок

 

Навіть школярі знають, що в ранніх овочах та зелені часто надмірний вміст нітратів, які можуть викликати сильні отруєння організму. Але нітрати не побачиш неозброєним оком. Як дізнатися, чи не зачаїлися вони саме у цих огірках чи редисці, з яких ви збираєтесь сьогодні зробити запашний весняний салат?

 

Спільно з Управлінням ветеринарної медицини в Івано-Франківську газета розпочинає цикл репортажів-перевірок. Насамперед ми поцікавилися, чи не забагато нітратів на найбільшому центральному ринку міста.

 

Міська державна лабораторія ветеринарно-санітарної експертизи, яка займається перевіркою овочів та фруктів на центральному ринку, сприйняла візит журналіста з розумінням. "Ми робимо такі перевірки щодня і можемо запевнити, що нітратів у нас немає", - посміхається завідувач відділу рослинництва міської лабораторії Марія Герус. Як нам пояснили, їх немає не тому, що вся продукція приходить абсолютно чистою, а тому, що контроль за вмістом нітратів на ринку ведеться дуже суворий. "Ми працюємо щодня з 6-ї ранку і до 6-ї вечора. Вночі на ринок заїжджають фури з продукцією з оптових баз із Тернополя, Києва, Львова та Польщі, а адміністрація ринку йде нам назустріч і не дозволяє виставляти продукцію на прилавки, перш ніж ми її не перевіримо", - наголошує завідувач лабораторії Ігор Глеб. Дрібних торговців перевіряють уже під час робочого дня. Двоє працівників відбирають продукцію на перевірку просто з прилавків, а ще двоє роблять аналізи у лабораторії. Перевірки на нітрати на ринку роблять щодня, запевняє Ігор Глеб.

 

 

Працівники лабораторії погодились в присутності журналіста зробити аналіз будь-яких овочів та фруктів, на які ми вкажемо пальцем. Отже, йдемо до людей. Марію Іванівну Герус усі продавці вже знають, тож ніяких здивувань прохання надати для перевірки трохи редиски чи огірок ні в кого не виникало. «ГК» вибрав для тестування косівські яблука, долинську редиску та огірки, а також франківську петрушку та зелену цибульку. З усім цим прямуємо в лабораторію, у відділ дослідження рослинної продукції, який розташований у приміщенні ринку.

 

 

Перш ніж робити аналіз, Марія Іванівна миє всі овочі й фрукти та витирає насухо. Кожен овоч розрізає на 4 частинки і натирає на терці до однорідної кашки. Овочі труться, а у нас вже слинка тече від цих весняних ароматів огірочка, редиски та петрушки. А від цибульки навіть поплакали - усі, крім Марії Іванівни. "Я вже звикла, - сміється жінка. - Як тільки прийшла на роботу, то постійно хотіла їсти від всіх цих запахів. Від цибулі також плакала, а потім перестала реагувати. Я тепер, наприклад, не чую ніякої цибулі". Пюре з редиски поміщають у скляночку, зважують - рівно 10 грамів. Туди доливають реактиви - "квасці". Потім у скляночку встромлюють електроди, і на екрані нітратометра починають стрибати цифри. 1,2,3 і так до 447 міліграмів - це і є вміст нітратів на кілограм продукції. При нормі нітратів 3000 мг долинська редиска просто суперчиста.

 

 

Після аналогічних маніпуляцій з усіма іншими овочами, які ми обрали для перевірки, можемо підтвердити - перевищеного вмісту нітратів не зафіксували ніде. До слова, міська лабораторія вважається зразковою і, за словами Ігоря Глеба, входить у п'ятірку найкращих лабораторій ветсанекспертизи в Україні. "Ми забезпечені усім необхідним обладнанням та абсолютно усім, що потрібно для якісної роботи", - запевнив чиновник.

 

 

"Цього року ми знаходимо значно менше нітратів, ніж в аналогічний період минулого, - розповідає Ігор Глеб. - Того року було дуже багато ранньої капусти з перевищеним рівнем нітратів. Азербайджанці, які привозили цю капусту з Закарпаття, просто не виходили з лабораторії. Тут були постійні крики і скандали. Загалом, по місту минулого року ми забракували й утилізували аж 8 тонн молодої капусти". Цьогоріч капустяний сезон тільки розпочинається, але в лабораторії вже констатують: нітратної капусти практично немає. Припускають, що минулорічні санкції таки подіяли на нечемних закарпатських фермерів.

 

 

Ще рік тому машини з продукцією із підвищеним рівнем нітратів просто розвертали із ринку, а цього року про кожне зафіксоване перевищення вмісту нітратів лабораторія зобов'язана повідомити ветінспекцію, яка повинна приїхати і прослідкувати, щоб продукцію утилізували, а не повезли продавати на інший ринок. За словами Ігоря Глеба, минулого року на центральному ринку забракували понад 31 тонну овочів, а по місту (включно з дрібними ринками на вулицях Стуса, Хоткевича, Коновальця) - майже 50 тонн. Рекордсменом за кількістю нітратів стала картопля - не допущено до продажу 12 тонн, та буряк - 11 тонн. Забракували також по 8 тонн капусти і моркви, 2,2 тонни редиски, 800 кілограмів зелені та 750 кілограмів огірків. Усе це було утилізовано. (Як повідомив начальник управління ветмедицини Микола Сендецький, на дрібних ринках дослідження роблять їх власні лабораторії, а на малих муніципальних ринках на Тролейбусній, Мазепи, Пулюя та Короля Данила аналізи на нітрати роблять у пересувній лабораторії).

 

 

Весняний сезон-2012 працівники міської лабораторії називають "нецікавим". "У першому кварталі ми зробили на ринку 1398 лабораторних досліджень, і хоч би одна нітратна редиска попалася", - нарікає жартома Ігор Глеб. Найбільше нітратів цього року знову виявили у буряках та картоплі. Поганих огірків чи помідорів на центральному ринку цього року не знайшли. Загалом, забракували наразі лише 4 тонни продукції.

 

 

А як виглядають у цьому контексті овочі й фрукти з-за кордону? Особливо цікавить продукція з сусідньої Польщі, про яку ходить чимало чуток, мовляв, польські овочі і фрукти вирощуються на "страшних хімікатах". "Польські овочі усі без нітратів. Вони дуже якісні - запевнив Ігор Глеб. - Коли наша помідора показує 25 міліграмів нітратів на кілограм, то польська - 5. Загалом в імпортних овочів і фруктів набагато кращі показники стосовно нітратів, бо за кордоном значно суворіший контроль". Міська лабораторія неодноразово перевіряла на нітрати також заморські апельсини, банани і виноград, але порушень не виявила.

 

 

Марія Герус зауважує, що на нітратах найчастіше ловлять дрібних місцевих торговців. У бабки, яка має до 10 кілограмів картоплі чи моркви, можуть виявити значно більше нітратів у продукції, ніж у цілій вантажівці. "Ми завжди питаємо, чим фермери, які піймалися на нітратах, удобрювали свій урожай. І найчастіше чуємо, що курячим послідом або гноєм", - каже заврослинного відділу лабораторії. Виявляється, що саме від найекологічніших, на перший погляд, добрив продукція отримує стільки нітратів, що нітратомер аж зашкалює.

 

 

Працівники міської лабораторії перевіряють кожну нову партію продукції, яка надходить на ринок. Усі успішно протестовані торговці мають посвідчення про пройдену експертизу, які вони зобов'язані пред'явити на прохання покупця. Якщо продавець відмовляється надати посвідчення або ж не має його, покупець може звернутися в лабораторію і попросити протестувати сумнівну, на його погляд, продукцію. Марія Герус каже, що навесні дуже багато покупців просять зробити перевірку редиски, огірків та інших овочів. "Ми при покупцеві відбираємо продукцію і робимо тест. Якщо його не влаштовує якість, змушуємо продавця поміняти продукцію або ж повернути кошти". Аналіз на нітрати для покупців ринку цілком безкоштовний.

 

 

 

Гарантувати, що на прилавках центрального ринку абсолютно усе без нітратів, у міській лабораторії не беруться, але загалом можна визнати, що завдяки постійним перевіркам тут із нітратами порядок. Небезпека чатує переважно на покупців стихійних ринків та від торговців "з городу", продукцію яких взагалі ніхто не перевіряє. Під сумнівом також фрукти й овочі з супермаркетів, які приходять у магазин одразу з посвідченнями і не проходять жодної перевірки у міських лабораторіях. Чи можна вірити папірцям - дізнаєтесь у наступному номері газети. «ГК» спільно з управлінням ветмедицини влаштує супермаркетам громадську перевірку на нітрати.

 

Наталка ГОЛОМІДОВА,

Галицький кореспондент

 


Коментарі (0)

16.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1183
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

709
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1190
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2424 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3514
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

2942 2

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

170

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

798

Коли людина вперше заходить до православного або греко-католицького храму, тобто храму східного візантійського обряду, то її погляд майже завжди зупиняється на священникові.

981
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

4950
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10329 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8809
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

585
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

802
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

1103
06.07.2026

У Погоні на Івано-Франківщині відбувся XVII Міжнародний з’їзд Апостольства Матері Божої Покровительки Доброї Смерті. Паломники зібралися на спільну молитву за мир в Україні, взяли участь в Архієрейській Божественній Літургії та вшанували пам'ять полеглих захисників.

887
17.07.2026

Тарас Прохасько — письменник, інтелектуал та лауреат Шевченківської премії, один із провідних представників «Станіславського феномену».

3022 3
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1110
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1508
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1447
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1671