
36-річний Андрій Костюк із Івано-Франківська на війну пішов добровольцем. А через два тижні скалічене тіло солдата виявили у Жмеринці. Після трагедії у молодої дружини воїна Марії стався інсульт, а в сина почались серйозні проблеми зі шлунком. Та найстрашніше те, що за півтора року після трагедії поліція так і не знайшла винуватців у смерті Андрія.
– Родина так би жила сам на сам із бідою, якби малий Станіслав не написав листа, де попросив святого Миколая, щоб всі тати повернулися додому живими. Цей лист потрапив до нас й розчулив до сліз, — розповідає волонтер Віра Гаврильців. — Два тижні тому Стасу виповнилось 11 років, й ми подарували йому подорож у Київ. Але поїздка не вдалася, бо спочатку автобус зламався під Івано-Франківськом, а той, який дали на заміну, – у Житомирі. Довелося їм разом з мамою вертатися додому.
Тільки тепер вдова Марія Костюк вперше заговорила про втрату чоловіка, пише Фіртка з посиланням на 33 канал.
– У вересні 2014 року мій Андрій пішов на війну добровольцем. До того він працював на різних роботах. А ще 20 років був членом УНСО, проводив вишколи для дітей. А коли почались бойові дії, не хотів вдома сидіти. Про те, з ким і куди саме їде, не розповідав. Лише повторював: «Не переживай, все буде добре». Востаннє телефонував, коли сідав у поїзд. Згодом телефон мовчав. А через два тижні до мене подзвонили люди, які представились волонтерами. Сказали приїхати до Жмеринки й забрати тіло Андрія. Я в істериці кричала, як це так, що сталося?! Мені лиш відповіли, що зараз подзвонить міліція і все розповість». До Жмеринки поїхала з кумом, тіло впізнала... Там півголови не було, побитий страшно. При собі Андрій мав рюкзак з речами і тисячу гривень, які зникли. Телефон був при ньому, але з витертими номерами. З військового квитка були вирвані сторінки і чорним маркером намальований хрест. Правоохоронці різні версії казали — то чоловік з поїзда впав, то лисиці поїли. А те, як опинився у Жмеринці — ніхто не міг пояснити.
Нині Марія Костюк намагається добитись статусу загиблого в АТО для свого чоловіка, щоб держава взяла опіку над родиною. Разом із тим величезна проблема, що сім’я не має ніяких документів, що їхній чоловік прибув у зону АТО, як і не знають, де він провів ці два тижні і чому не шукають винуватців...
Начальник відділу комунікацій Головного управління Нацполіції Ганна Олійник повідомила, що справа щодо смерті воїна нині знаходиться у хмельницьких правоохоронців.
– Тіло Андрія знайшли у Хмельницькій області, але передали до Жмеринського лінійного відділу, який на той час обслуговував територію. За висновками судмедексперта, травми у чоловіка були такі, як при падінні з поїзда. Слідів насильницької смерті не виявлено. Справу закрили й передали у Деражнянський відділ поліції. Вона знаходиться у архіві.