Інформаційні технології дедалі більше проникають у життя звичайних людей. Щороку з’являється велика кількість пристроїв, котрі мають найнеймовірніші функції, і частина з них поступово знаходить своїх користувачів.
Нещодавно в Берліні відбувся фінальний етап Міжнародної конференції «Falling Walls Lab 2015», в якому взяли участь молоді винахідники з 98 країн світу. Серед них — іванофранківець Олександр Шиманко, який зі своїм винаходом «Розумна подушка» здобув приз глядацьких симпатій та отримав звання «Молодий інноватор 2015 року». Над цим пристроєм Олександр з командою однодумців працював близько півтора року. Про враження від конференції, особливості «Розумної подушки» та найважливіші винаходи людства спілкуємося з її розробниками — Олександром Шиманком та Романом Дутчаком.
Олександрові 18 років, він навчається на спеціальності «міжнародні відносини» Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника. Романові — 17, він здобуває спеціальність «програмна інженерія» в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу. Хлопці дружать з п’яти років, і у них дуже багато спільного, навіть біографія. «У нас завжди були однакові інтереси, однакові смаки в музиці... Втім, думаємо ми часто по-різному. і це плюс», — констатує Олександр.
— Олександре, які враження від конференції в Берліні?
— Я в захопленні від тїєї кількості вчених і учасників, які там були, від грандіозності та масштабності їхніх проектів.
— А який із проектів, які були презентовані, тебе найбільше вразив?
— З тих, які брали участь в конкурсі, мені надзвичайно сподобався проект поясу для сліпих, який дозволить їм вільно орієнтуватися в просторі. Такий винахід є дуже потрібним у наш час, оскільки є велика кількість незрячих людей, котрі не можуть жити повноцінним життям, а цей пояс допоміг би їм. Також мені надзвичайно сподобався виступ керівника одного з підрозділів Google Діпа Майнда, який розповідав про створення штучного інтелекту.
- Що для тебе означає приз глядацьких симпатій і титул «Молодий інноватор року»?
— Глядачами на конференції були самі учасники, тому мені надзвичайно приємно, що винахідники з усіх країн світу високо оцінили наш проект і дали відчути, що ця ідея подобається не лише мені, а й іншим. Постараюся не розчарувати тих людей, які за мене голосували, зі своєю командою розвиватиму цей проект і робитиму інші винаходи.
- А як змінилося твоє життя після участі у міжнародній конференції та успішного виступу на ній?
— Насамперед змінилося мислення, а не життя. Воно стало більш глобальним. Коли ми лише починали робити подушку, у нас були не надто глобальні думки, а з часом почали бачити трішки далі. Тепер ми не хочемо займатися лише подушкою чи однією сферою технологій. У нас з’являється багато ідей та інших проектів у цілком різних сферах — від музичної до сфери здоров’я.
- Отже, «Розумна подушка», що це за винахід і які функції вона має?
Олександр:
— Проект «Розумної подушки» почали розробляти з Романом та ще з одним нашим другом Володимиром Шмідтом, потім до нас долучився Владислав Шкромида та інші. і ми всі разом почали працювати над тим, щоб зробити нашу «Розумну подушку» ідеальною. За статистикою, одну третю нашого життя ми проводимо уві сні, тобто подушка — це те, з чим ми проводимо найбільше часу. Це мене дуже здивувало. Втім, нині подушки не можуть задовольняти потреби сучасного користувача. Тож ми вирішили зробити подушку, яка була б зручною у користуванні та забезпечила би користувачеві потрібну функціональність. Наш винахід — це смарт-подушка, яка називається piePillow, за ідеологію тут взято число Пі. Вона зроблена з інноваційного матеріалу меморіформ, який запам’ятовує форму шиї та голови, тобто має індивідуальний підхід до кожного. З подушкою, пошитою з такої тканини, можна забути про головний біль чи біль у шиї.
Багато людей любить музику і часто вони не хочуть переставати слухати її, навіть коли йдуть спати. Але слухати музику уві сні в навушниках не комфортно і небезпечно. Музика грає всю ніч, ви заплутуєтеся в дротах, зранку ваш пристрій розряджаєтьсяѕ Ніхто це не любить. Ми розв’язали цю проблему з допомогою piePillow. З технологією, яку ми називаємо «Соната», ви можете слухати музику зі свого смартфона, який через спеціальний додаток підключається до подушки. Коли ви засинаєте, музика автоматично вимикається. Також piePillow може складати список з тих пісень, які допоможуть вам заснути в обраний час.
Роман:
— Окрім того подушка має функцію, яка дозволяє батькам будити своїх дітей. У визначений час вона буде читати дітям якусь казочку, навіть коли батьки дуже далеко. Також є функція будильника, яка будить вас легкими вібраціями та музикою, що дозволяє прокидатися в коротку фазу сну — в найкращий для вас час.
Олександр:
— Коли ви прокидаєтеся від будильника, велика кількість адреналіну потрапляє у вашу кров і це робить вас зранку злим і невеселим. А от прокидання в коротку фазу сну відбувається природно, тому день ви починаєте з усмішки.
Роман:
— Є тут і функція, яка відстежує стан сну. Тобто подушка фіксує скільки разів ви прокидалися за ніч, чи говорили уві сні, навіть може відтворювати те, що ви говорили. Це досить корисно.
Олександр:
— Ця функція буде корисною для багатьох людей, які мають захворювання нервової системи, дихальних шляхів. Наша подушка може давати поради на кшталт: «Зверніться до лікаря», або «Пийте менше кави на вечір». Тобто вона є не лише розважальним раджетом, а є насамперед раджетом для здоров’я, адже відстежує якість, фази, тривалість сну.
- Чи хочете ви, щоб з часом ваш винахід був у кожному домі по всьому світі?
Роман:
— Звичайно, хочеться, але ця подушка, напевно, більше орієнтована на західну частину світу.
Олександр:
— Поки що в Україні тема здорових раджетів є не такою популярною, як хотілось би. Втім, думаю, років через п’ять ця тема дійде й до України. Стовідсотково, адже іТ-ринок і ринок технологій в Україні є надзвичайно потужним у світовому плані, він стрімко розвивається. Впевнений, що «Розумна подушка» через декілька років стане популярною і в Україні, тож наш винахід не залишиться неоціненим.
- До вас уже зверталися різноманітні компанії з пропозицією масового виробництва вашої подушки?
Олександр:
— Зверталися інвестори, дистриб’ютори, але ми більше орієнтуємося на краудфандингові платформи (ресурси для благодійного збору коштів. — Авт.). Ми хочемо зібрати кошти на проект на Kidstarter.
- Скільки такий дивовижний винахід може коштувати?
Олександр:
— Десь до 100 доларів, 70-80.
- Як вам вдається поєднувати навчання в університеті з винахідництвом?
Олександр:
— Мені подобається фраза, яку завжди каже мій тато: за все треба платити якусь ціну. У мене цією ціною завжди є сон, я дуже часто не висипаюся. З нетерпінням чекаю сесії та канікул. Допомагає правильний тайм-менеджмент (ефективне управління часом. — Авт.), хоча вважаю, що він у мене жахливий, тому що частенько роблю речі, які не є нагальними, але які мені подобаються.
Роман:
— Мені досить легко поєднувати навчання в університеті з винахідництвом. Це не проблема для мене.
- Який винахід вважаєте найважливішим для людства і чому?
Роман:
— Персональний комп’ютер, тому що він дав кожній людині доступ до необмеженої інформації. Завдяки комп’ютеру та доступу до інтернету кожен може навчитися всього, що забажає.
Олександр:
— Персональний комп’ютер не лише відкрив доступ до необмеженої кількості інформації, а й дав можливість самому її створювати. Доступ до інтернету змінив моє мислення. Я думаю зовсім по-іншому після того, як у мене з’явився інтернет. Втім, не можу не згадати Томаса Едісона, бо без електроенергії не було б комп’ютерів.
- Над чим працюєте тепер? Вигадуєте розумну ковдру чи ліжко?
Олександр:
— Наразі 90% нашого часу віддаємо роботі над подушкою, тому що це наш пріоритетний проект. По секрету скажу, що десь з 20 листопада будемо відкривати студентське інтернет-радіо в Києві, івано-Франківську та в Голландії. Працювати під свою музику весело, але часто незручно, наприклад, у мене є звичка перемикати пісні, люблю підспівувати, а іншим це не дуже подобається (сміється). Слухати поп-радіостанції не дуже цікаво, бо мені там не подобається музика. Якось я сидів вдома і подумав, чого б не зробити пряму трансляцію музики, хоча б на дві годинки. Це була 18.00. Я розпитав своїх друзів, одногрупників, друзів із Києва: чим вони зараз займаються. Всі сказали, що вчаться, тож я підібрав таку музику, яка була б легкою для навчання чи роботи і поширив посилання на неї. Всім надзвичайно сподобалося, відгуки були позитивні. Тож я подумав: а якщо зробити радіо спеціально для тих, хто вчиться, для студентів та активних людей? В наш час, який би інформаційно насичений він не був, багато інформації залишається поза кадром. Наприклад, нещодавно в КПі приїжджав інженер Google, про це знало небагато людей, тому відвідуваність цієї події була невисокою. Я би хотів зі своїми колегами зробити радіо, яке б допомагало тим, хто навчається, дізнаватися про різні події, приїзди відомих людей, про гранти, програми студентських обмінів. і також щоб була весела музика, яку слухали би зранку по дорозі в університет, під час підготовки до пар та сесій, і просто на дозвіллі.
- Про що мрієте?
Роман:
— Щоб наш винахід уже могли придбати люди і щоб ми виправдали надії, які на нас покладено. Для мене це головний пріоритет.
Олександр:
— Я мрію виготовити екзоскелет, який дав би людині надзвичайно великі можливості для подорожі в космос. Щоб зробити такий екзоскелет, необхідне джерело енергії. Холодний термоядерний синтез — дуже класна штука, яка б допомогла. З кожним роком дедалі більше назріває енергетична криза, тому що старі джерела енергії відходять у минуле. Ядерна енергетика до кінця себе не виправдала, завжди є певний ризик. А от джерело енергії, яке було би надзвичайно потужним і головне — компактним, ситуацію змінило б кардинально. Впевнений, енергетична гонка буде набагато масштабнішою, аніж була колишня гонка озброєнь.
- А чого хочете досягти в житті?
Олександр:
— В книжці «Доріан Грей» Оскара Уайльда є цікавий вислів: «Визначити — значить обмежити». Я хочу просто робити те, що приноситиме користь людям і щоб мені надзвичайно подобалося. Кожен з нас має залишити за собою якийсь спадок і бути корисною та активною частинкою суспільства. Завжди треба мати неповагу до неможливого. Ніколи не треба слухати людей, які сумніваються у ваших силах, можливостях чи починаннях.
Роман:
— Вважаю, що життя треба прожити на максимум, витиснути з нього все, що можливо, і дати цьому світу все, що ти можеш.
