Тишу дощової площі перед монументом Івану Франку раптово розрізав гуркіт: із вулиці Богдана Лепкого один за одним виникли десятки байків. Так Івано-Франківськ зустрів п'ятий ювілейний мотопробіг за Єдність Української Держави. Він стартував з Ужгорода 19 липня, а завершиться у неділю, 1 серпня, на Хортиці.
Байкери планують проїхати 23 обласних центри із 25 (окрім Криму та Луганська). Попереду – Чернівці, Хмельницький, Вінниця, Житомир, Київ, Чернігів, Суми, Полтава, Харків, Донеччина (Слов’янськ, Святогірськ, Краматорськ, Добропілля, Покровськ), Дніпро, Кривий Ріг, Кропивницький, Черкаси, Одеса, Миколаїв, Херсон та Запоріжжя.
А вже встигли проїхати Ужгород, Самбір, Дрогобич, Стрий, Львів, Луцьк, Рівне, Дубно, Тернопіль, Рогатин та Калуш.
Попри сильну зливу в день приїзду байкерів, вони не лише не спізнилися, але й прибули у Франківськ на 15 хвилин раніше графіка. Зізнаються: дощ їх не зупиняє, «хіба би було торнадо якесь». Але і визнають, що дорога слизька, особливо на пофарбованих пішохідних переходах.
При цьому учасники абсолютно різні – і молоді дівчата та хлопці, і більш досвідчені чоловіки та жінки. На точку збору в Ужгород на своїх двох колесах приїхали з усієї України, навіть з Маріуполя та Краматорська.
«Цей сон, цей сон, мені щоночі сниться», - наспівує Степана Гігу один з учасників компанії з прапором «Boston riders». Підходимо до молодої дівчини у шкіряній куртці, питаємо чи може вона розповісти про заїзд. "Я ні, я «нажопник», - сміється. Має на увазі, що долучилася до заїзду як пасажир. – Візьміть коментар у того, хто тримає кермо".
Кермо для «нажопниці» тримав Тарас із Бурштина (Івано-Франківська область). Разом із друзями із мотоклубу долучився до мандрівки. Видно, що їм подобається і його мета, і сам процес.
"Бо Україна має бути єдина, і все тут.", - каже хлопець.
Тарас
Каже, що люди зазвичай позитивно реагують, коли бачать їхню колону. Але є й такі, що «жестами» показують своє ставлення.
А от Олег із Боярки (Київщина) роздратований станом доріг. Показує бруд на байках та жаліється, що біля Богородчан треба було об’їжджати дорогу по відсутності дороги.
"Країна така, що аби зробити щось нормально, треба все перекопати", - зазначає байкер.
Олег та Віталій
Але визнає – дороги таки робляться, хоч і не так швидко, як хотілося б.
Він долучився до акції разом із сином Віталієм – їдуть на сусідніх байках.
Мотоциклістки Юлія та Ліля вже вчетверте беруть участь у Заїзді Єдності. Юля всі рази їхала від початку і до самого кінця. Її байк весь прикрашений «трофейними» наліпками. А байк Лілі найяскравіший у заїзді – його прикрашає справжній петриківський розпис (той самий, що включено до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО).
Юлія
Ліля
До заїзду навіть приєднався один поляк: українською не розмовляв, але ідею соборності України поділяє повністю.
Як зазначає організатор Микола Спиридонов, через погану погоду багато учасників долучається лише на частину маршруту. Відтак до центру Франківська за його підрахунком примчали близько 40 «конячок». Але в різний час кількість учасників може сильно відрізнятися.
Микола Спиридонов
За якихось пів години на площі встигли поїсти, випити кави, поспілкуватися і підписати побажаннями велетенський державний та кримськотатарський прапори. Підписаний прапор України встановлять на Хортиці, а стяг кримських татар передадуть у Крим.
Після групового фото зазвучало: "Виїзд через одну хвилину! П’ятдесят вісім, п’ятдесят сім... – високий чоловік жартівливо, але безапеляційно закликав товаришів збиратися".
І справді, на збори пішла якась хвилина. Колона швидко рушила вулицею Незалежності. "Дівчата, давайте я вас підвезу!", – на ходу кричить байкер двом спостерігачкам під парасолею. Вони чомусь відмовляються.
Наступна зупинка – Чернівці.