Перші в незалежній Україні. В ІФНМУ відбулась зустріч випускників 1992 року (фото)

 

 

Цей випуск був першим для Івано-Франківського медичного інституту за часів Незалежності.

 

У 1992 році на урочистій церемонії вручення дипломів випускникам вперше звучав Гімн України. 25 років потому тодішні студенти, а нині успішні медики і науковці, зустрілися в рідній Alma Mater.

 

Близько 80 людей зібралися суботнім ранком, 16 вересня, у внутрішньому дворику університету. Нині серед випускників 1992 року є три доктори медичних наук, професори, які очолюють кафедри ІФНМУ. Це професори Іван Тітов, Наталія Воронич-Семченко та Вікторія Гриб. Є чимало кандидатів медичних наук, доцентів, організаторів охорони здоров’я, Заслужених лікарів України.

 

Дехто з випускників сьогодні працює за кордоном. З далекого американського штату Пенсильванія до Франківська прилетів Володимир Никифорук, який нині є головним гінекологом Монро Каунті та провідним фахівцем з роботизованої хірургії і працює з роботом-хірургом «Да Вінчі».

 

«У мене з Івано-Франківськом пов’язані найкращі спогади, — говорить Володимир Никифорук. — Я виріс на Городенківщині, і коли приїхав до Франківська вчитись в університеті, ці шість років пройшли, як одна мить. Та база знань, яку дав мені інститут, дозволила мені отримати ліцензію у США. Нині я сам стараюсь допомогти нашим випускникам, які приїжджають в Америку».

 

З Франції до Івано-Франківська приїхав Олександр Ясінський, який нині працює сімейним лікарем неподалік від міста Тулуза.

 

«У Франції система охорони здоров’я трохи відрізняється, там сімейний лікар для пацієнта є центром організації медичної допомоги. Він отримує всі звіти про обстеження здоров’я хворого та осмислює цю інформацію. Мені дуже приємно, що наш університет продовжує працювати, активно розвивається, є економічно стабільним, а це дуже важливо в наш непростий час».

 

Офіційна частина зустрічі відбулась в лекційній аудиторії кафедри фізіології. Присутніх привітав ректор ІФНМУ, професор Микола Рожко.

 

«У роботі ректором я відчуваю відповідальність не лише перед нинішніми студентами і працівниками, а й перед усіма, хто тут вчився раніше, — каже Микола Рожко. — Це наша спільна Alma Mater, наш найулюбленіший університет, який дав нам дорогу в життя. Ректорат і весь професорсько-викладацький склад прикладають великі зусилля, щоб наш виш жив і працював. 25 років — це час розквіту. Дуже приємно, що наші випускники сьогодні є успішними людьми. І ми як університет теж хочемо бути успішними і ще кращими. Тож бажаю всім нам, щоб ми ще не один десяток років зустрічалися тут і разом раділи успіхам один одного, і успіхам нашого рідного університету».

 

Побачити своїх колишніх випускників прийшли ветерани ІФНМУ професор Олександр Потапов, доценти Василь Ткач і Дмитро Александрук. Їхні теплі привітання зустріли бурхливі оплески.

 

«Ми завдячуємо цим рідним стінам нашого університету, нашим викладачам, які нас вчили і опікали, за те, що ми вивчились і нині більшість з нас займається медичною чи лікарською практикою, — говорить Іван Мельник, нині начальник відділу працевлаштування студентів і випускників ІФНМУ. — За ці 25 років виросли наші діти, дехто з них продовжив нашу справу, хтось вчиться в цьому ж університеті, а хтось уже працює в лікувальних установах».

 

Справжнім сюрпризом для всіх присутніх стала демонстрація любительського відеозапису з урочистої Вченої Ради 1992 року, під час якої вручали дипломи випускникам.

 

«Університет дуже змінився з того часу, — говорить професор Наталія Воронич-Семченко. — Особливо разючі зміни мої однокурсники відзначають з моменту нашої попередньої зустрічі п’ять років тому. Це просто прорив, фантастичні зміни. Мені пригадується випадок, коли мобілізували нашого колегу Миколу Багрія, ми тоді терміново висилали йому волонтерську допомогу, бо буквально наступного дня він вирушав на Схід. І коли о п’ятій дня ми дізналися, що «Нова Пошта» не повезе посилку в ліси, на полігон, її повіз наш однокурсник. Ось такі випадки показують, чим є наше студентське братерство. Воно є на все життя. І саме тому ми знову й знову зустрічаємося в рідних стінах нашого рідного університету».

 


 

 

 

 


18.09.2017 742 0
Коментарі (0)

27.03.2026
Павло Мінка

Підроблені акти, незаконні рішення рад і чорні реєстратори — основні схеми захоплення державних лісів у 2025-2026 роках.

985
23.03.2026
Тетяна Дармограй

В інтерв’ю журналістці Фіртки Руслан Павлов розповів про перші бої та втрати побратимів, мотивацію добровольців і мобілізованих, розрив між фронтом і тилом, а також про те, як війна змінює сприйняття життя і плани на майбутнє.

4125
18.03.2026
Тетяна Ткаченко

Студентку Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Яну Безуглу повномасштабне вторгнення застало в рідному місті Мирноград, що на Донеччині. Сьогодні дівчина проживає в Івано-Франківську та активно допомагає війську.  

2246
13.03.2026
Павло Мінка

Лісова мафія та злочини проти природи: ексклюзивні дані від поліції та прокуратури — спеціально для Фіртки.  

3524 1
09.03.2026
Вікторія Матіїв

У розмові з Фірткою Надія Левченко розповіла про шлях до сцени, пам’ятні ролі, режисерський дебют та те, як війна змінила її творчість і ставлення до мистецтва.  

1715
04.03.2026
Вікторія Косович

Від оборони Києва до боїв на Донбасі, від поранень і втрат до психологічної реабілітації та роботи в Офісі Омбудсмана — ветеран Максим Кремінь в інтерв'ю розповів Фіртки про службу, труднощі повернення та те, що справді потрібно ветеранам після війни.

2052 1

У 50-60-х рр. з’являється багато фільмів про Христа  як спроба протистояти секуляризації, а також як відповідь на запит надії людства у післявоєнний період. Зараз також хочеться відволіктися і подивитись щось дійсно важливе, що спонукає до роздумів.  

725

Конфесійні зміни у Красноїльській церкві почалися з поминання російського патріарха та розповсюдження нових, друкованих Церковних календарів.

1826

Згідно Книги Пророка Ієзеркіля (книги 38, 39) «Остання Битва Кінця» має відбутися між Ізраїлем та «Гогом з землі Магог (Півночі) та полчищами персів, ефіопів і лівійців при ньому».

3496

Багато людей використовують мобільні застосунки, щоб підтримувати релігійні практики, молитися, читати священні тексти або отримувати духовну підтримку щодня. Кожна із відомих церков чи відомих релігій створює мобільні застосунки для своїх вірян.

1509
27.03.2026

Перекуси між основними прийомами їжі потрібні не лише для втамування голоду, а й для підтримки енергії, концентрації та загального самопочуття.

6036
22.03.2026

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

3210
17.03.2026

Фіртка ділиться порадами та лайфхаками, які допоможуть зробити раціон більш корисним та збалансованим.

3685
24.03.2026

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

2757
21.03.2026

На недійсність впливає не те, що сталося після вінчання, а те, що було до складання шлюбу.    

10281
19.03.2026

До спільної молитви запрошують, зокрема, родини захисників і захисниць, молодь та всіх небайдужих.

1289
17.03.2026

У питаннях одягу вірян в церкві різні релігійні традиції мають свої підходи та вимоги.  

4620
23.03.2026

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

40958 1
23.03.2026

Минулої неділі в німецькій Баварії пройшов другий тур муніципальних виборів, на яких обирали мерів міст та громад.

1095
18.03.2026

ВООЗ проводить інструктаж для своїх співробітників щодо дій у разі ядерного інциденту, зокрема надає консультації посадовцям щодо ризиків для громадського здоров'я та заходів, які люди повинні вживати для самозахисту.   

674
17.03.2026

Оскар вироджується. Про це можна було зробити висновок лише з того факту, коли чесна і жорстка документалка «2000 метрів до Андріївки» не проходить навіть в шорт-лист, а перемагає «Містер Ніхто проти Путіна».

1012
13.03.2026

В Угорщині 12 квітня вибори до парламенту. Останні соціологічні дослідження свідчать, що партія антиукраїнського та антиєвропейського прем’єр-міністра Віктора Орбана «Фідес», яка багато років при владі, має реальні шанси вибори програти.

2770