У Галицькому районі розгорнулася серйозна суперечка за оренду земельних паїв у жителів кількох сіл між підприємством із данським капіталом ТзОВ «Даноша» та агрофірмою «Постолівська» з Гусятинського району Тернопільської області.
Не підозрювали керівники «Даноші» років п’ять тому, коли їхні працівники роздавали «тубільцям» у селі Тумирі Галицького району шашлики із свинини власного виробництва, що справа з будівництвом свинарників на цій глухій околиці району коштуватиме стільки нервів і виїдених печінок. і в цьому селі, як і в сусідніх Ланах, про що «Галичина» вже неодноразово писала, піднявся рух проти будівництва свинокомплексу ТзОВ «Даноша» поблизу цього поселення. Знайшлося чимало і тих, хто відмовився передати «Даноші» свої земельні паї, хоч і більшість із них до цього, мабуть, отримувала по кілька сотень гривень плати за землю навіть попри те, що цю землю «Даноша» не обробляла. Натомість ця частина тумирчан виявила готовність працювати з українським «інвестором» — агрофірмою «Постолівська», яка задекларувала бажання загосподарювати тутешню «цілину», що пустує, мабуть, уже понад 10 років.
Звичайно, постать тернопільського «інвестора» викликає подив і запитання. Адже відстань від Тумира, який хоч і лежить на самій межі з Тернопіллям, до Збруча, недалеко від якого розташувалося село Постолівка, чималенька — кілометрів під 100, мабуть, буде. Когось цікавить, чи достатньо фінансового підкріплення для «експансії» на Прикарпаття в агрофірми, щоб витримати конкуренцію з досить потужним данським капіталом, відбрунькуванням якого є ТзОВ «Даноша», що входить до першої п’ятірки найбільших свиноферм в Україні (на 12 серпня цього року, як повідомила адміністративний менеджер Любов Богачерська, маточне стадо господарства налічувало 9380 голів, а загальна чисельність поголів’я свиней становила 109 тис.). Як сказано на сайті www.danosha.com.ua, «Даноша» є сестринською компанією сільськогосподарського підприємства «Poldanor SA» у Польщі. За нею ж стоїть інвестиційна фірма «Polen Invest».
Представники тої більшости жителів Ланів, яка 22 липня на сході села категорично заявила про готовність віддати землю гусятинським агровиробникам, хоч її паї теж були, як і в Тумирі, передані «Даноші», але належно не зареєстровані, на слово надзбручанцям не повірили і їздили з «інспекцією» в Постолівку, щоб переконатися в спроможності агрофірми. Минулого тижня таку ж поїздку здійснили і зацікавлені жителі Тумира. Від побачених там засіяних, засаджених і скошених полів вони начебто залишилися задоволені.
Але «Даноша» зовсім не має наміру розлучатися з раніше переданими їй паями. Наприкінці липня збунтованим селянам надійшли листи від імені виконавчого директора ТзОВ «Даноша» Крістіана Брокопа Якобсена. Їх адресували тим жителям Ланів і, мабуть, і Тумира, які в 2006 році віддали свої земельні паї в оренду данцям, а тепер — тернополянам. У листі зокрема згадується про виплачену селянам орендну плату по цей рік, термін оренди землі на 10 років та пункт 34 договору, який допускає одностороннє розірвання договору не пізніше, ніж за 96 місяців, тобто через вісім років, із зобов’язанням для орендодавців письмово звернутися до «Даноші» з відповідною заявою. Здається, розіслані листи наразі не справили жодного враження на селян.
У відповідь на агресивні дії тернополян у Галицькому районі «Даноша» офіційно попередила й агрофірму «Постолівську» про те, що уклала договори оренди землі до 2019 року з 526 жителями с. Ланів, здійснивши в 2010 році виплату їм орендної плати, та пригрозила судом за порушення своїх прав на землю.
Але «постолівці», як виглядає, не перестрашилися цього попередження. Приблизно половину з понад 500 паїв у Ланах уже передано їм, повідомив представник агрофірми Вадим Кузнецов, і понад 100 — у Тумирі. На черзі — й село Кінчаки. В. Кузнецов також поінформував про наміри агрофірми «Постолівська», а вона зацікавлена орендувати близько 10 тисяч гектарів землі в прилеглих до Тернопільської області галицьких селах. У той же час ТОВ «Даноша» до 2015 року, як повідомляли деякі ЗМі, планує розширити посівні площі до 12 тис. га землі і збільшити поголів’я свиноматок до 15 тисяч.
Словом, земельна баталія в Галицькому районі поволі набирає обертів, і як воно все скінчиться, ніхто не знає. З одного боку, ця історія показує промахи при започаткуванні інвестиційного проекту, а з другого, схоже, вказує на те, що після задекларованого запровадження в Україні з наступного року ринку землі вже нині розпочинається серйозна корпоративна боротьба за цю землю, повідомляє Галичина.
