Лише одного закону бракує Україні для завершення першої фази Плану дій з лібералізації візового режиму з ЄС. Експерти попереджають, що затримка з його схваленням не дозволить перейти до другої фази восени 2013 року .
Завершення першої фази Плану дій з лібералізації візового режиму України з ЄС очікувалося ще восени 2012 року. Проте, Єврокомісія не ухвалила перехід до фінальної фази виконання, яка передбачає впровадження законодавчих змін. Як пояснив тоді директор Інституту Євро-Атлантичного співробітництва Олександр Сушко, це сталося через те, що Україна не надала Брюсселю звіту про виконання першої фази.
Відтоді український парламент ухвалив близько 20 законів, сказала в інтерв'ю DW координатор проектів громадської організації "Європа без бар'єрів" Мар'яна Кузьо.
За її словами, всі ці закони погоджені з європейською стороною і з усіх суперечливих моментів вже досягнуті компроміси. "Головним завданням сьогодні є ухвалення останнього антидискримінаційного закону із тим, щоби до середини червня передати цілий пакет документів першої фази виконання Плану дій до Єврокомісії", – зазначила Кузьо.
Остання перешкода
Останнього травневого тижня 2013 року Верховна Рада ухвалила пакет з чотирьох антикорупційних законів, необхідних для візової лібералізації з ЄС. Заступник директора департаменту інформаційної політики МЗС України Василь Зварич повідомив, що залишився тільки один закон першої фази, який передбачає зміни до антидискримінаційного законодавства в частині захисту прав сексуальних меншин. Зварич спрогнозував, що він має бути схвалений парламентом впродовж пленарного тижня від четвертого до сьомого червня.
Але 30 травня, під час зустрічі з віце-президентом Європейського парламенту Яцеком Протасевичем, спікер українського парламенту Володимир Рибак заявив, що з ухваленням цього закону є серйозні проблеми. "Я думаю, що Європі треба знати ментальність українського народу. Те, що може підходити для інших держав, не підходить для українського народу", – таку відповідь Рибака Протасевичу процитувала парламентська прес-служба.
Відкладення розгляду останнього закону з "пакету візової лібералізації" з ЄС на осінь знову затримує реалізацію Плану дій та можливість безвізового в'їзду в шенгенську зону для всіх українців на 90 днів. Про це нагадав в інтерв'ю DW заступник гендиректора Центру ім. Разумкова, голова Громадської експертної ради при Комітету Україна-ЄС Валерій Чалий.
Він вважає, що політики використали в своїх іграх непоінформованість українців щодо змісту пропонованих заходів, а це ускладнило ухвалення останнього закону з "візового пакету". "Фактично йдеться лише про внесення змін в Кодекс законів про працю щодо попередження будь-якої дискримінації. В тому числі, й за сексуальною орієнтацією", – наголосив експерт.
Проблеми адаптації
Чалий вважає, що наступна фаза з виконання Плану дій з візової лібералізації може стати ще складнішим завданням, ніж просте ухвалення законів. Він не виключив, що є такі закони, які були розроблені згідно з рекомендаціями експертів ЄС, але їх буде важко застосувати саме в українських умовах.
"Для України не всі лекала ЄС є корисними і не всі вимоги Брюсселя є прийнятними для України", – наголосив Чалий. За приклад він навів закони з антикорупційного пакету. Як зазначив Чалий, під час розгляду законопроектів щодо кримінальної відповідальності юридичних осіб та щодо арешту майна суб'єктів злочинної діяльності депутатам вдалося адаптувати до українських умов ті рекомендації, які надали під час розробки цих документів європейські експерти.
Олександр Савицький, DW
