Паркан тягне на 100 тисяч. Франківський активіст судиться із забудовником через демонтовану огорожу

 

Фото: Kurs.if.ua

 

Громада Івано-Франківська доволі пасивна. Суспільний резонанс досі викликали не так багато подій. Однією з найгучніших стала історія щодо забудови території біля міського озера, яку, з огляду на генплан міста, забудовувати не можна. Проте громадська активність часто-густо загрожує судовою тяганиною.

 

Так, активіст Володимир Кушніренко отримав судовий позов за демонтований паркан довкола «зеленої зони» біля озера, і якщо він програє справу, то змушений буде сплатити майже 100 тисяч гривень, пише Галицький кореспонднт.


Вільний доступ до «зеленої зони»

На початку вересня «ВамБуд», який мав намір забудовувати територію поблизу міського озера, офіційно відмовився від забудови.


«Разом з активістами ми вирішили демонтувати паркан, який відділяв «зелену зону». На початку грудня я дізнався про те, що орендар земельної ділянки, ТзОВ «Відпочинково-розважальний центр «Гаразд», подав на мене в суд і вимагає відшкодування збитків. Для мене це стало новиною. Я не аналізував, чий це паркан, а був щиро переконаний, що його там не потрібно, адже у цієї земельної ділянки рекреаційне призначення», – зауважив Володимир Кушніренко.


Уже понад 10 років земля поблизу міського озера не використовується. Через тиждень після демонтажу активісти влаштували загальноміську толоку на цій території. Винесли 40 мішків зі сміттям, серед якого пляшки, шприци, ампули та багато іншого.


У позові ж йде мова про знищення паркана, вартість якого позивач оцінив у 92 тис. гривень.


«Я наголошував і буду робити це надалі: я паркан не знищував, не крав його, не ламав. Ми його демонтували, розібрали на секції і залишили на місці. На жаль, на початку грудня його вже розікрали. У демонтажі паркана брало участь приблизно 30 чоловік. Позов на моє ім’я, адже у всіх ЗМІ я фігурував як ініціатор акції. Я не сперечаюся, готовий у суді про це говорити і нести відповідальність за свої дії», – зазначив Кушніренко.


Але це не означає, що на місці старого має вирости новий паркан, продовжує активіст. І місто повинно нарешті визначитися, що робити з тією ділянкою.


«Якщо місто хоче, щоб там повністю була рекреаційна зона, міська рада має передбачити в бюджеті кошти на її облаштування, – продовжує він. – В іншому випадку – дати можливість її забудувати. Нині ж міська влада сама не знає, що хоче там бачити, або знає, але чомусь не робить цього. Я розумію, що певним чином мої дії незаконні і хуліганські. Але якщо вони призведуть до того, що жителі міста звернуть нарешті увагу на цю територію і визначаться, якою вони хочуть її бачити, а міська влада прийме рішення про те, яким чином у подальшому буде розвиватися ця земельна ділянка, – це вже добре і я буду вважати, що якусь користь для міста приніс. Нехай навіть ціною судової тяганини і сумою позову у 92 тисячі».


На першому судовому засіданні Володимир Кушніренко не був, бо йому про нього не повідомили. Про друге дізнався випадково, коли перебирав пошту, тому попросив про перенесення розгляду справи на інший день, щоб мати змогу підготуватися. Під час наступного засідання, яке відбудеться 25 січня, він подаватиме заперечення позову, намагатиметься довести, що паркан не нищив, а лише демонтував, тож жодних фінансових збитків орендареві не завдав.


Об’єктивна ціна помилки

Директор ТзОВ «Відпочинково-розважальний центр «Гаразд» Костянтин Бородайко суму у майже 100 тис. гривень за демонтаж паркана вважає об’єктивною. Запевняє, що перевірити її не важко через кошторисну документацію.


«Через судовий позов я намагаюся відшкодувати завдані мені збитки. Жодних особистих претензій тут немає, лише визначення спірних моментів через судовий процес. Наразі будівництво на цій ділянці ще не почате. Договір у мене легітимний, законний. Орендну плату я плачу вчасно у розмірі, визначеній договором. Кожного року проводиться процедура індексації орендної плати, вона приблизно складає 40 тисяч гривень на місяць», – зауважив Бородайко.


Паркан поставили для того, щоб перешкодити жителям довколишніх будинків виносити сміття на цю територію, пояснює забудовник. Жодних незручностей для людей він не створював. Зауважень від установ, які стежать за дотриманням санітарного стану, не було.


Ніяких пояснень, чому так сталося чи кому необхідно було зносити паркан, або про заплановану акцію з демонтажу Бородайко не отримував. На його думку, активісти просто помилилися майданчиком. За його словами, паркан був встановлений законно, лінія визначена у всіх дозвільних документах.


В обхід зелених насаджень


«Згідно з генеральним планом міста, це зелені насадження загального користування. Будівництво тут не може бути розпочате», – розповідає Ігор Гаврилишин, начальник відділу містобудівного кадастру Департаменту містобудування та архітектури виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради.


Хоча, як кажуть, вихід завжди є і можливість будівництва на цій ділянці все ж передбачена.


«Відповідно до ДБНу 360-92 «Планування і забудова міських і сільських поселень», чинного з 1992 року, пункту 5.16, на цій території можна розміщувати культурно-видовищні установи, фізкультурно-оздоровчі і спортивні споруди, майданчики відпочинку для дорослих, дітей та конструктивно-господарські споруди, які можна споруджувати на ландшафтно-рекреаційній території», – пояснює Артур Прокіпчук, начальник відділу генерального плану департаменту містобудування та архітектури.


Хто винен і що робити, звісно, вирішить суд, у компетенції якого перебуває ця справа. Людина, яка організувала демонтаж огорожі, готова до відповідальності, хоча сума у 92 тис. грн. за дерев’яний паркан наштовхує на думку, що паркан був з червоного дерева. Або про те, що хтось дуже не хоче, щоб інший заглядав за його паркан, ліз на чужу територію чи пхав носа у не свої справи.


А ось хто і в якому обсязі відповідатиме за рішення передати землю, визначену як «зелені насадження загального користування», в довготривалу оренду забудовнику?..


20.01.2016 1213 0
Коментарі (0)

13.03.2026
Павло Мінка

Лісова мафія та злочини проти природи: ексклюзивні дані від поліції та прокуратури — спеціально для Фіртки.  

2689
09.03.2026
Вікторія Матіїв

У розмові з Фірткою Надія Левченко розповіла про шлях до сцени, пам’ятні ролі, режисерський дебют та те, як війна змінила її творчість і ставлення до мистецтва.  

1259
04.03.2026
Вікторія Косович

Від оборони Києва до боїв на Донбасі, від поранень і втрат до психологічної реабілітації та роботи в Офісі Омбудсмана — ветеран Максим Кремінь в інтерв'ю розповів Фіртки про службу, труднощі повернення та те, що справді потрібно ветеранам після війни.

1527 1
01.03.2026
Вікторія Матіїв

«Він був неймовірно цілеспрямованим. За що б не брався — усе в нього виходило. Прекрасно малював, обожнював читати. Займався спортом», — згадує Наталія Погоріла свого чоловіка, полковника Повітряних сил Юрія Погорілого.  

2410
22.02.2026
Павло Мінка

Ексклюзивні дані поліції — спеціально для Фіртки.  

3905
18.02.2026
Діана Струк

В інтерв'ю журналістці Фіртки Тарас Прохасько розповів про дитинство, вибір біології замість радянської літературної школи, роль письменника під час війни та значення премій для творчого життя.

2831

Конфесійні зміни у Красноїльській церкві почалися з поминання російського патріарха та розповсюдження нових, друкованих Церковних календарів.

1012

Згідно Книги Пророка Ієзеркіля (книги 38, 39) «Остання Битва Кінця» має відбутися між Ізраїлем та «Гогом з землі Магог (Півночі) та полчищами персів, ефіопів і лівійців при ньому».

2730

Багато людей використовують мобільні застосунки, щоб підтримувати релігійні практики, молитися, читати священні тексти або отримувати духовну підтримку щодня. Кожна із відомих церков чи відомих релігій створює мобільні застосунки для своїх вірян.

1034

«12 лютого сего року відбуло ся інавгурацийне представленє нового нашого «Товариства «Українського народного театру ім. І. Тобилевича». Йшла вистава столітньої, та мимо сього все сьвіжої і молодої «Наталки Полтавки», - свідчить 42-е число газети «Діло» 1911-го року.

1463
14.03.2026

У наші дні вуглеводи є "ворогом", а деякі "експерти" пропагують продукти з високим вмістом жирів. Якщо у вас високий кров'яний тиск, то не обов'язково жертвувати вуглеводами.  

8959
10.03.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

2568
04.03.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

2646
14.03.2026

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

10020
10.03.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

20022
05.03.2026

Зустріч відбудеться у першу суботу місяця, 7 березня, біля чудотворної ікони Богородиці. Мета заходу — духовно об’єднати вірян у молитві за Україну, за подолання особистих труднощів та довірити їх Непорочному Серцю Богородиці.

1569
03.03.2026

Перша заповідь Божого Закону нагадує: не можна ставити на місце Бога ні людей, ні речі, ні будь-які сили.    

21536
15.03.2026

Тарас Прохасько — письменник, інтелектуал та лауреат Шевченківської премії, один із провідних представників «Станіславського феномену».

1442 3
12.03.2026

Опитування проводилося з 2 по 6 березня. В ньому взяли участь 1200 осіб.  

924
09.03.2026

В Угорщині 12 квітня вибори до парламенту. Останні соціологічні дослідження свідчать, що партія антиукраїнського та антиєвропейського прем’єр-міністра Віктора Орбана «Фідес», яка багато років при владі, має реальні шанси вибори програти.

2011
02.03.2026

Колишній спеціальний посланець Трампа генерал Кіт Келлог розповів, чому Путін насправді в пастці і чому підхід Білого дому до російсько-української війни як до бізнес-угоди є стратегічною помилкою.  

1330
22.02.2026

«Поки Путін у відчаї зволікає, час на боці України. Росія зазнає непомірних втрат наближаючись до четвертої річниці війни», — так описує ситуацію в російсько-українській війні британська The Telegraph статтею колумніста Самуеля Рамані.

1712