Паркан тягне на 100 тисяч. Франківський активіст судиться із забудовником через демонтовану огорожу

 

Фото: Kurs.if.ua

 

Громада Івано-Франківська доволі пасивна. Суспільний резонанс досі викликали не так багато подій. Однією з найгучніших стала історія щодо забудови території біля міського озера, яку, з огляду на генплан міста, забудовувати не можна. Проте громадська активність часто-густо загрожує судовою тяганиною.

 

Так, активіст Володимир Кушніренко отримав судовий позов за демонтований паркан довкола «зеленої зони» біля озера, і якщо він програє справу, то змушений буде сплатити майже 100 тисяч гривень, пише Галицький кореспонднт.


Вільний доступ до «зеленої зони»

На початку вересня «ВамБуд», який мав намір забудовувати територію поблизу міського озера, офіційно відмовився від забудови.


«Разом з активістами ми вирішили демонтувати паркан, який відділяв «зелену зону». На початку грудня я дізнався про те, що орендар земельної ділянки, ТзОВ «Відпочинково-розважальний центр «Гаразд», подав на мене в суд і вимагає відшкодування збитків. Для мене це стало новиною. Я не аналізував, чий це паркан, а був щиро переконаний, що його там не потрібно, адже у цієї земельної ділянки рекреаційне призначення», – зауважив Володимир Кушніренко.


Уже понад 10 років земля поблизу міського озера не використовується. Через тиждень після демонтажу активісти влаштували загальноміську толоку на цій території. Винесли 40 мішків зі сміттям, серед якого пляшки, шприци, ампули та багато іншого.


У позові ж йде мова про знищення паркана, вартість якого позивач оцінив у 92 тис. гривень.


«Я наголошував і буду робити це надалі: я паркан не знищував, не крав його, не ламав. Ми його демонтували, розібрали на секції і залишили на місці. На жаль, на початку грудня його вже розікрали. У демонтажі паркана брало участь приблизно 30 чоловік. Позов на моє ім’я, адже у всіх ЗМІ я фігурував як ініціатор акції. Я не сперечаюся, готовий у суді про це говорити і нести відповідальність за свої дії», – зазначив Кушніренко.


Але це не означає, що на місці старого має вирости новий паркан, продовжує активіст. І місто повинно нарешті визначитися, що робити з тією ділянкою.


«Якщо місто хоче, щоб там повністю була рекреаційна зона, міська рада має передбачити в бюджеті кошти на її облаштування, – продовжує він. – В іншому випадку – дати можливість її забудувати. Нині ж міська влада сама не знає, що хоче там бачити, або знає, але чомусь не робить цього. Я розумію, що певним чином мої дії незаконні і хуліганські. Але якщо вони призведуть до того, що жителі міста звернуть нарешті увагу на цю територію і визначаться, якою вони хочуть її бачити, а міська влада прийме рішення про те, яким чином у подальшому буде розвиватися ця земельна ділянка, – це вже добре і я буду вважати, що якусь користь для міста приніс. Нехай навіть ціною судової тяганини і сумою позову у 92 тисячі».


На першому судовому засіданні Володимир Кушніренко не був, бо йому про нього не повідомили. Про друге дізнався випадково, коли перебирав пошту, тому попросив про перенесення розгляду справи на інший день, щоб мати змогу підготуватися. Під час наступного засідання, яке відбудеться 25 січня, він подаватиме заперечення позову, намагатиметься довести, що паркан не нищив, а лише демонтував, тож жодних фінансових збитків орендареві не завдав.


Об’єктивна ціна помилки

Директор ТзОВ «Відпочинково-розважальний центр «Гаразд» Костянтин Бородайко суму у майже 100 тис. гривень за демонтаж паркана вважає об’єктивною. Запевняє, що перевірити її не важко через кошторисну документацію.


«Через судовий позов я намагаюся відшкодувати завдані мені збитки. Жодних особистих претензій тут немає, лише визначення спірних моментів через судовий процес. Наразі будівництво на цій ділянці ще не почате. Договір у мене легітимний, законний. Орендну плату я плачу вчасно у розмірі, визначеній договором. Кожного року проводиться процедура індексації орендної плати, вона приблизно складає 40 тисяч гривень на місяць», – зауважив Бородайко.


Паркан поставили для того, щоб перешкодити жителям довколишніх будинків виносити сміття на цю територію, пояснює забудовник. Жодних незручностей для людей він не створював. Зауважень від установ, які стежать за дотриманням санітарного стану, не було.


Ніяких пояснень, чому так сталося чи кому необхідно було зносити паркан, або про заплановану акцію з демонтажу Бородайко не отримував. На його думку, активісти просто помилилися майданчиком. За його словами, паркан був встановлений законно, лінія визначена у всіх дозвільних документах.


В обхід зелених насаджень


«Згідно з генеральним планом міста, це зелені насадження загального користування. Будівництво тут не може бути розпочате», – розповідає Ігор Гаврилишин, начальник відділу містобудівного кадастру Департаменту містобудування та архітектури виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради.


Хоча, як кажуть, вихід завжди є і можливість будівництва на цій ділянці все ж передбачена.


«Відповідно до ДБНу 360-92 «Планування і забудова міських і сільських поселень», чинного з 1992 року, пункту 5.16, на цій території можна розміщувати культурно-видовищні установи, фізкультурно-оздоровчі і спортивні споруди, майданчики відпочинку для дорослих, дітей та конструктивно-господарські споруди, які можна споруджувати на ландшафтно-рекреаційній території», – пояснює Артур Прокіпчук, начальник відділу генерального плану департаменту містобудування та архітектури.


Хто винен і що робити, звісно, вирішить суд, у компетенції якого перебуває ця справа. Людина, яка організувала демонтаж огорожі, готова до відповідальності, хоча сума у 92 тис. грн. за дерев’яний паркан наштовхує на думку, що паркан був з червоного дерева. Або про те, що хтось дуже не хоче, щоб інший заглядав за його паркан, ліз на чужу територію чи пхав носа у не свої справи.


А ось хто і в якому обсязі відповідатиме за рішення передати землю, визначену як «зелені насадження загального користування», в довготривалу оренду забудовнику?..


20.01.2016 1355 0
Коментарі (0)

26.08.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв’ю для Фіртки отець Піо Павлик розповів про своє покликання, служіння під час війни, страх і віру, про людей, які залишаються у Херсоні, та про те, чому сам не хоче їх залишати.

1064
21.08.2026
Вікторія Косович

Аби перевірити, як на Івано-Франківщині виявляють порушників, що здійснюють проїзд територіями природно-заповідного фонду, та наскільки масштабною є проблема джипінгу в Карпатах, Фіртка вирушила у рейд на один день з двома групами Державної екологічної інспекції Карпатського округу.

1232
17.08.2026
Вікторія Матіїв

Чому громадам важливо перетворювати екскурсантів на туристів, як штучний інтелект змінює галузь і чому майбутнє Прикарпаття може бути за Дністровським каньйоном — в інтерв’ю Фіртці розповів начальник відділу туризму Івано-Франківської обласної військової адміністрації Віталій Передерко.

1906
15.08.2026
Олександр Мізін

Фіртка вже писала про схеми шахрайства та чорних рієлторів, детально аналізуючи, як аферисти обирають жертв серед самотніх чи вразливих верств населення. Утім, постає логічне запитання: як звичайному покупцеві захистити себе під час угоди як на первинному, так і на вторинному ринках нерухомості?

1953
11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

1676
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

3867

В чому парадокс і в чому правий чи неправий Ілон Маск? У всьому. Є сотні чорних лебедів й з добра тисяча сірих носорогів, і все зміниться в секунду.

216

Жоден диктатор в історії не мав інструменту, який тепер доступний кожній ШІ-корпорації, стверджує ізраїльский візіонер Юваль Ной Харарі.  

483

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

1322

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

1610
18.08.2026

Тривалий стрес впливає не лише на емоційний стан, а й на харчову поведінку та роботу травної системи. У цей період може посилюватися тяга до солодкого, зникати апетит, а після їжі — виникати спазми чи відчуття важкості.  

935
16.08.2026

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

6591
12.08.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

6574
21.08.2026

Цього року до відповідного проєкту залучили 10 парафій, де священників і волонтерів мотивують та навчають допомагати людям, які опинилися у складних життєвих обставинах.  

900
18.08.2026

У суботу, 12 вересня, напередодні свята Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього, відбудеться проща спільноти «Матері в молитві» ІФА до Гошева.

1094
14.08.2026

Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав 13 серпня вдруге відвідав Івано-Франківську обласну дитячу клінічну лікарню. Він поспілкувався з медиками, відвідав маленьких пацієнтів та Центр ментального здоров’я при лікарні.  

1280
09.08.2026

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав восьмого серпня іменував трьох священнослужителів Коломийської єпархії митрофорними протоієреями.

2032
21.08.2026

Акторка Івано-Франківського драмтеатру Мирослава Полатайко зізнається, що в дитинстві не мріяла про сцену та не любила виступати перед публікою. Попри це, родинні традиції, підтримка близьких і наполеглива праця допомогли їй знайти своє покликання та полюбити акторську професію.

7236 3
21.08.2026

Говорити про організацію голосування на тлі російських ракетних та дронових атак нереалістично, вважає оглядач Bloomberg Марк Чемпіон. Заклик колишнього міністра оборони Михайла Федорова до проведення президентських виборів в Україні він називає безрозсудним і неправильним. 

681
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

1331
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

1995
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

2241