Парад тюльпанів і посмішок. Як франківчанки святкують 8 березня (фоторепортаж)

от колись було так: як у поляків свєто Різдва, то і русини не робили великих робів, а до юдеїв ніхто не йшов до коршми у сабаш і не кричєв "давай, откривай", поважали. А тут юдеї нам зробили у 1965р. виходной, а ООН ще пізніще в самий Великий піст ґгої купилисі -пют-гуляют, а Церква вже тихо мовчит. Чому сей день вияву любови до жінок з віхідним не перенести на вже любимий молодими деню Валєнтина??!!! коли точно не піст і Шевченкови не завада? даю для пастви для роздуму 40. Ціни високо материнство як джерело продовження життя. З Твоєї родини створи кивот чистоти раси Нації (з 44 правил життя Українського Націоналіста) Свою думку про "8 березня" висловив керівник Хмельницького обласного штабу НВР "Правий сектор" Олександр Чорний: Вкотре спостерігаю істерію через нав'язані псевдо-традиції, з дешевими тюльпанами, по-варварськи вирваними із землі пролісками, "знижками" у торгових мережах на мультиварки та ідіотськими обговореннями на телеканалах про гендерну рівність. Історія виникнення описана тут. З 1910 року минуло більше століття, тому спробую проаналізувати стан соціальних прав та свобод жінок на сьогодення. З середини XIX століття в західному суспільстві назрівало розуміння нерівності жінок стосовно прав на отримання освіти, роботи, кар'єрного зростання, тощо. Наявність цих свобод давало жінці право жити в суспільстві незалежно від чоловіків, утримувати себе, реалізовувати себе у різних сферах суспільного життя, вибирати роботу до вподоби. Західне суспільство, на противагу східному, було готове до цих змін і жінки отримали рівні соціальні гарантії на рівні з чоловіками без утисків за статевими ознаками в різних галузях. Приписувати ці заслуги феміністкам безглуздо хоча б через те, що східне суспільство, за цей самий період часу не прийнявши запропоновані зміни, залишилось традиційним, попри численні спроби його змінити. На сьогодні маємо рівних у правах з чоловіками жінок. З пам'яті виринають кадри кінохроніки радянського минулого про досягнення жінок у галузях освіти, медицини та у виробничій сфері. З освітою та медициною ясно — жінки природньо вдало "вписались" в цей суспільний сегмент. Проте "жінка-шахтар видобула стільки-то вугілля", інша "обслуговує 50 ткацьких станків", ще "жінка-хлібороб ганяє цілими днями на комбайні" та інше, інше ... На даний час природа розставила все на свої місця, жінки комбайнери, сталевари та інших "нежіночих" професій вичерпали себе, як штучна мильна бульбашка. На даний час немає перепон у виборі професій жінками. Будь-то Україна, чи інші країни західного світу. Не бачу жінок-машиністів, комбайнерів, ливарників, далекобійників та інших важких професій. Поодинокі випадки пояснюються гормональними порушеннями та тільки підкреслюють абсурдність такого вибору. Проте штучно популяризований фемінізм впливає на жінок та суспільство. На сучасну білу родину припадає менш як двоє статистичних дітей. Спрацювало два чинники. Перший — все той-же фемінізм, який зводить на "ні" культ материнства та образу жінки, як берегині домашнього вогнища. Тому хвиля фемінізму замінює цей образ українки з жінки-матері на жінку-робітника-кар'єриста, що має покласти життя задля здобуття успіху у бізнесі і заробляння більших, ніж середньостатистичний чоловік, коштів. Ось наслідки "боротьби за рівноправ'я": повний робочий день, рівні обов'язки з чоловіками, рівні навантаження та інші численні чинники щодо рівних обов'язків. Другий — на даний час головний для України. Не досягнута Українська Соборна Самостійна Держава з розвинутим громадянським суспільством, у якому жінка має привілеї. Так, саме не вигадане рівноправ'я, яке тягарем лягає на її тендітні плечі, а саме привілеї. У першу чергу це законодавчо закріплений неповний робочий день для жінок, які мають дітей віком до 16 років, з гарантованими державою соціальними виплатами на дітей до повноліття. Повний робочий день для жінки-матері унеможливлює виконання її природного покликання – повноцінне виховання дітей, не дає змоги приділяти достатньо часу сім'ї, вимотує фізично та емоційно. Тому посіпакам режиму внутрішньої окупації (а також зовнішньої), що руйнує та спотворює традиційний український світогляд та спосіб мислення, не вигідно відродження, збагачення та збільшення Нації. Визнаймо, що цілковита рівність між чоловіком та жінкою — це нісенітниця та міф, неприродня вигадка. Для чого їм бути рівними? Вони (чоловіче та жіноче начало) — дві половинки одного цілого, які доповнюють одне одного, створюючи при цьому цілий і неповторний жодного разу Всесвіт. Творцем жінку створено як берегиню роду, на неї покладено велику відповідальність материнства. Це і є головне досягнення жінки, яке нам, чоловікам, не дано. Все інше — від лукавого. Дорогі українки! Дорогі жінки, матері, сестри та подруги! Вас повинні шанувати кожного дня, а не лише 8 березня! Олександр Чорний