Особливості прийому флеболога

Напрям медицини, який займається патологіями вен та хворобами, які з ними пов’язані, називається флебологією. Цей напрям існує відносно недавно, однак швидко здобув популярність, оскільки статистика збільшення венозних захворювань невпинно росте. Таким чином флебологія стала затребуваною і пацієнти нарешті почали реагувати на наявність проблем з венами та вчасно їх лікувати.

Флебологічні хвороби

Найпоширенішими хворобами, які лікує флеболог, є:

• телеангіектазія - розширення маленьких судин та поява судинних зірочок, що часто розвиваються у варикозне розширення вен;
• венозна недостатність у хронічній формі - з’являється через застої крові у венах ніг;
• тромбоз - утворення у глибоких венах на стінках тромбів, які є небезпечними, бо можуть відірватись і потрапити у різні частини кровоносної системи, спричинивши негативні наслідки, а іноді навіть летальні випадки;
• флебопатія - при ній знижується венозний тонус, пружність стінок судин, збільшується деформація судин та просвіт у них;
• трофічні виразки - рани на поверхні шкіри, що утворюються через поганий відтік крові;
• тромбофлебіт та флебіт - запальний процес у стінках вен, через який може відбуватись закупорка вен, а якщо тромб відривається, то може спровокуватись тромбоемболія.

При відсутності лікування будь-яка з цих хвороб може погіршити якість життя та завдати серйозних ушкоджень здоров’ю людини. Саме тому звернення до спеціаліста є обов’язковим регулярно. Деякі напрямки медицини не мають необхідності в регулярних візитах до фахівців, наприклад, до пластичного хірурга зі сторінки https://mediland.ua/ua/kosmetologiya-ta-plastyka/plastichna-hirurgiya можна іти тільки при виникненні проблеми або невдоволеності зовнішністю. До флеболога ж краще звертатись щороку.

Етапи консультації флеболога

Перший візит до флеболога майже завжди проходить за однією схемою:

1. Збір анамнезу та вивчення історії хвороби - при цьому лікар проводить бесіду з пацієнтом та дізнається симптоми та скарги, які в нього є, а також, які ще хвороби має.
2. Огляд - його потрібно проводити дуже ретельно, щоб помітити найменші відхилення від нормального стану судин. Також необхідно пропальпувати проблемну ділянку, щоб визначити ступінь пошкодженості вени.
3. Проведення ультразвукової діагностики - таким чином можна більше дізнатись про венозні стінки та порожнини вен.
4. Якщо є причини або натяки на наявність патології, то для підтвердження здогадки призначаються інші методи дослідження, наприклад, ангіографія, доплерографія з ультразвуком, комп’ютерна або магнітно-резонансна томографія та інші.
5. Постановка діагнозу і складання плану лікування відповідно до отриманих результатів діагностики та даних про пацієнта.

При цьому лікар може призначити повторний прийом для перевірки проміжних результатів або ж встановити дату контрольного прийому після процесу лікування. Якщо потрібне оперативне втручання, то можуть бути призначені ще додаткові обстеження для виявлення протипоказань до цього.

Партнерський матеріал