...Хочу нагадати одну американську історію. У містечку Ґренбі (2200 жителів), штат Колорадо, жив-поживав власник автомайстерні Марвін Гімейер. На біду, розташований поряд цементний завод Mountain Park Inc. вирішив побудувати нову лінію й почав скуповувати навколишні ділянки. Сусіди ремствували, але землю свою продавали. Один Марвін уперся. Коли його ділянка опинилася на «острові» серед землі Mountain Park, завод перекрив усі комунікації до будинку, ба, навіть, дорогу.
Гімейер купив списаний бульдозер Komatsu D355a (за іншою версією - Caterpillar D9), реставрував двигун та спробував прокласти дорогу сам. Але Ґренбістська міська адміністрація, що дозволила цементному заводу розширювати виробництво, наклала заборону. Газова компанія «Iksell Energy» відмовилася заправляти кухонні газові балони. В банку прискіпалися до оформлення іпотечного кредиту й погрожували відібрати будинок-майстерню, до якого раптом виник непересічний інтерес у податкової, пожежної інспекції й санепідемнагляду (вам це нічого не нагадує?)
Остання інстанція навіть виписала штраф у $2500 за «резервуар, що не відповідає санітарним нормам», чудово знаючи, що під’єднатися до каналізації Марвін не міг, бо завод не дозволяв рити канаву по своїй землі. Суд проти Mountain Park Химейер програв. Йому відрізали світло, воду й запломбували майстерню.
4 червня 2004 року громадянин США Марвін Джон Гімейєр вийшов на стежку війни проти Сполучених Штатів Америки.
Дрібниці, що цього дня (1776) була підписана Декларація незалежності. Цього дня (1886) в містечку Прескотт, Арізона, американський ковбой Баффало Біл продемонстрував перше родео. І Баффало Хімейер таки показав родео.
О 14:30 за місцевим часом месник виїхав із гаража на бульдозері, тримаючи в руках список кривдників. Підсумок «родео на «Коматсу»: виробничі цехи і заводоуправління «Маунтайн Парк», приміщення пожежної охорони, товарні склади, будинки членів міської ради, офіс міськради, декілька будинків, що належали мерові, будівлі мерії, банку, газової компанії, редакції місцевої газети та публічної бібліотеки. На все пішло 1 година 20 хв. О 15:50 Хімайер взявся за магазин «Gambles», але на його танк звалився дах, і о 16:30 Марвін війну закінчив — бойова одиниця заглохла.
Не варто тільки сумніватися в майстерності месника. Виявляється, перед цим він півтора роки (!) таємно «готував» свій бульдозер, обшивши його бронею зі здвоєних листів сталі - 12 мм кожний - із сантиметровим прошарком цементу, встановивши по периметру телекамери, а в кабіну – монітори й холодильник. Ну і, звичайно, не забувши про запас їжі, протигаз, а також два «Ругери-223» і «Ремінгтон-306» з боєкомплектом.
Першими Гімейера намагалися зупинити шериф із помічниками. Потім - загін SWAT - поліцейського спецназу. Потім — підрозділ лісових єгерів. Але ні револьвери людей шерифа, ні М-16 і гранати «свапівців», ні штурмові гвинтівки єгерів — не змогли нічого поробити. «Кіллдозер», як назвали творіння рук Марвіна репортери, не зупинив ні скрепер, ні напакована вибухівкою машина. Коли ж наступного ранку поліція наважилася наблизитись до монстра, котрий не подавав ознак життя, і вирізала автогеном дірку (три заряди пластиду лише зіпсували повітря Ґренбі), то виявила, що останнім, прибереженим для себе, патроном Марвін Джон Хімейер відсалютував цьому мерзенному та продажному світові ще ввечері.
Місту було завдано збитків на $5 млн., Mountain Park Inc. - на $2 млн.; завод так і не отямився від помсти одинака і в решті-решт продав свою територію разом із руїнами...
«Поки народ дійсно ще може терпіти і «ще не вигострив сокиру», як говорив великий Кобзар,Україна дійсно в небезпеці. І її потрібно негайно рятувати», - мовиться в недавній заяві Партії регіонів, спричиненій нинішньою політичною ситуацією в країні.
Ох, ця ж мені горезвісна «сокира» Тараса Григоровича! Як давно востаннє «гострив» її український народ? За часів Коліївщини? Це ж як треба було довести цей народ! Сучасникам і не снилося...
Нинішній досвід свідчить, що українці вкрай неохоче вдаються не те, що до крайніх заходів стосовно захисту своїх прав, як народу, але навіть і в окремих випадках, в побутовому, так би мовити, варіанті. Всі ми чули про кровну помсту кавказьких горців, про італійську вендету, про американський суд Лінча, але чи багато ми можемо привести прикладів самосуду по-українськи?
Будь-яка держава відстоює свою монополію на насильство. Українській — хвилюватися не варто. Я довго шукав в кримінальному законодавстві статтю, що визначає покарання за самосуд, і не знайшов. Є лише стаття 356 КК (розділ «Злочини проти органів державної влади») про самоуправство, яким є «самовільне, всупереч встановленому законом порядку, здійснення яких-небудь дій, правомірність яких оспорюється окремим громадянином або підприємством». Карається воно штрафом до п'ятдесяти не оподатковуваних мінімумів або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до трьох місяців.
Уродженець Північної Осетії Віталій Калоєв втратив 1 липня 2002 року в авіакатастрофі над Боденським озером двох дітей і дружину. У 2004-му він убив в Цюріху винуватця - диспетчера Пітера Нільсена, відсидів чотири роки в тюрмі і 13 листопада 2007-го повернувся на батьківщину. Знаєте, як його зустрічали? Як вбивцю, що тільки-но відсидів своє? Із квітами і оваціями. І вже цього року його призначено на посаду заступника міністра з будівельної політики й архітектури Північної Осетії.
Цей приклад самосуду — можливо і не кращий. Але він сам проситься, бо наші Інтернет-форуми після чергової автокатастрофи, де фігурує п'яний вбивця за кермом і при грошах (посаді, погонах), буквально вибухають: «Та скільки можна!..», «Та я б!..», «Та лінчувати падлюку!..», «Та якби зі мною таке!..»
Пригадаємо резонансний випадок, коли у Харкові заступник керівника харківського ЗАТ «Автомар» Андрій Полтавець із 2,8 промілле алкоголю в крові убив своїм Mitsubishi L200 шістьох людей на трамвайній зупинці. Водії-свідки намагалися хоч б дати йому по пиці, але втрутилась міліція, котра потім ще й тримала “особливо завзятих” у відділку. «Самосудді» не мали рації? Мали. Менти перестаралась? Ні. Але мені чомусь здається, що ще років 100 літати над Швейцарією буде одне безпечне задоволення. Бо диспетчер не піде в робочий час хлебтати каву — йому Калоєв за спиною ввижатиметься.
Писати ж зараз мартиролог всіх безневинно в Україні вбитих, полеглих під колесами касти «недоторканних», чи яких обложили, як того американця — місця не вистачить. А, може, тому й не уривається цей ланцюг, що за спиною сідаючого напідпитку в авто «бонзи» не маячить який-небудь Василь Макуха, що розмазав по асфальту хоч одного безкарного вбивцю?
Українці найчастіше «мстяться» лише на форумах у Мережі та вдома під ковдрою. Постраждалі від вибуху газу жителі будинку №127 по вул. Мандриківській у Дніпропетровську — після болісних поневірянь і принижень «помстилися»... листом на ім’я Президента з проханням призначити контрольну комісію для перевірки розподілу добродійної допомоги.
Хоча, чого варта була одна тодішня заява тодішнього міністра надзвичайних ситуацій Нестора Шуфрича, що 30 чоловік добровільно відмовились від компенсації за втрачене майно. УЯВИТИ українця, який відмовився від грошей за здохлу корову, - все одне, що побачити співвітчизника за важелями «Катерпіллера», котрий зносить до біса палац мера, проти якого міський голова Ґренбі – курдупель городній.
Ні, іноді, звичайно, нашого брата «пробирає». Були ж зафіксовані випадки приходу в податкову з бензином. 28.11.2003 один таки підірвав себе разом із прокурором Залізничного району Сімферополя гранатою РГД-43. Месник загинув на місці, прокурор зостався без обох рук. Чи взяти хоча б зі свіжого. Обслуговувані приватним ЖЕКом жителі колишнього Полтавського авіамістечка на зібранні задалися питанням: чому «обслуговування» полягає у відключенні електроенергії без попередження? І замкнули в ЖЕКу чиновників міськжилуправління, райвиконкому і директора приватної ЖЭ-контори, оголосивши їх заручниками. Так і проситься знамените Бендерівське: «Ех, набив би я вам пику, та, шкода, Заратустра не дозволяє!». Монтер дав «світло», і чиновники розбіглися по домівках ліпити свічки Заратустрі.
Не виключаю, читачі пригадають свої аналогічні випадки, про котрі я не чув, а органи – свої, що не ввійшли до офіційних звітів — про котрі не чув ніхто. Та все одно. Не «тягне» такий кримінал на подвиг Гімейєра, який довів усім козлам, що заважали американцю жити, що вони — НЕ ПРАВІ...
Віктор Сльозко,
