Хто править світом на початку ХХІ століття? Пленарною сесією на цю тему завершився європейський Господарчий форум-2022, який 28-29 листопада проходив в Тарнуві (Республіка Польща). У його роботі взяв участь ректор Прикарпатського національного університету Ігор Цепенда.
Про це повідомляє пресслужба університету, передає Фіртка.
Господарчий форум, організований давнім партнером університету Фондом Інституту Східних Досліджень, стипендії якого вже п‘ять років отримують кращі студенти Прикарпатського університету, це майданчик для обговорення авторитетним експертним середовищем ключових проблем європейської економіки, яка після негативних наслідків пандемічних обмежень, зараз зіткнулась з ще більш серйозними викликами, пов’язаними з війною в Україні.
28-29 листопада відбулося кілька десятків заходів: дебати, пленарні засідання, доповіді, презентації та тематичні блоки. Учасники обговорили такі ключові питання як: політична безпека, енергетична безпека, реіндустріалізація, цифрова економіка, електрична революція в автомобільній промисловості та кліматична політика.
Тож підсумовуючи дводенну роботу Форума у Тарнуві на заключній пленарній сесії ректор Прикарпатського національного університету Ігор Цепенда разом з ректором Краківського економічного університету Станіславом Мазуром, професором Університету Козьмінського, колишнім віце-прем’єром РП і міністром фінансів Гжегожем Колодко, професором Варшавського університету Томашем Гроссем розмірковували над відповіддю на запитання модератора – польського політика та публіциста Яна Рокіти: хто чи що нині править світом?
Це гроші, знання, влада, доступ до стратегічних ресурсів і технологій або щось інше?
Адже світ після 24 лютого 2022 року вже радикально змінився. Чи є потрясіння у світовому порядку лише тимчасовою кризою або вони є початком нової ери – багатополярного світу, в якому голос України, лунатиме все голосніше?
Зокрема, на думку ректора Прикарпатського університету, головне, що Європейський Союз зрозумів після 24 лютого, це те, що не гроші, а європейські і цивілізаційні цінності правлять світом. Тому що українці вже 9 місяців щодня гинуть не за гроші, а за свою Батьківщину, захищаючи законне право вільно жити у своїй незалежній європейській країні.
«Європа зрозуміла, що це не війна Росії проти України, а це війна Росії проти Європи! У більшості європейських партнерів, які вважали Росію лише трудним партнером, відкрились очі. Вони зрозуміли, що Росія – не трудний партнер, а справжній ворог», — підкреслив Ігор Цепенда.
Його виступ учасники Форуму зустріли оплесками.
«Треба думати про інтереси світу, а не особисті інтереси», — в свою чергу зауважив професор Університету Козьмінського, колишній віце-прем’єр РП і міністр фінансів Гжегож Колодко. На його думку, війна в Україні може завершитися дуже швидко, якщо НАТО та ЄС припинять думати про особисті інтереси, а почнуть думати про інтереси світу. «Немає зараз місця у світі ані для одного гегемона, ані для двох», — підкреслив пан Колодко, розмірковуючи на скільки блоків за інтересами нині поділений сучасний світ.
Про те, як реагує на континентальну війну у Європі великий європейський бізнес детально розповів учасникам Форуму ректор Краківського економічного університету Станіслав Мазур. І у зв‘язку з його побоюваннями і негативними прогнозами, нині немає простих відповідей на прості питання, запевнив Станіслав Мазур.
З цим частково погодився професор Варшавського університету Томаш Гроссе, який наполягав на тому, що світ ніколи не стане консолідованим. Він проаналізував існуючі геополітичні концепції подальшого розвитку подій.
Учасники дискусії також обговорили питання глобалізації економічної та глобалізації політичної. Ректору Ігорю Цепенді модератор надав останнє слово для підсумування заключної дискусії Форуму.
«Війна має всьому світу відкрити очі. Чи ми граємо цінностями чи ми живемо цінностями. Про це має говорити Захід», — підвів підсумок ректор ПНУ.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
Світом правлять системи документів. Дві наукові роботи з ідентичним вмістом, віднесені до різних систем документів - це дві різні наукові роботи. Питання лише в необхідності, доцільності того чи іншого документа з огляду на декотру базу знань чи з огляду на зареєстровані раніше документи. Зрозуміло, що інтелектуальна діяльність документується, і її цінність визначається місцем і функцією документа, за допомогою якого вона реалізується, в тій чи іншій системі документів. Питання в тому, яку роль і яке місце займає документ в системі, в чому полягає його необхідність... Ну а так для ділового мовлення характерний так званий нейтральний тон.
Тобто окремі персоналії в системах документів - це лише метадані. Які є елементами пошукового образу документа.