За 30 років незалежності України обласний центр Прикарпаття пережив не один будівельний бум.
Франківськ розбудовується активніше за інші міста регіону, тож цілком очевидно, що тут з’являються найбільш обговорювані об’єкти. Фіртка та Володимир Половський склали свій особистий рейтинг "новобудов" столиці Прикарпаття.
Дисклеймер:
- під «особистим рейтингом» автор розуміє абсолютно упереджене оціночне авторське судження про об’єкт дослідження;
- під «новобудовами» ми розуміємо будівлі, що були збудовані або зазнали суттєвого оновлення у досліджуваний період (роки незалежності) і вплинули на міський простір (змінили його).
На першу сходинку упевнено ставимо «Промприлад» - приклад успішного перетворення напівзруйнованого приміщення заводу у простір, де творяться ідеї, крутяться проєкти, сформувалась непересічна тусовка і під все це ще й залучаються інвестиції.
Одним словом, направду це «ревіталізація» - повернення життя.
Так, це комерційний проєкт.
Так, він містить соціальну складову.
Так, це приклад, вартий наслідування.
Якщо погортати Instagram, то побачите наскільки він є привабливим для користувачів мережі. Так, це ще й приваблива зона для фото та відео.
Довідка. Підприємства на цьому місці працювали ще з початку ХХ ст. (металева фірма “Край”, вагоно-механічний завод В.Майора та фірма “Фама”). Після націоналізації та реструктуризації, відбулося об’єднання в один завод у 1956 р. Назва «Промприлад» народилася лише у 1988 р. Проєкт реновації запущено у 2017 році, з 2018-го запрацював пілотний поверх.
Друге місце не менш упевнено посяде приміщення обласного театру ляльок ім. М. Підгірянки. Ця будівля вписана у комплекс новобудов на "стометрівці", затиснута між банками-пабами-магазинами та виділяється хіба своєю яскравою вивіскою. Але всередині ви потрапите у чисто театральний простір, де живуть музи.
Справді, дуже атмосферна творча місцина, що час від часу породжує унікальні гучні постановки, утому числі й для дорослих. А ще тут часто з'являються молоді аматорські й не лише колективи.
До речі, історія з театром ляльок, який довго відвойовував собі місце саме у центрі міста, показова для подібних історій з «перенесеннями», які час від часу порушують інформаційний простір не лише Прикарпаття.
Довідка. Заснований театр у 1945 році. Майже всю свою історію він провів у мандрах з приміщення в приміщення, часто не затримуючись на одному місці довше року. По суті це була клясична мандрівна пропагандистська трупа «імені Павліка Морозова» (і це не жарт, не маніпуляція, а частина офіційної назви). Пригадуєте історію з кінотеатром «Космос», який обвалися на голови майже одразу ж після відкриття? Щось подібне мало місце і тут. Врешті поневіряння з приміщеннями та сценами завершилися у 2005 році, коли до ювілейної дати, театр отримав своє приміщення у його нинішньому вигляді.
Нове приміщення Центрального ринку стало символом непорушності торгових площ у "найцентральнішій" частині міста, до якої ведуть усі дороги й де перетинаються майже всі маршрути громадського транспорту.
Багато розмов було із цього приводу та варіантів розв'язання проблеми, проте «базар і нині там» й міцно засів у бетоні. Тому й не можемо оминути увагою об’єкт, який кожен турист неодмінно побачить, відійшовши пару сотень метрів від площі Ринок з ратушею. Як бачите, ставити у центрі міст торговицю було давньою традицією
Довідка. Старий упізнаваний корпус критого ринку з куполом збудовано в 1989 році. Новобудова, що візуально намагається наслідувати елементи модерну початку ХХ ст. (принаймні така теза звучала в обґрунтуванні дискусій навколо «реконструкції») зведена у 2019 році. Ринок неодноразово опинявся у центрі кримінальних історій, у т.ч. рейдерських захоплень тощо.
Легенда-Центр та «Будинок Бойка» (щодо другої назви – випадково дізнався під час дослідження). Ставлю обидві споруди поруч, бо вони знаходяться практично по діагоналі одна від іншої, та й історії їх появи достатньо близькі.
Перша – це величезна шестиповерхова споруда з бетону й скла, яка вивищується над центральною площею і домінує у візуальному просторі однієї зі сторін Ринку. Кафе на останньому поверсі, тераса як модна фотозона, популярні магазинчики та офісні приміщення нижче. Як зазначено на сайті, «легендарна» будівля побудована «за європейськими стандартами».
Друга – це не нижча, але формально – «п’ятиповерхова» споруда, під час будівництва якої трапився цікавий випадок, що прославив Івано-Франківськ на багатьох телеканалах. Будова йшла таким чином, що кран розмістили у самісінькому центрі будинку, стіни якого зростали і поступово замуровували башту. Роботи зі знищення історичного центру вже наближалися до кінця і в громадськості виникло запитання: це будівельники «налажали» чи то суперновітня технологія? Тогочасний очільник міської «архітектури» наполягав на другому варіанті.
Довідка. Обидві будівлі змінили вигляд центру міста до непізнаваного на початку «нульових» (2006). Особливо у той момент, коли вони і поверховістю, і стилістикою, виділялися з-поміж будиночків кінця XІХ-початку ХХ ст. Тепер такої проблеми узагалі нема: стара забудова площі практично перестала існувати, що особливо добре помітно з нового оглядового майданчика на Ратуші чи з тієї ж панорамної «Легенди», тому названі споруди й перестали "кидатись у вічі". А ще зо десять років тому я мусив пояснювати екскурсантам «що це таке» і «хто дозволив».
П’яту сходинку нашого рейтингу також розділять кілька учасників: готель «Станиславів» та «Новгородський ринок» та подібні «відновлені будівлі», а по факту – збудовані заново приміщення, у фасадах яких спробували зберегти візуальний стиль фасаду зруйнованих приміщень. Останнім часом цим узагалі перестали перейматися і будують просто житлові комплекси чи ТРК.
Довідка. Всі ці події трапилися у ті ж самі «ранні нульові»: 2008-2010 роки.
Висновків і моралізаторства не буде.
Дякую за увагу.
