Олексій Гнатковський: Якщо в тому, щоб бігати голим по вулиці, є ідея, то це - мистецтво

Фестиваль «Porto Franko» – це однозначно мистецький вибух, який зовсім скоро сколихне українську культурну спільноту. Такий захід уможливить поєднання різних сфер мистецтва, колаборацію різних течій і напрямків, із чого народиться багато нових несподіваних і геніальних продуктів, пише Укрінформ.

Олексій Гнатковський, актор, куратор фестивалю "Porto Franko 2018" розповів про особливості новітнього мистецького вибуху.

Результат пошуку зображень за запитом "олексій гнатковський"

- Олексію, «Porto Franko 2018» – це кураторський фестиваль, у кожного напрямку є свій куратор, який займається концепцією, шукає і формує контент. Це його особистий смак, стиль і почерк. Ви опікуєтеся театральною програмою, чим здивуєте? 

- Цього року темою нашого фестивалю є «air port» – повітряний порт, тому для нас символічно, що ми будемо закривати театральну програму виставою «Чайка» за Чеховим у постановці всесвітньо відомого литовського режисера Оскараса Коршуноваса.

Концепт «Чайки» нам підходить із багатьох причин, тому що він поєднує і море, і повітря, а як театральний образ – «Чайка» у нашому випадку поєднує класику і сучасність.

Вважаю, величезною перемогою нашої театральної програми те, що ми запросили одразу двох китів світової режисури з Литви – Оскараса Коршуноваса і Еймунтаса Някрошюса. Уявіть собі, вони рівновеликі й не дуже і люблять з’являтися на одних і тих самих фестивалях.

- То, може, коротко про театральний репертуар фестивалю одразу розкажете?

- Так, 13-го червня ми відкриваємося. Театральна програма починається о 18-й годині у Франківському драмтеатрі віденською виставою «Oh, Magic».

Це таке синтетичне поєднання сучасного балету, опери, театрального перформансу та новітніх технологій. Там будуть роботи, що триматимуть мікрофони і автономно рухатимуться сценою.

Достатньо відверта постановка, вікове обмеження 21+. Такий собі ультрасучасний театр.

Наступного дня, 14-го червня, до нас із Польщі приїжджає моновистава «Солодка» – дуже цікавий проект, зроблений за мотивами твору нашої відомої письменниці Марії Матіос «Солодка Даруся». У Польщі ця театральна постановка взяла дуже багато нагород, і є зараз там однією з топових моновистав.

15-го червня о 18.00 на «Porto Franko 2018» виступить театр Еймунтаса Някрошюса з виставою «Книга Йова» за біблійськими текстами, а о 21-й годині дамо виставу нашого театру за Ремарком «На Західному фронті без перемін». У постановці звучатиме музика Баха і німецьких класичних композиторів, її гратиме дуже відомий франківський академічний камерний оркестр «Harmonia Nobile».

Вистава відбуватиметься на дуже цікавій локації – на open space палацу Потоцьких. Ми знайшли спеціальне місце, де глядачі будуть сидіти в штучних військових барикадах, в умовному коридорі між двох зруйнованих будинків. Буде дуже реалістично.

16 червня зі Львова до нас приїжджає Наталія Половинка з виставою «Весілля». Це таке цікаве поєднання класичного українського романсу, української пісні з сучасними технологіями і сучасним баченням театру.

Наталка – унікальна актриса, педагог, театральний діяч, навіть, швидше, вже й теоретик театру. Вона досліджує стародавні українські наспіви, технологію їх виконання і, власне, поєднання з театром. Це дуже цікаве явище в театральному світі України і Європи загалом, тому що в неї є учні, які розходяться по всьому світу.

О 21-й годині цього ж дня відбудеться вистава «Модільяні. Я пройшов мостом, якого не існує» нашого театру, яку ми робили, в тому числі, і заради «Porto Franko 2018».  Це 3-годинна вистава-перформанс-лекція, яка твориться на очах у глядачів, що лежать на лікарняних ліжках.  

Олег Вергеліс, один із учасників вистави, він – лектор, арт-критик, але він ніколи не знає, як вистава відбуватиметься саме сьогодні, ми дотримуємось принципу «тут і зараз».

Результат пошуку зображень за запитом "олексій гнатковський"

- Тобто, це вистава-імпровізація?

- Великою мірою, так. Вистава має свою канву, але його лінія – це імпровізація на тему. Він веде виставу і реагує на неї. Буде багато імпровізацій, тому що актори малюють своїми тілами полотна, кожного разу нові, потім ці полотна виставляються. Більш того, під час вистави художники мають пленер і пишуть картини, на які надихає їх ця вистава, тобто вони також на неї реагують…

І завершуємо ми фестиваль 17-го числа виставою «Чайка» Оскараса Коршуноваса. Це просто фантастичне здобуття і перемога нашого фестивалю, що ми запросили цих двох велетнів – Някрошюса і Коршуноваса, це, по-перше, дорого, але нам вдалося домовитися з ними, бо вони підтримують Україну, вони розуміють, яка у нас ситуація і йдуть на поступки.

- Олексію, наша зацікавленість у таких зіркових іменах зрозуміла, а який їхній інтерес приїздити до нас? Я так розумію, не фінансовий точно. Нова глядацька аудиторія?

- По-перше, вони справді підтримують Україну, вболівають за нас у контексті політичної ситуації. По-друге, фестиваль «Porto Franko» вже має своє ім’я за кордоном, і таким гігантам театральної думки також цікаво сюди приїжджати.

Більше того, у Фейсбуці можна побачити як Някрошюс особисто запрошує усіх глядачів на фестиваль, він сам записав звернення до глядачів України. 

- Яку аудиторію охоплює фестиваль? Скільки людей за фестивальні дні проходить через вас. Ви рахували? 

- Взагалі, це сотні тисяч. Того року, я так розумію, було близько 100 тисяч за п’ять днів.

- Іноземців багато приїжджає, додаєте Івано-Франківську культурного туризму?

- У нас того року були люди з Китаю, Угорщини, Румунії та з багатьох країн. Серйозна перевага таких мистецьких унікальних акцій у величезному креативі. Наш фестиваль відмінний від усіх інших фестивалів України тому, що його локація – це все місто. У кожному районі цілодобово відбуваються мистецькі заходи, акції, платформи.

Кількість глядачів з року в рік збільшується, вже зараз обмаль місць у готелях. Мені навіть проблематично забронювати номери своїм учасникам, вже все забито повністю.

- Глядачів у вас більшає, а кількість учасників також?

 - Для нас не є принциповою позицією збільшити кількість учасників. Тому що, повірте, масовості можна нагнати і набрати шлаку скільки завгодно.

Просто, тоді це буде парад вишиванок у поганому розумінні цього слова, а якщо це вишиванка, то її потрібно піднести до рангу сакрального, унікального, ексклюзивного, а не просто наштампованих китайських підробок.

Ми відсікаємо всі зайві речі, які ведуть нас ушир, і беремо ті, які ведуть нас углиб – до якісного правильного змісту і якісної мистецько-культурної взаємодії. Фестиваль повинен дати поштовх розвитку в мистецькому середовищі, формувати культурне середовище, культурний оазис.

У чому суть мистецтва? В тому, що воно народжує щось нове, чого ніколи не було. Коли ти штампуєш однакові глечики, то це ремесло, до мистецтва воно не має жодного значення. Перший глечик – був мистецьким, решта – вже ні.

Фестиваль «Porto Franko» багато в чому не зрозумілий, конфліктний, суперечливий, контраверсійний, багато хто не розуміє або не підтримує його, комусь це мистецтво видається дивним, але в цьому також є суть.

- Скажіть, де межа між мистецтвом з елементами провокації – і просто порожньою провокацією? От  дивіться, коли людина...

- Роздягається і бігає голою по вулиці?

- … або надрукувала книгу, в якій немає жодного слова, а лише порожні листки?

- Насправді, це дуже гарне запитання, і насправді ця межа настільки тонка, що її майже не помітно.

Є два варіанти. Якщо надрукувати, умовно кажучи, порожню книгу, то мистецької ціни, напевно, у неї не буде. Але, якщо надрукувати її заради чогось… Наприклад, заради того, щоб світ побачив, що в країні автора, чи в його середовищі обмежена свобода слова.

- Тобто, якщо є ідея, то мистецька цінність може з’явитися і в провокації?

- Якщо в нього є ідея і надзавдання – так. Тоді це мистецький продукт. І цьому є багато прикладів: ірландський фотограф Кевін Абош сфотографував картоплину на чорному фоні, цю світлину купили за мільйон доларів; або «Чорний квадрат» Малевича.

Це мистецтво, і тому це вже питання до культурологів та до самих митців – що вони хочуть нам сказати. Чи це просто «понти заради понтів», чи в цьому цілий внутрішній всесвіт.

- Мені подобається актуальне мистецтво, але чи не станеться, що нові мистецькі течії переростуть академізм і підуть у своєму новаторстві кудись дуже далеко?

- Про академізм у мистецтві. Візьмемо ширше, мистецтво як арт – наприклад, Пабло Пікассо, які він картини писав? У нього було дуже багато перехідних течій – і кубізм, і модернізм, і експресіонізм, але починав він із натюрморту.

Так само в танцях. Можна танцювати різні стилі, напрямки, контемп і сучасний балет, але все починається з класичного станка.

Щоб писати вірші, треба знати алфавіт, у балеті – освоїти класичний станок, у живописі – навчитися спочатку малювати натюрморт, у театрі – грати етюди, в кожного своє.

Тобто, треба знати всю базу і мати величезний інструментарій, щоб потім експериментувати. От, власне, в цьому поєднанні народжується щось нове, те, що ми називаємо мистецтвом.

- Але ж мистецтво також буває різним: для спокушеної аудиторії та для широкої, такий собі мас-арт?

- Очевидно, є мистецтво для більш широкої аудиторії, є для вужчої, а є, зрештою, не мистецтво. І про це також треба говорити.

От нещодавно я побував у Мюнхені у всесвітньо відомій картинній галереї, де протягом двох годин я побачив сотні геніальних полотен.

Багато чого я не розумію, але я відчуваю, що це геніально. Тобто, щоб відрізнити мистецтво, умовно кажучи, від не мистецтва, треба його бачити, треба тренувати своє око, свій розум, треба багато читати, треба розвиватися культурно.

- Так, треба бути підготовленим.

- Треба розуміти про що йдеться, а то, буває, дехто дивиться на «Чорний квадрат» Малевича і каже: «Та, блін, я теж так можу». А якщо людина підготовлена, то там вона побачить і всесвітню велику паузу, і космос, і дуже багато чого, що хотів сказати художник, і буде вражена.

І чим вище мистецтво, тим більше має бути готова людина. Тому мені подобається термін «елітарне мистецтво», який народився вже достатньо давно, але в кожній епосі набирає нового звучання.

- Такі мистецькі акції, як ваш фестиваль, готують людей до сприйняття мистецтва?

- Так, логіка, якою я керувався в підборі театральної програми – намагався взяти різні вектори у театральному мистецтві від крайньо-експериментального перформансу до класичних постановок: «Чайка» Чехова, яка вже є відомою на весь світ, театральний пошук Наталки Половинки, новаторський театр «Модільяні». Різні заходи, різні полярності. Це означає, що людина може прийти і побачити, нехай, не весь театральний спектр, який налічує мільярди кольорів, а, принаймні, його основні гами.

У нас буде величезний медійний супровід, я не можу говорити про це предметно, тому що це не мій напрямок, але у нас буде канал, який постійно зніматиме, потім вони робитимуть архів і висвітлюватимуть подію у ЗМІ місцевого і державного значення.

- Так, широке висвітлення у ЗМІ посилить вашу просвітницько-культурну місію, адже понад 80% населення України черпають інформацію з телевізора. А от ви, я переконана, телевізор не дивитеся.

- Я не дивлюся телевізор, бо це жахливо. Я не знаю особисто нікого з телевізійників, і слава Богу, тому маю можливість вільно говорити, що те, що вони показують, особливо передачі українського виробництва – це пряме зомбування населення.

Я, більше того, переконуюсь, що це робиться свідомо, а не від незнання або обмеженості інтелекту чи смаку. Вони просто зашлаковують людський розум і сприйняття, населення мислить якимись одноманітними, дуже побутовими категоріями і парадигмами. І гумор дуже примітивний, а гумор – це пряме свідчення інтелекту.

На жаль, у нас немає державної політики стосовно цього.

- Багато хто з ваших колег, маю на увазі театральних акторів, знімаються у вітчизняних серіалах, які зараз активно почали продукуватися. Вас запрошували?

- Так, зараз телеканали їздять регіонами і шукають нові обличчя, тому що київські ходять групами з серіалу до серіалу. Мене також запросили до одного проекту. У серпні починається знімальний період.

- Чи правда, що участь в серіальній продукції не йде на користь актору? Я часто чую, що вони там «заштамповуються» та втрачають професійність. На вашу думку, це так?

- Актор, який знімається у російськомовному продукті в Україні, йде на компроміс із совістю. У мене погляд складається з двох векторів – мистецького і прагматичного. Якщо говорити начистоту, то за великим рахунком, служити двом богам ніколи не можна, «Не можете служити Богу і мамоні» (Євангелія від Матея 6:24 – ред.), так само і тут.

Якщо актор іде зніматися у завідомо поганий продукт, або ще гірше – у продукт, який знімається російською мовою в Україні, то це значить, що він іде на компроміс зі своєю совістю і мораллю. Або у нього їх немає, або він готовий ними пожертвувати.

Розумієте, якщо ти працюєш у концтаборі, то навіть, якщо ти прибиральник, ти працюєш на зло, трупи підмітаєш. Немає таких речей, що трошки чорний чи трошки білий, так не буває.

Мистецтво і митець не можуть бути аполітичними, тим більше зараз – в ситуації, в якій живе наша держава. Національну думку повинні формувати митці.

Тому говорити, що хтось аполітичний, типу: «я – митець, мені можна виступити на Інтері чи поїхати в Росію» – нічого подібного! Зробив такий вибір – до побачення!

Мистецтво – це авангард, і митець – це людина, яка стоїть в авангарді смаку, думки, філософії й розвитку суспільства. І саме митці мають формувати національну думку!


15.06.2018 3233 1
Коментарі (1)

Василь 2018.06.20, 17:36

Це теж мистецтво! стільки наговорити в інтерв"ю, і одночасно не дати відповіді- що ж це було на цьому фестивалі!

21.10.2021
Тіна Любчик

На Коломийщині проживає та займається улюбленою справою перша дівчина-вівчар в Україні – Уляна Сулятицька. 26-річна господиня розповіла Фіртці, чому обрала саме таку діяльність та як справляється з кількома сотнями овець та кіз у господарстві.

761
19.10.2021
Уляна Мокринчук

Літо закінчилося, а це означає, що деяких людей може турбувати осінній морок. Його часто називають осінньою «депресією», «хандрою», журналістка Фіртки поспілкувалась з людьми, які відчувають симптоми осінньої хандри та з психологинею, яка знає, як з нею боротись.

1029
17.10.2021
Христина Савчин

За підсумками 2020 року Івано-Франківська область зайняла друге місце в Україні за кількістю внутрішніх туристів та кількістю іноземних туристів, яких обслуговували туроператори та турагенти.

1089
16.10.2021
Олег Ущенко

З 2014 року, після агресії Росії в Україні заговорили про «патріотичне українське кіно». До того майже всі продакшини в Україні були орієнтовані на російський інформаційний простір. А те, що зрідка знімалося на українську тему, з багатьох причин не зачіпало глядача.

1021
15.10.2021
Христина Савчин

Журналісти Фіртки вирішили піти в рейд з працівниками Комунального підприємства «Муніципальна інспекція «Добродій», щоб поглянути, як проходить звичайний день інспекторів, та які порушення найбільш популярні у місті.  

1464
14.10.2021
Сергій Білий

Його шлях на фронт пролягав через осмислення, сумніви і навіть страждання. Адже на тій війні загинув його рідний брат і це наклало свій відбиток на ставлення рідних до обраного ним шляху.

1828 2

З незапам’ятних часів у Галицькому закапелку великого Опілля пекли хліб на овочах. Точніше напікали. Бо саме такий хліб довше зберігався свіжим і його готували багато.

300

Звернувся до СБУ, щодо діяльності Служби Безпеки Хлібних Інвестицій та Цархлібу, а також кримінального авторитета Сайрана (громадянин РФ із Криму), який очолює ці незаконні збройні формування та веде терористичну діяльність, зокрема 20 жовтня організував напад на моє помешкання.

577

Українська Повстанська Армія нині - це ми всі - правдиві патріоти України, незалежно від партійно - політичної приналежності. Всі для кого понад усе Україна, а не " корито ". Хто не за зрадників, холуїв і пристосуванців, а за Коновальця, Бандеру й Шухевича, за Бога і Україну та українців.  

1661

То була епоха безкінечної студентської смути та оптимізму. При чому те і те існувало паралельно і, якщо бути до кінця чесним, то одне-одному абсолютно не заважало. У повітрі густо пахло революцією, духами студенток і їх губними помадами. А в гуртожитках і «на хатах» студентська молодь затирала головки тодішніх касетників (були за сивої давнини такі девайси) піснями «Бютифул Карпати», «Ми помрем не в Парижі» та «Франсуа».

1900
11.10.2021

Напередодні зими чимало господинь заморожують сезонні овочі та фрукти, щоб завжди мати під рукою необхідні інгредієнти для приготування страв, а особливо десертів. І якщо деякі продукти та після заморозки не втрачають свій звичний смак і вітаміни, як, наприклад, малина або полуниця, то інші, навпаки, стають непридатними до вживання. 

1739
29.07.2021

Що краще: консервувати, сушити чи морозити? Відповідь на це питання залежить від типу й кількості сировини та ваших ресурсів, як-от часу, грошей, та місця в морозилці та коморі.

10909
18.06.2021

В Україні, за останні 12 місяців кількість пошукових запитів українських користувачів зі словом "рецепт" зросла на 29%.

15859
19.10.2021

Понад 200 учасників із 12 парафій Івано-Франківської Архієпархії відвідали обласний з'їзд спільнот "Українська Молодь - Христові", який відбувся у суботу 16 жовтня, на парафії Введення в Храм Пресвятої Богородиці, що в с. Боднарів Боднарівського деканату. Цьогоріч подія присвячена 88-річниці від дня заснування спільноти.

625
17.10.2021

На Тисмениччині відбулася Архиєрейська літургія, яку очолив митрополит Володимир Війтишин. Про це повідомляє кореспондентка Фіртки. Відомо, що у селі Нова Липівка організували освячення іконостасу у храмі Пресвятої Трійці. «Унікальність нашог

1880 1
04.10.2021

Розпочалася зустріч із Божественної Літургії, яку очолив Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин у співслужінні ректора семінарії прот. Олексія Данилюка та численного духовенства.    

2465
19.07.2021

Предстоятель Православної церкви України Блаженніший Епіфаній освятив розписи кафедрального собору Преображення Господнього Коломийської єпархії.

11637
12.10.2021

Місія "Карпатського гірського міжнародного кінофестивалю (CMIFF)" – привернути увагу до збереження Карпатських гір та популяризувати край, який має неймовірний потенціал для кіновиробництва.

1468
18.10.2021

Спеціальна моніторингова місія (СММ) ОБСЄ в Україні призупинила свою діяльність на Донбасі. Про це очільник місії Яшар Халід Чевік повідомив у неділю, 17 жовтня, повідомляє Фіртка з посиланням на інформацію Reuters. «Через побоювання за нашу без

762
10.10.2021

За результатами поіменного голосування про призначення Руслана Стефанчука новим спікером Верховної Ради лише один народний депутат виходець з Прикарпаття утримався, решта народних депутатів проголосували "за".

1646
03.10.2021

Другого жовтня керівництво фракції передало народним депутатам бланки для збирання підписів під коллективною ініціативою про відкликання Голови Верховної Ради України з займаної посади, а вже станом на 17.30 годину суботи під ініціативою зібрали понад 150 підписів народних обранців.

2487
23.09.2021

Законопроєкт № 5599, внесений на розгляд парламенту Президентом України, підтримали 279 народних обранців з 379 зареєстрованих у сесійній залі.

3839