Олександр Пономарьов: У мене шоу-бізнес завжди був дотаційний, оскільки заробляв я іншими способами

 

 

Нещодавно до Івано-Франківська із концертною програмою завітав золотий голос України – Олександр Пономарьов. Олександр також побував й у студії ТРК «Вежа», де поділився думками стосовно розвитку сучасної української музики, розказав про роботу над новими композиціями, а також співак відверто розповів про те, що ж вплинуло на його тривалу відсутність на сцені.

 

– Нещодавно було презентовано новий відео кліп на пісню «Полонений», який за незначний час зібрав велику кількість переглядів та коментарів. Чи розраховували на таку реакцію?  

– Я дуже добре знаю і розумію, як потрібно робити, щоб була мільйонна позначка за один день. Але мені водночас принципово було прослідкувати справжню реакцію людей. Подобається те, що цей кліп не став пересічним. Сподобалось, що основні хештеги, назву це так, чи меседжі, які були підписані під цим кліпом у соціальних мережах, – це мурахи по шкірі та сльози на очах. Ось це мені подобається, значить моя пісня змусила людей щось згадати, проаналізувати, про щось подумати, тобто дало певний поштовх. Я хотів би, щоб в українських піснях було щось таке, що завжди дає певний поштовх, а не просто була прохідна музика.

Інколи, музичні продюсери телеканалів, радіостанцій свідомо заганяють пісні під певний формат. Через це ми, на мій погляд, починаємо втрачати нашу українську самобутність. Але ж ця самобутність полягає не тільки в тому, щоб додати звучання народних інструментів в сучасний біт, як це роблять деякі відомі наші музиканти. Я це роблю кожен день, студія звукозапису працює і я знаю як це робиться, але ж не тільки в цьому є самобутність України. Дуже добре, коли ONUKA вставляє українські звуки у свій сучасний саунд, але треба не забувати про те, що Україна дуже багата, навіть порівнюючи із сусідніми країнами. Ми дуже багаті на вокальні таланти. Коли Костя Меладзе їздив із відбірковими турами до шоу по різних країнах: Молдавії, Росії, Казахстані, він сказав, що серед всіх цих країн, Україна має 80% неймовірних голосів, в той час коли в інших – 20%-40%. Ось це і є наша українська самобутність, яка має дивувати весь світ. І не треба копіювати західні зразки, робити їх гіршими, треба не забувати, що ми співоча нація.

Мені подобається, що після квотування радіостанцій з’явився прогрес. Я про це говорив ще 10 років тому. Закон існував вже давно, проте він був не правильно прописаний. Потрібно було зробити чітку ідентифікацію про те, що українська музика – це україномовна музика, і всі питання були б одразу зняті. І так 10 років мене не чули, а зараз нарешті почули. Хтось це критикує, як було раніше із українським дубляжем фільмів, поки не вийшли у прокат «Тачки», які зробили більші збори українською, аніж російською. Відтоді й припинили галасувати. Але ми зараз вийшли на кількісний показник. Я помітив, що мої колеги, котрі раніше співали російською, бо так ніби було модно, зараз вже почали шукати пісні українською. Це звісно позитив. Коли набереться велика кількість такого контенту і можна буде обрати кращих, – тоді і можна буде говорити про якість.

 

– Хто повинен відсіювати ось цю якісну музику?

– У нас – це музичні продюсери, телебачення та радіо.

 

– Не голос народу?

– Справа у тому, що, наприклад, якщо людина йде в оперний театр, людина, котра не прочитала лібрето цього спектаклю, нічого про нього не знає – виходячи з оперного скаже, що це дурня і опера – це взагалі не дуже. Це говорить про те, що опера не дуже, чи про щось інше?

То якщо до уваги брати такі пісні як: «Тает лёд», яку наші діти зараз слухають, ця пісня записана на одній ноті. Респект від мене продюсеру, оскільки маркетингова складова спрацювала на 100%. Він зрозумів, що потрібно, щоб кожна людина змогла це заспівати, навіть не маючи голосу. Зробив усе правильно. Але зараз ж 99,9% такої музики, і ця музика формує смак наших дітей. І потім, згаданий вами «голос народу» буде обирати таке ж, і ми деградуємо. Якраз і мій син слухає таку музику як «Тает лёт», що мене й дивує. Я не проти цієї музики, це нормальна музика, яка має бути присутня, але окрім неї має бути щось справжнє.

 

 

– Можливо до іншого потрібно дорости?

– Так немає що слухати, немає пропозицій. Або є, або її дуже мало, а треба хоча б 50/50. Якщо музика має свого слухача – вона має бути, але ж повинні з’являтись й інші проекти.

 

– Певний період часу ви не виступали з концертною програмою та не випускали нових пісень. Чому ж вас так довго не було?

– Мої друзі жартують, що у мене був підлітковий вік, така собі депресія. Але, насправді – ні, на мене так вплинула війна. Коли гинуть хлопці, друзі… Мій співкурсник Василь Сліпак загинув на війні, він став героєм України, уже зараз посмертно. Ми з ним вчилися у Львівській консерваторії чотири роки в одній групі, дружили та спілкувались… На мене дуже сильно це вплинуло. Мені було не до співу, не хотілося нічого писати. З цього стану мене вивило лише спілкування з друзями, які й зараз перебувають там. Вони запитували де я та чому не співаю… А мені було не до співу. Вони тоді й сказали, що навпаки потрібно їхати в тури, збирати наших хлопців, наших дружин, запрошувати їх на концерти, щоб вони приходили і відволікалися від цього всього. Саме це мене стимулювало поїхати минулого року в тур. Тоді я спілкувався з багатьма людьми. Це мене дуже надихнуло. Я за 20 хвилин написав пісню «Полонений». Відкрився мій внутнішній бар’єр, який дозволив написати щось. Це все завдяки цьому туру і спілкуванню з людьми.

 

– Пісню «Заспіваймо пісню за Україну» називають пророчою. Скільки в цьому правди?

– Ця пісня була написана ще у 2010-му році. А стала актуальною – через 4 роки. Журналісти казали, що я щось напророчив, але от такий у мене тоді був настрій.

 

– Чи готові ви у своїх наступних піснях експериментувати з іншими музичними жанрами?

Звичайно! Я це страшенно люблю. Взагалі я «ракешнік» (рок), я не знаю, як у попсу мене занесло життя (сміється). Але навіть зараз, коли я експериментую з музикою, не завжди такі експерименти завершуються вдало. Слухачі не звикли сприймати мене в іншому стилі.

 

– Якою сьогодні є ваша концертна програма?

– Наше концертне шоу стало вже більш підкованим та європейським. Похвалюся, що ми вже повністю працюємо самостійно. Продюсерський центр працює з ранку – до ночі. Мені дуже приємно, що вони вже змогли вийти на більш потужний рівень.

 

 

– Чи можна сказати, що на українській музиці сьогодні можна добре заробляти?

– У мене шоу-бізнес завжди був дотаційний, оскільки заробляв я іншими способами. Коли мені пропонували співати російською, наприклад ще у 95-му році, Алла Борисівна запрошувала мене на «Різдвяні зустрічі», я відмовлявся, оскільки я міг дозволити собі тримати позицію і бути незалежним фінансово. Проте, я сказав, що якось заспіваю на їхніх російських концертах українською мовою. У 2007-му я виконав пісню «Я ніколи нікому тебе не віддам». Я веду до того, що робота окрім шоу-бізнесу допомагала мені тримати мою позицію. Я дуже дякую Богу за те, що він допоміг мені витримати цю позицію й допомагає тримати надалі.

 

– Що порадите музикантам-початківцям для подальшого розвитку?

– Робити якісну музику! Якісну не в значенні звуку, а у значенні музичності, щоб це було цікаво. Не копіювати нікого! Добавляйте чогось свого, щоб можна було ідентифікувати вас, як особистість! Думайте про те, що вас можуть послухати на Заході і ви можете стати обличчям країни для цієї людини в цей момент. Зробіть щось таке, щоб казали, що в Україні дуже гарні музиканти, гарні співаки, вони талановиті. Не робіть дешевих копій.

 

Ігор ХИМЕНЕЦЬ

Оксана ДУДІЙ

Сніжана САМАНЧУК


18.10.2017 2202 0
Коментарі (0)

17.10.2021
Христина Савчин

За підсумками 2020 року Івано-Франківська область зайняла друге місце в Україні за кількістю внутрішніх туристів та кількістю іноземних туристів, яких обслуговували туроператори та турагенти.

326
16.10.2021
Олег Ущенко

З 2014 року, після агресії Росії в Україні заговорили про «патріотичне українське кіно». До того майже всі продакшини в Україні були орієнтовані на російський інформаційний простір. А те, що зрідка знімалося на українську тему, з багатьох причин не зачіпало глядача.

390
15.10.2021
Христина Савчин

Журналісти Фіртки вирішили піти в рейд з працівниками Комунального підприємства «Муніципальна інспекція «Добродій», щоб поглянути, як проходить звичайний день інспекторів, та які порушення найбільш популярні у місті.  

783
14.10.2021
Сергій Білий

Його шлях на фронт пролягав через осмислення, сумніви і навіть страждання. Адже на тій війні загинув його рідний брат і це наклало свій відбиток на ставлення рідних до обраного ним шляху.

1146 1
13.10.2021
Тетяна Дармограй

Фіртка пояснює, чому «День захисників і захисниць України» – це про оборону, а не гендер, кого доречно вітати та як найкраще це зробити.  

1506
12.10.2021
Тіна Любчик

Наскільки українське суспільство володіє темою визвольної боротьби та наскільки вона є актуальною сьогодні, - про це Фіртка поспілкувалася з Ярославом Коретчуком, директором Івано-Франківського обласного музею визвольної боротьби імені Степана Бандери.

1731

Українська Повстанська Армія нині - це ми всі - правдиві патріоти України, незалежно від партійно - політичної приналежності. Всі для кого понад усе Україна, а не " корито ". Хто не за зрадників, холуїв і пристосуванців, а за Коновальця, Бандеру й Шухевича, за Бога і Україну та українців.  

894

То була епоха безкінечної студентської смути та оптимізму. При чому те і те існувало паралельно і, якщо бути до кінця чесним, то одне-одному абсолютно не заважало. У повітрі густо пахло революцією, духами студенток і їх губними помадами. А в гуртожитках і «на хатах» студентська молодь затирала головки тодішніх касетників (були за сивої давнини такі девайси) піснями «Бютифул Карпати», «Ми помрем не в Парижі» та «Франсуа».

1238

Спочатку був Ян Флемінг. І він народив Джеймса Бонда. «Сер Джеймс Бонд» - Представлявся він майже 60 років з екранів більше ніж на 80-ти мовах.

1476

Засипана капуста у Галичині ніколи не була просто стравою. Або, як тут ще люблять казати, їдженням. Такий наїдок готували на свята або для певної події. Засипану капусту можна сміливо називати ритуальною стравою.

3467 1
11.10.2021

Напередодні зими чимало господинь заморожують сезонні овочі та фрукти, щоб завжди мати під рукою необхідні інгредієнти для приготування страв, а особливо десертів. І якщо деякі продукти та після заморозки не втрачають свій звичний смак і вітаміни, як, наприклад, малина або полуниця, то інші, навпаки, стають непридатними до вживання. 

1051
29.07.2021

Що краще: консервувати, сушити чи морозити? Відповідь на це питання залежить від типу й кількості сировини та ваших ресурсів, як-от часу, грошей, та місця в морозилці та коморі.

10272
18.06.2021

В Україні, за останні 12 місяців кількість пошукових запитів українських користувачів зі словом "рецепт" зросла на 29%.

15212
17.10.2021

На Тисмениччині відбулася Архиєрейська літургія, яку очолив митрополит Володимир Війтишин. Про це повідомляє кореспондентка Фіртки. Відомо, що у селі Нова Липівка організували освячення іконостасу у храмі Пресвятої Трійці. «Унікальність нашог

359
04.10.2021

Розпочалася зустріч із Божественної Літургії, яку очолив Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин у співслужінні ректора семінарії прот. Олексія Данилюка та численного духовенства.    

1845
19.07.2021

Предстоятель Православної церкви України Блаженніший Епіфаній освятив розписи кафедрального собору Преображення Господнього Коломийської єпархії.

11006
05.05.2021

У третій день Великодніх свят Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин завітав на парафію святого Апостола Юди Тадея, що в Івано-Франківську, на вул. Стуса, 29.  

19979
12.10.2021

Місія "Карпатського гірського міжнародного кінофестивалю (CMIFF)" – привернути увагу до збереження Карпатських гір та популяризувати край, який має неймовірний потенціал для кіновиробництва.

853
18.10.2021

Спеціальна моніторингова місія (СММ) ОБСЄ в Україні призупинила свою діяльність на Донбасі. Про це очільник місії Яшар Халід Чевік повідомив у неділю, 17 жовтня, повідомляє Фіртка з посиланням на інформацію Reuters. «Через побоювання за нашу без

130
10.10.2021

За результатами поіменного голосування про призначення Руслана Стефанчука новим спікером Верховної Ради лише один народний депутат виходець з Прикарпаття утримався, решта народних депутатів проголосували "за".

1017
03.10.2021

Другого жовтня керівництво фракції передало народним депутатам бланки для збирання підписів під коллективною ініціативою про відкликання Голови Верховної Ради України з займаної посади, а вже станом на 17.30 годину суботи під ініціативою зібрали понад 150 підписів народних обранців.

1881
23.09.2021

Законопроєкт № 5599, внесений на розгляд парламенту Президентом України, підтримали 279 народних обранців з 379 зареєстрованих у сесійній залі.

3212