Олександр Лежава: Як плануються експропріації

 

Пока значительная часть населения планеты в значительной степени отвлечена от суровой реальности и с увлечением следит за чемпионатом мира по футболу, Международный валютный фонд обнародовал прелюбопытный документ, способный оказать самое серьезное воздействие практически на всех живущих на земле.

 

Формально это не более чем рабочий документ, посвященный кризису суверенного долга, который подготовили в недрах фонда небезызвестные в определенных кругах экономисты К. Рейнхарт и К. Рогофф. Там даже есть оговорка, что его не должно рассматривать как документ, отражающий взгляды МВФ, это исключительно мнение авторов документа, и он отражает лишь проводимые ими исследования, а опубликован для дальнейшего обсуждения. Все это так, однако его содержание помимо чисто исторических экскурсов представляет собой фактически набор рекомендаций для стран-участниц МВФ как в случае необходимости экспроприировать средства населения и компаний частного сектора. Подготовленный в декабре 2013 года этот документ стал доступен для широкой публики только сейчас.



Документ предлагает целый спектр различных мер. Первыми из них предлагаются  финансовые репрессии. Они включают в себя вынужденное различными методами кредитование правительства местными финансовыми институтами (например, пенсионными фондами), предприятиями и населением, разнообразные ограничения процентных ставок, регулирование трансграничного движения капитала и более тесную взаимосвязь между правительством и банками. Фактически финансовые репрессии представляют собой еще одну форму налогообложения, которая ограничивает выбор и возможности для сбережений и сберегателей. 



Вторым интересным моментом является утверждение авторов о том, что внутренние и внешние долги – это долги разные. Прежде всего потому, что с внешними долгами, выраженными в иностранной валюте, правительству той или иной страны разобраться существенно сложнее, чем с долгами внутренними. Помимо уже упомянутых выше финансовых репрессий внутри страны правительство с помощью законодательных мер может вынудить местные финансовые институты согласиться на существенно более низкую норму прибыли, чем они могли изначально рассчитывать, и с помощью таких мер снизить долговую нагрузку и/или изменить сроки возврата основной суммы долга. По идее, таким образом можно отсрочить свои обязательства выплатить основной долг на бесконечно отдаленную дату.



Вообще же, по мнению авторов этой записки, есть пять способов борьбы с чрезмерным государственным долгом: экономический рост, который встречается довольно редко; меры жесткой экономии, дефолт или реструктуризация; инфляционный сюрприз; постоянная доза финансовых репрессий одновременно с постоянной дозой инфляции. Несмотря на непопулярность четырех последних из пяти указанных мер они вполне эффективны, и хотя считается, что часть из них в настоящее время нехарактерна для ведущих экономических держав, они вполне активно применяли все эти меры на протяжении значительной части ХХ века. И тому есть масса примеров. Поэтому, если повезет, и экономика начнет действительно развиваться, то для всех это окажется наиболее мягким выходом из сложившейся ситуации, если же нет, то отказываться от использования каких-либо из имеющихся инструментов для борьбы с государственным долгом нецелесообразно. К тому же, как отмечают авторы, видимый долг обычно оказывается существенно меньше тех долговых обязательств, которые существуют в реальности.



Если принимать во внимание такие идеи МВФ, как «налог на богатство», и иные тому подобные инициативы вроде национализации пенсионных накоплений, конфискации части или всех средств вкладчиков, находящихся на счетах в банках по образцу Кипра, то в своей совокупности предложения МВФ можно свести к одной простой стратегической идее – фактической национализации всех сбережений и финансов общества в глобальном масштабе и ликвидации каких-либо рыночных механизмов в этой сфере.  Фактически это наброски плана по полной экспроприации средств у сберегателей, инвесторов и пенсионеров, направленного лишь на то, чтобы государственная бюрократия смогла бы продержаться у власти и хорошо жить еще какое-то время.



Подобные действия властей оставляют населению лишь два возможных выхода для того, чтобы не потерять заработанное – либо приобретать вечные ценности и хранить их вне пределов современной финансово-банковской системы, либо немедленно тратить на удовлетворение текущих потребностей, прихотей и желаний. Выбор, к сожалению, невелик и с каждым прошедшим днем становится все меньшим, и каждый сам должен решать, что ему или ей делать в подобной ситуации и как защищаться от экспроприаций их средств государствами.

 

Александр Лежава

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Даг Кейсі про те як врятувати свої життя та гроші

 


13.07.2014 790 0
Коментарі (0)

09.03.2026
Вікторія Матіїв

У розмові з Фірткою Надія Левченко розповіла про шлях до сцени, пам’ятні ролі, режисерський дебют та те, як війна змінила її творчість і ставлення до мистецтва.  

962
04.03.2026
Вікторія Косович

Від оборони Києва до боїв на Донбасі, від поранень і втрат до психологічної реабілітації та роботи в Офісі Омбудсмана — ветеран Максим Кремінь в інтерв'ю розповів Фіртки про службу, труднощі повернення та те, що справді потрібно ветеранам після війни.

1277 1
01.03.2026
Вікторія Матіїв

«Він був неймовірно цілеспрямованим. За що б не брався — усе в нього виходило. Прекрасно малював, обожнював читати. Займався спортом», — згадує Наталія Погоріла свого чоловіка, полковника Повітряних сил Юрія Погорілого.  

2151
22.02.2026
Павло Мінка

Ексклюзивні дані поліції — спеціально для Фіртки.  

3571
18.02.2026
Діана Струк

В інтерв'ю журналістці Фіртки Тарас Прохасько розповів про дитинство, вибір біології замість радянської літературної школи, роль письменника під час війни та значення премій для творчого життя.

2585
16.02.2026
Вікторія Матіїв

Павло Василів поліг 9 червня 2022 року під час боїв з російськими окупантами поблизу населеного пункту Спірне на Донеччині. Захисник потрапив під артилерійський обстріл і загинув на місці.    

2460 6

Конфесійні зміни у Красноїльській церкві почалися з поминання російського патріарха та розповсюдження нових, друкованих Церковних календарів.

505

Згідно Книги Пророка Ієзеркіля (книги 38, 39) «Остання Битва Кінця» має відбутися між Ізраїлем та «Гогом з землі Магог (Півночі) та полчищами персів, ефіопів і лівійців при ньому».

2260

Багато людей використовують мобільні застосунки, щоб підтримувати релігійні практики, молитися, читати священні тексти або отримувати духовну підтримку щодня. Кожна із відомих церков чи відомих релігій створює мобільні застосунки для своїх вірян.

835

«12 лютого сего року відбуло ся інавгурацийне представленє нового нашого «Товариства «Українського народного театру ім. І. Тобилевича». Йшла вистава столітньої, та мимо сього все сьвіжої і молодої «Наталки Полтавки», - свідчить 42-е число газети «Діло» 1911-го року.

1295
10.03.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

2380
04.03.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

2430
27.02.2026

Люди часто звикли пов’язувати втому з недосипанням чи стресом, але не менш вагомим чинником є харчування. Те, що ми кладемо на тарілку, безпосередньо впливає на рівень енергії, концентрацію та працездатність.  

3027
10.03.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

19830
05.03.2026

Зустріч відбудеться у першу суботу місяця, 7 березня, біля чудотворної ікони Богородиці. Мета заходу — духовно об’єднати вірян у молитві за Україну, за подолання особистих труднощів та довірити їх Непорочному Серцю Богородиці.

1347
03.03.2026

Перша заповідь Божого Закону нагадує: не можна ставити на місце Бога ні людей, ні речі, ні будь-які сили.    

21336
27.02.2026

Церква критично ставиться до ворожіння та будь-яких чарів. Усі вони — тяжкий гріх.

9159 1
10.03.2026

Письменник і журналіст Олег Криштопа став лауреатом Шевченківської премії. Також у номінації «Театральне мистецтво» нагороду отримала режисерка Оксана Дмітрієва.  

658
09.03.2026

В Угорщині 12 квітня вибори до парламенту. Останні соціологічні дослідження свідчать, що партія антиукраїнського та антиєвропейського прем’єр-міністра Віктора Орбана «Фідес», яка багато років при владі, має реальні шанси вибори програти.

1106
02.03.2026

Колишній спеціальний посланець Трампа генерал Кіт Келлог розповів, чому Путін насправді в пастці і чому підхід Білого дому до російсько-української війни як до бізнес-угоди є стратегічною помилкою.  

1116
22.02.2026

«Поки Путін у відчаї зволікає, час на боці України. Росія зазнає непомірних втрат наближаючись до четвертої річниці війни», — так описує ситуацію в російсько-українській війні британська The Telegraph статтею колумніста Самуеля Рамані.

1469
15.02.2026

Зеленський розповів про меседж партнерів зі США, який прозвучав під час багатогодинних зустрічей. За словами президента, російська сторона висуває Україні вимогу самостійно вивести війська з Донбасу, обіцяючи «швидкий мир».

2221