Складно заперечити той факт, що за останні чотири роки Франківськ дуже змінився. Новий комунальний транспорт, дороги, велодоріжки, сквери, фестивалі міжнародного рівня. Це заслуга роботи команди міського голови Руслана Марцінківа. Сьогодні до Верховної Ради України від Івано-Франківська йде керівник депутатського корпусу Оксана Савчук. Це – ефективний представник команди Марцінківа.
Говоримо з Оксаною Савчук про депутатську діяльність, нову якість політики і навіщо у парламенті представник від Франківська.
З чого розпочалася ваша політична діяльність? Коли ви зробили перші кроки в політиці?
‒ Я була координатором і керівником осередку ВО «Свобода» у своєму рідному мікрорайоні «Каскад». Як сьогодні пам’ятаю, першим моїм заходом стало прибирання берегу річки Бистриці. Дуже переживала, чи будуть люди. Їх прийшло аж четверо. Це для мене було неймовірне щастя! Кожному учаснику вручила подяку, яку зробила власноруч.
Ви завжди були такою ініціативною?
‒ Ще зі студентських років. Спочатку мене обрали старостою. Оскільки у своїй групі я була єдина з Івано-Франківська, то й всіма організаційними моментами (поїздки, презентації книг, участь у заходах) також займалася. Змогла переконати одногрупників, що презентації – це цікаво. Тоді свою книгу «Інфекція» презентував наш викладач Степан Процюк. Софія Андрухович представляла свої перші літературні роботи. Ми ходили у популярну тоді серед молоді «Химеру».
На першому курсі вступила у «Пласт». Прийшла туди вже у дорослому віці. Доводилося оперативно відбути всі вишколи, щоб стати виховником.
Підтримка мешканців мікрорайону «Каскад» у 2010 році допомогла вам стати депутатом міської ради. Якщо порівняти два «Каскади» ‒ 2010 і 2019 ‒ щось змінилося?
‒ Можу сказати, що тепер – це два різні мікрорайони. За цей час тут з’явилася перша відпочинкова зона. То був унікальний у місті проект, який передбачав розділення територій відпочинку на прогулянкову, дитячу і спортивну зони. Над ним я працювала майже 5 років. Крім того, на «Каскаді» тепер є ще й три сквери: імені Івана Миколайчука, на Стуса і на Симоненка.
Тепер у місті є нова вулиця 24 Серпня, а пам’ятаєте, якою вона була раніше?
‒ Раніше то була не вулиця, а одна назва. Наша команда збудувала її з нуля. Сьогодні там є і тротуари, і місця для паркування, зупинки, освітлення, велодоріжки. Нею їздить новий комунальний маршрут №40. А ще якихось два роки тому таксисти відмовлялися туди їхати.
А яким ви бачите Івано-Франківськ через 10 років?
‒ Це велостолиця країни з розвиненою велоінфраструктурою. Відомий у світі культурний осередок у відреставрованому Палаці Потоцьких. Понад 150 автобусів на міських комунальних маршрутах. Це нові школи у мікрорайонах «Пасічна», «Каскад» та на вул. Мазепи. Новозбудовані сучасні садочки. Це Палац Спорту міжнародного рівня на Чорновола, розрахований на 5 тис. людей і перший у місті комунальний басейн для всіх вікових категорій на території ФОКу. І, звісно, міст на Пасічну, розвинені шляхопроводи, відновлені тротуари, пішохідні зелені зони та комфортні сучасні сквери.
У вас за плечима чималий досвід роботи в міській раді. Наскільки відчуваєте готовність бути народним депутатом України?
‒ Кожен рік депутатства давав можливість отримати нові знання. Доводилося писати нормативні акти, положення, рішення. Тепер відчуваю готовність спробувати свої сили і в законотворчій діяльності. Важливо, щоб у парламенті були люди з досвідом.
Ми вже показали в Івано-Франківську, що командна робота може бути дуже ефективною для цілого міста. Тепер час це довести і на всеукраїнському рівні
Ви ініціатор важливих для міста проектів. Звідки ідеї?
‒ Мене надихає наше місто і самі люди. Хотіла перетворити сірі стіни будинків на кольорові – так почали створювати мурали. І ось нещодавно ми відкрили в Івано-Франківську вже 19-ий мурал. Якщо раніше це були маленькі стіни, то зараз ми робимо масштабні малюнки на 9-типоверхівках.
У місті не було дитячої реанімації. Вирішили її створити. Закупили сучасне обладнання, облаштували кімнату для матері і немовлятка. Після того, коли дитинку виписують з реанімації, мама може з нею пройти реабілітацію в катамнестичному кабінеті. Єдиному, до речі, в цілій області.
Франківськ – те місто, де справді добре видно командну й дуже ефективну роботу.
‒ Як керівник депутатського корпусу, я відповідаю за непросту місію – роботу депутатів міської ради і діяльність ради. Створюю так званий міст порозуміння на місцевому рівні між міським головою, виконавчим комітетом і депутатським корпусом. Вірю, якби у нас було таке ж порозуміння, як у Франківську, на державному рівні, то ми змогли б побудувати й ефективне управління державою.
Нашому місту не вистачає реального лобіста у Верховній Раді. Хочемо, аби Франківськ не оминали при розподілі державних субвенцій і державних коштів на медичне обладнання, ремонт доріг, будівництво садків і шкіл. Важливо, щоб Івано-Франківськ почули у столиці.
Новий парламент потребує сміливих політиків, які не будуть боятися говорити правду і те, у що вони справді вірять. Політиків, які не соромляться українських традицій, мови і культури, а цінують їх і поважають.
Міцна родина – міцна країна. Як прищеплювати любов до власних традицій, культури і мови?
‒ Кожен має починати з себе. Ми, наприклад, з чоловіком Андрієм маємо чудову традицію – сімейні подорожі Україною. Постійно беремо з собою в мандри сина, ще з його піврічного віку. Відвідуємо разом Карпати, старовинні замки України або ті місця, де від замків залишився один камінь.
Та ми однаково туди їдемо, щоб показати сину історію свого краю, своєї країни. Відвідали Дністровський каньйон, буваємо у старовинних церквах. Якщо ми хочемо ростити дітей патріотами, то варто це робити з самого дитинства. Знайомити їх зі своїм, і обов’язково власним прикладом показувати, що таке любов до України.
