Огляд польських ЗМІ: За діями Путіна криється прихований гей

 

 

Теми, які наразі найбільше цікавлять польських журналістів та публіцистів: чим є путінська Росія, яку політику щодо Кремля має проводити Варшава?

 

Даний огляд польських ЗМІ підготував українсько-польський портал "Простір".

 

Уже традиційно найгарячіша полеміка на російсько-українську тематику розгортається на сторінках видань «Rzeczpospolita» та «Gazeta Wyborcza». Мабуть, найбільш провокаційна стаття минулого тижня — це текст Єжи Гащинського у часописі «Rzeczpospolita» під назвою «Пакт Обама—Путін—Туск: українці нам не пробачать» . На думку автора, хоч західні країни не визнають анексію Криму та продовжують годувати українців демократичною риторикою, насправді лідери Росії та США за спиною в Києва домовилися про поділ зон впливу. І Україна, на жаль, буде у російській зоні — впевнений Гащинський. Ще донедавна Варшава відчайдушно боролася, аби так не сталося, але тепер відступає, прив’язана до матеріального комфорту, що його пропонує Стара Європа. Керівництво Польщі не погодилося на проведення спільних військових навчань з українцями, не опротестувало позицію Німеччини щодо невступу України до НАТО. До ганебного пакту між Бараком Обамою та Владіміром Путіним приєднався ще й Дональд Туск — впевнене видання «Rzeczpospolita».

 

Цьому авторові опонує видання «Gazeta Wyborcza». Колумніст Томаш Бєлецький переконує, що жодного пакту з Путіном не було: «Звісно, в Америці і Європі негласно погоджуються, що анексію Криму не вдасться відмінити в осяжному майбутньому. Проте, головною метою дипломатичної битви, тепер на чолі з Вашингтоном, є не повернути Крим Україні, але запобігти, щоб Путін зважився на подальші кроки. Але оскільки ніхто в США і ЄС не хоче війни, то переговори з Росією — не найгірша ідея. Проблема в тому, що Москва хоче розмовляти не з Києвом, але з американцями». Бєлецького хвилює питання: а що може зупинити Путіна? Проте відповідь на нього, принаймні з контексту статті, — що нічого. Санкції виглядають непереконливо. Стратегія США та ЄС зараз — надавати економічну допомогу Україні, аби остання порадила собі сама. Переговори з Росією триватимуть, а що ще можна зробити з Путіном — ані у Берліні, ані у Парижі, ані у Варшаві не знають.

 

Не залишати Україну — так Варшаву закликає публіцист видання «Rzeczpospolita» Боґуслав Хработа. Він критикує США та ЄС за підігравання Росії, «рахітські санкції», брак мілітарної підтримки українського уряду. Що в цій ситуації може зробити Польща? На думку коментатора, не так мало. У першу чергу — допомагати Україні реформувати економіку, державну адміністрацію, місцеве самоврядування, систему судочинства. Це і є тест для Польщі як для союзника демократичної України.

 

Оцінку дій Росії на шпальтах видання «Gazeta Wyborcza» пропонує екс-міністр оборони Польщі Януш Онишкевич. «Доктрина Путіна» — це нова позиція Кремля у міжнародних відносинах, котра полягає у свідомому порушенні міжнародного права, за умови, що за порушником ніхто особливо ганятися не буде. Інакше кажучи, — пише Онишкевич, — Росію тепер можна зарахувати до категорії «бандитських держав», і, на жаль, цей бандит живе по сусідству з Польщею. Тому, застерігає екс-міністр, мрію про Європу як континент комфорту та безпеки доведеться відкласти на невизначений час.

 

Також у польській пресі широко обговорюється тема року Польщі у Росії та року Росії у Польщі. З подачі правої партії «Право і справедливість» все більше публіцистів ставить собі запитання: чи в такій суспільно-політичній ситуації можна і варто відмежувати культуру від інших сфер життя, чи все ж провести польські промоційні заходи у Москві? І чи будь-яка співпраця з росіянами на цьому етапі буде вважатися схваленням імперської політики Кремля? Досить гострий текст на цю тему написав Юрій Фельштинський для видання «Gazeta Polska». Він назвав Путіна невідповідальною та малоосвіченою людиною, яка своєю хамською поведінкою викреслила Росію з європейської спільноти. Автор застерігає, що амбіції Путіна не вичерпуються Кримом, і чим далі, тим більше його поведінка нагадуватиме нового Гітлера. Але, як у випадку з нацистською Німеччиною, на путінську Росію теж чекає свій Нюрнберґ — тільки цього разу трибунал краще провести в Севастополі. Співпрацювати з такою Росією, навіть у царині культури, було б поразкою для інтересів польської держави.

 

А ось польський танцюрист та хореограф Міхал Піруґ, відкритий гей, котрий нещодавно видав свою автобіографію (завдання якої — заохотити поляків відважно говорити про те, ким вони є) вважає, що причина агресивної поведінки Путіна полягає у його прихованому гомосексуалізмі. Про це він розповів тижневику «Wprost». Травма дитинства, брак сприйняття себе таким, яким він є, — це штовхає російського президента на непродумані кроки. Піруґ також натякає, що чимало геїв є і серед польських політиків, тільки вони сильно  приховують свою сексуальну орієнтацію. При чому, чим рішучіше хтось громить гомосексуалізм з сеймової трибуни — тим, насправді, має більший потяг до представників своєї статі — переконаний Піруґ.

 

Рафал Калюкін на шпальтах тижневика «Newsweek» розмірковує, як змінився образ українця у Польщі останнім часом. Чи це досі «кривавий бандерівець та дикий козак», чи «сусід, який мав за собою важке минуле, однак поряд з яким можна мешкати у спільному європейському домі?». Журналіст публікує короткий нарис становлення Українського національного руху у міжвоєнній Речі Посполитій та під час Другої світової війни. Здавалося б, вироблені тоді стереотипи пішли у минуле. Чи ні?..

 

А от найпопулярнішою темою польської блогосфери стали не Україна чи Росія, а відносини між статями. Відома акторка Кристина Янда звинуватила сучасних польських чоловіків у браку добрих манер, інфантильності та неповазі до жінок. До написання тексту Янду спровокував випадок у поїзді, коли якийсь чоловік, який їхав разом з нею у купе, відмовився покласти нагору її валізку. Далі акторка подала інші приклади: ніхто вже не поступається жінці місцем у транспорті, не допомагає нести важку торбу,  та й узагалі — жодним чином не полегшує щоденні клопоти! Якщо більшість жінок з Яндою погодилася, мовляв, чоловіки сьогодні ні на що не годяться, — то т.зв. «сильна стать» почала тріумфально потирати руки, приговорюючи: це ж реалізація мрії феміністок, коли всі рівні у правах та обов’язках! Що спільного має допомога покласти валізку та боротьба за рівні зарплатні у корпораціях — про це блогери мовчать. Винні жінки. Валізки хай підіймають самі. Рівні зарплатні? Ну це, може, пізніше.

 


09.04.2014 865 0
Коментарі (0)

05.06.2025
Олег Головенський

Про сучасні загрози, що потребують нової парадигми підготовки управлінців і фахівців та про нову освітню програму «Національна безпека», Фіртка поспілкувалася з куратором програми, професором кафедри публічного управління та адміністрування Василем Остап’яком.

1297
02.06.2025
Лука Головенський

Про репресії радянською системою українських науковців та лідерів визвольних змагань, про навчання і наукові дослідження Українського Вільного Університету в Мюнхені та його місію української культурної дипломатії Фіртка поспілкувалася з Ларисою Дідковською.  

1954 4
28.05.2025
Вікторія Матіїв

Фіртка порозмовляла з Сергієм Галкіним — колишнім морським піхотинуем Феодосійського батальйону. Після окупації Криму Росією у 2014 році, медики виявили в нього пухлину. Чоловіка визнали непридатним до служби. Відтоді він активно займається волонтерством: допомагає українським військовим та надає юридичні консультації.  

1168
25.05.2025
Олег Головенський

Фіртка підготувала «змішаний» рейтинг задекларованих зарплат місцевих посадовців, в який входять керівники рад та державних (військових) адміністрацій Івано-Франківщини та районів області.  

3787
23.05.2025
Вікторія Косович

Про методи викладання, сучасну школу історії та виклики професії Володимир Половський розповів журналістці Фіртки.

3439 7
21.05.2025
Тетяна Ткаченко

Про долю Центрального ринку, судові процеси, стихійну торгівлю та майбутні плани, журналістка Фіртки поспілкувалася з директором КП «Муніципальні Ринки» Мар’яном Слюзаром.

2807 1

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

394

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

509

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

1051

Поділ народів на «історичні» та «неісторичні» є ідейним спадком позаминулого століття. Історики кажуть, що методологічно він застарів. Певне, мають рацію. Попри це прихід Трампа продемонстрував, що певні історично «застарілі» та «архаїчні» речі здатні досить бадьоро та свіжо випірнати з минувшини.

1612
02.06.2025

На Прикарпатті завершується весняна посівна кампанія.  

1124
26.05.2025

На Івано-Франківщині триває посівна кампанія.  

1140
20.05.2025

Фіртка ділиться порадами та лайфхаками, які допоможуть зробити раціон більш корисним та збалансованим.

834
01.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

6685
29.05.2025

У четвер, 29 травня, християни відзначають Вознесіння Христове.  

795
25.05.2025

У Біблії немає вичерпного пояснення природи людської душі. Але вивчивши, як використовується у Святому Письмі слово «душа», ми можемо зробити певні висновки.

44120
19.05.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3414
07.06.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

35769 1
06.06.2025

В усьому світі санкції, накладені на Росію через її агресію в Україні, стали потужним інструментом, спрямованим на ізоляцію Кремля. Однак, як і у випадку з багатьма іншими, ці заходи не стали перепоною для всіх.  

334
01.06.2025

Другий тур виборів президента Польщі відбувається після того, як жоден з 13 кандидатів у першому турі 18 травня не здобув більше половини чинних голосів.  

438
27.05.2025

Німеччина, а також Франція, Велика Британія та США більше не мають обмежень щодо далекобійної зброї для України.  

716
22.05.2025

Держсекретар США Марко Рубіо відмовився назвати лідера Кремля володимира путіна воєнним злочинцем.  

791