"Фіртці" стали відомі офіційні результати виборів ректора Івано-Франківського Медуніверситету.
Перемогу здобув Микола Рожко – професор, завідувач кафедрою стоматології. Він набрав 57.81% голосів із 249 працівників університету, що взяли участь у голосуванні.
Другим на фініш прийшов Любомир Глушко – проректор, нині виконуючий обов’язки ректора університету, який набрав 36.4%.
Найменше голосів набрав Василь Попович – професор, завідувач кафедрою ЛОР - 5.79%.
Виборча компанія кандидатів була побудована на наступних тезах:
Любомир Глушко, в.о ректора: "У нас в університеті все добре, потрібні тільки незначні косметичні покращення на деяких ділянках роботи". Любомира Глушка підтримувала "стара гвардія" та ті, хто був "зобов"язаний" йому як в.о. ректора.
Микола Рожко, зав. кафедрою стоматології: "Все погано, все потрібно змінювати. Я багато не обіцію, але що обіцяю - те зроблю". За кулуарною інформацією Миколу Рожка підтримувала влада та Партія Регіонів.
Василь Попович, зав. кафедрою ЛОР, свою програму вибудував на тезі: "Потрібна реорганізація системи навчання за європейськими стандартами".
"Вибори ректора Івано-Франківського Медичного університету пройшли згідно усіх норм, а їх результат - це чесне волевиявлення працівників вузу", - так одразу ж після оголошення результатів виборів прокоментував "Фіртці" свою перемогу Микола Рожко.
"Я переміг чесно, - каже М. Рожко. - І ніяка Партія регіонів мені не допомагала, бо я не є її членом. Я своєю роботою доказав, що заслужив на цю посаду".
Василь Попович також прокоментував "Фіртці" результати виборів:
- Василю Івановичу, як ви оцінюєте свій результат у виборах ректора медуніверситету?
Думаю, що кількість голосів, відданих за мене, відображає ситуацію в державі загалом. Я запропонував колективу складну стратегію розвитку університету – стратегію реформування за європейськими стандартами. Малося на увазі реорганізацію ВУЗу в дослідницький університет, участь в сучасних наукових проектах, співпрацю з міжнародними фондами і розвиток студентського самоврядування.
Своїм головним завданням щодо участі в виборах ректора я якраз бачив в тому, щоб отримати якнайширшу трибуну, мати ширше коло сприйняття для оприлюднення своєї програми, свого бачення розвитку університету. І, безперечно, колектив із зацікавленням віднісся до цієї програми.
Але я був свідомий того, що нові ідеї і програми завжди важко впроваджуються в життя. Нове завжди спочатку оцінюється і з певним скепсисом, і з боязню невідомого, а подекуди і з небажанням змінювати усталений ритм життя.
Складна ситуація в державі, і в освіті зокрема, постійне «безгрошів’я» та щоденна рутина часто спонукають нас до того, щоб мати «синицю в руці» і навіть не мріяти про «журавля в небі». Я ж намагався спрямувати погляд моїх колег в дальшу перспективу.
Моя програма оприлюднена, почута, сприйнята і… починає «жити своїм життям»…:)
І саме в цьому наразі я бачу виконання своє місії.
Я переконаний, що багато чого з моєї програми буде витребуване в майбутньому. Всьому свій час…
- Як ви оцінюєте майбутнє університету?
Я вітаю свої колег Любомира Глушка та Миколу Рожка з високим рейтингом довіри колективу. Конференція трудового колективу університету подала обох кандидатів в ректори на розгляд Міністерства охорони здоров’я. Своє слово також скаже і обласна влада.
І коли міністерство зробить свій вибір, тоді і можна буде вже привітати переможця…, і «поспівчувати йому». З тим вантажем відповідальності, який впаде на його плечі в таких непростих умовах.
Вибори ректора пройшли демократично і прозоро. Це факт. Тішить те, що попри цей «передвиборчий період» конкурентності, кампанія пройшла в доброзичливому стилі. І ця тимчасова конкурентність, переконаний, не позначиться на наших академічних стосунках.
Я оптиміст. Я вірю в наш висококваліфікований колектив. Я переконаний, що університет очолить достойний керівник. І що самЕ життя заставить нас стати на європейський шлях реорганізації та розвитку.
