Новий профіль вулиці Івана Павла ІІ. Або чому острівці не по середині

 

 

Ми розпочинаємо серію публікацій, у яких будемо знайомити Вас із планами щодо реконструкції вулиць нашого міста. Як Ви, мабуть, помітили, останнім часом на дорогах Івано-Франківська регулярно з’являються різні елементи сучасного дизайну вулиць.

 

Сюди можна віднести острівці безпеки, мінікільцеві розв’язки, підвищені пішохідні переходи, антикишені та велосмуги. Треба визнати, що протягом минулого року подібні об’єкти дорожньої інфраструктури з’являлися точково, і були покликані вирішити локальні проблеми на окремих ділянках вулиць. В першу чергу, ставка робилася на заспокоєння трафіку та підвищення безпеки незахищених учасників дорожнього руху. По суті, це був “тактичний урбанізм”.

 

Проте, час вимагає від нас більш рішучих кроків у перетворенні радянських “магістральних” доріг на сучасні інтермодальні вулиці. І тут потрібен комплексний підхід. Коли ми говоримо про європейські вулиці, то маємо на увазі не лише рівний асфальт для водіїв, але й продуманість, зручність, і найголовніше - безпеку для всіх учасників дорожнього руху.

 

 

Великий Enrique Peñalosa колись казав: “Немає жодної конституції у світі, яка б гарантувала право на безкоштовну парковку чи високу пропускну здатність. Але у кожній конституції гарантується невід’ємне право людини на життя”.
 
 
Підтвердження цих слів можемо знайти у статті 27 основного Закону України. Отже, головною ознакою правильної вулиці у цивілізованому місті є саме острівці безпеки, достатня кількість переходів, велодоріжки, роздільні смуги між зустрічними потроками та інші засоби організації руху, які впорядковують трафік і роблять пересування вулицею безпечнішим.
 
 
 
 
Найголовніше те, що для переосмислення вулиці не завжди потрібно витрачати купу бюджетних коштів. Для початку, достатньо просто розумно перерозподілити простір. Зробити це можна звичайною розміткою, та рядом дрібних інженерних рішень, як от антикишені чи острівці безпеки. Один зі стандартних прийомів, які використовуються в цивілізованих країнах, називається дорожня дієта.
 
Пропонуємо ознайомитися з цим методом на прикладі вулиці Івана Павла ІІ. Отже, перед нами типова чотирисмугова “магістраль” радянського планування завширшки 15,5 м. Її недолугість починається вже на перехресті з вул. Івасюка, і закінчується аж на поєднанні з вул. Миру, котра має лише по одній смузі руху в кожному напрямку.
 
 
Потрібно зауважити, що при будь якій фазі світлофору на перехресті з Івасюка, сюди можна в’їхати лише з однієї смуги руху. Тобто вулиця Івана Павла ІІ ніколи не працювала як чотирисмугова дорога! І в такому вигляді вона просто немає змісту. Зверніть увагу, на крайній правій смузі постійно паркуються автомобілі. Деякі вантажівки стоять там місяцями, і вже обнесені багатосантиметровим шаром пилу та бруду. За кольором асфальту можна легко проаналізувати траекторію руху автомобілів.
 
 
 
 
Обслуговувати таку дорогу вкрай важко. По суті, це поле асфальту, яке потрібно постійно прибирати, латати, і раз на рік розмічати. Коефіцієнт корисної дії від таких витрат стрімко наближається до нуля. Вдумайтеся лише, семиметрова вулиця Миру має таку ж пропускну здатність, і приносить місту стільки ж користі, будучи вдвічі вужчою.
 
 
 
 
Давайте подивимось на профіль вулиці у поперечному перерізі. Маємо чотири широченні смуги руху, з яких працюють лише дві, і то в півсили. Маршрутки зупиняються у крайній правій, лінуючись заїжджати у непотрібні кишені на зупинках. Велосипедисти маневрують між автомобілями, громадським транспортом, вибоїнами та припаркованими вантажівками. Все це виглядає насправді сумно.
 
 
 
Чи можна використовувати увесь цей простір більш раціонально, підвищуючи корисність проїжджої частини? Звичайно можна! Ось альтернативна конфігурація смуг руху, яка повинна бути запроваджена на вулиці Івана Павла ІІ. Як бачите, з непарної сторони вулиці (праворуч) можна облаштувати легальну смугу паркування. Таким чином, вісь проїждої частини, а отже і роздільна смуга з острівцями безпеки, зміститься трохи лівіше по відношенню до існуючої осі дороги. На проїжджій частині з легкістю можна розмістити дві смуги руху для автотранспорту, дві велосипедні смуги, та роздільну смугу з острівцями безпеки та “віднесеними лівими поворотами” посередині.
 
 
 
 
 
Саме з урахуванням нової схеми організації руху й були були облаштовані острівці безпеки, дивне розташування яких викликало масу запитань у дописувачів Комуналки. Для кращого розуміння, порівняємо два профілі: старий і новий.
 
 
 
 
До речі, помістити велосмуги у цій концепції вкрай важливо! Велосмуги на перших порах можуть замінити дороговартісні велодоріжки, а це дозволить місту зекономити значні суми коштів , які можна буде спрямувати на більш термінові проекти. За задумом, вулиця мала б виглядати ось таким чином: По середині - розділка з острівцями безпеки та лівоповоротками. Обабіч - смуги руху автотранспорту завширшки 3,5 м. Далі - велосмуги по 1,5 м. З північної сторони - смуга паркування.
 
 
 
 
Така вулиця буде значно приємнішою для руху, більш зрозумілою, а головне - безпечною. Для більш детального ознайомлення додаємо схему організації дорожнього руху.
 
 
На першому аркуші Ви можете бачити новий острівець безпеки і новий перехід. Тепер питання про його перенесення повинні відпасти самі по собі, адже, як бачите, на місці старого переходу буде лівоповоротна смуга.
 
 
 
 
 
Другий аркуш: принцип той самий, додаються лише кишені на зупинках громадського транспорту.
 
 
 
 
 
Ну і третій аркуш. На перехресті з Івасюка додаються дві смуги: для правого та лівого повороту.
 
 
 
 
 
Ну і вся вулиця однією картинкою (клікабельно): Для порівняння, на нашому сайті Ви можете ознайомитися зі старою схемою руху, розробленою ще ДАІ-шниками за посиланням: https://drive.google.com/file/d/0Bw...


Коментарі (0)

10.04.2026
Павло Мінка

Як насправді виглядає ситуація з нелегальним гральним бізнесом в Івано-Франківській області? Фіртка отримала офіційну статистику від правоохоронних органів та регулятора азартних ігор ПлейСіті. Але перед цим — про проблему загалом, щоб на контрасті зрозуміти ситуацію в регіоні. 

485
07.04.2026
Діана Струк

Як відновлюють Палац, навіщо місту фестивалі під час війни і яким стане цей культурний осередок через кілька років — про це Фіртці розповів директор Простору інноваційних креацій «Палац» Володимир Гайдар.

848
03.04.2026
Олександр Мізін

Підроблені акти, незаконні рішення рад і чорні реєстратори — основні схеми захоплення державних лісів у 2025-2026 роках.

2210
31.03.2026
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалися з ректором ІФНМУ Романом Яцишиним про те, як сьогодні мотивують молодь вступати до медичних закладів, які зміни відбулися у географії студентів, як університет працює над тим, щоб випускники залишалися працювати в Україні, а також про виклики, які стоятимуть перед українською медициною після завершення війни.

5216
27.03.2026
Павло Мінка

У публічних закупівлях за бюджетні кошти нерідко трапляються ситуації, коли тендери проводять лише формально. Компанії, які виглядають конкурентами, насправді можуть діяти за попередньою змовою.    

4039
23.03.2026
Тетяна Дармограй

В інтерв’ю журналістці Фіртки Руслан Павлов розповів про перші бої та втрати побратимів, мотивацію добровольців і мобілізованих, розрив між фронтом і тилом, а також про те, як війна змінює сприйняття життя і плани на майбутнє.

5149

На програмній зустрічі на початку 2023 року Сєргєй Кірієнко виклав чотири цілі для російської когнітивної війни проти України - дискредитація військово-політичного керівництва України, розкол українців, розкол української еліти, деморалізація українських військ.

655

В євангельському описі останніх днів земного життя Ісуса Христа ми зустрічаємо імена постатей, які прямо або опосередковано мали відношення до Страстей Христових. 

568

Наближається пора, коли після зимової сплячки повилазять змії.

1396

Згідно Книги Пророка Ієзеркіля (книги 38, 39) «Остання Битва Кінця» має відбутися між Ізраїлем та «Гогом з землі Магог (Півночі) та полчищами персів, ефіопів і лівійців при ньому».

4256
07.04.2026

Великдень цьогоріч відзначатимуть 12 квітня. Яким має бути традиційний великодній кошик і що не варто нести до церкви — пояснив священник.

9062
02.04.2026

Здоров’я кишківника є надзвичайно важливим для загального самопочуття. Правильна робота травної системи впливає не лише на обмін речовин, але й на імунітет, настрій і навіть стан шкіри.  

6030
27.03.2026

Перекуси між основними прийомами їжі потрібні не лише для втамування голоду, а й для підтримки енергії, концентрації та загального самопочуття.

6655
06.04.2026

В Івано-Франківській області відбулася перша екскурсійна поїздка для родин загиблих захисників та зниклих безвісти військових. Ініціативу організувала Івано-Франківська обласна військова адміністрація.  

944
04.04.2026

У неділю, п'ятого квітня, у храмах Івано-Франківська освячуватимуть вербові галузки.  

1899
30.03.2026

Розважання над кожною стацією Хресної дороги були глибоко пов’язані з сучасними подіями в Україні та особливо відчувалися у контексті війни.  

1532
28.03.2026

Згромадження Сестер Пресвятої Родини, засноване в 911 році сестрою Теклею Юзефів, вже понад тисячу років працює з людьми, навчає дітей та підтримує громаду.  

8394
03.04.2026

Уже цих вихідних, 4–5 квітня, Івано-Франківський національний академічний драматичний театр імені Івана Франка представить прем’єру вистави «Маруся Чурай» за однойменним романом у віршах Ліни Костенко.

1158
08.04.2026

Банальна приказка каже, що «безкоштовний сир буває лише в мишоловці». Тобто, що немає ніде, включно з економікою нічого безкоштовного. Завжди хтось буде змушений заплатити.

480
07.04.2026

ISW звертає увагу на те, що російські мілітарні блогери критикують неефективність російських систем протиповітряної оборони та наголошують на впливі українських ударів.

448
03.04.2026

Не лише Україну «здав» Росії Байден, як про це ширилися чутки в політичних залаштунках, на зустрічі з Путіним в Женеві влітку 2021 року, а й загалом НАТО готувало здачу Росії, окрім України, ще й під «сіру зону» країни Балтії, Польщу та інші постсоціалістичні країни сходу Європи!

1450
30.03.2026

Нещодавно керівник німецького оборонного концерну, глава Rheinmetall Армін Паппергер назвав виготовлення українських дронів «грою в Lego домогосподарок з 3D-принтерами».

1041