Новий профіль вулиці Івана Павла ІІ. Або чому острівці не по середині

 

 

Ми розпочинаємо серію публікацій, у яких будемо знайомити Вас із планами щодо реконструкції вулиць нашого міста. Як Ви, мабуть, помітили, останнім часом на дорогах Івано-Франківська регулярно з’являються різні елементи сучасного дизайну вулиць.

 

Сюди можна віднести острівці безпеки, мінікільцеві розв’язки, підвищені пішохідні переходи, антикишені та велосмуги. Треба визнати, що протягом минулого року подібні об’єкти дорожньої інфраструктури з’являлися точково, і були покликані вирішити локальні проблеми на окремих ділянках вулиць. В першу чергу, ставка робилася на заспокоєння трафіку та підвищення безпеки незахищених учасників дорожнього руху. По суті, це був “тактичний урбанізм”.

 

Проте, час вимагає від нас більш рішучих кроків у перетворенні радянських “магістральних” доріг на сучасні інтермодальні вулиці. І тут потрібен комплексний підхід. Коли ми говоримо про європейські вулиці, то маємо на увазі не лише рівний асфальт для водіїв, але й продуманість, зручність, і найголовніше - безпеку для всіх учасників дорожнього руху.

 

 

Великий Enrique Peñalosa колись казав: “Немає жодної конституції у світі, яка б гарантувала право на безкоштовну парковку чи високу пропускну здатність. Але у кожній конституції гарантується невід’ємне право людини на життя”.
 
 
Підтвердження цих слів можемо знайти у статті 27 основного Закону України. Отже, головною ознакою правильної вулиці у цивілізованому місті є саме острівці безпеки, достатня кількість переходів, велодоріжки, роздільні смуги між зустрічними потроками та інші засоби організації руху, які впорядковують трафік і роблять пересування вулицею безпечнішим.
 
 
 
 
Найголовніше те, що для переосмислення вулиці не завжди потрібно витрачати купу бюджетних коштів. Для початку, достатньо просто розумно перерозподілити простір. Зробити це можна звичайною розміткою, та рядом дрібних інженерних рішень, як от антикишені чи острівці безпеки. Один зі стандартних прийомів, які використовуються в цивілізованих країнах, називається дорожня дієта.
 
Пропонуємо ознайомитися з цим методом на прикладі вулиці Івана Павла ІІ. Отже, перед нами типова чотирисмугова “магістраль” радянського планування завширшки 15,5 м. Її недолугість починається вже на перехресті з вул. Івасюка, і закінчується аж на поєднанні з вул. Миру, котра має лише по одній смузі руху в кожному напрямку.
 
 
Потрібно зауважити, що при будь якій фазі світлофору на перехресті з Івасюка, сюди можна в’їхати лише з однієї смуги руху. Тобто вулиця Івана Павла ІІ ніколи не працювала як чотирисмугова дорога! І в такому вигляді вона просто немає змісту. Зверніть увагу, на крайній правій смузі постійно паркуються автомобілі. Деякі вантажівки стоять там місяцями, і вже обнесені багатосантиметровим шаром пилу та бруду. За кольором асфальту можна легко проаналізувати траекторію руху автомобілів.
 
 
 
 
Обслуговувати таку дорогу вкрай важко. По суті, це поле асфальту, яке потрібно постійно прибирати, латати, і раз на рік розмічати. Коефіцієнт корисної дії від таких витрат стрімко наближається до нуля. Вдумайтеся лише, семиметрова вулиця Миру має таку ж пропускну здатність, і приносить місту стільки ж користі, будучи вдвічі вужчою.
 
 
 
 
Давайте подивимось на профіль вулиці у поперечному перерізі. Маємо чотири широченні смуги руху, з яких працюють лише дві, і то в півсили. Маршрутки зупиняються у крайній правій, лінуючись заїжджати у непотрібні кишені на зупинках. Велосипедисти маневрують між автомобілями, громадським транспортом, вибоїнами та припаркованими вантажівками. Все це виглядає насправді сумно.
 
 
 
Чи можна використовувати увесь цей простір більш раціонально, підвищуючи корисність проїжджої частини? Звичайно можна! Ось альтернативна конфігурація смуг руху, яка повинна бути запроваджена на вулиці Івана Павла ІІ. Як бачите, з непарної сторони вулиці (праворуч) можна облаштувати легальну смугу паркування. Таким чином, вісь проїждої частини, а отже і роздільна смуга з острівцями безпеки, зміститься трохи лівіше по відношенню до існуючої осі дороги. На проїжджій частині з легкістю можна розмістити дві смуги руху для автотранспорту, дві велосипедні смуги, та роздільну смугу з острівцями безпеки та “віднесеними лівими поворотами” посередині.
 
 
 
 
 
Саме з урахуванням нової схеми організації руху й були були облаштовані острівці безпеки, дивне розташування яких викликало масу запитань у дописувачів Комуналки. Для кращого розуміння, порівняємо два профілі: старий і новий.
 
 
 
 
До речі, помістити велосмуги у цій концепції вкрай важливо! Велосмуги на перших порах можуть замінити дороговартісні велодоріжки, а це дозволить місту зекономити значні суми коштів , які можна буде спрямувати на більш термінові проекти. За задумом, вулиця мала б виглядати ось таким чином: По середині - розділка з острівцями безпеки та лівоповоротками. Обабіч - смуги руху автотранспорту завширшки 3,5 м. Далі - велосмуги по 1,5 м. З північної сторони - смуга паркування.
 
 
 
 
Така вулиця буде значно приємнішою для руху, більш зрозумілою, а головне - безпечною. Для більш детального ознайомлення додаємо схему організації дорожнього руху.
 
 
На першому аркуші Ви можете бачити новий острівець безпеки і новий перехід. Тепер питання про його перенесення повинні відпасти самі по собі, адже, як бачите, на місці старого переходу буде лівоповоротна смуга.
 
 
 
 
 
Другий аркуш: принцип той самий, додаються лише кишені на зупинках громадського транспорту.
 
 
 
 
 
Ну і третій аркуш. На перехресті з Івасюка додаються дві смуги: для правого та лівого повороту.
 
 
 
 
 
Ну і вся вулиця однією картинкою (клікабельно): Для порівняння, на нашому сайті Ви можете ознайомитися зі старою схемою руху, розробленою ще ДАІ-шниками за посиланням: https://drive.google.com/file/d/0Bw...


Коментарі (0)

15.08.2026
Олександр Мізін

Фіртка вже писала про схеми шахрайства та чорних рієлторів, детально аналізуючи, як аферисти обирають жертв серед самотніх чи вразливих верств населення. Утім, постає логічне запитання: як звичайному покупцеві захистити себе під час угоди як на первинному, так і на вторинному ринках нерухомості?

654
11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

907
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

3048
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

1874
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

3072
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

2242

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

594

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

937

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

1022

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

2316
12.08.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5944
06.08.2026

Війна та постійний стрес істотно впливають на харчову поведінку українців.  

29662
02.08.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

11559 2
09.08.2026

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав восьмого серпня іменував трьох священнослужителів Коломийської єпархії митрофорними протоієреями.

1347
07.08.2026

У Ватикані повідомили про те, що Святіший Отець Лев XIV поблагословив рішення Синоду Єпископів УГКЦ про обрання отця Терентія Василя Цапчука, ієромонаха Чину святого Василія Великого, Єпископом-помічником Бучацької Єпархії УГКЦ.

1575
05.08.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

23799
02.08.2026

Цьогоріч проща на Крилоську гору була особливою, адже вірні та духовенство відзначають 20-ліття відновлення акту коронації чудотворної ікони. Як і останні кілька років, основний намір паломництва — безперервна молитва про мир та перемогу України у війні.  

2034
11.08.2026

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

43920 1
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

590
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

1289
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

1573
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

2569