![](https://firtka.if.ua/media/cache/blog_thumb/data/blog/255410/eedb5975d65fa5897ff3dec95155f7f3.jpeg)
Побувати в усіх етнічних регіонах України, знайти там давні оселі, познайомитися з господарями та записати їхні життєві історії – таке завдання поставили перед собою авторки "Old khata project" журналістка Світлана Ославська з Івано-Франківська і фотографиня Анна Ільченко зі Львова.
Про це повідомляє Суспільне Карпати, передає Фіртка.
"Почалося все з того, що я зауважила, де б я не їхала (а я багато їжджу Україною), завжди фотографую і звертаю увагу на давні хати, - розповідає Світлана Ославська. - В різних регіонах вони - різні. Мене цікавила архітектура їхня, екстер’єр, інтер’єр, тобто, як вони зроблені, як декоровані, які в них кольори. Я їх фотографувала і так це виросло в Instagram-сторінку, яку я назвала "Old khata project".
До наповнення сторінки долучилася та Анна Ільченко, з якою Світлана Ославська співпрацювала у проєктах раніше. За рік обидві вирішили, що із того матеріалу, який вже є, має вийти щось більше, ніж просто сторінка у соціальній мережі. Зійшлися на тому, що працюватимуть над фотокнигою.
Готуючи її до друку, авторки час від часу на кілька днів виїжджають у різні місцевості. Зокрема, вже побували на Луганщині, Поліссі, оглянули прикарпатські оселі в Дземброні, Великій Кам’янці, Космачі. Світлини та розповіді з поїздок Світлана й Анна тепер розміщують також у Facebook.
"Ми публікували у Facebook недавно фотографії із села Сваловичі. Це Волинське Полісся. В селі живуть близько двадцяти людей, дуже мало. Вони в основному пенсійного віку, - пригадує Світлана Ославська. – В цьому селі є звичай фарбувати внутрішню частину хати в такий світло-зелений колір - така зеленка у поєднанні з вапном. Крім того, там є килими, ікони, поєднання вишивок, народного мистецтва із якимись китайськими штучками типу штучних квітів. Це дуже цікаво".
![](https://d2bivpxs8ong2u.cloudfront.net/images/resize/952x1.78/affff3287189a846.jpg)
Щоправда, за словами Світлани, господарі осель не дуже охоче розповідають мандрівникам про облаштування й особливості своїх домівок, а тим більше власні життєві історії.
![](https://d2bivpxs8ong2u.cloudfront.net/images/resize/952x1.78/ac3edbcf12d53f27.jpg)
Тож, щоб дізнатися про деталі, які цікавлять, інколи доводиться довго розпитувати співрозмовників. А вони також у різних регіонах - різні.
"Я не можу сказати, що в Карпатах люди більш відкриті до нових подорожніх. Просто, коли ти дерешся на горб далеко до тої хати і ти вже прийшов, то тобі не скажуть: "Ні!". З тобою поговорять обов’язково і дозволять, скоріш за все, сфотографувати хату, - ділиться Анна Ільченко. – А коли ти десь на рівнині, не знаю, десь на Слобожанщині, люди не зовсім одразу розуміють, їм треба пояснити, що ти робиш, для чого це, аби вони зрозуміли, яка твоя мета".
![](https://d2bivpxs8ong2u.cloudfront.net/images/resize/952x1.78/73f76425512a25f4.jpg)
Над проєктом Світлана й Анна працюють на волонтерських засадах. На поїздки витрачають власні гроші. Але мріють про те, щоб їхні задуми зацікавили меценатів. Бо допомога авторкам "Old khata project" не завадить. Попереду – друк фотокниги.
Читайте також: