Нова Галицька Спільнота

 

Нова Галицька Спільнота

 

Наступного року виповниться сто років від вибуху Першої світової війни. Війни, яка почала процес руйнації світу наших предків, на цінностях якого значною мірою виховувалися сьогоднішні дорослі покоління народів Центрально-Східної Європи. Цінностях, без розуміння яких зближення з Європою для нас буде неможливим.

Ще під час війни почалися всі ті руйнівні процеси: боротьба «всіх проти всіх», конкуренція за власні національні держави, розквіт націоналізмів і трагедія Другої світової війни, до якої все це призвело. Вони поділили ті європейські народи, які в культурному і світоглядному сенсі становили колись своєрідну, хоч і розмаїту спільноту.

Звісно ж, ідеться про спільноту не «патріотів», а «обивателів», спільними для яких були стиль життя в галицьких містах і містечках, елементи побутової культури, спільні для різних мовних груп слова і терміни, які побутували лише в Галичині. Ну і, звісно, кухня – ще й нині в Галичині з обох боків кордону годі визначити, які страви мають «польське» а які – «руське» походження. Але перш за все у них було ідентичне розуміння таких понять, як добро і зло, справедливість і кривда, гідність та ганьба etc.

Багато що з цього, на щастя, ще збереглося у галичан, і втратити його було б непростимою безвідповідальністю. Це той позитив, на основі якого ми можемо і повинні творити нову спільноту.

Досить вже цих поділів, у результаті яких навіть сьогоднішні мешканці української Галичини, Закарпаття чи Буковини мало знають про колишню спільність, а відтак ставляться одні до одних з недовірою і підозрою. Ще гірша справа з сусідами з-за кордону. Повоєнні кордони різали «по живому» етноси, релігійні і культурні спільноти.

Півстолітня радянська окупація з її політикою ізоляціонізму призвела до того, що нині українці і поляки з єдиної колись Галичини знають про себе щораз менше, а також мало цікавляться одні одними як «чужими». Те ж саме можна сказати і про мешканців Закарпаття та Словаччини, Угорщини, Чехії тощо.

Як показав 22-літній досвід незалежності, Київ та його регіональні пахолки, будучи нездатними впоратися з цими проблемами, замість творення спільноти пропонують «хохляндизацію» всіх земель всередині країни, а зовнішні двосторонні стосунки з сусідами будують на основі конкуренції націоналізмів, що радо підхоплюють націоналісти з тих країн. Україна як слабий і закомплексований гравець боїться своїх сусідів і воліє уникати потреби відкритого діалогу з ними шляхом висування на передній план претензій за «історичні кривди».

Така ситуація є незадовільною, а навіть шкідливою у перспективі зближення України з Європейським Союзом. Тільки ЄС дає надію на те, що народи сучасної Західної України знову повернуться до сім`ї європейських народів – передусім свого «історичного» регіону. Щоб цей процес відбувся природно і цивілізовано, нам потрібно знову повернути собі усвідомлення єдності – історичної, культурної, ментальної та іншої – цього регіону, який становив колись «східну стіну» Австро-Угорської імперії, а згодом може творити східний форпост Європейського Союзу.

Тому нам, Галичанам, варто взяти ініціативу у свої руки. Ініціативу створення нової галицької спільноти, базованої на всьому тому прекрасному, що єднало стару, довоєнну спільноту – той «народ багатьох народів», про який писав Анджей Хцюк.  

Основою нової спільноти мають стати всі, хто вважає себе патріотом Галичини, незалежно від того, з яких родин вони походять: чи з довоєнних галичан різних національностей і віросповідань, що й нині мешкають на батьківщині з обох боків кордону, чи з галицьких родин, розпорошених по світах. А також – з родин повоєнних, тобто сучасних мешканців Галичини, які прийняли історію, культуру й ментальність цього краю і стали його патріотами, пов’язують з ним своє майбутнє і майбутнє своїх дітей.

Бо саме про побудову щасливого майбутнього йдеться, а не про воскрешення «щасливого минулого». І саме такий підхід має нас єднати. Від минулого, звісно ж, не втечеш, але його можна відсунути на другий план, щоб воно нас не ділило.

Це має бути спільнота нормальних людей, об’єднаних на галицькому ґрунті. Створення такої спільноти принесе нам чимало переваг. По-перше, дасть силу для того, щоб повернути собі вітчизну. По-друге, допоможе повернути довіру і налагодити співпрацю з народами інших частин колишньої Австро-Угорської імперії, відштовхнутих пугалом українського націоналізму.

Передусім це стосується поляків. Справжнє польсько-українське примирення і  поєднання на міжлюдському рівні, які базуються на емоціях, а не тільки на міждержавному, основою для якого є діловий прагматизм. Адже всі больові пункти з історичної українсько-польської спадщини стосуються перш за все галичан (війна за Львів, міжвоєнна діяльність ОУН, «волинська різня» і операція «Вісла»), а не мешканців «великої» України, тож і вирішувати їх доведеться галичанам і з галичанами.

Це буде непросто, але можливо, якщо ми – повторюся – зуміємо минуле, яке нас ділить, відсунути на другий план, звільняючи місце для побудови спільного майбутнього. Майбутнього в єдиній спільноті європейських народів, до яких ментально нам ближче, ніж до малоросів чи великоросів. Але для початку ми мусимо створити свою власну спільноту, базовану на культивуванні європейських цінностей, успадкованих від галицьких предків.

 

ZAXID.NET

 

 Володимир Павлів


15.10.2013 Володими Павлів 2110 1
09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1199
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

948
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1057
30.08.2025

Кримінальний шлейф компанії-переможця «Коста-Проект» викликає занепокоєння щодо прозорості будівництва системи лінійної телемеханіки.  

7089
29.08.2025
Олег Головенський

Рівно рік тому чимало експертів та аналітиків як крайній сценарій прогнозували перемир’я у війні та вибори президента, Верховної та місцевих рад на весну або на осінь вже поточного 2025 року.  

1733
27.08.2025

Формальний аудит і кримінальний шлейф компанії-переможця змушують задуматися.

2509

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

306

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

566

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1605

Східне християнство — найпоширеніша релігійна традиція в Україні. Православна церква України і Українська греко-католицька церква мають подібний устав і обряди, і вони глибоко вкорінені в українську культуру.  

850
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1074
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

564
02.09.2025

Завдяки сприятливим погодним умовам та щоденній праці аграріїв завершили збирання ранніх зернових культур.  

918
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1238
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

809
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1362 1
30.08.2025

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

943
09.09.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

37291 1
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

1038
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1281
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

789
16.08.2025

Так виглядає, що Трамп принижений путіним. Трамп ризикнув, поставивши на кон хоч і не все, але багато. І програв. Перед самітом на Алясці він заявляв, що якщо не досягне за результатами особистої зустрічі припинення вогню в Україні, то буде незадоволеним. Припинення вогню він не отримав. Але після тригодинних переговорів заявив, що оцінка зустрічі — «десять з десяти».  

3014 13