В наш гіперактивний час ери комфорту тіла та втікань від депресії стає все складніше роздобути трохи спокою нашій розтривоженій душі.
Фіртка часто пише: “Старуня запрошує на нічні чування”, “Просимо на нічні чування в Старуні в храмі Петра і Павла при Паломницькому центрі Симеона Лукача”, “Приходьте на традиційні нічні чування в Старуні”…, а насправді ж нас запрошують на молитву, яка є найвірнішим та найкращим способом придбання спокою та миру в душі.
Для тих, кому не зовсім зрозуміло, але хотілося б дізнатись, що таке “нічні чування”, і написана ця стаття. Розібратися в тому мені допоміг отець Йосафат Бойко (Парафія Святих Кирила і Методія, що в Крихівцях), що саме служив на жовтневих нічних чуваннях в Старуні, які я відвідала.
- Отже, що ж таке “нічні чування”?
Це час неспання, який присвячено молитві. (В латинській традиції служіння в цей час називають віґілією, у візантійській – всеночним бдінням.) Іншими словами – це молитва у той час, коли ми мали би спати. І древня традиція нічних чувань слідує євангельським словам самого Христа, який сказав: “Чувайте (пильнуйте) й моліться, аби не ввійти у спокусу…”(Мр. 14:38)
- Де знайти час і сили для молитви?
Ми й самі здогадуємося, що молитися таки треба, навіть часом відчуваємо таку потребу душі, і все збираємося це зробити. Але зранку часу на молитву обмаль, весь день наш забіганий в клопотах, а ввечері сили стає лише на те, щоб змучено погортати стрічки соцмереж і заснути з калейдоскопом безконечного потоку інформації в голові. А молитва знову десь відкладається на далі, на потім, на пізніше. Тому час, який ми проводимо в храмі – це чудова нагода та надійний спосіб таки хоч трохи помолитися і присвятити себе Богові. “Бо де двоє чи троє в Ім’я Моє зібрані, там Я серед них”, – сказав нам Христос (Мт. 18:20)
- Чому саме в Старуні?
Старуня – це край, де народився, жив у трудах та служінні блаженномученик Симеон Лукач, який своїм праведним життям та вірністю Христу став для нас добрим прикладом. “Пам’ятайте про наставників ваших, які звіщали вам слово Боже, і дивлячись уважно на кінець їхнього життя, наслідуйте їхню віру.”(Євр. 13:7) Тому де, як не тут, на батьківщині блаженного Симеона, серед його земляків, у храмі, де зберігається частка його мощей, де, як не тут нам ставати на молитву, прославляти Бога, просити в Нього помочі та сили в наших повсякденних хрестах та дякувати Йому за все, що нам послано?..
- Як молитися?
Найперше – уважно. Старатись зібрати свою увагу на словах молитви, приєднуючись до тої, що йде в храмі. Якщо помічаєте, що відволіклись, знову повертайте свої думки до тих слів, що вимовляють уста. Спочатку це буває важко, але маленькими тренуваннями можна добитися того, що хоча б молитву “Отче наш” вдається вимовити без “блукання думками по всьому світі”. В особистій молитві починаймо з того, що перш за все щиро подякуймо Богу за все, що Він нам дає, просімо прощення за наш непослух та гріхи, а вже потім просімо в Нього помочі в наших бідах та клопотах, як у люблячого батька, з вірою в Його допомогу, та з пам’ятанням, що “нехай буде воля Його”. Уважна молитва, яка супроводжується покаянням та щирою подякою Богу за все, має велику силу, повертає спокій душі, лікує стривоженість та депресію, лікує душу й тіло і творить чудеса!
- Що скажуть люди?
Що буде, якщо ми не знаємо, як правильно поводитися на нічних чуваннях, де стати, що робити, якщо страшно здатися смішними чи розгубленими? Треба перш за все пам’ятати, що до церкви ми приходимо не для людей і не до людей, а до Бога! І людина, яка прийшла щиро помолитися, ніколи не буде смішною в очах Божих! Прийдете до храму раз, прийдете другий раз, і дуже скоро будете себе почувати зручно і впевнено. Тоді вже не забувайте про тих людей, які ще не мають певності, ні сміливості, бо прийшли вперше, і будьте їм помічниками, а не засудниками.
- Ще раз про молитву
Молитва має величезну силу, зцілює душу, заспокоює її, дає відчуття радості на серці! Якщо ж після молитви та почутих проповідей на нічних чуваннях ми візьмемо собі за мету втілити хоч частину почутого в повсякденне життя своє, то час, проведений в храмі, минув недарма. Не будемо забувати поміж усіх наших особистих просьб до Бога додати головну молитву – Його прославлення та величання за всяких обставин! Берімо за приклад блаженного Симеона, який не зрікся Господа, навіть під страхом гонінь та страждань. Берімо за приклад і життя Йова Багатостраждального, який, мавши все, а потім все втративши, сказав ті відомі донині слова: “Бог дав, Бог взяв, нехай буде Ім’я Господнє благословенне!” (Йов 1:21)
Приходьте на молитву до храму Святих Петра і Павла при Паломницькому центрі Симеона Лукача! Старуня запрошує на традиційні нічні чування з 29 на 30 число щомісяця! І хай буде почута Ваша молитва! Амінь!
Розмова з отцем Йосафатом була записана Мар’яною Гутич
