Цитата: «1 лютого 2012 року Кабмін скасував вимогу про обов’язковість дублювання або озвучення фільму (будь-якою мовою) на території України. Постанова N168 «Про внесення змін до Положення про державне посвідчення на право розповсюдження та демонстрування українських фільмів». Тобто тепер можна не дублювати чи озвучувати фільми українською, як досі, а дозволено завозити з Росії не тільки оригінальні, зняті російською фільми, але й іноземні фільми озвучені російською мовою. http://www.pravda.com.ua/news/2012/04/6/6962231/
Отож, перекладати українською не обов’язково, відтак виходить, що кожен українець зобов’язаний знати російську мову. Моделюємо ситуацію. Людина, громадянин України не знає російської мови. Що робити?
Як було до цього. Фільми російського виробництва, (а це 40% кінопрокату) - оригінал російською, перекладу немає або в вигляді субтитрів українською мовою.
Субтитри* – це ніби винахід русифікаторів, і переклад нібито є, і української мови з екрана не чути. (Тому субтитри неприйнятні в умовах України, особливо для зрусифікованих регіонів). А для решти фільмів виготовлених в інших країнах (англійською, німецькою, французькою) озвучення українською мовою раніше було обов’язковим. З 1 лютого 2012 року вже ні.
Чому в Україні такі пільги для російської мови і російськомовних? Почнемо з того, що українську в Росії перекладають. Крапка. Нікому нічого не пояснюють і перекладають «близьку, співучу мову дружнього, братнього українського народу». З української мови на російську перекладають, а навпаки ні? Чому б це? Мови ж то різні, а значить підлягають перекладу в обидва боки, чи не так? http://www.day.kiev.ua/164327
Питання перекладу, - це принципове політичне питання. Чому в Україні не перекладають з російської? Вам скажуть, бо російська близька і зрозуміла. А чому тоді перекладають з близьких і зрозумілих інших слов’янських мов, скажімо польської чи словацької? Польська мова ж ближча, подібніша до української ніж російська?
Наведу витяг із таблиці «Лексичні відстані мов». Так ось, за даними порівняльного мовознавства, за лексикою українська відрізняється від білоруської мови — на 16%, польської — на 30%, болгарської — на 32%, словацької — 34%, російської й чеської — на 38%. Чому тоді більш подібні, близькі до української мови перекладаються, а російська — ні? До речі, за цією таблицею найближчою до російської є болгарська мова — 27% розбіжностей.
Отож, найперша відповідь, - російську в Україні не перекладають щоб було зручно етнічним росіянам. Я хочу додати ще кілька набагато важливіших причин. Російську в Україні не перекладають:
а) щоб заблокувати створення україномовного інформаційного простору;
б) щоб не дати провести дерусифікацію російськомовних етнічних українців. А для цього російська мова повинна звучати і вживатися в усіх регіонах України.
Поміркуйте самі. Кому потрібна російська мова у Львівській і Вінницькій чи Сумській і Кіровоградській областях, де українці становлять понад 90% населення? – Потрібна, хіба що русифікаторам для продовження їх чорної справи, - русифікації. Виконується завдання: російська мова в Україні повинна зберегтися у будь-якому випадку, не вийти з вжитку.
в) щоб незабаром української мови не було ніде, а залишився лише українсько-російський суржик.
г) і зрештою, якщо російська мова така "близька " і "зрозуміла" і її всі знають, а від української в результаті залишиться тільки сміття - російсько-український суржик, то можна прийти до висновку, що української не потрібно взагалі, вона буде відігравати історичного раритету (в перекладі «чудо, дивина, рідкість»).
Крім проблеми мови кінопрокату в кінотеатрах, в Україні існує проблема двомовних російсько-українських теле- і радіоканалів, і ЗМІ взагалі. Наголошую цей мовний вінегрет - основна причина поширення суржику, продовження русифікації, відставання україномовної масової культури. І це - серйозна політична проблема.
Що я пропоную. Підхід простий, цивілізований, європейський. Російської мови як і інших іноземних мов не повинно бути на центральних теле- радіоканалах. Має бути загальний підхід: усі іноземні мови мають перекладатися. Мова центральних ЗМІ - тільки українська. На місцевому, регіональному рівні - будь-ласка мовами національних меншин.
А основне російську потрібно перекладати не субтитрами, а звуком. І не потрібно для неї винятків, вона нічим не краща, не зрозуміліша за інші слов’янські мови.
Зрештою, нас наші російськомовні вчать як треба правильно робити, і як поважати права національних меншин. Що ж роблять наші «вчителі» в Росії? Наведіть приклад, де це ви в Росії на центральних каналах телебачення бачили телепрограми і фільми в оригіналі і без перекладу? Або де це ви в Росії на її центральних телеканалах бачили програми з російськими субтитрами? - Немає таких прикладів. Адже все тільки по-російськи, все дубльоване звуком. Знову подвійні стандарти, знову привілеї російській мові в Україні.
Я вважаю, що кожен має право у своїй країні піти в кінотеатр і подивитись будь-яке кіно, що демонструється в кінотеатрах, українською мовою, чи увімкнути телевізор на будь-якому з центральних телеканалів і отримати всю інформацію, подивитись всі без винятку програми державною мовою. Вся інформація, чи то ток-шоу, чи то новини, чи то кіно, чи то розважальні передачі повинні бути доступними україномовному споживачеві без додаткового знання інших мов. Є бажаючі дивитися фільми чи інші програми в оригіналі, вивчати іноземні мови, будь-ласка для цього існує відео, супутникове і кабельне телебачення і т.і.
Найголовніше, з інших мов на українську перекладають не тільки тому, що комусь не зрозуміло, а тому що українці хочуть і мають право дивитись телепрограми і фільми на телебаченні і фільми в кінотеатрах українською мовою.
P.S. *Взагалі-то субтитрування рідною мовою часто використовується для вивчення іноземних мов та для демонстрації фільмів глухонімим. (В Україні є проблеми з українською мовою багатьом її треба вивчати, тому навіть з цих мотивів телепрограми і фільми треба озвучувати саме українською). Також субтитрування використовується на міжнародних кінофестивалях, де кожна країна представляє свої нові фільми, звісно мовою оригіналу. Тоді різні мови зводять до якогось одного спільного знаменника – англійської мови, яку «за замовчуванням» мають знати всі, нею і субтитрують.
Стефанко С.Л.
