"Нецензурна лексика — гнилі слова?": що каже Біблія

Багато можна зробити завдяки слову: надихнути, підтримати, захистити, навчити, але так само і принизити, образити, вбити.

Особисто мене дивує той факт наскільки широко розповсюджена нецензурна лексика серед дітей. І часто відео з такими дітьми набирають велику кількість переглядів в ТікТоку чи інших соцмережах.

Мабуть, дитина ще не знає значення багатьох  звичайних слів і не завжди вміє правильно будувати речення, але лаятись,  матюкатись вона вміє.

Ненормативна лексика, лайка, матюки — це неприпустима лексика, яка сприймається як відразлива.

В українській Вікіпедії сказано, що лайка і матюки — різні речі.

Лайка використовується для висловлювань різних емоцій і може бути цілком цензурною.

А матюки це — асоціативне поєднання із назвами статевих органів і грубого чи збоченського сексу.

Більшість слів, які ми називаємо матюками, прийшли до нас від північних колонізаторів і мають тюркське походження. 

В Україні у XVIII ст. найпоширенішою лайкою були слова: «чорт», «дідько», «свиня» і «собака» — засвідчив османський мандрівник та письменник Евлія Челебі.

Власне оце російське «матюччя» витіснило українську лайку.

Церква, звісно, осуджує вживання нецензурної лексики в цілому. Тому погляньмо на слова з Біблії які застерігають вживання лайливих слів.

Апостол Павло застерігає, кажучи:

«Нехай жодне слово гниле не виходить з уст ваших». (Еф. 4,29).

Доволі поширеним виправдовуванням  вживання матюків є вияв негативних емоцій.

Тут ми бачимо, що все-таки лайка має негативне забарвлення. Але також часто такі слова вживаються в жартах, анекдотах та інших розмовах.  

На це також знаходимо відповідні слова апостола:

«Горе вам, що смієтесь тепер, бо будете сумувати і плакати». (Як. 6,25).

У медицині зустрічається такий випадок коли людина, перенісши інсульт, втрачає здатність  говорити,  але при цьому  чітко і добре вимовляє матюки.

Таке відбувається, коли були пошкодження лобних долей головного мозку, яка бере участь у нашому емоційному вираженні. Таке явище називається «лобна психіка».  

Загальновідомо, що вимовлене слово має певну енергетику. Ось добре слово — позитивну, лихе слово або «мат» — негативну:

«Що ж виходить із уст, те походить із серця, — і воно опоганює людину» (Мт. 15:18).

В іншому місці ми знаходимо,  що  зло та негатив і тому ми повинні викорінювати, а не розповсюджувати за допомогою «міцного слова»:

«Ніяке погане слово нехай не виходить із уст ваших, лише гарне, що може збудувати в потребі, і що б вийшло на благо слухачам. Не засмучуйте Святого Духа Божого, якого печать ви одержали на день відкуплення.

Усяка гіркота, гнів, лють, крик та хула мусять бути викорінені з-посеред вас разом уз усією злобою...» (Еф 4, 29-31). 

Є один факт, слово «блядь», яке часто використовується в лайці, можна зустріти в Острозькій Біблії (1581 р.).

Ця Біблія була надрукована церковнослов’янською мовою і в XVI ст. і це слово мало зовсім інший сенс і означало: обман, брехун, вигадка, базікало, пліткар, блуд:

«Та слова їхні здалися їм вигадкою, і не повірено їм.» (Лк 24:11) (переклад І. Огієнка).

А в іншому місці: «А люди лихі та дурисвіти матимуть успіх у злому, зводячи й зведені бувши» (2Тим 3:13).

Набагато пізніше воно набуло сенсу «розпусної жінки».

Українська лайка містить в собі релігійні корені. У сенсі згадується істота,  яка є коренем зла — «дідько», а також тварини, до яких зневажливе ставлення — свиня, собака, а російська, яка фактично витіснила українську — лайка «нижче пояса» і в порівнянні з українською більш гидотна.

Але це не повинно слугувати виправданням для вживання цього слова в лайці, адже саме зараз воно має вкрай негативне значення, яким принижує людину.

Святий Іоан Золотоустий говорив:

«Коли виходить із уст твоїх сквернослів’я, то виходить сморід, який в душі твоїй; скажи мені, як ти приступаєш до Таїн Господніх?

Ніщо так не прогнівляє Його (Божої) Святості, як такі слова; ніщо не робить людей наскільки нахабними і безсоромними, коли вони говорять і слухають подібні слова».

Важливо слідкувати за словами які промовляємо адже:

«За кожне пусте слово, яке скажуть люди, дадуть відповідь судного дня за нього» (Мт. 12, 30-37).  


08.11.2024 Роман Тадра 5419
17.08.2026
Вікторія Матіїв

Чому громадам важливо перетворювати екскурсантів на туристів, як штучний інтелект змінює галузь і чому майбутнє Прикарпаття може бути за Дністровським каньйоном — в інтерв’ю Фіртці розповів начальник відділу туризму Івано-Франківської обласної військової адміністрації Віталій Передерко.

997
15.08.2026
Олександр Мізін

Фіртка вже писала про схеми шахрайства та чорних рієлторів, детально аналізуючи, як аферисти обирають жертв серед самотніх чи вразливих верств населення. Утім, постає логічне запитання: як звичайному покупцеві захистити себе під час угоди як на первинному, так і на вторинному ринках нерухомості?

1178
11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

1097
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

3230
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

2048
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

3229

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

752

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

1083

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

1164

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

2449
16.08.2026

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

6054
12.08.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

6083
06.08.2026

Війна та постійний стрес істотно впливають на харчову поведінку українців.  

29809
14.08.2026

Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав 13 серпня вдруге відвідав Івано-Франківську обласну дитячу клінічну лікарню. Він поспілкувався з медиками, відвідав маленьких пацієнтів та Центр ментального здоров’я при лікарні.  

648
09.08.2026

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав восьмого серпня іменував трьох священнослужителів Коломийської єпархії митрофорними протоієреями.

1510
07.08.2026

У Ватикані повідомили про те, що Святіший Отець Лев XIV поблагословив рішення Синоду Єпископів УГКЦ про обрання отця Терентія Василя Цапчука, ієромонаха Чину святого Василія Великого, Єпископом-помічником Бучацької Єпархії УГКЦ.

1727
05.08.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

23950
15.08.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

16450
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

768
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

1437
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

1712
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

2708