У липні 2021 року «День захисника України», який відзначають 14 жовтня, перейменували на «День захисників і захисниць України». Проте, частина українців досі сприймає це свято як «день чоловіків».
З року в рік 14 жовтня чоловікам продовжують дарувати шкарпетки, косметичний набір, туалетну воду чи засоби для гоління, а в батьківських шкільних чатах роздумують над тим, як найкраще привітати хлопчиків.
Фіртка пояснює, чому «День захисників і захисниць України» – це про оборону, а не гендер, кого доречно вітати та як найкраще це зробити.
Історія свята
У 2014 році, коли розпочалась російсько-українська війна, тисячі українців пішли захищати Батьківщину у лавах Збройних Сил України, правоохоронних органів, Національної гвардії та добровольчих формувань. Поряд із чоловіками боронити незалежність України ставали й жінки-захисниці. Відтоді в Україні розпочали процес декомунізації – відмови від усього радянського. Тоді ж Указом №806 від 14 жовтня 2014 року тодішній президент Петро Порошенко запровадив Державне свято «День захисника України». Цим Указом скасували День захисника Вітчизни, яке святкували ще з радянських часів 23 лютого.
Лише 5 серпня 2021 року набув чинності закон, який перейменовує «День захисника України» на «День захисників і захисниць України». Як зазначили у пояснювальній записці, завдання такого рішення – сприяти збалансованому висвітленню ролей військовослужбовців обох статей на військовій службі. Адже в Україні чимало жінок нарівні з чоловіками захищають державу.
Проте, досі 14 жовтня нерідко асоціюється з днем, коли потрібно вітати та дарувати подарунки усім чоловікам без винятку. Так, Міжнародний день чоловіків існує – і його відзначають 19 листопада. 14 жовтня українці віддають шану усім, незалежно від статі та службового становища, хто в різні часи обороняли та обороняють українську незалежність та територіальну цілісність країни. Зауважимо, що у законі України немає визначення, хто такі захисники. Очевидно, що йдеться про людей, які безпосередньо причетні до оборони країни.
Крім того, 14 жовтня святкують Покрову Пресвятої Богородиці, День створення Української повстанської армії та День українського козацтва. Зокрема, традиція вшанування Покрови зародилася в козацьку добу. Адже для козаків це свято було одним з найголовніших – у цей день на Запорізькій Січі проводили ради, де обирали кошового й старшину. Водночас Українська повстанська армія як опікунка українського війська теж шанувала Покрову, а 14 жовтня 1942 року вважають символічним днем утворення УПА. Як бачимо, Покрова – історичне свято, яке переплетене з ідеями захисту, а тому 14 жовтня й обрали Днем вшанування українського війська.
Захисники, які служать у лавах ЗСУ та Національної гвардії. Волонтери
Відповідно до даних, загальна кількість військових, держслужбовців та працівників ЗСУ становить 246 446 осіб. З них:
- військовослужбовці – 195 626 осіб;
- працівники на посадах військовослужбовців – 3 973 особи;
- держслужбовці та працівників без зазначених вище – 46 846 осіб.
Війна на сході України триває вже восьмий рік поспіль. Захищати території нашої країни та здобувати перемогу йдуть не тільки чоловіки. Кількість жінок-військовослужбовиць у Збройних Силах України щороку зростає. Наразі в українському війську служить понад 31 000 жінок.
Водночас у Національній гвардії служить близько 40 000 військовослужбовців. Крім того, у захисті України важливу роль відіграв волонтерський рух, розквіт якого припав на час Революції Гідності та початок війни на Донбасі. Завдяки волонтерам вдалось об’єднати людей, які взяли на себе обов’язок – обороняти країну від ворога. Нині завдяки їхній добровільній праці вдається різними способами підтримувати та допомагати тим, хто захищає державу ціною власного життя. До зусиль добровольців долучаються й медики, психологи та юристи, які намагаються фахово допомогти побратимам.
Ми запитали у людей, дотичних до захисту української незалежності та територіальної цілісності, що для них означає «День захисників і захисниць України».
Людмила Дем’яник, ветеранка російсько-української війни, офіцерка запасу Збройних сил України
Бійці мене знають за позивним Катруся Стріла. Захисники й захисниці – звичайні громадяни, як і всі, тільки з більшою відповідальністю перед країною, в якій народились.
Це люди, які не є/були військовозобов'язаними, але коли Росія пішла війною на Україну, вони стали на захист та зупинили ворога на Сході. Ці люди досі продовжують боронити цивільне населення від жахіття війни.
Кого вітаєте 14 жовтня?
Вітаю своїх побратимів і посестер, ветеранів російсько-української війни, воїнів, які з 2014 року боронять Україну. Також вітаю військовослужбовців, незалежно від того, чи вони – учасники бойових дій. Ці люди – також наша армія. Це їхнє свято, це їхній день.
Які вітання хотіли б отримати?
Достатньо, аби просто згадали.
Знаєте, я, мабуть, ще не визначила для себе якихось способів вітання. Завжди було трішки некомфортно від того, коли вітають захисників, але не згадують про захисниць.
І ось лише цьогоріч 14 жовтня перейменували на «День захисників і захисниць України».
До речі, ми з Жіночим ветеранським рухом постійно лобіювали це питання. Тому, чесно кажучи, якщо згадають про дівчат-захисниць загалом, мені буде приємно.
Про недоречні та неприємні привітання.
У мене особисто неприємних ситуації з цього приводу не виникало.
Але посестра розповідала, що минулого року у них на роботі збирали по 100 гривень, аби привітати «мужчин» та водночас їй, як учасниці бойових дій, єдиній з жінок у колективі, також зробити подарунок. Ну вона здала гроші, звісно. У честь цього свята отримала шоколадку. І ось вона каже, що не знає, чи радіти від того, що привітали, а не взагалі забули, чи сумувати від того, що за її ж кошти привітали.
Про подарунки для хлопчиків у навчальних закладах та вітання у цей день усіх чоловіків загалом.
До подарунків для хлопчиків на 14 жовтня ставлюсь негативно, та більш того – категорично. Яке вітання з Днем захисника й захисниці може бути для дитинки (стереотипно – саме для хлопчиків), які не знають з якого боку за ту зброю братись? Та й взагалі невідомо, чи той хлопчисько колись хоча б строкову службу відслужить.
Дивує, чому хлопчиків не вітають, до прикладу, з Днем баскетболіста чи IT-шника. Ну не є якийсь умовний «Андрійко» з середньої групи дитячого садочка захисником. Більш того, ті мамці, які у батьківських чатах організовують збори коштів на подарунки хлопчикам на 14 жовтня, потім першими й біжать у військкомати, аби їх синочка не забрали в армію.
Прикро і боляче, що в країні, в якій восьмий рік поспіль триває війна, де воюють жінки нарівні з чоловіками, де гинуть і чоловіки й жінки, – досі продовжується цей абсурд з «хлопчачими» та «дівчачими» святами.
Професія військового – почесна місія на все життя, яку несуть тільки найкращі, найхоробріші й найвідважніші хлопці та дівчата. Вони у своєму житті зробили вибір – оберігати країну та служити народу України. Поважаймо та дякуймо їм за це!
Василь Андріїв, голова правління міської Асоціації Учасників АТО
Перш за все вітатиму з 14 жовтня тих, хто самоорганізувався у 2014 році та став на захист цілісності та незалежності України. Це і хлопці, і дівчата. Також важливо не забувати про волонтерів, які створили локальний рух та допомагали у забезпеченні усім необхідним нашим військовим.
За його словами, Росія постійно вела інформаційну боротьбу, аби не було кому захищати українську державу. Тому у Кремлі не очікували такого всенародного опору, який виявили українці у 2014 році, коли народ об‘єднався заради однієї цілі.
Наразі, на жаль, ситуація є зворотною. Сьогодні йде повна деградація розуміння захисників. Нерідко тим, хто обороняє нашу країну, доводиться відстоювати свою позицію.
Про важливість формування образу захисника.
Захисники досі стикаються з тим, що їх звинувачують у вбивствах. Показовим прикладом є справа Шеремета: обвинувачення Яни Дугарь. Так немає бути. Як би це цинічно не звучало, але часом видається, що народ шанував та поважав захисників, бо боявся, що доведеться віддавати своє життя або жертвувати життям своїх дітей.
Також важливу роль у формуванні образу захисника відіграють мас-медіа. Чимало телеканалів всього-на-всього нівелюють роль захисників та волонтерів, що призводить до стереотипної думки про українських захисників. Нерідко цих хлопців та дівчат показують, як бандитів або людей, які звикли воювати й хочуть продовжувати це робити. Такі дії є неприйнятними — і найближчим часом це може погано обернутись для суспільства загалом.
А тому важливо, щоб образ ветеранів та учасників бойових дій сприймали без негативних шлейфів. Безумовно, люди — різні, усі ми помиляємось, але не потрібно робити суспільного резонансу, негативізуючи цим учасників АТО/ООС. Через це формується думка, що ці люди неврівноважені та небезпечні.
Та, треба розуміти, що те, що показують, лише поодинокі випадки, які трапляються у будь-яких прошарках суспільства. Проте, внаслідок цього образ учасників бойових дій починають узагальнювати.
Водночас виникає логічне запитання, з якою ціллю матеріали про наших захисників нерідко подають у маніпулятивній формі. На мою думку, роблять це для роз‘єднання українського народу.
Ставлення до перейменування свята на «День захисників і захисниць».
Абсолютно підтримую. Знаю особисто багато дівчат, які зі зброєю у руках, інформаційно або як волонтери захищали нашу незалежність та територіальну цілісність. Так, більша частина захисників – це, справді, чоловіки, бо це їхній прямий військовий обов‘язок.
Водночас применшувати роль жінок в обороні країни точно не потрібно.
Про вітання та подарунки на 14 жовтня.
Найприємніше для захисників — не лише згадувати їх раз у рік, 14 жовтня, а постійно бути вдячними за той непосильний вклад кожного, який вони так чи інакше доклали для захисту української нації та країни. Завдяки цьому українці не опинились під чоботом Російської Федерації, а є незалежними, можуть вільно висловлювати свою думку.
У вітаннях усіх чоловіків без винятку та хлопчиків вбачаю пострадянську ментальність. Я б ці подарунки та увагу батьків й вчителів спрямував на хлопців та дівчат, які звільнились зі служби через поранення чи лікуються у госпіталях. Аби принаймні раз у рік вони посильно допомогли та підтримали: ліками, словами вдячності, шаною. Якщо маєте змогу — відправте допомогу на фронт. Це будуть найкращі подарунки для наших захисників.
Про те, чому добровольці пішли захищати Україну.
Мотивація у всіх різна. Нерідко – це думка про сім’ю та долю дітей. Можливість з гордістю сказати, що доєднались до спільної мети – виборювали свободу, щоб майбутнє покоління могло жити під мирним небом.
Вероніка Дичковська, волонтерка ГО «Промінь ІФ», почесна членкиня ГО «Вільному воля»
14 жовтня для мене – свято про вдячність.
Це можливість ще раз висловити подяку всім добровольцям і військовим, чоловікам і жінкам, які ні на мить не задумуючись, взяли зброю до рук, щоб захистити мене і нашу країну від наглих і цинічних російських окупантів – злодіїв та вбивць.
Я маю за честь особисто знати справжніх героїв та героїнь, які просто дивуються: «А що я зробив? А як же я інакше міг поступити?». Це дорослі та відповідальні люди, які не очікують похвал і нагород, бо піти обороняти країну – їхній особистий вибір. Але я знаю, яку ціну ці люди сплатили за наш захист, тому наша вдячність та підтримка – то найменше, що кожен з нас може для них зробити.
Про вітання хлопчиків у школах та усіх чоловіків без винятку.
Враховуючи, що наша країна межує з агресивними неадекватними диктатурами, в наших освітніх закладах взагалі на постійній основі мають проводитись уроки військової та медичної підготовки, враховуючи уже сучасний досвід війни та сучасне озброєння.
Наразі українська система освіти мене взагалі дико засмучує, а обов’язкові подарунки в школах – цей рудимент «совєцького» 23 лютого – просто вибішує.
А з приводу вітання дорослих чоловіків у колективах, наприклад,– то вже собі хай кожен особисто вирішує – кого і, головне, чому вітає.
Про святкування 14 жовтня.
У «День захисників і захисниць» було б класно проводити фізкультурно-оздоровчі та інформаційні заходи: змагання-турніри, присвячені конкретним героям, майстер-класи з виготовлення подарунків для військових на фронті, телемарафони з живим спілкуванням з військовими та ветеранами, марафони історичних, документальних, художніх фільмів про, безперечно, звитяжну історію захисників – козаків, УПА, сучасних захисників. Також не зайвими будуть перегляди фільмів про російсько-українську війну: «Іловайськ 2014. Батальйон Донбас», «Кіборги» чи «Позивний «Бандерас», «Наші котики». Водночас, щоб це не було формальністю, для «галочки».
Назарій Кішак, учасник бойових дій, член правління Івано-Франківської міської Асоціації учасників АТО
14 жовтня вітаю своїх побратимів, з якими служив в зоні АТО/ООС, та колег, які мають безпосередній стосунок до захисту територіальної цілісності та незалежності України.
Кого вважаєте захисниками?
У першу чергу захисниками та захисницями вважаю людей, які стоять на передовій України.
Мова не тільки про зону російсько-українського протистояння на Донбасі, але й про дипломатичний та інформаційний захист нашої держави.
Зараз Україна мусить протистояти інформаційній війні, яку веде ворог, а тому люди, які віддано відстоюють наші позиції у цій боротьбі, на мою думку, також є захисниками.
Про вітання захисників 14 жовтня.
Я не прихильник пестощів чи солодких слів, водночас мені, безумовно, приємно, коли близькі вітають з цим святом. Привітайте щиром словом й це куди більш приємно, аніж будь-які матеріальні подарунки.
Також мені було б приємно, якби в цей день святкували не з чаркою у руці, а проводили різні інформаційно-просвітницькі заходи: демонстрували патріотичні фільми, проводили змагання.
Водночас, на мою думку, привітання у навчальних закладах на «День захисника і захисниць України» сприймаю позитивно, адже такі дії пробуджують патріотичні почуття та мотивують до військово-професійної діяльності.
Водночас наголошую на важливості гендерного балансу: пам’ятаймо, що вітання лише хлопців знецінюють дівчат-захисниць, яких останнім часом немало. Вони нарівні з чоловіками захищають мирне небо над нашими головами.
Крім того, не всі дорослі чоловіки 14 жовтня заслуговують на привітання. На жаль, є багато людей, які не служили, не захищали свою батьківщину не через медичні протипоказання, а шляхом певних «домовленостей».
З позитивного – сьогодні ситуація змінюється. Приємно спостерігати за сучасною молоддю, яка самостійно проявляє бажання вступити до лав Збройних Сил України. Лише серед моїх знайомих є дівчата та хлопці, які зацікавлені у військовій професії. Така тенденція дає надію на щасливе та мирне майбутнє нашої держави.
Про мотивацію бути захисником.
Наша країна переживає непрості часи. Важливо, аби кожен свідомо ставився до подій, які відбуваються на Сході. Зрозумійте, коли агресор плюндрує твою рідну землю та вбиває найкращих синів твого народу, залишатись осторонь неможливо.
Це, до слова, головна причина, чому я пішов захищати Україну. Як тільки розпочалися бойові дії на Донбасі, я чітко усвідомив, що українці не дозволять допустити окупанта на рідну землю. А тому з 2014 року по 2019 рік пліч-о-пліч з побратимами стояв на сторожі миру.
Не даймо агресору простягати свою лапу на нашу квітучу, талановиту та родючу країну.
14 жовтня — свято не про стать. Це про повагу до тих, хто захищав та захищає незалежність та цілісність України. Це й, звісно, про тих, хто загинув за мирне небо. Шануймо та будьмо вдячні. Поки є захисники – буде Україна.